Основні тенденції розвитку Австралії в міжнародному економічному інтеграційному простору

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА ”

 

на тему: «Основні тенденції розвитку Австралії в міжнародному економічному інтеграційному простору»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       Виконав:

                                                                               Студент 318 групи ФЕП

                                                               Коляди О. С.

                                                                                   Перевірила: к.е.н., доцент

                           Полторацька О.Т.

 

 

 

 

 

Київ 2011

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

1.Теоретична частина………………………………………………………………..7

2.Практична частина……………………………………………………………….17

Висновки………………………………………………………………………...….24

Список літератури………………………………………………………………….27 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Австралія у світі  є основним постачальником мінеральної  сировини (залізна руда, кам'яне вугілля, боксити, поліметалеві руди, коштовне каміння), продовольства (пшениця, м'ясо, молочні продукти), вовни. Водночас важливе місце в економіці країни займає промисловість. У цій галузі зайнято близько 26% працездатного населення, в сільському господарстві - 5 %, в сфері послуг -69%.

В економіці Австралії  важливе місце посідає видобувна промисловість. В

останнє десятиріччя  в країні зріс видобуток кам'яного вугілля, алмазів.

Промислове значення має видобуток золота - щорічно  понад 300 т (13 % світового видобутку). Головним районом його видобутку  є Західна Австралія, Північна Територія  і Квінсленд.

Сьогодні Австралія  забезпечує 30% світового виробництва алмазів (шосте місце у світі). Основне родовище знаходиться у північно-східній частині Західної Австралії. Згідно з оцінками, достовірні запаси алмазних руд перевищують 60 млн. т. За видобутком алмазів Австралія вийшла на одне із перших у світі.

Є також значні поклади  діамантів у Західній Австралії (33 % від світового видобутку).

Серед енергомістких  ресурсів найбільший видобуток припадає кам'яне і буре вугілля. Більшість  родовищ вугілля розміщені на сході континенту - у штатах Новий  Південний Уельс і Квінсленд, вугілля видобувається також на острові Тасманія.

Родовища природного газу і нафти зосереджені на континентальному шельфі, біля берегів Західної Австралії.

Переважну більшість  енергії виробляють теплові електростанції (майже 90 %), які використовують буре вугілля.

В Австралії, незважаючи на обмежену кількість водних ресурсів, діють досить потужні гідроелектростанції. Вони виробляють приблизно 10% електроенергії. Крім виробництва електроенергії, гідроенергетичний  комплекс забезпечує перекидання вод ріки Сніжної у басейн річок Муррей і Маррамбіджі, які використовуються для зрошення.

Чорна металургія має  необмежені можливості для свого  розвитку. Цьому сприяють наявність  високоякісних руд та значні запаси коксівного вугілля. Однак обсяги виплавки чавуну і сталі незначні. На поч. XX ст. вони не перевищували 6-7 млн. т, а прокату — 3 млн. т щорічно.

Найбільшим підприємством  чорної металургії є комбінат повного  циклу, розташований в Порт-Кембла, що знаходиться на південь від  Сіднея.

Кольорова металургія. За запасами свинцево-цинкових руд і бокситів (алюмінієві руди) Австралія відноситься до країн світу, що володіють найбільшими ресурсами, а за запасами мідних, нікелевих і олов'яних руд - до країн зі значними ресурсами.

Найдавнішою галуззю  кольорової металургії в Австралії є виробництво свинцю і цинку. Поряд із невеликими підприємствами функціонують великі у Тасманії та Новому Південному Уельсі.

Алюмінієва промисловість  пов'язана з двома стадіями переробки - отриманням із бокситів глинозему, а відтак із глинозему - безпосередньо алюмінію. Найбільші заводи, що виробляють глинозем, знаходяться у Квінсленді, Північній Території, Західній Австралії. Центри виробництва алюмінію тяжіють до джерел електроенергії, вони розміщені на Тасманії, в Новому Південному Уельсі, Вікторії. Країна займає перше місце в світі за видобутком бокситів і п'яте місце у світі за виробництвом алюмінію.

Виплавка міді зосереджена  переважно у районах видобутку  мідної руди або в портових містах, з яких вона експортується. Найбільшим центром виробництва міді є завод у Порт-Кембла.

Серед галузей машинобудування  виділяється автомобілебудування. Перші автомобільні підприємства було збудовано у післявоєнні роки компанією "Дженерал моторз-холден" біля Аделаїди. Нині в Австралії  домінують японські і американські компанії.

Однією із ефективних галузей машинобудування є виробництв сільськогосподарських машин.

Суднобудування - відносно нова галузь машинобудування. Найбільші  суднобудівні заводи та верфі розміщені  поблизу Сіднея та Мельбурна.

Виробництво залізничних  вагонів, локомотивів тяжіє до місць  виробництва сталі - Ньюкасла, Вуллонгонґу, Літгоу.

