Міжнародна валютна ліквідність: сутність та її критерії

Метод встановлення курсу

 Основним  поняттям, створеним для пояснення  валютних курсів є паритет  купівельної спроможності, ППС (purchasing power parity - РРР), для формулювання якого  зазвичай привертають так званий  закон однієї ціни: ціна товару  в одній країні повинна бути  рівна ціні товару в іншій  країні; а оскільки ці ціни  виражаються в різних валютах,  це співвідношення цін і визначає  курс обміну однієї валюти  на іншу. 

Нехай Pd - внутрішня ціна (domestic price) даного товару, а Pf - його ціна за кордоном, в  сусідній країні (foreign price). Ці ціни являють  собою кількість валют, національної для даної країни та іноземної, які  дають за одиницю товару всередині  країни та закордоном. Відношення цін  і буде тим курсом, за яким одну валюту стануть обмінювати на іншу заради купівлі даного товару. 

    S =  Pd

           P

Чинники, що впливають на валютний курс:

 

 Що стосується України, то за часи її незалежності валютний ринок нашої держави залишається ще молодим, який постійно розвивається, а валютний курс встиг пройти тернистий шлях від плаваючого до фіксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу.

З роками незалежності гривня по відношенню до долара стає все дешевшою, а вартість долара, виражена у гривнях, збільшується і збільшується. Лише за 2009 рік вартість 100 доларів США збільшилась на 29,44 грн. А з 1996 року 100 доларів подорожчали  на 616,49 грн або майже у 4 рази.

Великого  удару національній валюті завдала  світова економічна криза, але останні  місяці як офіційний, так і міжбанківський та готівковий валютні курси стабілізувались  і, навіть, гривня укріпилась.

Отже, будемо чекати подальшого «видужування» національної економіки, підняття її та укріплення гривні на світовому ринку. 
 
 

2.1 Валютний ринок  України

  Валю́тний ри́нок — ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни. Невід'ємною ланкою міжнародної валютної системи є валютний ринок. Сучасний валютний ринок — система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

 Слід також зауважити, що на валютному ринку здійснюється широке коло операцій з туризму, міграції капіталів, робочої сили, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередницькими і банківськими установами та фірмами. Валютний ринок охоплює також операції зі страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, різні заходи валютного втручання.

 Головними суб'єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні банки, які мають розгалужену мережу філіалів і широко використовують сучасні заходи зв'язку, комп'ютерну техніку. Роль тих чи інших валют на ринку визначається їх місцем у світогосподарських зв'язках. Більша частина операцій припадає на долари США, англійські фунти стерлінгів, а також євро.

 Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобто по поточних і термінових банківських рахунках і тільки незначна частина ринку приходиться на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей.

