Поточний стан економічного співробітництва України з Росією та перспективи розвитку

      На цьому фоні 10-річна програма економічного співробітництва між Росією та Україною несе для останньої ряд тактичних переваг (збільшення обсягів експорту української продукції до Росії, часткове завантаження виробничих потужностей російськими замовленнями, зниження гостроти проблеми забезпечення енергоносіями тощо). Однак у цілому слід констатувати, що реалізація даної програми принесе Україні стратегічний програш ─ збільшення і без того надмірної економічної залежності від Російської Федерації.

        Два інших сценарії, які можна визначити як негативні, матимуть характерними рисами  політичну нестабільність та розвиток сепаратизму у Російські федерації. Для України це вкрай невигідно, бо вона опиниться між двох вогнів, Заходом і Сходом. Такий розвиток подій не піде на користь економіці України і державі в цілому. Отже видно нашу політичну і особливо економічну залежність від Росії, і цю залежність потрібно скорочувати.

      Із всього сказаного про економічну сторону відносин між Україною і Росією можна зазначити фактори, які б допомогли Україні в майбутньому:

   ─ вихід України  та Росії із системної кризи,  модернізація їхніх економічних систем і конкурентноспроможне прилучення до світової економіки можливі тільки за радикальної оптимізації їхніх національних економічних і політичних стратегій;

   ─ налагодження  економічних стосунків з Росією  виходячи з розуміння важливості зв’язків з Росією для економічної і соціальної стабільності, необхідності їх деполітизації та переведення у площину взаєморозуміння і взаємної вигоди;

   ─ створення  умов для розвитку довгострокового  економічного співробітництва в  пріоритетних галузях;

   ─ забезпечення  економіко-правової бази для повнішого  використання вітчизняного науково-технічного потенціалу, виробничих потужностей, у тому числі шляхом збільшення збуту продукції на ринку Росії, поглиблення коопераційних зв'язків між підприємствами обох держав, активізація інвестиційного співробітництва;

   ─ реалізація  в повному обсязі режиму вільної  торгівлі та усунення перешкод  на шляху просування українських  товарів на російські ринки,  зокрема через укладення нової  двосторонньої угоди про вільну торгівлю;

   ─ створення  транснаціональних корпорацій, фінансово-промислових  груп, спільних виробничих та  банківських структур із забезпеченням вигідних для України умов.

      Основний акцент необхідно перенести на розвиток тих сфер співробітництва, які сприяють економічному зростанню України, захисту її національних інтересів, зміцненню економічної безпеки. Алгоритм дій на російському напрямі має базуватися на застосуванні нових комплексних підходів до двосторонніх відносин, які відповідали б сучасним політичним реаліям, а також пріоритетним інтересам нашої держави, пов'язаним з європейською інтеграцією.

          Росія і Україна представляють собою держави, які динамічно розвиваються. Середні темпи росту України в останні 10 років були в 2,5 раза, а Росії – в 3 раза іище середніх темпів росту економік розвинених країн. Згідно оцінкам за 2011-2020рр. середній темп росту ВВП в Росії становитиме 4,5-5% ,  України – 6,6%. По відношенню до світового ВВП сукупний розмір економік Росії та України до 2020р. дещо збільшиться до 4,3-4,5%.[15]  
     Напрями стратегічної взаємодії  Росії та України:

     1. Розвиток механізмів виробничо-технологічної кооперації в тих галузях, де Росія та Україна володіють взаємодоповнюючою структурою конкурентних переваг(ядерна енергетика, авіаційна промисловість, аоєнно-промисловий комплекс, система транспортних комунікацій і т.д.)

     2. Поглиблення взаємодії економік держав на основі покращення національних законодавста, нормативної бази СНГ. При цьому взаємна лібералізація доступу на ринки товарів і послуг повинна доповнюватись розвитком більш глибоких форм економічної взаємодії.[15]

Перша група задач пов’язана  із забезпеченням максимально повної реалізації існуючого потенціалу взаємодії, друга – з використанням передових механізмів економічної інтеграції, вироблених міжнародною практикою, для розвитку нових форм взаємовигідних відносин.  
      Пріоритетні напрямки в сфері подальшої лібералізації взаємної торгівлі товарами:

- інвентаризація існуючих тарифних і нетарифних бар’єрів з метою їх наступного зниження;  
- ідентифікація та відміна мір у взаємній торгівлі, порушуючі діючі двосторонні домовленості і інші міжнародні обов’язки сторін;

- ліквідація бар’єрів на участь компаній із країн-партнерів в тендерах на здійснення держзакупок;

- покращення юридичної практики в області адміністративних процедур пропуску товарів через кордон з метою зменшення «издержек» зовнішньоторгівельнихоператорів. 
    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Головними передумовами українсько-російського партнерства є спільність і тотожність стратегічних інтересів обох держав в економічній сфері. Інтереси України у відносинах з Російською Федерацією полягають у створенні умов для розвитку довгострокових економічних зв'язків. У цьому контексті набуває значення забезпечення процесу подальшої економізації двосторонніх відносин в усіх галузях міждержавного співробітництва. 

