Платіжний баланс, його роль в економіці держави

    Повертаючись  до інструментів політики адаптації, у  випадку погіршення сальдо платіжного балансу варіанти реакції національних урядів передбачають:

    а)заміщення  імпорту,

    б) стимулювання експорту,

    в) рестрикцій ні зміни у фіскальній і монетарній політиці,

    г) зовнішнє фінансування.

    Заміщення імпорту виглядає привабливо для  країн з порівняно розвиненою промисловістю, однак можливості такої політики не варто перебільшувати. Виробництво в імпортозамінних галузях може бути дорогим і спотворювати розподіл ресурсів. Навіть якщо немає залежності від імпорту сировини  та матеріалів, у довгостроковій перспективі чималі труднощі створюватиме залежність від імпорту обладнання і технологій.

    Сучасні прихильники структуралізму далі пропонують для вирівнювання платіжного балансу  інструменти заміщення імпорту: торговельний протекціонізм і промислову політику. З погляду структуралізму використання обмежень зовнішньої торгівлі поліпшує сальдо експорту-імпорту і запобігає  зниженню «природного» рівня доходу. Зростання доходу з надлишком компенсує можливі витрати від торговельного протекціонізму. Ефективне використання обмежень зовнішньої торгівлі сприяє розвитку технологій, створенню порівняльних переваг та підвищенню заробітної плати.

    Окрім зміни порівняльних цін, збільшення експорту може бути наслідком цілеспрямованих  структурних заходів (політика адаптації). Сучасні прихильники структуралізму не заперечують субсидування технологічних галузей і маркетингову підтримку експортерів як елементів промислової політики.

    Використання  фіскальної і монетарної політики для  вирівнювання платіжного балансу відбиває здебільше логіку політики адаптації, коли головним стає створення передумов для довгострокової рівноваги рахунків платіжного балансу і доходу. У типовому випадку промислової країни процентна ставка зростає на 2 процентних пункти протягом 3-х років, коли відбувається погіршення поточного рахунку, а потім знижується на 3 пункти у перші три роки після початку вирівнювання платіжного балансу. Хоча бракує переконливих свідчень, що дефіцит бюджету погіршує поточний рахунок, наступне вирівнювання цього показника супроводжується поліпшенням сальдо бюджету.

    Зовнішні  запозичення уособлюють політику акомодації. У широкому контексті зовнішні запозичення  можуть компенсувати брак внутрішніх заощаджень, проте з часом брак можливостей обслуговування зовнішнього  боргу істотно погіршує економічну ситуацію. У «пастку запозичень» потрапляють не лише країни з хронічним торговельним дефіцитом, але й ті, що зазнали істотного поліпшення зовнішньоекономічних показників.

    Практично політика акомодації передбачає не лише ідентифікацію макроекономічного  шоку як тимчасової події, але й врахування можливостей ефективного використання зовнішніх запозичень. Якщо приплив капіталу використовується не ефективно (надмірне споживання у приватному і державному секторах, збиткові інвестиції), доцільніше відмовитися від політики акомодації. Варто зауважити, що зазвичай зовнішні запозичення підтримують експансій ну економічну політику. Для випадку фінансування від’ємного сальдо поточного рахунку це може поглибити платіжний дисбаланс.

    Прихильники цінового підходу головним чинником вирівнювання платіжного балансу визнають девальвацію грошової одиниці. Знецінення грошової одиниці супроводжується підвищенням вартості імпорту. Логіку цінового підходу ілюструє відома модель Бікердайка-Робінсон-Метцлера.

    У моделі Бікердайка-Робінсон-Метцлера девальвація грошової одиниці зменшує пропозицію товарів імпорту та збільшує попит на експорт. Водночас попит на товари імпорту та пропозицію товарів експорту в даній країні не змінюється (у внутрішніх цінах). Приймається, що девальвація грошової одиниці є одноразовою подією, покликаною зменшити надлишковий попит на іноземну грошову одиницю.

    Після девальвації країни-торговельні  партнери зменшують пропозицію товарів  імпорту, оскільки підвищується їх вартість на експортних ринках. Відповідно змінюється рівновага на ринку товарів імпорту для даної країни.

    Отже  девальвація грошової одиниці має  три наслідки:

1. збільшення обсягів експорту;
2. зменшення обсягів імпорту;
3. підвищення внутрішньої ціни обох товарів – експорту й імпорту.

    Хоча  обсяги імпорту зменшуються, підвищення його вартості може спричинити протилежний до очікуваного наслідок – погіршення торговельного балансу. Так само збільшення обсягів експорту не означає автоматичного збільшення валютних надходжень, оскільки вартість експорту в іноземній грошовій одиниці знижується. Дещо по-іншому зменшення видатків  на імпорт може не створювати очікуваного зменшення надлишкового попиту на іноземну валюту, оскільки цьому перешкоджатимуть обмежені можливості експорту.

    Торговельний  баланс поліпшується лише за умови  високої цінової еластичності експорту, коли збільшення обсягів експорту з надлишком компенсує втрати від зниження уціни товарів експорту. Якщо цього немає, о збільшення фізичних обсягів супроводжується зниженням вартості експорту. Пропозиція іноземної валюти збільшується лише тоді, якщо цінова еластичність експорту перевищує 1; інакше пропозиція іноземної валюти зменшується.

    З іншого боку, невисока цінова еластичність імпорту може спровокувати одночасне  підвищення цін та спад виробництва (стагфляція). Після підвищення цін на імпорт наступне зменшення доходу з високою ймовірністю обмежить сукупний попит, що призведе до спаду виробництва.

     Список використаної літератури

1. Агапова  Т.А., Середина С.Ф. Микроекономика. М. 2001.

2. Базидевич  В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. – К., 2002.

3.Гальчинський  А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.

4.Гроші  та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510с.

5.Єпіфанов  А. О., Міщенко В. І., Гребник  Н. І. Грошово-кредитна політика  в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.

6.Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. – К.: МАУП, 2002.

7.Савельєв  Є. Міжнародна економіка. –  Тернопіль: Економічна думка, 2003.

8.Шевчук  В. Міжнародна економіка теорія  і практика. – Львів: Каменяр, 2003.

9.Шевчук  В. Платіжний баланс і макроекономічна  рівновага в трансформаційних  економіках: досвід України. –  Львів: Каменяр, 2001.

10.Яремко  Л. А., Імпорт та його вплив  на макроекономічні процеси // Фінанси України -2005.- №7