  Як ми бачимо, ситуація у 2009 році на валютному ринку була складною і суперечливою. У нинішньому році можна було спостерігати як девальвацію, так і ревальвацію національної валюти.  
Перші два-три місяці 2009 року були часом злету курсу долара, який був викликаний загальною панікою і "жахливими" прогнозами експертів. Початок року, січень 2009-ого, був непростим і навіть переломним; на курс впливали як економічні, так і психологічні складові.  
Аналітики давали різноманітні прогнози подальшого розвитку ситуації, гривні пророкували повний крах, прогнозували різні курсові значення - як ми сьогодні бачимо, і реальні, і абсолютно захмарні - 12, 15 і навіть 20 грн за долар.  
Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків, термін погашення багатьох з яких закінчувався в першій половині 2009 року; банки, не будучи впевненими в їх реструктуризації, "скуповували" долари для повернення кредиторам.  
Піковою позначкою для гривні в 2009 році був показник 10 грн за долар. Найвище значення готівкового ринку становило 10 - 11 грн за долар, хоча більш імовірно, цей показник був ситуативним і викликаним спекулятивними діями; на міжбанківському ринку відмітка 10 грн за долар не була пробита, але деякі операції проходили в коридорі 9,80 - 9, 90 грн за долар.  
Ці найвищі точки ринку були взяті наприкінці січня 2009 року.  
  Найбільш дешевим ринок був влітку; мабуть, найнижчі показники щорічно трапляються в літньому сезоні. Подібне постійне зміцнення національної валюти пов'язане зі зниженням цін, навіть падінням ділової активності, періодом відпусток. У цей час ми спостерігали подібне традиційне явище, і найбільш низьке курсове значення національної валюти становило 7,70 - 7,80 грн за долар.  
Для продовження сказаного про зовнішні борги українських банків варто зазначити, що напруга, пов'язана з їх поверненням, також спадала, оскільки у багатьох з них ситуація з реструктуризацією прояснилася і стабілізувалася. Це також робило свій вплив на зниження курсу.  
"Восени ми стали свідками планомірного і очікуваного зростання курсу. Аналітики знову давали свої девальваційні прогнози, але вже були більш обережними у них. Курс долара піднявся до свого максимального значення після літнього падіння - 8,80 грн за долар", - каже Стадник.  
Проте наприкінці року ми спостерігали звичне зниження котирувань, особливо ця тенденція стала явною в грудні, напередодні різдвяних і новорічних свят, що знову ж таки викликано спадом ділової активності. Зараз курс стоїть на позиціях нижче 8 грн за долар.  
Якщо говорити про інші важливі події на валютному ринку та фактори, що впливають на нього, то варто відзначити величезну роль Національного банку в цьому непростому для ринку році.  
Саме НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками, оскільки задовольнити попит ринок самостійно був не в змозі. Відповідно ми стали свідками низки регулюючих постанов Нацбанку.  
Всі ці нормативні документи були направлені на зменшення спекулятивних операцій або їх повне викорінення на ринку, сприяли його "скутості", були представлені всілякими обмеженнями і посиленнями норм, особливо купівлі іноземної валюти. Основною метою дій НБУ було зниження напруги та ажіотажу на ринку.  
Як регулятор Національний банк проводив валютні аукціони, перші його інтервенції призначалися корпоративним клієнтам. Варто відзначити і найважливіший плід переговорів найбільших банків і регулятора - впровадження валютних аукціонів для фізичних осіб. Ми оцінюємо цей крок НБУ виключно позитивно, адже в такий спосіб значно заспокоїлися панічні настрої учасників готівкового валютного ринку.  
Той відносно фіксований курс, який гарантував НБУ на валютних аукціонах, трохи стабілізував як ситуацію на готівковому валютному ринку, так і фінансовий стан українських банків, у яких з кожним новим витком подорожчання долара збільшувалися розміри простроченої валютної заборгованості.  
Також варто відзначити вплив на ринок ще одного ключового гравця - НАК Нафтогаз, оскільки ринок без купівлі валюти Нафтогазом і ринок з покупкою доларів Нафтогазом -- це два різних явища, хоча НБУ і розробляв різноманітні схеми для полегшення розрахунків за енергоресурси. Нафтогаз у 2009 році був найбільшим покупцем валюти на міжбанку.  
Коли регулятор продавав валюту енергетичної компанії зі своїх золотовалютних резервів, природно, ринок ніяк на це не реагував, коли ж Нафтогаз купував валюту не прямо в НБУ, це було справжнім шоком для ринку, тому що обсяги покупок компанією були непорівнянні з обсягами українського міжбанківського ринку.  
У цьому разі коливання курсу були дуже значущими - поки Нафтогаз скуповував валюту для розрахунків з Газпромом, рух курсу міг становити до 50 копійок. Потім ринок реагував на ці покупки 15 - 20 копійками зростання, і після відходу Нафтогазу з ринку, знову відновлював свою звичну діяльність.  
Крім того, серед факторів, що впливають на стан валютного ринку, ми не можемо не відзначити кроки Міжнародного валютного фонду. Ті транші, які ми отримували від нього в 2009 році в рамках програми stand-by, були єдиним джерелом для поповнення золотовалютних резервів, що розтрачуються Нацбанком мало не кожен день для підтримки стабільності національної валюти.  
Можливості збільшення резервів у НБУ були влітку, також ці можливості є у регулятора і зараз, під час чергового етапу зміцнення гривні. Хоча ці суми навіть не можна порівняти з обсягом коштів, витрачених Нацбанком на стабілізацію ситуації, які становлять понад $ 11 млрд.  
Резюмуючи, можна сказати, що в 2009 році рухи курсу нагадували синусоїду - цей рік відкрився злетом курсу, літо характеризувалося його спадом, восени зростання продовжилося, а кінець року традиційно відзначений зниженням котирувань. 
 