Російська сторона, зі свого боку, зацікавлена у збереженні економічних  зв'язків з Україною, яка  лишається  ринком збуту російської продукції,  що  не є конкурентноспроможною на інших ринках; має значний науково-технічний потенціал, що застосовується для вирішення економічних проблем Росії. Росія  також зацікавлена  у збереженні сприятливого режиму використання української транспортної інфраструктури (магістральних трубопроводів, морських портів, залізничних та автомобільних шляхів, ліній електропередач); набутті шляхом придбання контрольних пакетів акцій контролю над підприємствами та організаціями України, що працюють у машинобудівному комплексі,  паливно-енергетичному комплексі.

Розбіжності інтересів України та Росії можуть проявлятися:  в   захисті своїх внутрішніх ринків,  запровадженні обмежень доступу товарів, послуг, капіталів та робочої сили шляхом прийняття відповідних законів з обох сторін;  в  конкуренції  на ринках інших країн світу щодо експорту військової техніки, продукції металургійної, хімічної та інших галузей промисловості;  в  наявності  різних підходів до ціноутворення і тарифної політики, насамперед щодо транзиту територією України російської експортної продукції. Подолання розбіжностей в інтересах сторін має здійснюватися шляхом  зближення нормативно-правової бази  економічного співробітництва,  уніфікації податкової і тарифної політики; узгодження  позицій обох країн на ринках  третіх  країн, створення спільних транснаціональних корпорацій, фінансово-промислових груп та підприємств у провідних галузях промисловості. 

     Аналіз  українсько-російських економічних  відносин за останні  5  років    свідчить, що  загрозами економічній безпеці України з боку Росії  можуть бути: посилення  позицій  російського капіталу  в  економіці  України;  введення Росією ліцензування, квотування, додаткового імпортного мита, обмежувальних заходів із транзит,  витіснення українських товарів з російського ринку;  посилення  залежності України від постачання російських та  середньоазійських енергоносіїв; перешкоджання зусиллям України щодо транспортування каспійської нафти через територію України в Європу; реалізація схем транспортування російських енергоносіїв в обхід території України.     

Україна і Росія  до  цього часу  мають переважно  пострадянську структуру економіки, яка не  відповідає  стандартам  індустріально розвинених  держав  світу. Оскільки  ресурсу  кожної  окремо  взятої  країни  для   проведення  модернізації і технологічного переозброєння  промисловості  недостатньо,   обидві  країни  мають  посилити  взаємну  кооперацію на  цьому  напрямку, особливо  за  умов глобальної   фінансово-економічної  кризи.   

Довгострокові економічні відносини України та Росії   мають  будуватися на рівноправних засадах, з урахуванням національних економічних інтересів обох держав. Тому  слід  розробити  відповідну  концепцію  українсько-російських економічних відносин, яка б комплексно охоплювала всі сфери зовнішньоекономічної діяльності країн, включаючи торгівлю, виробничу кооперацію, спільне підприємництво, інвестиційне та інноваційне співробітництво, науково-технічну кооперацію, координацію дій на ринках третіх країн. Модель економічних відносин має будуватися на засадах рівноправного партнерства і взаємовигідної інтеграції ринково-орієнтованих економічних систем обох  держав.

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. http://geostrategy.com.ua/node/113
2. http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_za_kab_stat/rus/2631.html
3. Федеральная таможенная служба РФ. Внешняя торговля Российской Федерациипо основным странам. http://www.customs.ru/ru/stats/stats/popup.php?id286=483
4. Реалізація національних інтересів в контексті двосторонньої співпраці з Росією http://dc-summit.info/
5. Держкомстат України ukrstat.gov.ua
6. Федеральная таможенная служба РФ. Внешняя торговля Российской Федерации по основным странам.// http://www.customs.ru/ru/stats/stats/popup.php?id286=483
7. Волович  О. Російський капітал в Україні. //"Помаранчева революція – пробудження  нації" .  Збірник  статей. - Одеса, "Друк", 2006 р. -  198 с -  С.94 – 110.
8. Юрій Діденко, народний депутат України. „ЧСЗ –  чи є  майбутнє  в українського суднобудування з такими господарями?” - „Вечерний Николаев”.22.09.05http://www.nibulon.com/news.php?id=63&act=publish ).