Основною галуззю хімічної промисловості Австралії є нафтохімія, підприємства якої зосереджені в  передмісті Мельбурна, у Новому Північному Уельсі.

У містах Порт-Пірі, Порт-Кембла, Ньюкасл виробляють сірчану кислоту.

Австралія є значним  виробником мінеральних добрив, суперфосфатів, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, що застосовуються у сільськогосподарському виробництві.

В Австралії виробляються пластмаси та синтетичні смоли. Харчова промисловість базується на використанні власної сировини і в значній мірі орієнтується на експорт м'ясопереробної продукції. Підприємства галузі тяжіють до портових міст західного і східного узбережжя.

Серед галузей легкої промисловості (швейна, шкіряна, взуттєва) найбільш розвинеш текстильна. Її підприємства розміщені у всіх великих містах Австралії, але найбільше їх у Мельбурні і Сіднеї.

Сільське господарство Австралії повністю забезпечує основні  потреби країни і направляє на зовнішній ринок близько трьох четвертих обсягу своєї продукції. Сільськогосподарські товари забезпечують майже 50 % усіх експортних доходів країни.

Австралія є найбільшим світовим виробником овечої вовни, постачаючи на світовий ринок 30 % її обсягу, а також зернових, м'яса, цукру, молочних продуктів та фруктів.

Провідною галуззю сільського господарства є пасовищне тваринництво м'ясного напрямку, зокрема вівчарство. Приблизно три чверті стада - це мериноси, які дають якісну вовну. Найбільша концентрація овець припадає на західні схили Східно-Австралійських гір.

Австралія входить у  десятку найбільших країн світу  за кількістю ВРХ. Території вирощування  худоби досить обширні. М'ясні породи ВРХ  добре переносять спеку і вологий  клімат. Тому стада ВРХ можна зустріти на значних територіях Австралії і навіть у її центральних районах.

Тваринництво молочного  напрямку розвинене на узбережжі  південно-східної частини континенту і на півночі острова Тасманія.

У рослинництві традиційною  галуззю вважається зернове господарство. Під посівами зернових, технічних та кормових культур зайнято близько 3% земельного фонду. Із цього більше половини займають посіви пшениці. Великим пшеничними штатами Австралії є Південний Уельс, Південна Австралія, Вікторія, Квінсленд. За кількістю експортованої пшениці Австралія займає третє місце у світі, після США і Канади.

Зовнішньоекономічні зв'язки Австралії дуже специфічні. Будучи високорозвиненою країною, вона постачає на світовий ринок переважно мінеральну і сільськогосподарську сировину, як і країни третього світу.

Перше місце у експорті за вартістю посідає кам'яне вугілля, друге - пшениця, третє - вовна, а відтак - залізна руда.

Тваринництво забезпечує 40 % усього експорту, але зростає  частка машин, устаткування, транспортних засобів, хімії та нафтопродуктів, сирої нафти, газу, продовольства, напоїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретична  частина

Австралія (Australia), Австралійський Союз (Commonwealth of Australia) – держава на материку Австралія, острові Тасманія та ін. прилеглих островах. Омивається водами Тихого океану на сході, Індійського океану – на заході й півдні. Площа 7,687 млн км2. Населення – 19,855,288 млн чол. (2010). Столиця – Канберра. В адміністративному відношенні А. розділена на 6 штатів і 2 території. Офіційна мова – англійська. Грошова одиниця – австралійський долар. Членство в міжнародних організаціях – ООН, МБРР, МВФ, СОТ, АТЕС, МФЧХіЧП, ОЕСР та інші.

 

Австралійський Союз — індустріально-аграрна  країна з високим рівнем розвитку капіталізму. Великі концерни, тісно зв'язані з монополіями США і Англії, майже повністю контролюють економіку.

Промисловість розміщена  дуже нерівномірно: більша її частина  зосереджена на Пд. Сх. країни.

Основу енергетичного  балансу Австралійського Союзу  становить кам'яне і буре вугілля. У 1958 видобуто кам'яного вугілля 20,7 млн. т (штати Новий Пд. Уельс, Квінсленд), бурого—близько 11 млн. т (районн м. Мельбурна).

Вироблено 20 млрд. квт-г  електроенергії, з них 4/5 на теплоелектростанціях.

Потужність нафтопереробних  з-дів 8,6 млн. т нафти (1957).

Розвинута гірнича промисловість  У 1957 видобуток (за вмістом металу)- заліз. руди—2,5 млн. т (Пд. Австралія, район  Айрон-Ноб та ін.), свинцевої руди—318 тис. т, цинкової—249 тис. т (Новий Південний  Уельс, район Брокен-Хілл); розробляються  родовища золота (Західна Австралія), урану (Квінсленд).

