Перешкоди для створення зони вільної торгівлі між Україною і Росією

    1.3. Потенційні перешкоди від реалізації плану створення ЗВТ між Україною та Росією.

    Досліджуючи безпосередньо відносини України і Росії, і процес створення ЗВТ між цими країнами, то тут варто виділити ряд завдань і цілей, на досягнення яких спрямовані зусилля українського уряду:

• скасування російського експортного мита і ПДВ на нафту й газ;
• реалізація російських енергоносіїв Україні за внутрішньоросійськими цінами;
• створення «єдиного енергетичного простору», що передбачає формування стратегічних енергетичних запасів країн-учасниць;
• отримання повнішого доступу на російський ринок через скасування торговельних бар’єрів;
• скасування російських антидемпінгових заходів щодо українських товарів, імпортних квот на металопродукцію та деякі інші товарні групи;
• зростання взаємної торгівлі країн – учасниць Угоди;
• забезпечення вільного руху робочої сили між державами, скасування процедури реєстрації тощо [11].

    Іншими  словами, дві головні теми ЗВТ  – це енергетика і російські квоти  на українську продукцію. Хоча практично  одразу стало зрозуміло, що Росія не піде на реалізацію газу й нафти Україні за внутрішніми цінами, й це питання відпало. Як зазначають російські аналітики, попри обіцяний російським керівництвом поступовий перехід України на ринкові ціни за газ, Україна може «розраховувати на збереження пільгових (неринкових) цін…лише доти, доки вона залишається його основним транзитером при поставках до Європи. Коли запрацюють газопроводи, які будуються в обхід України, становище зміниться».

    Проте, створення ЗВТ з Російською Федерацією передбачає і створення митного союзу з нею. І тут виникає ряд перешкод для досягнення цілей і інтересів України не тільки стосовно Росії, а і вигідного економічного партнера − Європейського Союзу. Тому виникає ряд проблем:

• збереження курсу на євроінтеграцію;
• наявність проблем із вступом до СОТ, при оголошенні про створення митного союзу ЄЕП;
• митний союз передбачає створення наднаціонального регулюючого органу, що суперечить Конституції України [15, c.88].

    В принципі, щоб розмежувати переваги і недоліки щодо митного союзу і зони вільної торгівлі між Україною і Росією, складемо порівняльну таблицю 1.1: 
 

    Таблиця 1. 1

    Порівняння  ЗВТ та митного союзу

       
    

     Теоретично створення ЗВТ ЄЕП „без вилучень та обмежень” має спрямовуватись на скасування російського експортного мита та ПДВ на енергоносії, призвести до повної ліквідації інших бар’єрів у взаємній торгівлі чотирьох країн та припинення антидемпінгових розслідувань. Це те, на чому наполягали представники нашої держави на переговорах з представниками інших країн – учасниць ЄЕП. Україна мала успіх. З 1 січня 2005 року Росія скасовує експортний ПДВ на нафту й газ. Вже прийнято й рішення про створення ЗВТ без МС протягом найближчого року, що нібито задовольняє Україну [20, c.51].

    Але насправді все не так просто. У  світі не існує жодної повномасштабної  ЗВТ, де не було б вилучень і обмежень, якщо тільки ця ЗВТ не є водночас митним союзом. Одночасно зі скасуванням ПДВ, з 1 жовтня, Росія підвищила експортне мито на нафту до $ 87,9 за тонну (що в 2,8 рази більше, ніж на початку року), а з 1 грудня 2004 року – до $ 101/т., тобто вже зараз ефективно компенсувавши для себе майбутні недонадходження з ПДВ. Про реалізацію Україні енергоносіїв за внутрішньо російськими цінами взагалі не йдеться [28].

    При аналізі проблем, що виникають у процесі функціонування ЗВТ між Україною та Росією, дуже важливо враховувати спільні для країн-учасниць ЗВТ позитивні і негативні моменти та наслідки інтеграційних процесів такого типу.

    До  позитивних рис угод  про вільну торгівлю слід віднести насамперед більш  стабільний і передбачуваний характер торгової політики країн -учасниць. Функціонування ЗВТ дозволяє удосконалити всю систему зовнішньоекономічної діяльності,більш гнучко пристосовуватися до міжнародної практики.

