Столітня війна в контексті міжнародних відносин XIV-XV ст

     Подвиг  Жанни д'Арк пробудив патріотичні і національні почуття французів і сприяв перелому у визвольній війні. У ній втілилися кращі якості французького народу. Війна для Франції була важким лихом. Вона нанесла ущерб економіки країни. Чимало сіл зникло, багато орних земель запустелі. В містах зменшилася кількість ремісників, скоротилася місцева і далека торгівля, танули купецькі капітали. Сильно поріділе населення бігло з розорених областей, шукаючи притулку в незачеплених війною місцях і навіть за кордоном. Особливо постраждали північно-східні провінції , довго ще вони разюче відрізнялися від сусідньої багатої Фландрії і лише через 20-30 років знову досягли рівня, на якому знаходилися на початку XIV ст. По міру звільнення зайнятої англійцями території вже до кінця 30-х і в 40-х роках почалося відродження Франції . Війна порушила нормальну діяльність шкіл та університетів, у містах не було спокою. Однако культурне життя відроджувалася, як тільки наставали більш-менш тривалі перерви у військових діях.

     В останні роки правління Карла  V з'явилося чимало перекладів латинських античних авторів на французьку мову, до Франції почали проникати твори італійських гуманістов. Король зібрав чудову бібліотеку, йому наслідували знати і багаті горожані. Загострення класової боротьби і важка війна з Англією виразно позначилися на утримання історичних творів. Розширення коло їх авторів: більшість хронік були в ту пору написані не в монастирях чи єпископських палацах , а городянами і дрібними рицарями. Число дійшли до нас списків хронік XIV-XV ст. дуже велико-їх старанно читали та переписували, і це свідчить про зрослий інтерес французів до історії своєї країни. Війна завдала великої шкоди пам'яткам архітектури. Багато соборів, церков, палаців були пошкоджені або зруйновані.[20-364]

     З приводу цього,можна зробити висновки що війна дуже негативно вплинула на Францію, з одного боку, а з  іншого, французький народ багато чого зрозумів, та сумів зробищи висновок що, треба створити та зберегти, а також збільшити податки. Хоча Англія і розгромила Францію піч час війни, вона шводко змогла все відновити та повернути народу спокійне життя.

     Столітня  війна мала великий вплив як для  Франції і Англії так і для  країн залучених в орбіту противоріч. Англо-французький конфлікт придбав широкомасштабного значення, він зотягнувся на 116 років. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     Тривалий  військово-політичний конфлікт XIV-XV ст. між Англією і Францією був  прямим продовженням англо-французького суперництва, характерного для всього періоду розвиненого феодалізму. Лише в XIX ст. історики стали називати його тривалою війною. Її хронологічні рамки (1337-1453) досить умовні. Проте нам  представляється виправданим виділення  заключного етапу боротьби двох феодальних монархій в якості самостійної міжнародної  події. Його внутрішня єдність визначалося  характером розв'язування завдань: завершення процесу державної централізації  і задоволення потреби в феодальної експансії. Англо-французьку боротьбу XIV-XV ст. об'єднувала і успадковувала  від більш ранньої епохи династична форма - претензії англійського правлячого будинку на корону Франції. Разом  з тим Столітня війна була частиною цілої епохи у міжнародних  рідних відносинах Західної Європи - епохи територіального міждержавного розмежування і утвердження або втрата незалежного шляху політичного розвитку.

     На  цій основі англо-французький конфлікт придбав широкі міжнародні масштаби. Участь багатьох 178 західноєвропейських  держав у боротьбі Англії і Франції  визначалося в кінцевому рахунку  тими ж процесами зміцнення державності  та встановлення міждержавних кордонів, боротьби за незалежність, протиборства сил централізації і феодального  сепаратизму. Англо-французькі протиріччя стали на певний час основним стрижнем міжнародних відносин у Західній Європі.

     Столітня  війна мала велике значення і для  внутрішньої історії країн які  брали в ній участь. Вона безпосередньо  впливала на економічний і політичний стан держав: податкову політику, фінанси, розвиток торговельних зв'язків, загострення  класової боротьби трудящіхся мас. Війна мала помітний вплив на зародження елементів національної самосвідомості у воюючих країнах, особливо у Франції. Тут військові поразки, окупація і розчленовування країни загострили цей процес. У Столітній війні рельєфно проявилася вирішальна роль народних мас в історичному процесі. Народ Франції кілька разів впродовж історії війни піднімався на захист інтересів країни. Складна і цікава еволюція характеру війни. Вона почалася як військово-політичний конфлікт на основі декількох локалізуючих до початку XIV ст. вузлів англо-французьких протиріч: гасконський, фландрський, шотландський. Обидві феодальні монархії були зацікавлені у вирішенні назрілих спірних проблем і захопленні нових земель і доходів. Завдання Франції в боротьбі за південно-західні землі носили об'єктивно-прогресивний характер, оскільки приєднання Гасконі повинно було зміцнити передумови для формування національної держави. Англійська монархія преслідувала в цьому регіоні і в Шотландії феодально-експанційні цілі, намагаючись створити універсальне державне утворення. У відношенні Фландрії феодально-експанційні плани прагнула реалізувати Франція. Тут їм протистояла англійська політики. Таким чином, війна була органічною формою вирішення спільних політичних і економічних спірних проблем зростаючих феодальних монархій.

