Основні тенденції розвитку Австралії в міжнародному економічному інтеграційному простору

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Марта 2013 в 19:15, курсовая работа

Описание работы

Австралія у світі є основним постачальником мінеральної сировини (залізна руда, кам'яне вугілля, боксити, поліметалеві руди, коштовне каміння), продовольства (пшениця, м'ясо, молочні продукти), вовни. Водночас важливе місце в економіці країни займає промисловість. У цій галузі зайнято близько 26% працездатного населення, в сільському господарстві - 5 %, в сфері послуг -69%.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………….3
1.Теоретична частина………………………………………………………………..7
2.Практична частина……………………………………………………………….17
Висновки………………………………………………………………………...….24
Список літератури………………………………………………………………….27

Работа содержит 1 файл

Курсова МЕ.doc

— 242.00 Кб (Скачать)

Вирощують цукрову тростину, банани, ананаси, земляний горіх (переважно в шт. Квінсленд), цитрусові (Пд. Австралія, Вікторія, Новий Пд. Уельс).

 

Експорт представлений  шерстю, алмазами, глиноземом, вугіллям, свинцем і збагаченими цинковими  рудами; а також зерновими, м'ясом, цукром, нікелем, залізною рудою. Постійними торговими партнерами є Японія, США, Європейські країни.

Продукти сільського господарства становлять бл. 85 % вартості експорту. Значна стаття експорту— поліметали. В  невеликій кількості вивозяться чорні метали, устаткування. Основні  статті імпорту: нафтопродукти, транспортні засоби, верстати, текстиль, каучук та ін. Частка Англії в імпорті Австралійського Союзу у 1957—58 становила 41,8 %, в експорті — 28,0 %. В експорті Австралійського Союзу значна питома вага Японії, Франції, ФРН, в імпорті — США.

Австралія має сучасну розвинену ринкову економіку з ВВП близько US$ 1 трлн.. У 2009 році Австралія зайняла 13 місце у світі за показником номінального ВВП і 17 - за паритетом купівельної спроможності ВВП. Частка країни у світовій економіці становить близько 1,7%. За даними СОТ, у минулому році Австралія зайняла 23 місце серед світових експортерів та 19 місце за вартістю імпорту.

В структурі економіки  Австралії 71,3% ВВП займає сфера послуг, промисловість - 24,9%, а на сільське господарство припадає 3,8% (дані 2009 року).

Торгівля у 2009 році (AU$, млрд.): експорт товарами - 200,7, послугами -52,8. Імпорт товарів -203,6, послуг - 53,1.

Економічна допомога: донор.

Грошова одиниця: австралійський долар (обмінний курс станом на 10 грудня 2011 року-US$ 1,0170).

Міжнародний рейтинг:

Human Development Index: 2 місце.

Global Competitiveness Report: 16 місце.

Умови залучення інвестицій (режим іноземних інвестицій, інвестиційний  клімат, умови ведення господарської  діяльності тощо).

Австралія вважається привабливим  місцем для іноземних інвестицій. Протягом останніх п'яти років прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в економіку Австралії збільшувалися в середньому на 5,8% щорічно.

Відношення ПІІ до ВВП складає майже 36%, що значно вище за середній показник 25% у розвинених країнах.

У 2009-2010 фінансовому році (триває з липня по червень) вартість ПІІ в економіку Австралії склала А$ 436 млрд..

Провідні країни-джерела  ПІІ: США (22,7%), Велика Британія (14,5%), Японія (10,3%), Нідерланди (7,7%) та Швейцарія (4%). ПІІ  з ЄС у цей період – A$ 146,5 млрд. або 33,6% від загального об'єму.

Перспективні сфери  економічної діяльності країни, які  можуть бути привабливими для українського інвестиційного капіталу.

Перспективні сфери  економічної діяльності в Австралії, що пропонуються іноземним інвесторам, такі:

    -  сфера  фінансових послуг;

    -  технології  «чистої енергії»;

    -  біотехнології;

    -  сучасне  виробництво;

    -  транспорт  та інфраструктура;

    -  продовольча  галузь;

    -  видобувна  галузь;

    -  інформаційні  та телекомунікаційні технології;

    -  аграрна  галузь;

    -  будівельна  галузь.

Перелічені галузі можуть бути привабливими для зацікавлених представників українського інвестиційного капіталу.

          Нормативно-правові аспекти інвестиційної діяльності в Австралії, що можуть бути цікавими з точки зору удосконалення інвестиційного режиму І клімату в Україні.

Процедура відкриття  бізнесу в Австралії, як правило, не передбачає обмежень. Водночас іноземні інвестиції в австралійський бізнес, розміри яких перевищують певні  грошові пороги, потребують розгляду та схвалення Наглядовою радою за іноземними інвестиціями (Foreign Investment Review Board).

