Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній системі за основними показниками

2.3 Аналіз структурних показників

Табл.2.3 Товарна структура експорту товарів

Джерело: UNCTAD

Серед товарів, які мають значний  вплив на економіку Руреччини я виділила такі: дорожні транспортні засоби, які у 2011 році складали 11.4% від загального експорту країни в інші країни, одяг та аксесуари — 10.3%, Залізо і сталь — 9.5%, текстиль та вироби з текстилю — 8%, і також провідним товаром в експорті ТР є овочі та фрукти — 5% загального експорту.

У таблиці 2.3 наведені дані щодо цих  основних експортних товарів за 2009-2011 роки. Можна побачити, що у 2010-2011роках  частка експорту кожного з товарів  збільшувалась.

У 2011 році збільшили свою частку у  загальному експорті такі товари як Залізо і сталь, та вироби з текстилю. Вони не лише збільшили кількість експорту по цих товарах, а і не втратили свої позиції в загальному експорті, що не можна спостерігати серед решти  обраних мною товарів, експорт яких хоч і зростав, проте за рахунок збільшення загального експорту їх питома вага зменшилась, проте не значно.

Далі розглянемо Товарну структуру  імпортних товарів Туреччини. (табл.2.4)

Серед товарів Туреччина найбільше  імпортує дорожні транспортні засоби, нафту, нафтопродукти та аналогічні матеріали, залізо і сталь, металеві руди і металобрухт, та електричні машини, апарати і прилади.

Найбільшу частку її Імпортних товарів  складають дорожні транспортні  засоби, питома вага яких в 2011 році складала 7% від загального імпорту товарів  країни. Із наведених даних  в  табл.2.4 можна побачити, що у 2009 році імпорт  цього товару значно скоротився у порівнянні із попереднім, 2008 роком  на 35.5% і складав 6.2% від загального імпорту країни. У 2010 році імпорт ДТЗ збільшився майже вдвічі, і склала 7.1% від загального імпорту товарів. Цікава ситуація відбувається у 2011 році: імпортували ДТЗ більше ніж у попередньому році, проте питома вага від загального імпорту зменшується на фоні збільшення імпорту товарів в країні.

Табл. 2.4 Товарна структура імпорту товарів

Джерело: UNCTAD

Далі хотілося б розглянути регіональну структуру експорту товарів.

Найбільшими споживачами турецьких товарів є такі країни як Німеччина (10.3% ексолрту), Ірак (6.2%), Велика Британія (6%), Італія (5.8%) та Франція (5%).

На даних таблиці 2.5 видно, що найбільше у 2011 році Туреччина збільшила експорт товарів до Іраку (на 37.5% у порівнянні з 2010 роком).

Зменшилась питома вага експотру товарів до Великобританії на фоні збільшення загального експорту країни, проте грошовий показник свідчить про збільшення експорту до цієї країни. Така ж ситуація простежується у випадку із Францією. До решиа країн Туреччина не тільки збільшили експорт своїх товарів, але і не втратили питому вагу в загальному експорті товарів.

Табл. 2.5 Регіональна структура експорту товарів

Джерело: UNCTAD

Щодо країн, які найбільше імпортують товарів до Турецької республіки, серед яких відзначились такі країни як Росія, яка посідає 1 місце серед країн імпортерів товарів (9.9% від загального імпорту товарів Туреччини), на другом місці —Німеччина, яка не значно відстає від показника імпорту товарів РФ (9.5%), за ними слідує Китай (9%), США (6.7%) та Італія (5.6%).

У 2011 році Німеччина збільшила свій експорт до Туруччини на 31% у порівнянні із попереднім роком.

Найменше змінила показник експортування до Туреччини серед цих 5 країн Російська Федерація, збільшивши свій експорт до ТР лише на 11% від попереднього року. 

Табл. 2.6 Регіональна структура імпорту товарів

Джерело: UNCTAD

Тепер хотілося б продовжити щодо товарної структури послуг.

Найбільше значення серед експортованих послуг Туреччини займають Туристичкі послуги, це і не дивно, так як вона відома своїми курортами, які все більше притягують іноземних туристів. Питома вага туристичних послуг в загальному нкспорті послуг Туреччини складають більшу половину 59.2%, наступна послуга, яка має значну частку в загальному експорті послуг Туреччини — це транспортні послуги, які складали в 2011 році 27.1%.

Інші послуги, якіекспортує Туреччина — Особисті, культурні, рекреаційні та будівельні послуги, які складають по 3.3% закального експорту послуг країни.Питома вага страхувальних послуг — 2.3%.

Табл. 2.7 Товарна структура експорту послуг