     Столітня  війна мала значний вплив і  на історичні долі країн, залучених  в орбіту англо-французьких протиріч. Франко-шотландський союз і перемога Франції у війні допомогли  Шотландії зберегти незалежність. Перехід  Фландрії під владу бургундського  герцогства в поєднанні з певною економічною переорієнтацією означав  для неї відносну політичну самостійність. Участь у Столітній війні країн  Піренейського півострова стимулювала  їх територіальне і політичне  розмежування і набуття більш  міцних позицій у європейській політиці.

     Таким чином, у міжнародному плані Столітня війна може розглядатися як перша  війна європейського масштабу. 
 
 
 

Список  використаних джерел та літератури

1. Арзаканен М.Ц. История Франции : учебник / М.Ц. Арзаканен, А.В. Ревянин, П.Ю.Уваров. – 2-е изд. испр. – М. : Дрофа, 2007. – 474 с.

2.Балабуха  А. Орлеанська діва: кінець легенди  / А.Балабуха // Історія України. – 2005. – № 23/24. – C. 8–10.

3. Басовская Н. И. Проблемы Столетней войны в современной английской и французской историографии / Н. И. Басовская // Средние века : сб. – М., 1982. – Вып. 45. – С. 212–224.

4. Басовская Н. И. Союз Франции и Шотландии в системе англо-французских противоречий XII–XV вв. / Н. И. Басовская, Г.И. Зверева // Средние века : сб. – 1985. – Вып. 48. – С. 71–90.

5. Басовская Н. И. Правитель и народ в Столетней войне: миф и реальность / Н. И. Басовская // Средние века. – М., 1991. – Вып. 54. – С. 23–34.

6. Басовская Н. И. Освободительное движение во Франции в период Столетней войны / Н. И. Басовская // Средние века : сб. – М., 1987. – № 1. – С. 48–66.

7. Басовская Н. И. Англо-французские противоречия конца XIII–XIV в. и страны Пиренейского полуострова / Н. И. Басовская // Социально-политическое развитие стран Пиренейского полуострова при феодализме. – М. : Ин-т всеобщей истории АН СССР, 1985. – С. 72–92.

8. Басовская Н. И. Столетняя война 1337–1453 гг. / Н. И. Басовская. – М. : Высш. школа, 1985. – 184 с.

9. Басовская Н. И. Политическая борьба в Англии и Франции первой половины XV в. и Столетняя война / Н. И. Басовская // Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. – М. : Ин-т всеобщей истории АН СССР, 1984. – С. 120–140.

10. Басовская Н. И. Историография Столетней войны / Н. И. Басовская // Историография проблем международных отношений и национальных движений в Западной Европе. – М. : МГИАИ, 1982. – С. 5–23.

11. Басовская Н. И. Проблемы Столетней войны в современной английской и французской историографии / Н. И. Басовская // Средние века : сб. – М., 1982. Вып. 45. – С. 212–224.

12. Басовская Н. И. Столетняя война: леопард против лилии / Н. И. Басовская. – М. : Астрель : АСТ, 2003. – 428 с.

13. Вайнштейн О. Л. Дипломатическая подготовка Столетней войны /О. Л. Вайнштейн // Проблемы истории международных отношений. – Л. : Наука, 1972. – С. 394–406.

14.Губарев В.К. Довідник школяра і студента. Всесвітня історія / В. К. Губарев. – Донецк : БАО, 2004. – 496 с.

15. Фавье Ж. Столетняя война / Ж. Фавье ; пер. с фр. М. Ю. Некрасова. – СПб. : Евразия, 2009. – 656 с. Фавье Ж. Столетняя война. – М.: Евразия, 2009. – 656 с.

16.Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу : навч. посіб. / А. Зінченко. – Вінниця : Нова книга, 2002. – 564 с.

17.История Великобритании / под. ред. Кеннета О.Морана. – М. : Весь мир, 2008. – 680 с.

18. Люблинская А. Д. Расцвет феодализма X–XIII века. Столетняя война и народные восстания XIV–XV веков / А. Д. Люблинская // История Франции. – М. : Наука, 1972. – Т. 1. – С. 69–114.

19. Перну Р. Жанна д’Арк / Р. Перну, М. Клэн. – М. : Прогресс, 1992. – 523 с.

20. Перруа Э. Столетняя война / Э. Перруа. – СПб. : Евразия, 2002. – 480 с. 

21. Писарев Ю. И. Магнаты и корона в Англии XIV в. / Ю. И. Писарев // Средние века : сб. – М., 1980. – Вып. 43. – С. 77–105.

22.Польская  Н.М. Великобритания / Н. М. Польская. – М. : Мысль, 1986. – 152 с.

23. Райцес В. И. Жанна д’Арк. Факты, легенды, гипотезы /В. И. Райцес. – Л. : Наука, 1982. – 198 с.

24. Репина Л. П. Сословие горожан и феодальное государство в Англии XIV в. / Л. П. Репина. – М. : Наука, 1979. – 221 с.

25. Сергеева Л. П. Финансовый кризис в Англии в начале Столетней войны и ганзейские кредиторы английского короля / Л. П. Сергеева // Вестник ЛГУ. – 1983. – Вып. 3, № 14. – С. 91–94.

26. Торопцев А.П. Мировая история войн: энциклопедия / А. П. Торопцев. – М. : Эксмо, 2003. – 928 с.

27. Штокмар В. В. История Анrлии в Средние века / В. В. Штокмар. – СПб. : Алетейя, 2005. – 203 с.