2.2Стан валютного ринку України в після кризовий період

 Протягом 2009 року в Україні простежується позитивна тенденція основних макроекономічних показників, стабілізація економічного, соціального, фінансового, політичного середовища. Все це позитивно позначилось на подальшому функціонуванні валютного ринку України. У найближчій перспективі валютний ринок буде збалансованим. Пропозиція іноземної валюти буде превалювати над попитом, а НБУ, вірогідно, продовжить поповнювати свої золотовалютні резерви. Для підтримки подальшої довіри населення  доцільно  висвітлити процес виходу із кризи валютного ринку України.

 Завдання при досліджуванні проблеми полягає в аналізі діяльності валютного ринку України протягом 2009-2010 років, підбитті підсумків, розробленні шляхів подолання негативних явищ та здійсненні прогнозів. Розвитку валютного ринку та діяльності  його учасників на ньому протягом останніх років чимало уваги приділено багатьма вченими-аналітиками.

 Як ми бачимо, протягом 2010 року валютний ринок України демонструє істотні  ознаки стабілізації, про це йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті Національного банку України (НБУ). Згідно з наданою інформацією, експортні надходження перевищили обсяги платежів за імпортними контрактами вітчизняних суб`єктів господарювання, що сприяло формуванню позитивного сальдо надходжень іноземної валюти від нерезидентів. За інформацією НБУ, домінування валютної пропозиції спостерігалося як на міжбанківському, так і на готівковому сегментах валютного ринку. Як результат, НБУ отримав можливість активізувати купівлю іноземної валюти і поповнити міжнародні резерви.

 Для того, щоб підсумувати результати діяльності валютного України в 2010 році, проаналізуємо особливості його розвитку у 2009 році, основні показники якого стали твердим підгрунтям для 2010 року.

 Ситуація у 2009 році на валютному ринку була складною і суперечливою. У минулому році можна було спостерігати як девальвацію, так і ревальвацію національної валюти. Перші два-три місяці 2009 року були часом злету курсу долара, який був викликаний загальною панікою і "жахливими" прогнозами експертів. Початок року, січень 2009 року, був непростим і навіть переломним; на курс впливали як економічні, так і психологічні складові. Аналітики давали різноманітні прогнози подальшого розвитку ситуації, гривні пророкували повний крах, прогнозували різні курсові значення. Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків, термін погашення багатьох з яких закінчувався в першій половині 2009 року; банки, не будучи впевненими в їх реструктуризації, "скуповували" долари для повернення  заборгованості кредиторам .

 Найвищою позначкою для гривні в 2009 році був показник 10 гривень за долар. Найвище значення готівкового ринку становило 10 - 11 гривень за долар. Цей показник був викликаний спекулятивними діями.

 На підтримку стабільності валютного ринку України в 2009 році вплинули наступні фактори:

-  НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками;

- НБУ проводив валютні аукціони, перші його інтервенції призначалися корпоративним клієнтам, а також фізичним особам;

- фіксований курс, який гарантував НБУ на валютних аукціонах стабілізував  ситуацію на готівковому валютному ринку;

- Нафтогаз у 2009 році був найбільшим покупцем валюти на міжбанківському ринку;

- транші, які країна отримувала від  МВФ у 2009 році в рамках програми "stand-by" ,  були єдиним джерелом для поповнення золотовалютних резервів, що витрачалися Нацбанком майже кожного дня для підтримки стабільності національної валюти .

