Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній системі за основними показниками

Мiнicтepcтвo ocвiти i нaуки, МOЛOДІ ТA CПOPТУ Укpaїни ДВНЗ «Київcький нaцioнaльний eкoнoмiчниx унiвepcитeт iмeнi Вaдимa Гeтьмaнa»

 

 

 

Кaфeдpa мiжнapoднoї торгівлі

 

 

 

 

 

 

Аналітична poбoтa нa тeму:

МІСЦЕ, РОЛЬ ТА ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ТУРЕЧЧИНИ  У МІЖНАРОДНОМУ ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cтудeнтки 15 гpупи 4 куpcу

дeннoгo вiддiлeння

Дaвидeнкo Юлії O.

Перевірила:

доц., к. e. н. Іринчина  
Інна Борисівна

 

 

 

 

 

Київ 2012

ЗМІСТ

Вступ

1. Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній системі за основними показниками:

• умови торгівлі;

• привабливість країни для бізнесу;
• рівень конкурентоспроможності;
• ВВП; ВВП на душу населення;
• Інноваційний розвиток;

2. Основна частина. Розрахункова.

1. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі
2. Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі
3. Аналіз структурних показників
4. Аналіз показників інтенсивності
5. Рівень інтеграції країни у глобальну економіку
3. Висновки та рекомендації автора. Стан та перспективи зовнішньоторговельної взаємодії досліджуваної країни  з Україною

 

ВСТУП

Туреччина – індустріально-аграрна  країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна  і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова.

Туреччина є членом Міжнародного банку реконструкції і розвитку і Міжнародного валютного фонду (з 1947). Член Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, НАТО, ООН, кандидат до Європейського Союзу.

Ще 10 років тому важко було уявити економіку Туреччини однією з  двадцяти головних економік світу, а  за темпами зростання турецька економіка  випереджає економіки інших розвинених країн, наприклад, другу у світі  головну економіку Китаю.

Слід зауважити, що вихід з кризової ситуації 2009 року здійснювався за підтримки  збоку держави, а саме заходів  прем'єр-міністра Туреччини Раджапа Ердогана, по сумісності лідера Партії справедливості і розвитку. Наприклад, ці заходи торкнулися відкликання кредитів з банків та фінансування дрібного бізнесу. Щодо зовнішніх факторів, то наприкінці 2009 року різко збільшилося надходження іноземної валюти у Туреччину: у якості прибутків від туризму та продажу нерухомості іноземцям. Згідно з даними, які представлені турецьким інститутом статистики (TurkStat), в даний час Туреччина посідає сьоме місце за кількістю іноземних туристів, і восьме - за об'ємом прибутків від туризму в світі (у 2010 році прибутки перевищили 25 млрд. доларів США). Також у 2010 році іноземці придбали на 40% більше об'єктів нерухомості ніж у 2009 році. Все це пов'язано з активним розвитком інфраструктури та галузі будівництва. Всі ці фактори і допомогли країні доволі швидко отямитися після кризових потрясінь та надалі сприяти економічному зростанню. 

РОЗДІЛ 1: Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній  системі за основними показниками:

Умови торгівлі

Показник умови торгівлі в Туреччині збільшився до 89,79 індексних пункту в липні 2012 року з 89,03 індексних пункту в червні 2012 року, згідно з доповіддю, опублікованою Центральним банком Республіки Туреччина. Історично склалося, що з 1982 до 2012 року Умови торгівлі Туреччини в середньому становили 104,52 індексних пункту, досягненні самого високого рівня 129,82 індексних пункту в липні 1993 року і рекордно низького рівня в 87,02 індексних пункту в грудні 1985 року. У Туреччині умови торгівлі відповідають співвідношенню ціни експортних товарів на ціну імпортованих товарів. Нижче наведено графік з історичними даними для умов торгівлі Туреччини.(рис. 1.1)[1]

Рис. 1.1. Умови торгівлі Туреччини

Отже, судячи із рис. 1.1 можна зробити  висновок що умови торгівлі в Туреччині за 2012 рік погіршились, що свідчить про падіння добробуту, так як Туреччина імпортує товари і послуги більше ніж експортує. До того ж падіння умов торгівлі можна пояснити тим, що ціни на імпортні товари країни на світовому ринку зростають у порівнянні з цінами на ту продукцію, яку вона експортує, це означає, що за кожну одиницю свого експорту країна може отримати менше імпортних товарів.

 

Привабливість країни для бізнесу

Аналізуючи привабливість Туреччини  для ведення бізнесу слід розглянути позиції країни по таких критеріям  рейтингу, які наведені в табл.1.1.

