Проблема розвитку освіти в умовах глобалізації в контексті Болонського процесу

 

3 ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

 

 

Необхідність реформування системи вищої освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі.

В цьому контексті реформування вищої освіти України бажано проводити з врахуванням вимог Міжнародної стандартної класифікації знань (ISCO-88 (МСКЗ)), Міжнародної стандартної класифікації освіти (ISCED-97), Міжнародного стандарту якості cерії ISO 9000 та вимог, критеріїв та стандартів, які узгодили країни-учасниці Болонського процесу.

«Болонським процесом» в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, то країни-учасниці зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту.

Основні цілі Болонського процесу зводяться до наступного:

1. побудова європейського простору вищої освіти та передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;
2. посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так i в цілому Європейської систем вищої освіти;
3. досягнення більшої сумлінності та порівнянності вищої освіти;
4. формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи в цілому;
5. підвищення визначальної ролі університета у розвитку національних та Європейських цінностей;
6. змагання з іншими системами вищої освіти за студента, вплив, грощі та престиж.

Стояти осторонь від цього процесу Україна не може. Освіта вже стала одним з найважливіших чинників політики. Україна починає робити відповідні кроки. Рішенням колегії Міністерства освіти i науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол №2/3-4) було ухвалено рішення здійснення комплексу заходів щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг та здійснити комплекс заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу.

Болонський процес - один з інструментів не лише інтеграції в Європі i в Європу, а й інструмент загалъної світової тенденції нашого часу - глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості освіти.

Співпраця з європейцями у сфері вишої освіти на шляху входження України в Європу є одним iз пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні.

Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток i набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Ключова позиція реформування: Болонської вимоги - це не уніфікація вищої освіти в Європі, a широкий доступ до багатоманітності освітніх i культурних надбань різних країн.

Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого- вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти i науки вже в недалекому майбутньому. Перший напрям - це розширення доступу до вищої освіти, другий - якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою i третій - це інтеграційні процеси.

Визначальними тенденціями розвитку світової освітньої системи стають поглиблення и фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової освіти, формування у студента системного підходу до аналізу складних технічних i соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професійної мобільності. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці вимагає також прищеплення прагнення i навичок до самонавчання, самовиховання i самовдосконалення протягом всього активного трудового життя.

В Україні розглянуті тенденції i особливості розвитку істотно ускладнюються ще й тим, що вони відбуваються на тлі процесів глибокої трансформації не тільки суспільно-політичного устрою та соціально-економічного укладу, а й суспільної психології, системи життєвих цінностей i opiєнтирів, морально-етичної парадигми.

В Україні освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики i стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське i світове співтовариства.

Сьогодні суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль освіти у сучасному інформаційному свті, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників політики [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Прагнення України приєднатися до Болонського процесу обумовлені розумінням його інтеграційного характеру i тим, що вища освіта є стабілізуючим та інтегруючим фактором розвитку держави, демократизації ycix процесів становлення сучасного суспільства, що найбільш відповідає стратегічним iнтepecaм України. Необхідність подальшої модернізації системи вищої освіти в Україні, її удосконалення й підвищення рівня якості є найважливішою для неї соціокультурною проблемою. Це значною мipoю обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та саморегуляції у Європейському просторі. Зазначені процеси диктують необхідність визначення та гармонізації нормативно-правового забезпечення галузі осввіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандарта та сертифікації. Приєднання України до Болонського процесу матиме системоутворюючий вплив на подальше реформування вищої освіти в Україні, що передбачає перш за все:

• перехід до національної динамічної ступеневої системи підготовки фахівців;
• формування системи надання освітних послуг;
• формування суспільства, яке навчається впродовж усього життя;
• створення умов для динамічної інтеграції України в Європейське співтовариство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна - Болонья - Саламанка - Прага - Берлин) / Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 60 с.
2. Збірник доповідей учасників VI Всеукраїнської науково-методичної конференції. Реалізація принципів і завдань Болонського процессу в Україні. - Запоріжжя: ЗДІА, 2006. - 426 с.
3. Національна доповідь щодо вступу України в Болонський процесс / За ред. Кременя В.Г. - К.: Освіта України, 2004. - 32 с.