Міжнародна валютна ліквідність: сутність та її критерії

 Раціональна стратегія державного управління процесом входження іноземних банків в Україну полягає в тому, щоб максимально інтегрувати їх в українську економіку, орієнтуючи на виконання пріоритетних національних завдань. У зв'язку з цим основним завданням має стати удосконалення механізмів їх розподілу, та переорієнтація з використання адміністративних важелів стримування експансії іноземного банківського капіталу на зміцнення конкурентоспроможності української банківської системи шляхом максимальної компенсації тих переваг, що володіють іноземні банки.

 Для їх вирішення поряд із запровадженням тимчасового (протягом трьох - п'яти років) періоду обмеженої присутності іноземних банків у стратегічних сегментах українського ринку фінансових послуг, основна увага має бути приділена напрацюванню нових підходів із використанням широкого кола механізмів, що стимулюють капіталізацію банківської сфери та розширюють її забезпеченість довгими ресурсами, інтенсифікують розвиток вітчизняного валютно-фінансового ринку як необхідну передумову підвищення економічної доцільності здійснення операцій у національній валюті.

  Антикризові дії української влади - позитивні досягнення: 
1. Отримання фінансової підтримки від МВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій. 
2. Збереження відносно високого рівня дисципліни у бюджетній сфері. 
3. Уникнення значного збільшення соціальних виплат. 
4. Проведення аудиту комерційних банків. 
5. Підтримка системних фінансових установ. 
6. Досягнення певного прогресу щодо переходу до більш вільного режиму курсоутворення. 
7. Розробка стратегії з вирішення проблем несистемних банків. 
8. Стабілізація цін. 
9. Скорочення дефіциту рахунку поточних операцій. 
 
Антикризові дії українських влади - недостатні заходи: 
1. Неефективна координація антикризових дій. 
2. Недостатнє забезпечення кредитними ресурсами економіки України. 
3. Слабкий контроль за використанням комерційними банками наданих ресурсів ліквідності та рефінансування. 
4. Нездатність досягти згоди щодо збільшення тарифів на комунальні послуги та природний газ. 
5. Відсутність стратегій оздоровлення "Нафтогазу України" і Пенсійного фонду. 
6. Затримка приватизації і недостатня прозорість процесу роздержавлення. 
 
Заходи, необхідні для запобігання поглибленню кризи: 
1. Дотримання дисципліни у податково-бюджетній політиці. 
2. Збалансована грошово-кредитна політика. 
3. Посилення ефективності банківського нагляду. 
4. Продовження співпраці з МВФ. 
Експорт та міжнародні кредитні ресурси, які забезпечували високі темпи зростання економіки України протягом останніх років, будуть відігравати менш важливу роль у майбутньому. Новим джерелом зростання мають стати інвестиції. 
Експорт стимулюватиметься членством країни у Світовій організації торгівлі, а підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС сприятиме зростанню прямих іноземних інвестицій. Також об'єм інвестицій збільшуватиметься завдяки наявності в Україні кваліфікованої робочої сили. 
46-мільйонне населення України є привабливим ринком для іноземних інвесторів, тоді як рівень зарплат у державі становить лише третину від середнього показника у Східній Європі. 
Україна володіє унікальним потенціалом зростання в АПК, відносно добре розвинені її інфраструктура та науково-технологічна база. Однак розкриття цього потенціалу потребує покращення якості ділового середовища: за даними Світового банку, Україна займає 145 місце з 183 країн за рівнем легкості ведення бізнесу станом на 2011 рік. 
Для покращення ділового середовища Україна має провести наступні реформи: 
1. Посилити стабільність і передбачуваність законодавчого поля. 
2. Реформувати судову систему. 
3. Знизити витрати на ведення бізнесу і спростити регуляторне середовище. 
4. Істотно поліпшити систему державного управління. 
5. Мінімізувати рівень корупції. 
6. Укласти угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом. 
7. Стимулювати інвестиції у технології, що збільшують ефективність і продуктивність економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ВИСНОВОК 

  Ціллю  моєї роботи було надати інформацію  про міжнародну валютну ліквідність,  і показати яке має відношення  Україна стосовно валютної ліквідності.  Розібравши її, я дійшла  певних  висновків, одним з них є  те, що світова фінансова криза  значно вплинула на валютну  ліквідність.

 В  умовах глобалізації світової  економіки, одним з найважливіших  проявів якої стало поширення  глобальних валютно-фінансових криз, виникла потреба в переосмисленні  поняття міжнародної валютної  ліквідності, її структури та  взаємодії окремих елементів  у межах цієї категорії. Проведений  аналіз дозволив зробити висновок  про доцільність розширювальним  трактування міжнародної валютної  ліквідності, що включає в частині  зобов'язань не тільки зовнішню  заборгованість державних органів,  а й зовнішній борг банків  і не фінансових організацій.  Вищевказані проблеми глобалізації  світової економіки зумовили  необхідність зміни структури  цілей регулювання міжнародної  валютної ліквідності: раніше  вважалися основними цілі регулювання  валютного курсу, забезпечення  безперебійного проведення зовнішніх  розрахунків і погашення зовнішньої  заборгованості стали допоміжними  завданнями в рамках комплексної  мети запобігання ефекту епідемії  від поширення глобальних валютно-фінансових  криз. 
 
Ці аргументи дозволили доповнити визначення міжнародної валютної ліквідності з урахуванням потреб сучасної валютної та фінансової систем. Під міжнародною валютною ліквідністю слід розуміти платоспроможність і кредитоспроможність міжнародних резервів і ступінь їх достатності для регулювання ринкового курсу національної валюти, підтримання довіри до національної валютної системи, безперебійного проведення макроекономічних розрахунків, погашення короткострокової зовнішньої державної заборгованості та заборгованості банківських і не фінансових організацій, а також запобігання ефекту епідемії при поширенні глобальних валютно-фінансових криз.

  Отже, як бачимо, і  діяльність валютного  ринку України  істотно покращилась  порівняно з попередніми  роками, що дає  нам можливість  зробити і подальші  прогнози щодо  позитивної і ефективної  його діяльності. Прогнозується подальша  стабілізація валютного  курсу України,  приплив іноземної  валюти і, відповідно, інвестиційна підтримка  економіки країни.