 З початку 2010 року на валютному ринку України спостерігається:

- домінування пропозиції іноземної валюти над попитом на неї: за січень-квітень 2010 року обсяг чистої валютної пропозиції становив 2,6 млрд. дол. США;

- поступове підвищення ринкових котирувань гривні: з початку 2010 року гривня на міжбанківському ринку укріпилася відносно долара США на 0,87%. Як результат, з початку року офіційний курс гривні до долара США зміцнився на 0,74 %.

 Безпосередніми чинниками зазначених зрушень виступили:

- відновлення зростання середньоденних надходжень іноземної валюти, обсяги яких у квітні збільшилися порівняно з січнем на 14,6 %;

-  уповільнення відтоку іноземної валюти на користь нерезидентів: їх щоденні обсяги у квітні знизилися в порівнянні з січнем на 14,8 % .

 За цих умов Національний банк України отримав можливість активізувати купівлю іноземної валюти. Додатне сальдо його валютних інтервенцій з початку 2010 року становило 1,34 млрд. дол. США проти від’ємного 5,6 млрд. дол. США у відповідному періоді 2009 року. Задля ефективного функціонування валютного ринку  пропонується і надалі проводити наступні заходи: валютне обмеження та контроль, ліцензування операцій з капіталом, регулювання відсоткової ставки, позбавлення резидентів можливості вивозити за кордон валюту, обмежено купівлю-продож іноземної валюти на ринку готівкового продажу, підвищення рівня ліквідності гривні, ефективне використання траншів МВФ і поступове зменшення боргу країни.

  Таким чином, на основі проведеного аналізу можна  прогнозувати подальше збереження валютно-курсової стабільності в 4 кварталі 2010 року. Запорукою стабільності на валютному ринку буде достатній рівень золотовалютних резервів, а також очікувані надходження валюти в країну від МВФ і планованого розміщення українських державних єврооблігацій.

 Бачимо, що НБУ доклав чимало зусиль, для підтримки стабільності на валютному  ринку України і домігся в подальшому позитивної тенденції його розвитку при виході з кризи, що в свою чергу стабілізувало курс гривні відносно іноземної валюти, відсутні значні коливання курсу, ринок і надалі є забезпеченим іноземною валютою.

     Отже, як бачимо, діяльність валютного ринку України істотно покращилась порівняно з попередніми роками, що дає нам можливість зробити і подальші прогнози щодо позитивної і ефективної  його діяльності. Прогнозується подальша стабілізація валютного курсу України, приплив іноземної валюти і, відповідно, інвестиційна підтримка економіки країни. 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  III. Шляхи вирішення проблем доларизації української економіки

3.1 Шляхи до економічного відновлення

 В умовах значної доларизації української економіки, яка є характерним дисбалансом транзитивної економіки, активна діяльність філій іноземних банків може суттєво погіршити можливості її подолання та спричинити низку негативних наслідків, а саме:

- закріпити  викривлену валютну, строкову  і галузеву структуру банківського  кредитування;

- створити  нерівні умови конкуренції на  фінансовому ринку України, що  приведе до перерозподілу на  користь іноземних філій ринку  корпоративних клієнтів та встановлення  зарубіжними банками контролю  над найбільш ефективними сферами  діяльності; підвищить залежність  економічного розвитку України  від інтересів іноземних банків;

- посилити  загрозу неконтрольованого відтоку  капіталу і фінансових ресурсів  із відповідними негативними  наслідками для стану платіжного  балансу, вітчизняного валютного  ринку і грошової одиниці. 

 У зв'язку з цим на перше місце висувається завдання визначення шляхів регулювання діяльності банків з іноземним капіталом з метою не допущення їх впливу на зростання доларизації української економіки та збереження позицій національної валюти і вітчизняних банків у валютно-фінансовому просторі України.