Особливості оподаткування підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України

Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою згідно Закону.

Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням попереднього пункту, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).

Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період. [16]

Якщо митна вартість продукції (робіт, послуг), перерахована в українські гривні, є нижчою від їх фактичної собівартості, податок на додану вартість визначається виходячи з фактичної собівартості продукції (робіт, послуг), що експортується за бартерними (товарообмінними) операціями.

Оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, що використовуються для власних виробничих потреб, та придбанням енергоносіїв, що використовуються для виробничих потреб в Україні, провадиться згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на додану вартість".

Суми податку на додану вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючі вироби тощо, використані для виготовлення продукції (робіт, послуг), і суми податку, сплачені посередником за продукцію (роботи, послуги), що експортується за бартерними (товарообмінними) операціями, при розрахунках з бюджетом не враховуються.

Бартерні (товарообмінні) контракти не потребують реєстрації. Експорт та імпорт продукції (робіт, послуг) за бартерними (товарообмінними) операціями підлягають ліцензуванню та квотуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 2 - 4 статті 2 Закону України від 15.09.95 р. N327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника ввізне мито, податок на додану вартість та акцизний збір (на підакцизні товари) сплачуються шляхом видачі простого векселя авізованого державною податковою адміністрацією, терміном на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної митної декларації. [3]

Вексель погашається у разі вивезення готової продукції в повному обсязі. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, якщо український виконавець документально підтверджує оплату ввізного мита, податку на додану вартість та акцизного збору (на підакцизні товари) на частину сировини не вивезеної з України готової продукції.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини іноземного замовника і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним митом, податком на додану вартість та акцизним збором.

При невивезенні готової продукції стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка митної вартості давальницької сировини, але не більше контрактної вартості невивезеної готової продукції.

Митні збори сплачуються на загальних підставах.

Відповідно до статті 3 Закону України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" реалізація готової продукції на території України, виготовленої з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, проводиться на загальних підставах з сплатою ввізного мита, податку на додану вартість, акцизного та митного збору, запроваджених щодо аналогічних імпортних товарів. Митні збори сплачуються на загальних підставах.

Відповідно до пункту 13 статті 5 Закону України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" встановлено, що за частину давальницької сировини або готової продукції, що використовується для оплати виконаної роботи, український замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях. [3]

Відповідно з статтею 4 Закону України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" при вивезенні готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, закупленої на території України іноземним замовником за іноземну валюту, митні платежі (вивізне (експортне) мито, податок на додану вартість, акцизний збір) не нараховуються, крім митних зборів. [14, 15,1, 5, 8, 9, 10, 12, 13]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «РОШЕН»

2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «Рошен»

Кондитерська корпорація ROSHEN — найбільший український виробник кондитерських виробів. Приблизно 25% всіх вітчизняних солодощів виготовляється на фабриках корпорації – Київській, Вінницькій, Маріупольскій і Кременчуцькій. Асортимент корпорації нараховує більше 200 видів цукерок, шоколаду, карамелі, печива, вафель, мармеладу і тортів при загальному обсязі виробництва 350 тисяч тон на рік.

Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах.

Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen.

Корпорація «Рошен» має в своєму складі такі товарні лінії: шоколад, желе, батончики, цукерки в коробках, цукерки вагові, карамель, вафельна продукція, печиво та крекери, бісквітні рулети, торти. Отже, як бачимо, корпорація має 10 товарних ліній своєї продукції. Слід відзначити, що не багато конкурентів можуть похвастатися наявністю стількох товарних ліній. Всі ці товарні лінії складають товарну номенклатуру корпорації «Рошен».

2.2 Оцінка впливу непрямих податків на фінансовий стан ВАТ "Рошен"

Для комплексної оцінки структури системи оподаткування дуже важливим є питання виявлення відносної ролі непрямих податків.