Табл. 1.1 Позиції Туреччини за рейтингом «Doing business»

Критерій	Позиція DB 2013	Позиція DB 2012	Зміна позиції
Реєстрування  підприємства	72	62	¯ - 10
Отримання дозволів на будівництво	142	154	­ 12
Отримання електроенергії	68	70	­ 2
Реєстрація  власності	42	44	­ 2
Отримання кредиту	83	80	¯ - 3
Захист  інвесторів	70	66	¯- 4
Сплата  податків	80	74	¯ - 6
Міжнародна  торгівля	78	73	¯ - 5
Забезпечення  виконання контрактів	40	52	­ 12
Рішення про неплатоспроможність	124	126	­ 2

Джерело: www.doingbusiness.org

 Джерело: World Economic Forum

Рис. 1.2 Найбільш проблемні чинники для ведення бізнесу в Туреччині

Отже, найбільшими проблемами Туреччини, які вплинули на зміну у рейтингу привабливості країн можна назвати  низький доступ до фінансування, зависокі податкові ставки, недостатньо освічена робоча сила, неефективна державна бюрократія та регулювання іноземної  валюти. Існує і низка інших  проблем, проте вони вплинули на зміни позицій Туреччини меншим чином.

Рівень конкурентоспроможності

Туреччина має достатньо непогані позиції за конкурентоспроможністю. Її оцінки кращі за середні серед 139 країн. Так як можна побачити із рис.1.3. за індексом глобальної конкурентоспроможності Туреччина у 2010-2011 рр. займала 61 місце і отримала оцінку 4.2 із 7. Вже у наступному періоді 2011-2012 рр. її оцінка покращилась до 4.3 і вона займала вже 59 місце серед 142 країн світу. А в цьому періоді 2012-2013 ще більше покращує свої позиції, піднімаючись на 43 сходинку рейтингу серед144 країн світу із загальною оцінкою 4.5.

Джерело:The Global Competitiveness Report 2012–2013

Рис. 1.3 Індекс глобальної конкурентоспроможності Туреччини

Туреччина знаходиться на переході розвитку від ефективного до інноваційного. Найкращі оцінки країна отримала за здоров’я і початкову освіту (5,8) – 63 місце серед 144 країн, обсяг ринку (5.3) – 15 місце. Проте для покращення своїх позицій Туреччині потрібно запроваджувати інновації у виробництві, та підвищувати ефективність ринку праці, так як за останнім показником країна займає 124 місце серед 144 країн світу , а також зміцнювати ефективність і прозорість державних інститутів (64-е місце). 
ВВП; ВВП на душу населення

За даними Світового банку Туреччина  у 2011 році зайняла 18 місце за ВВП, який склав 773,091 млн. дол. і становив 11,04% від світового показника.

За оцінкою Міжнародного Валютного  фонду, Туреччина  e 2011 році зайняла 18 місце із показником ВВП 774,336 млн. дол США (11,07 від світового).

За даними CIA World Factbook Туреччина також зайняла 18 місце за показником ВВП, який склав 778,100 млн. дол США (11,12% від світового показника).

ВВП на душу населення Туреччики в 2011 році складав 10,498 дол США в пот. цінах і займала із цим показником 64 місце у світі (за даними Світового Банку). За даними МВФ ВВП на душу населення Туреччини склав 10,576.029 дол. США.

Інноваційний  розвиток

За даними World Bank Income Group Classification, The Global Innovation Index rankings2012 Туреччина зайняла 74 місце серед 141 країн світу (34.1%), серед країн із прибутком вище середнього – 26 місце, та серед країн північної Африки та західної Азії – 14 місце. [4].

Як можна побачити із рис.1.4, країна посідає 52 місце за показником наявності  новітніх технологій. За показником урядових закупівель Республіка Туреччини посідає 56 місце.

2. Рис. 1.4 Інноваційне та бізнес середовище Туреччини 2011 
   РОЗДІЛ 2: Аналіз показників розвитку зовнішньої торгівлі у динаміці за  
     2009 – 2011 рр. з обґрунтуванням одержаних результатів.

2.1 Характеристика абсолютних показників  розвитку зовнішньої торгівлі 

Табл. 2.1 Показники  розвитку зовнішньої торгівлі Туреччини

Показники	2009		2010		2011
	Абс., Млрд. дол США	% до попер	Абс., Млрд. дол США	%, до попер	Абс., Млрд. дол США	%, до попер
Експорт товарів	170.412	93.5	182.115	106.9	241.8455	132.8
Експорт послуг	51.69	114.8	50.931	98.5	66.325	130.2
Загальний експорт	222.102	97.7	233.046	104.9	308.170	132.2
Імпорт  товарів	206.775	83.7	264.864	128.1	388.779	146.8
Імпорт  послуг	25.857	115.7	29.172	112.8	34.837	119.4
Загальний імпорт	232.632	86.4	294.036	126.4	423.616	144.1
ЗТО	454.734	91.6	527.082	115.9	731.786	138.8
ВВП	952.559	100.2	1 098.799	115.4	1 298.062	118.1
Чисельність, млн чол	72.05	101.3	73.003	101.3	73.95	101.3

Джерело: http://stats.oecd.org/

Судячи із абсолютних показників Туреччини, наведених в таблиці 2.1 можна сказати, що ця країна є імпортно-залежною країною, так як імпортує товарів більше, ніж експортує. Щодо імпорту-експорту послуг, то його сальдо є позитивним, оскільки країна експортує послуг більше, ніж імпортує. За загальним сальдо країна все ж має негативне  сальдо за рахунок значної залежності від імпортних товарів.