У невеликих розмірах видобуваються молібден, вольфрам, марганець, кобальт. Австралійський Союз займає 1-е місце в світі по виробництву цирконію і рутилу.

Чорна металургія працює на місцевій сировині. У 1958 виплавлено чавуну 2280 тис. т. сталі—3208. Найважливіші центри чорної металургії—Порт-Кембл, Ньюкасл і Літгоу в Новому Південному Уельсі. В кольоровій металургії виділяється виробництво цинку—116,6 тис. т (основний центр Рісдон), свинцю—254,4 тис. т (Порт-Пірі, 2-е місце серед капіталістичних країн). Працюють мідеплавильний завод, алюмінійовий комбінат. Значного розвитку набули деякі галузі машинобудування—автобудування (головним чином з частин, що імпортуються з США і Англії), суднобудування (Сідней, Мельбурн, Уаялла, Брісбен), с.-г. машинобудування (міста Пд. і Пд. Сходу), виробництво електротехничного устаткування (Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брісбен), різних верстатів і озброєння.

Хімічна промисловість  виробляє синтетичне пальне, сірчану  к-ту, добрива, вибухові речовини.

В харчовій промисловості  виділяються м'ясокомбінати, зосереджені  в містах штатів Квінсленд, Вікторія і Новий Пд. Уельс. Підприємства борошномельної, маслоробної, цукрової, пивоварної промисловості, розміщені більш рівномірно в  портах і внутр.районах. У текст. промисловості провідне місце займав виробн. вовни (шт. Вікторія і Новий Пд. Уельс).

Австралійський Союз—країна  великого землеволодіння. Кращі землі  захопили англійські аристократи, лендлорди  і капіталісти-скватери. У 1950 на г-ва, що мали понад 1000 га (11 % заг. кількості ферм), припадало 89,6 % землі, а на г-ва дрібних фермерів (28 % заг. кількості ферм) — лише 0,3 % землі. Під орними землями зайнято трохи більше 1 % всієї площі країни. Скотарство і землеробство (крім узбережних районів) мають екстенсивний напрям.

Австралія є одним  з найбільших в світі виробників і експортерів зернових. Найбільше  значення серед зернових культур  має пшениця. Посівна площа по пшениці в середньому коливається  від 11,1 — 13,4 млн га. На її частку припадає понад половина всіх посівних площ. Врожайність пшениці різна по роках залежно від кліматичних умов і складає від 0,9 до 2,1 тонн/га. Переважно це озима пшениця, яка вельми чутлива до засух.

В середньому валовий  збір пшениці складає від 10,1 (у  посушливі роки) до 26,1 млн тонн. Експорт — від 7,5 до 18,0 млн тонн. Імпорт — 0,1-0,3 млн. тонн. Споживання усередині країни — 5,3 — 6,5 млн тонн. Перехідні запаси складають 3,2 — 9,6 млн тонн.

Посівна площа по ячменю складає 3,5 — 4,6 млн га. Врожайність 1,0 — 2,3 тонн/га. Виробництво коливається в рамках 3,9 — 10,4 млн тонн. Експорт — 1,9 — 6,4 млн тонн, залежно від світової кон'юнктури. Споживання всередині країни складає 2,2 — 3,8 млн тонн. Перехідні запаси — 0,6 — 2,7 млн тонн.

Серед інших зернових культур виділяються кукурудза (використовується в основному на фураж), сорго (вирощується на зерно і на фураж), трітікале (гібрид жита і пшениці), а з олійних культур — земляний горіх, соняшник, сафлор, рапс, канола, соя.

Посіви пшениці зосереджено  в штатах Новий Пд. Уельс, Вікторія, Пд. Австралія і Зх. Австралія (94 % посівної пл.). Менше значення мають посіви кукурудзи (Квіисленд). Невеликі площі зайняті посівами рису, тютюну, бавовнику.

Тваринництво — провідна галузь с. г.—дає бл. 2/3 вартості с.-г. продукції. За поголів'ям овець (149,3 млн. у 1958) А. С. посідає 1-е місце в світі. В окремі роки Австралійський Союз дає більше 1/4 світового виробництва вовни. Концентрація вівчарства в руках великих власників винятково висока. У 1950 1,6 % всіх г-в концентрували у себе бл. 1/3 всього поголів'я (по 100 000 і більше овець кожне). Настриг вовни у 1958/59 — 662 тис. т. Вівчарство зосереджене в шт. Новий Пд. Уельс (46 % поголів'я), Вікторія (18 %). Розводиться велика рогата худоба (16,9 млн. голів у 1958).  Австралійський Союз— значний виробник м'ясо-молочних продуктів, мороженого м'яса, масла, сиру, консервованого молока. Найважливіші райони молочного тваринництва — пд.-сх. узбережжя, м'ясного — Квінсленд.