Це пов’язано з тим, що окремі податки по-різному впливають на економіку. До найбільш тяжких та соціально несправедливих належать непрямі податки у формі додаткової націнки, оскільки надбавку до ціни в результаті сплачує споживач, який купує товар. Це, в першу чергу, стосується ПДВ, який збільшує ціну ресурсів, що використовуються в процесі виробництва, акцизів та мита.

Слід зазначити, що непрямі податки дають менше можливостей приховування доходів порівняно з прямими. Тому стає зрозумілою фіскальна логіка уряду України, який не є прибічником суттєвого зниження ставки ПДВ, через те, що цей податок краще збирається.

Співвідношення між прямими та непрямими податками залежить від двох вирішальних факторів: життєвого рівня основної маси населення країни та стереотипів трактування тих чи інших податків, які склалися в різних країнах. Низький життєвий рівень населення об’єктивно обмежує масштаби прямих податкових вилучень з доходів фізичних та юридичних осіб. Подібна закономірність чітко простежується в країнах, що розвиваються. Непряме оподаткування в розвинених країнах відіграє значно меншу роль, ніж у країнах з перехідною економікою, до яких належить і Україна.

Прямі податки, як відомо, стягуються відповідно до встановленої ставки чи фіксованої суми стосовно об’єкта оподаткування (доходу, майна платника податку). Для платника податку – це безпосереднє вилучення частини його доходу. Ці податки поширюють свою дію переважно на процеси виробництва та обігу продукції.

Непрямі податки не мають прямого характеру, вони сплачуються шляхом введення продавцями надбавок до ціни товарів та послуг, які купуються суб’єктом оподаткування і не характеризуються прямим зв’язком із його доходом та майновим цензом. Ці податки проявляються при розподілі та споживанні і поширюють свою дію на споживача, будучи податками на його витрати.

Розглянемо основні непрямі податки та їх вплив на фінансовий стан ВАТ «Рошен».

Податок на додану вартість. Податок на додану вартість – головний непрямий податок в Україні і основне джерело наповнення дохідної частини бюджету. Об'єктом оподаткування є такі операції, здійснювані платниками податку, суб'єктами господарювання:

- продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України;

- завезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання робіт (послуг), що здійснюється нерезидентами для використання або споживання цих робіт (послуг) на митній території України;

- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної території України.

Отже, об'єктом оподаткування є операції, зв'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом. Отже, ВАТ «Рошен» є платником податку на додану вартість на загальних підставах, в тому числі й при здійсненні імпортно-експортних операцій.

Згідно із Законом "Про податок на додану вартість" застосовуються дві ставки оподаткування: 20% і нульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:

- продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

- продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України;

- продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що розміщені на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах);

- надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;

- продаж вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торф'яних брикетів, електроенергії, імпортованого газу.

Отже оподаткування ВАТ «Рошен» здійснюється за двома схемами стягнення податку: 20% - на реалізовану продукцію на теріторії України, та 0% - продукція за межами України.

Таким чином, застосування нульової ставки оподаткування ПДВ до перелічених вище операцій уможливлює включення в суму податкового кредиту ПДВ, сплаченого на придбані товари (роботи, послуги), що були використані для продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.

Мито. Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту.

На практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

ВАТ «Рошен» у своїй діяльності зіштовхується із вивізним митом. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території.

Платниками мита є ВАТ «Рошен». Сплата податку здійснюється за перетинання митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару що переміщується через митний кордон. Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:

- у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон;

- у грошовому розмірі на одиницю товару.

Для товарів ВАТ «Рошен» застовується перший вид мита.

Всі розглянуті вида непрямих податків сплачуються підприємством, але фактична їх сплата лежить на споживачеві. Отже, на фінансвоий стан ВАТ «Рошен» впливає лише база оподаткування ПДВ, а саме нульова ставка, за рахунок чого ВАТ «Рошен» скорочує суми податкового зобов’язання, а отже й збільшує свій прибуток.