Найбільш поширеними суб'єктами господарювання в Австралії  є ТОВи, філії, СП або трастові організації. Зазвичай, іноземний бізнес працює в Австралії у вигляді компаній, зареєстрованих в країні або філій та представництв закордонних компаній.

Зареєстровані в Австралії  компанії повинні мати щонайменше трьох  директорів та одного секретаря, якщо це державна форма власності, та одного директора, якщо - приватна.

Відповідно до Закону Австралії про корпорації від 2001 року, австралійські приватні або  державні компанії реєструються в Австралійській комісії з цінних паперів та інвестицій (АКЦПІ).

Одне з головних політичних завдань уряду Австралії –  генерувати і отримувати вигоди для Австралійського суспільства через міжнародну торгівлю і інвестиційну лібералізацію. Це досягається через багатовекторну зовнішню політику, що залучає додаткове багатостороннє, регіональне і двостороннє зобов'язання.

Державне казначейство іноземних інвестицій і відділення торгової політики відповідальні за гарантування ефективного представлення австралійської інвестиційної політики і договірні позиції на міжнародних інвестиційних проблемах. Це включає: багатостороні форуми, як наприклад Організація по Економічному Співробітництву і Розвитку (OECD) і Світова Організація Торговлі (WTO); регіональні форуми, як наприклад Тихоокеанська для Азії Економічна Кооперація (APEC); і двосторонні механізми, як наприклад угоди (FTAs) безмитної торгівлі і інвестиційний захист і сприяючі угоди (IPPAs).

Інвестиції - істотний компонент  австралійських поточних переговорів FTA з Чилі, Радою Кооперації Затоки(GCC), Японією, Китаєм, Малайзією і (з Новою  Зеландією) Асоціацією Південно-східних  Азіатських Націй (ASEAN).

IPPAs - двосторонні інвестиційні  угоди між урядами, які прагнуть  стимулювати потік інвестицій, забезпечуючи  інвесторам з гарантії, що мають  відношення до непромислового  ризику.

На сьогоднішній день, Австралія має IPPAs в силі з Аргентиною, Чилі, Чеською Республікою, Єгиптом, Гонконгом, Угорщиною, Індією, Індонезією, Лаосом, Литвою, Мексикою, Пакистаном, Папуа Новою Гвінеєю, Китаєм, Перу, Філіппінами, Польщею, Румунією, Уругваєм і В'єтнамом. Угоди з Шрі-Ланкою і Туреччиною також були підписані, але не знаходяться ще в силі.

 

На території Австралії  функціонують 4 ТНБ та десяток ТНК.4 ТНБ є представниками «Клубу 500»,що є дуже престижно. ТНК, в основному спрямовані в автомобільній сфері (компанії Дженерал-моторз, Хюндай і т.д.) 

Австралійська біржа цінних паперів (англ. Australian Securities Exchange, ASX) - головна фондова біржа Австралії. ASX є публічною компанією, акції якої торгуються на самій біржі. Головна торгова площадка розташовується в будівлі «Біржовий центр» (англ. Exchange Centre) в місті Сідней, Новий Південний Уельс.

Починаючи з 1850-х років  в Австралії починається масова імміграція вільного населення, багато в чому пов'язана з відкриттям родовищ золота та інших корисних копалин. Подальше бурхливий розвиток добувної та обробної промисловості створило необхідність відкриття майданчика, на якому могли б торгуватися цінні папери місцевих компаній. Багато іммігрантів приїжджали з Британії, країни, в якій традиції біржової торгівлі налічували вже не одну сотню років і більше 50 років функціонувала одна з найстаріших бірж в світі - Лондонська фондова біржа.

Протягом наступних 30 років практично в кожному  великому місті Австралії з'явилися  свої торгові майданчики: Мельбурн - 1861 рік, Сідней - 1871 рік, Хобарт - 1882 рік, Брісбен - 1884 рік, Аделаїда - 1887 рік, Перт - 1889 рік. Таким чином, перші біржі на території Австралії виникли раніше, ніж розрізнені штати об'єдналися в єдину державу (1901 рік). Керівництво бірж було незалежним один від одного, проте регулярно проводилися неформальні зустрічі, на яких брокери обговорювали, в якому напрямку розвиватися біржової торгівлі в Австралії. Перша конференція, що об'єднала брокерів всіх бірж, відбулася в 1903 році в Мельбурні. Надалі збори проводилися щорічно до 1937 року, коли було прийнято рішення об'єднати біржі в єдину організацію. Так з'явилася Асоціація австралійських фондових бірж (англ. Australian Associated Stock Exchanges, AASE), до керівництва якої входили представники всіх шести торгових майданчиків континенту. За перший час свого існування асоціація встановила загальні правила проведення торгів на біржі, правила діяльності брокерів, розмір комісій, які брокери мали право брати за свою роботу.

Австралійська біржа цінних паперів  в її нинішньому вигляді виникла  в результаті злиття в грудні 2006 року Австралійської фондової біржі (англ. Australian Stock Exchange) і ф'ючерсної біржі Сіднея (англ. Sydney Futures Exchange).

