Роль релігійних лідерів у міжнародних відносинах

Можливо, ще більш показовим  є чітко артикульований спротив  Конференції Європейських Церков приєднанню до Європейського Союзу Туреччини, оскільки, як підкреслюється у документі „Комісія і суспільство”, „ісламська спадщина Туреччини має своє власне підкріплення, але ці цінності можуть істотно відрізнятися від християнської спадщини, що превалює в решті Європи.”

Значну кількість релевантних  матеріалів для прикладів надає  тут також і Україна, де ідентифікаційні  пошуки і конфлікти у чималій  мірі також пов’язані з релігією. Словом, як писав з цього приводу  згадуваний вже П.Л.Бергер, той, хто  ігнорує релігію у своєму аналізі  сучасних відносин, чинить це на свій власний  страх і ризик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

[1] Див.: Богатуров А.Д.  «Плюралистическая однополярность»  и интересы России // Свободная  мысль. – 1996. – № 2.

[2] Див., напр.: Єленський В.Є.  Глобальні тенденції релігійного  розвитку у ХХІ столітті // http://orthodoxy.org.ua/uk/2009/12/01/28334.html; Панова В. Современные западные  исследования международного конфликта  // http://www.intertrends.ru/seven/005.htm; Арістова А.В.  Релігійні конфлікти в Україні:  вектори впливу на суспільні  процеси // Мультиверсум. Філософський  альманах. – К., 2006. – № 52 та  ін.

[3] Див.: Перепелиця Г.М.  Генезис конфліктів на посткомуністичному  просторі Європи. – К.: Стилос  – ПЦ “Фоліант”, 2003; Капітоненко  М.Г. Традиційні міждержавні та  внутрішні конфлікти в постбіполярній  системі міжнародних відносин // Актуальні проблеми міжнародних  відносин. – Вип. 36, част. 2. – К.: ІМВ, 2002. – С. 37-43 та ін.

[4] Дет. див.: Біркович Р.В.  Ісламський чинник у міжнародних  відносинах на Балканах: Дис. канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський нац.  ун-т ім.Т.Шевченка. – К., 2005.

[5] Филипович Л. Правові  проблеми буття релігійних меншин  в Україні // Релігійна свобода:  гуманізм і демократизм законодавчих  ініціатив у сфері свободи  совісті (міжнародний і український  контекст). – К., 2000. – С. 94.

[6] Див.: Кузьмин Н.С. Религиозная  глобализация как философская  проблема // Религиоведческие исследования. – 2009. – № 1-2. – С. 125-126.

[7] Дет. див.: Там само. –  С. 126-127.

[8] Дет. див.: Блищенко И.П., Солнцева М.М. Мировая политика  и международное право. – М., 1991. – С. 106.

[9] Див., напр.: Біркович Р.В.  Ісламський чинник у міжнародних  відносинах на Балканах. – К., 2005; Бистрицька Е.В. Східна політика Ватикану у контексті відносин Святого Престолу з Росією та СРСР (1878–1964 рр.). – Тернопіль, 2009 тощо.

[10] Дет. див.: Переяславська  рада 1654 р. (історіографія та дослідження). – К.: Смолоскип, 2003; Переяславська  угода 1654 року: історичні уроки  для Українського народу. Аналітичні  оцінки Національного інституту  стратегічних досліджень. – К.: НІСД, 2004.

[11] Див.: Здіорук С.І. Етноконфесійна  ситуація в Україні та міждержавні  конфлікти. – К.: НІСД, 1993.

[12] Яцько А.Ю. Національна  безпека у контексті сучасних геополітичних імперативів

http://www.niurr.gov.ua/ukr/publishing/panorama1~2_2000/21_nb.htm

[13] Див.: Хантінгтон С.  Столкновение цивилизаций? // Полис. – 1994. – № 1. – С. 33-48.

(http://paisie.freehostia.com/Civilizatie/RazbCiv/002_Hantington.htm)

[14] Див.: Анцупов А.Я., Шипилов  А.И. Конфликтология. – М.: ЮНИТИ, 1999. – Розд. ІІ.

[15] Див.: Кушніренко В.  Основні міжнародно-правові принципи  шаріату // http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=232

[16] Курс международного  права. Том 1. Понятие, предмет  и система международного права.  – М., 1989. – С. 9.

[17] Дет. див.: Фисун Ю.Ю.  Міжнародно-правове регулювання  інституту релігійної безпеки:  Дис. … канд. юрид. н.: 12.00.11 – міжнародне  право. – Одеса, 2004.

[18] Хантінгтон С. Столкновение  цивилизаций? // Полис. – 1994. –  № 1. – С. 33-48.

[19] Шпенглер О. Закат  Европы. – Т. 1-2. – М., 1993 (www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/ Speng/index.php)

[20] Данилевский Н.Я. Россия  и Европа. – М. – 1991.

[21] Зінько С. Цивілізаційний  діалог vs конфлікт // Людина і політика.–  2004.– №3.– С. 49.

[22] Див., напр.: Диалоги: христиане,  мусульмане, иудеи. Этнокультурные  и религиозные традиции. – М, 2002.

[23] Тойнбі А. Дж. Дослідження  історії. Т.1. - К.: Основи, 1995. – С. 549 – 550.

[24] Цит. за: Библер B.C. На  гранях логики и культуры. Книга  избранных очерков. Русское феноменологическое  общество. – М., 1997. – С. 193.

[25] Там само. – С. 200.                                 

[26] Дмитриева Г.К. Мораль  и международное право. – М., 1991. – С.10.

[27] Вебер М. Политика  как призвание и профессия  // М.Вебер. Избранные произведения. – М., 1990. – С. 696. 

 [28] Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства: Навч. посіб. для вузів / Відп. ред. та авт. вступ. сл. С. Кримський. - 2-ге вид., стер. - К.: Либідь, 2000. - 357 с.