    Разом з тим, при функціонуванні ЗВТ може виявитися й низка негативних моментів. Створення таких зон призводить до посилення конкуренції на внутрішньому ринку, що не завжди позитивно відбивається на якості й технічному рівні виробів вітчизняної промисловості. Лібералізація імпорту створює серйозну загрозу для національних виробників, збільшує ризик банкрутства підприємств, не здатних до конкурентної боротьби. Виникає навіть загроза витіснення іноземними конкурентами вітчизняного виробника з його ж внутрішнього ринку в разі відсутності підтримки з боку держави. Повна ЗВТ неможлива без певної уніфікації митних правил ще й тому, що виникає проблема в торгівлі з третіми країнами: «Якщо країни – члени зони застосовують різні тарифи в торгівлі з третіми державами, з’являється можливість виходу на внутрішній ринок угруповання товарів з третіх країн через територію того члена угруповання, ставки мита якого стосовно не членів угоди мінімальні»  
 
 
 
 

 

     Розділ 2. Емпіричний аналіз ролі зони вільної торгівлі у розвитку вітчизняної економіки.

    При дослідженні впливу ЗВТ (а в даному випадку зовнішньоторговельного обороту) важливими чинниками  є використання показників, які тією чи іншою мірою впливають на процес товарообігу між Україною та Російською Федерацією. Тому для емпіричного дослідження, яке було проведено з допомогою програми EViews, використовувалися важливі макроекономічні чинники, такі як: ВВП, показники інфляції, та дані поточного рахунку. Дослідження було проведено за допомогою тесту Гренджера та використання регресійного аналізу, в період з 1995 по 2010 рр. 

    2.1. Економетричне дослідження

     Для проведення емпіричного дослідження пропонуємо дослідити чинники зростання вітчизняної економіки використані річні дані Міжнародного валютного фонду [27] та показники Державного комітету статистики [34] за допомогою тесту Гренджера. Були використано наступні дані:

     1) E_U – показники експорту в Україні (логарифм);

     2) CA_U- поточний рахунок в Україні;

     3) GDP_U- показник ВВП в Україні (логарифм);

     4) I_U - показники імпорту в Україні (логарифм);

     5) ZTO – зовнішньоторговельний оборот між Україною і Росією.

     Даний тест дозволяє виявити взаємну причинність  між показниками і визначити  про наявний взаємозв’язок (або  його відсутність). Отже, результати подані у таблиці 2.1 (також див. додаток Ж)  
 
 
 
 

Таблиця 2.1

Результати  тесту Гренджера

    

     Результати  тестів свідчать наявність взаємозв’язку між деякими показниками, зокрема простежується прямо пропорційний вплив на ЗТО показників експорту та імпорту, що не викликає ніяких здивувань. також варто відзначити взаємозалежність показників ВВП та ЗТО, що в свою чергу свідчить про важливість зовнішньоторговельних відносин з РФ у економічному зростанні України. Варто також зауважити, згідно тесту, про відсутність впливу показників, використаних у тестуванні на показник поточного рахунку. 

     2.2. Регресійний аналіз впливу ЗВТ на основні макроекономічні показники

     У цьому підрозділі необхідно провести регресійне рівняння, по-перше, залежність основних макроекономічних показників, зокрема, економічного зростання, інфляції та поточного рахунку від показників українсько-російського зовнішньоторговельного обороту, по-друге, визначити роль митних бар’єрів для здійснення ефективної зовнішньоекономічної діяльності з РФ.

     Вихідними даними для дослідження слугували статистичні дані офіційних сайтів Державного комітету статистики [34] та Міжнародного валютного Фонду [27] за період з 1995 по 2010 рр. Таким чином, вдалося отримати наступні результати (див. Додаток З).

Модель  впливу ЗТО на ВВП країни має такий  вигляд:

      GDP  =   -6.95   +   0.48*ZTO   +   0.83*GDP (-2) (2.1)

     (-4.80**)    (5.33**)       (17.72*)

     DW=2,34; R²=0,98; adj.R²=0,97

     де: GDP_U – валовий внутрішній продукт України, ZTO – зовнішньоторговельний оборот між Україною і Росією.

     Дана  регресія дозволяє визначити вплив  зовнішньоторговельного обороту між  Україною і Російською Федерацією на економічне зростання в Україні. Таким чином, вдалося довести присутність впливу зростання рівня ВВП в Україні від зростання торговельних оборотів між двома країнами. Конкретніше, при зростанні ЗТО на 1%, ВВП збільшується на 0,48%, що говорить про доцільність подальшої зовнішньоекономічної співпраці між державами і слугує аргументом на користь створення ЗВТ або поглиблення інтеграційних процесів обох економік.

    Модель  впливу ЗТО на інфляцію в Україні має такий вигляд:

    Infl.  =  -3.74         +   0.16 *ZTO   +   1.26 * infl_U(-2)    (2.2)

          ( - 2.7 ***)            (1.86)                 (12.06*)