  9. Жангожа Р. Україна і Росія на пострадянському просторі. Інтереси спільні і специфічні // Віче.— 1998.— №7(76).— С.16-29.

10.Демчук Р. Євген Марчук: Нормалізація наших відносин з Росією буде сприяти інтеграції України в європейські структури // День.— 2000.— №207.

 

11.Программа экономического сотрудничества Российской Федерации  и Украины на 2011-2020 гг.

 

12.http://vkurse.ua/ua/economics/natorgovali-na-54-9-mlrd.html

 

13.http://vkurse.ua/ua/economics/natorgovali-na-54-9-mlrd.html

14.www.niss.od.ua/p/241.doc

 

9. 15.http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643_384 

 

16.http://uareferat.com/Українсько_російські_відносини_на_сучасному_етапі_проблеми_та_перспективи

 

17.http://referaty.net.ua/referaty/referat_20789.html

 

18.http://old.niss.gov.ua/Monitor/januar2009/22.htm

 

19.http://ecolib.com.ua/article.php?book=15&article=1322

 

      20.http://www.unian.ua/news/331447-rosiyskiy-kapital-v-ukrajini-kreml- zahischatime-biznes-a-biznes-kreml.html 

    Додаток 1

Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2011 рік

	Експорт		Імпорт		Сальдо
	тис.дол. США	у % до 2010р.	тис.дол. США	у % до 2010р.
Всього	68409848,6	133,1	82606901,5	136,0	–14197052,9
Країни СНД	26178688,2	139,7	37212381,7	139,4	–11033693,5
Азербайджан	708321,6	116,0	643423,8	67,6	64897,8
Білорусь	1922514,0	101,2	4211750,6	164,0	–2289236,5
Вірменія	227563,9	113,0	18487,0	103,0	209076,9
Казахстан	1858252,4	142,9	1675946,8	218,7	182305,6
Киргизстан	111282,6	148,3	7493,3	121,3	103789,3
Молдова, Республіка	874399,3	122,5	130362,1	177,0	744037,1
Російська Федерація	19820025,3	147,6	29132018,6	131,2	–9311993,3
Таджикистан	60323,7	80,7	13025,4	373,1	47298,3
Туркменістан	242247,7	115,9	736000,9	2341,5	–493753,2
Узбекистан	353757,6	154,8	643873,2	787,8	–290115,5
Iншi країни свiту	42231160,4	129,3	45394519,8	133,3	–3163359,4
Європа	18442342,5	133,4	27064766,3	135,3	–8622423,9

 

З даної таблиці ми бачимо, що Україна більше ексортує та імпортує товарів до країн СНД  ніж до Європи. Провідне місце з країн СНД займає Росія, до якої ми більше експортуємо ніж до всієї Європи (те саме стосується й імпорту).

Додаток 2

Щомісячні обсяги експорту-імпорту  товарів за країнами світу у 2010 році

	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
Всього
експорт	3008,0	3372,0	3944,8	4206,7	4194,2	4328,6	4241,0	4249,5	4699,7	4740,7	5128,8	5291,2
імпорт	3262,3	3712,8	4716,3	4602,9	4412,8	4718,8	5163,0	5423,0	5674,6	6177,0	6232,4	6646,3
Країни СНД
експорт	897,4	1242,9	1476,2	1557,2	1399,1	1493,0	1623,6	1679,2	1851,0	1735,7	1887,5	1897,8
імпорт	1734,7	1529,9	1990,8	2014,2	1935,9	2027,4	2136,4	2410,7	2529,4	2839,8	2638,3	2909,9
Бiлорусь
експорт	98,5	118,0	148,9	149,4	133,3	152,5	153,0	152,7	175,9	194,3	202,6	220,0
імпорт	101,5	110,0	142,6	183,1	135,3	221,0	257,7	279,1	312,5	287,9	255,6	281,2
Казахстан
експорт	55,9	98,1	106,9	104,3	100,4	113,1	105,6	102,7	119,9	104,5	123,8	165,2
імпорт	21,5	29,8	59,5	78,3	76,3	62,0	55,7	76,7	72,2	62,8	75,1	96,3
Молдова, Республіка
експорт	30,8	46,3	59,6	65,2	61,5	56,4	62,4	63,6	70,0	65,6	64,1	68,1
імпорт	2,7	5,1	6,1	5,5	7,6	7,9	6,6	5,4	4,0	7,9	7,3	7,6
Росiйська    Федерацiя
експорт	651,5	881,8	1028,1	1113,0	998,5	1056,5	1183,9	1251,7	1342,1	1248,9	1373,7	1298,5
імпорт	1476,6	1321,5	1684,4	1639,7	1611,2	1678,5	1798,8	1910,9	2045,5	2392,6	2196,4	2442,0