Щодо ВВП країни, за досліджені 3 роки Туреччина має позитивну  тенденцію зростання ВВП, і як вже розглядалось в першому розділі, у 2011 році входила в 20 найбільших економік світу по ВВП. На збільшення ВВП країни головним чином вплинуло зростання  будівельного та фінансового секторів, а також сегменту гуртової та роздрібної торгівлі.

 Поміж тим аналітики схиляються  до думки, що швидке зростання  турецької економіки не є збалансованим  та може потрапити під вплив  зовнішніх потрясінь, через зростання  дефіцит балансу. На сьогоднішній  день різниця між обсягом імпорту  та експорту становить понад  9% від ВВП Туреччини за останні  12 місяців.

Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому. Зовнішньоторговельний обіг Туреччини в посткризовий період  має тенденцію зростання. Так ц 2010 році показник становив 115.9% від попереднього періоду, а в 2011 році – 138.8%. В 2009 році ЗТО було меншим у порівнянні з 2008 роком, що пов’язано зі зменшенням експорту та імпорту товарів і послуг  країни в 2009 році. Це зменшення можна розглядати як наслідок Світової фінансової кризи 2008.

Чисельність населення за останні 3 роки має тенденцію до зростання  і цей ріст є стабільним, так  як кожного року кількість населення  зростає на 1.3% відповідно до попереднього періоду.

 

2.2 Оцінка  результуючих показників розвитку  зовнішньої торгівлі 

Для аналізу результуючих показників, звернемось до таблиці 2.2. Із наведених  даних можна побачити, що сальдо балансу товарів є від’ємним, тобто негативним. Це означає що країна імпортує товарів більше, ніж  експортує. Із кожним роком цей показник зростає значною мірою.

Сальдо балансу послуг є позитивним, тобто країна експортує послуг більше, ніж імпортує.

Сальдо торговельного балансу  є негативним, так як негативне  сальдо балансу товарів залишається  все ж більшим ніж позитивне  сальдо послуг.

Індекс стану балансу показує  на скільки експорт покриває  імпорт, тобто співвідношення експорту і імпорту.  Цей показник є незадовільний, оскільки він менший 1 і до того ж  з кожним роком знижується, що свідчить про все більшу залежність країни від імпортних товарів та неможливість нормального існування держави  на міжнародному ринку без імпортованих товарів.

 

 

Табл. 2.2 Результуючі показники розвитку зовнішньої торгівлі Туреччини 2009-2011 рр.

Показники	2009	2010	2011
Сальдо балансу товарів	-36.363	-82.749	-146.9335
Сальдо балансу послуг	25.833	21.759	31.488
Сальдо  торговельного балансу	-10.53	-60.99	-115.4455
Індекс стану балансу	0.95	0.79	0.73
Індекс «умови торгівлі» [5]	91.16	94.98	91.8

Джерело: http://stats.oecd.org/

Індекс «умови торгівлі» дає  важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн.

Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних  цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість  товару А отримує країна за кожну  одиницю проданого товару В.

 Індекс «умови торгівлі»  є одним з показників, що характеризують  зміну положення країни в світовій  торгівлі. Самі умови торгівлі, в  свою чергу, залежать від коливань  попиту на світовому та внутрішньому  ринках, від змін в умовах виробництва,  від ступеня монополізації окремих  товарних ринків. Але розмір виграшу,  який отримує країна від зовнішньої  торгівлі, залежить не тільки  від цін, а й від фізичних  обсягів експорту та імпорту.  Тому не завжди коректно робити  висновок про зміну добробуту  країни тільки на підставі  змін умов торгівлі. Так, якщо  зниження цін на продукцію,  що експортується, зумовлене підвищенням  ефективності її виробництва,  то при достатньо еластичному  попиті на світовому ринку  країна зможе збільшити фізичні  обсяги свого експорту та отримати  більший виграш, хоча умови торгівлі  для неї і погіршились.

 Однак слід брати до уваги  і так звану проблему руйнівного  зростання, коли розширення експорту  призводить до такого погіршення  умов торгівлі, що добробут нації  знижується. Така ситуація може  виникнути для багатьох країн,  що розвиваються, в яких можливості  економічного піднесення зумовлені розширеннями видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін наш сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшення експорту. У даному разі збільшення експорту може стати невигідним.