Спільна торговельна політика ЄС

2.6. Секторальні особливості спільної торговельної політики ЄС

     Спільна торговельна політика ЄС має не лише регіональну та країнну специфіку, але й секторальну. Можливість та певною мірою об'єктивна необхідність секторальної диференціації торговельної політики ЄС обумовлена цілою системою внутрішніх та зовнішніх факторів економічного, політичного, історичного характеру. Такий підхід призвів до розділення окремих товарів та їхніх груп на чутливі, напівчутливі та нечутливі.

        Сільськогосподарська продукція. Найбільш вразливою з погляду критики протекціоністського характеру торговельної політики ЄС була та є Спільна сільськогосподарська політика. 

Таблиця 1. Підтримка сільського господарства в країнах ОЕСР

Таблиця 2. Мито за режимом найбільшого сприяння сільськогосподарського імпорту в ЄС

     Спільна сільськогосподарська політика має  чотири основні механізми реалізації, які безпосередньо зачіпають інтереси експортерів сільськогосподарської продукції з третіх країн:

• система пільгової підтримки;
• захист від сільськогосподарського імпорту з третіх країн;
• експортні субсидії;
• система підтримки доходів [13].

     Текстильна  промисловість. Зміни у регулюванні міжнародної торгівлі текстильними товарами як на рівні ГАТТ/СОТ, так і ЄС є прикладом трансформації чутливої групи до нечутливої, розширення загальних правил COT на ще одну товарну групу. У другій половині 1990-х - на початку 2000-х рр. ЄС розробив низку заходів щодо адаптації європейських виробників до нових умов конкуренції на внутрішньому ринку після 2004 р.  Вони, зокрема, передбачили поступове зменшення кількості квот та збільшення їх обсягу; посилення захисту прав інтелектуальної власності у галузі; поліпшення освіти, навчання та зайнятості; розширення доступу малих та середніх підприємств галузі до кредитування; рефокусація регіональних фондів на підтримку текстильного виробника; широкий розвиток наукових досліджень та впровадження інновацій; розширення доступу на ринки третіх країн.

     Суднобудівна  промисловість. Суднобудівна індустрія практично є єдиним сектором з незначним захистом проти нечесного ціноутворення, тому у 1994 р. ЄС, США, Японія, Південна Корея та Норвегія підписали Угоду з дотримання нормальних умов конкуренції (Agreement respecting normal compétitive conditions). Однак вона не набрала чинності у зв'язку з нератифікацією США. Аналогічна доля Угоди із суднобудівництва між ЄС та Південною Кореєю (2000).

     Європейське Співтовариство розробило новий інструмент торговельного захисту щодо нечесного ціноутворення в галузі суднобудівництва. Він є аналогічним антидемпінговим заходам та передбачає додаткову плату суднобудівельниками з урахуванням рівня нечесного ціноутворення.

     Автомобільний сектор. Еволюція торговельної політики Європейського Співтовариства у секторі легкових автомобілів за останні 25 років є прикладом, по-перше, особливої форми становлення відповідного внутрішнього ринку та, по-друге, широкого використання добровільного обмеження експорту на його початку.

     Поступово проблемою став не захист внутрішнього виробника на ринках ЄС, а обмеження доступу експортерів ЄС на ринки інших країн.

      Сталеливарна  та вугільна промисловість.

Таблиця. Рівень мита на сталеливарні вироби у 2003 р., %

     ЄС  використовує також механізми квотування імпорту для країн – не членів СОТ [11].

ВИСНОВКИ

     Отже, політика єдиного внутрішнього ринку, зовнішньоторговельна політика й міжнародна торгова політика Європейського Союзу органічно пов'язані між собою. Вони мають різні механізми реалізації, але єдину мету - забезпечити підтримку та подальший розвиток конкурентних переваг виробників ЄС.

     Створення основ єдиного внутрішнього ринку  ЄС має велике значення для розвитку комунітарної конкурентної політики, оскільки було ліквідовано останні перешкоди на шляху вільного руху товарів між країнами ЄС, практично уніфіковано технічні вимоги для продукції, сформовано загальні спільні засади урядових закупівель.

     Зовнішньоторговельна  політика Європейського Союзу спрямована на лібералізацію експорту й імпорту, поступове зменшення тарифу та усунення нетарифних заходів, що стримують міжнародний обмін. Одночасно зовнішньоторговельна політика ЄС зберігає достатньо високий рівень захисту окремих "чутливих" секторів і сфер внутрішнього ринку ЄС через митні та нетарифні обмеження, які доповнюються спеціальною галузевою комунітарною конкурентною політикою.

     Основними засадами спільної торговельної політики ЄС на сучасному етапі є гарантування подальшої лібералізації торгівлі та доступу на ринки, створюючи тим самим кращі умови для конкурентоспроможності,   звертання більшої уваги до проблем, якими переймається громадськість, - охорона здоров'я, захист довкілля, соціальні питання. Серед пріоритетних механізмів реалізації цілей ЄС у сфері спільної торговельної політики називаються: постійна робота з партнерами, підтримка з боку Європейського Парламенту і широкої громадськості. 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Міжнародні  організації: Навчальний посібник / За редакцією Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. – Київ: ЦУА, 2009. – 288 с.
2. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навч. посібник. – Вид. 2-е, перероб. і доп.  – К.: КНЕУ, 2008. – 340 с.
3. Фомичев В. И. Международная торговля. – М.: Экономика, 2009. – 438с.
4. Світові новини торгівлі. Вип. 2, 2010 р.
5. Устинов И.Н. Мировая торговля: Статистико-аналит. справочник. – М.: Экономика, 2009. – 254 с.
6. Шнирков О. Політика Європейського Союзу у сфері міжнародної торгівлі: особливості сучасного етапу. Економічний Часопис-XXI №5'2008, www.soskin.info.
7. Комерційна дипломатія: торговельна політика і право: Навч. Посібник. Друге видання доповнене та перероблене. – Львів: Астролябія, 2008. – 704 с.
8. Щетинин В.Д. Экономическая дипломатия: Учебное пособие. - М.: Междунар. отношения, 2009. -280 с.
9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / Під заг. Ред. A.I. Кредісова / Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. - К., 2008. - 448 с
10. Офіційна веб-сторінка Міністерства економіки України – http://www.me.gov.ua.
11. М.А.Гольцберг А.В.Воронова “Международная торговля” К. 2009.
12. Рут Френклін P., Філіпенко Антон. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. с англ. - К.: Основи, 2008. - 750 с.
13. Зовнішньоекономічна політика України як механізм реалізації національних інтересів: Зб. матеріалів VІ міжнар. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів УАЗТ (Київ, 12 травня 2009 р.). – К.: УАЗТ, 2009. – 268 с.
14. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов / Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др.; Под.ред. Л.Е.Стровского. - 2-е изд.. - М: ЮНИТИ,. 2008. - 823 с.1.
15. Офіційна веб-сторінка Світової організації торгівлі - http://www.wto.org.