Діяльність біржі регулюється  Австралійською комісією з інвестицій та цінних паперів (англ. Australian Securities and Investments Commission).

Найбільшими брокерськими конторами на ринку цінних паперів  Австралії є компанії Macquarie Bank, Goldman Sachs, UBS, Citigroup, Merrill Lynch, CSFB, Deutsche Bank, ABN AMRO, CommSec і Morgan Stanley.

Біржа входить у Федерацію фондових бірж Азії і Океанії.

S & P / ASX 200 - головний фондовий  індекс ASX, складається з 200 найбільш  торгованих акцій або «блакитних  фішок» (англ. Blue chips) біржі. Менш значущими  індексами ASX є S & P / ASX 300, S & P / ASX 100 і S & P / ASX 50.

З торгуючихся на ASX акцій найбільшу ринкову капіталізацію мають акції таких компаній, як BHP Billiton, Банк Співдружності (англ. Commonwealth Bank), Telstra, Rio Tinto, Національний банк Австралії (англ. National Australia Bank) і Фінансова група Австралії та Нової Зеландії (англ. Australia and New Zealand Banking Group). На 31 грудня 2010 року найбільш великими за ринковою капіталізацією секторами на ASX були фінансовий сектор (34%), сировинний сектор (20%) і Фонди інвестицій у нерухомість (10%).

 

До самого початку ХХ століття Австралія була колонією Великої Британії; в обігу перебували монети місцевих приватних випусків (токени), також було випущено золоті торгові монети для міжнародних розрахунків. У 1901 було розширено автономні права Австралії, створюється британський домініон Австралійський Союз; у 1910 році вводиться в обіг перша національна валюта Австралії — фунт (за зразком фунта стерлінгів поділявся на 20 шилінгів).

Протягом тривалого  часу в країні велася розробка макетів  нового грошового знаку; було зроблено більше тисячі пропозицій з приводу назви валюти (прем’єр-міністр Австралії запропонував назву «the royal», однак ідея не отримала підтримку серед населення, валюта була названа доларом).

Австралійській долар  — офіційна валюта Австралії. Австралійський долар (AUD) — валюта Австралійського Союзу, включаючи Острова Різдва, Кокосових островів та Островів Норфолк, також незалежних тихоокеанських держав Кірибаті, Науру і Тувалу. Ділиться на 100 центів. Звичайно скорочується знаком долара ($), але існують і інші скорочення (A$, $A, AU$ и $AU).

Австралійський долар  є шостою найбільш торгівельною валютою  світу (після долара США, євро, ієни, фунту стерлінгів та швейцарського  франку), займаючи 5 % світових валютних операцій. Популярність серед торговців  валютою викликана високою процентною ставкою в Австралії, відносною свободою валютного ринку від урядового втручання, загальною стабільністю австралійської економіки та політичної системи.

 

 

 

 

 

 

                                          Практична частина

    1.  Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту та імпорту країни, або груп країн за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:

де ЗТО — зовнішньоторговельний обіг; 
Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях); 
І — обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

ЗТО=Е+І

І=75,5 млрд. $

Е=69,2 млрд. $

ЗТО=75,5+69,2=144,7 млрд. $

    1.  Генеральна (загальна) торгівля — прийняте в міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів; показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввозу, вивозу та транзиту товарів:

де ГТ — показник генеральної (загальної) торгівлі; 
Е — вартість експорту; 
І — вартість імпорту; 
Т — вартість транзитних товарів, перевезених територією країни.

ГТ=Е+І+Т

І=75,5 млрд. $

Е=69,2 млрд. $

Т=5 млрд. $

ГТ=75,5+69,2+5=149,7 млрд. $

    1. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту чи імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило — року) для отримання інформації щодо руху товарної маси, усунувши вплив коливання цін. 
      Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою: 
       
      де Iф.о — індекс фізичного обсягу; 
      р0 — ціна товару в базисному періоді; 
      q1 — кількість товару в періоді, що вивчається; 
      q0 — кількість товару в базисному періоді.

р0=32000 $

q0=20000 машин

q1=18000 машин

Іф.о.=20000*32000/18000*32000=1,11

    1. Сальдо  — різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.  
      Сальдо торговельного балансу: 
      Ст = Ет – Іт,  
      де Ст — сальдо торговельного балансу; 
      Ет — вартість товарного експорту; 
      Іт — вартість товарного імпорту.

І=75,5 млрд. $

Е=69,2 млрд. $

Ст=69,2-75,5=-6,3 млрд. $

    1. Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В. 
      Якщо індекс розраховується по відношенню до великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти): 
       
      де Рх — індекс експортних цін; 
      Хі — частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році; 
      Рі — відношення поточної експортної ціни на цей товар до  
      його ціни в базовому році.

Информация о работе Основні тенденції розвитку Австралії в міжнародному економічному інтеграційному простору