Міжнародна валютна ліквідність: сутність та її критерії

    ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ  ТА ПРАВА 
 

    Кременчуцький інститут 

    Кафедра «Міжнародної економіки та економічної теорії» 
 
 

    Представлено  на кафедру___________________________

    (дата, підпис секретаря кафедри)

    Рецензування_____________________________________

    ________________________________________________

    ________________________________________________

    (кількість балів, „до захисту”(„на доопрацювання”)

    дата, підпис керівника  курсової роботи)

    Захист: _________________________________________

    (кількість  балів, дата, підпис  викладача)

    Підсумкова  оцінка________________________________

    _______________________________________________

    (кількість  балів, оцінка  за4-х бальною системою,

      дата, підпис викладача) 
 
 

    КУРСОВА РОБОТА 

    з дисципліни  «Міжнародна економіка» 

    на  тему «Міжнародна валютна ліквідність: сутність та її критерії.» 
 

                                                                                  

                                                                        Студентки 

                                           Групи  МеД-31

                                                                              Керівник курсової роботи:

                                                                          ст. в. Михайлюк С.О.

      
 
 
 

    Кременчук 2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Структура сучасної валютної системи

1. Основні елементи національних і валютних систем.
2. Поняття валюти та її класифікації. Конвертованість валюти.
3. Валютний курс.

РОЗДІЛ II. Валютна система  та міжнародні розрахунки

1. Валютний ринок України.
2. Стан валютного  ринку України в після кризовий період

РОЗДІЛ  III. Шляхи вирішення проблем доларизації української економіки

     3.1 Шляхи до економічного відновлення 

ВИСНОВОК

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

Актуальність  теми. Під міжнародною валютною ліквідністю розуміють сукупність усіх джерел фінансування та кредитування світового платіжного обороту, до яких належать валютні резерви, золоті запаси, міждержавні кредити, міжнародний ринок позичкових капіталів, сукупність різних джерел фінансування та кредитування зовнішньої торгівлі. Показники міжнародної ліквідності кожної країни прискіпливо вивчаються та аналізуються фінансистами, економістами і політиками, а тому уряди приділяють велику увагу публікації та розповсюдженню відповідної інформації.

Мета  роботи. Міжнародна  валютна ліквідність. ЇЇ критерії.

Завдання  роботи. З’ясувати, що представляє собою міжнародна валютна ліквідність, спроба проаналізувати валютний ринок України та зробити висновки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ I. Структура сучасної валютної системи

1. Основні елементи національних і валютних систем

  Валютна система – Форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил та механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами. 
В економічній літературі виділяють національну, міжнародні (регіональну) і світову валютні системи.  
- Національна валютна система – це форма організації валютних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави. 
- Міжнародна (регіональна) валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн (Мороз, с.46). Прикладом такої системи є створена. 
Валютна система країн ЄС – це специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливання курсів національних валют та їх взаємну ув’язку  
Світова валютна система – це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно–розрахунковий оборот у рамках світового господарства. Це спеціально розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма організації валютних відносин між всіма чи значною кількістю країн світу. 
Валютна (грошова) система діє як грошова система окремої країни і виконує подібні функції. 
Призначенням (функціями) будь-якої валютної системи є: 
- сприяння розвитку товарообмінних операцій 
- встановлення правил та механізмів для забезпечення співвідношень між національними грошовими відносинами 
- здійснення платежів для покриття угод 
- забезпечення стійкої одиниці вартості і стандарту відкладених платежів 
Головне завдання валютної системи: 
- ефективне опосередкування платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності; 
- створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці; 
- забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва. 
Ключові вимоги, які необхідні для успішного функціонування світової валютної системи: 
1. Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору. 
2. Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти. 
3. Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системі платежів. Вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того, щоб викликати довіру до системи. 
Основна відмінність функціонування світової та міжнародної (регіональної) валютної системи від національної - це те, що міжнародні розрахунки звичайно припускають існування операцій з іноземною валютою мінімум для однієї зі сторін, яка приймає участь в угоді.

 

Основні складові валютної системи:

-                  грошовий товар;

-                   валютний курс;

-                   валютні ринки;

-                   міжнародна валютна ліквідність;

-                   міжнародні валютно-фінансові організації.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2 Поняття валюти та її класифікація. Конвертованість валюти. 
Світовий грошовий товар –  
§ носій міжнародних валютних відносин (обслуговує міжнародні економічні, політичні та культурні відносини) 
§ приймається кожною країною як еквівалент вивезеного нею багатства(першим було золото; далі кредитні гроші (векселі, чеки, депозити). 
Валюта (в широкому розумінні) означає грошову одиницю будь–якої країни (долар, фунт стерлінгів). Проте нерідко використовується для позначення коштів, виражених в грошових одиницях тільки іноземних держав чи міжнародних організацій – готівки, вкладів на банківських рахунках, платіжних документів (векселів, чеків тощо), тобто як грошей інших країн (Банківська енциклопедія, с.41). 
Класифікація видів валют в залежності від: 
1) емітента валютних коштів валюта поділяється на: 
◦ Національна валюта - грошова одиниця певної країни та той чи інший її тип (грошова, срібна, паперова). 
◦ Іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються в міжнародних розрахунках. 
◦ Міжнародна (регіональна) валюта- міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, засіб платежу: СДР, ЕКЮ (з 1 січня 1999року замінена на євро). 
СДР (SDR- Special Drawing Right) (спеціальні права запозичення (СПЗ) – міжнародні платіжні засоби, які використовуються МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків через записи на спеціальних рахунках та як розрахункова одиниця МВФ. ЕКЮ – регіональна міжнародна розрахункова одиниця, що була введена в 1979р. у межах Європейської валютної системи і пізніше стала розрахунковою одиницею Валютного союзу країн ЄС (сьогодні це ЄВРО). 
2) ступеню конвертування валют 
а) Вільно конвертовані валюти (обмін без обмежень на будь-які іноземні валюти - це долар, ієна, французький франк, англійський фунт стерлінгів, німецька марка – використовуються для здійснення платежів за міжнародними угодами, активно купуються і продаються на головних валютних ринках). 
б) Частково конвертовані валюти (у країнах, де зберігаються валютні обмеження – це валюти, які обмінюються тільки на деякі інші валюти і мають валютні обмеження не за всіма валютними операціями або тільки для нерезидентів). Вона поділяється на зовнішньо конвертовану і внутрішньо конвертована. 
в) Неконвертовані валюти (замкнуті валюти, у країнах, де для резидентів та нерезидентів уведена заборона обміну валют). 
3) матеріально-речової форми 
- Готівкова (банкноти) 
- Безготівкова (форекс) 
4) відношення до курсів інших валют  
- Сильна (тверда) – стабільний валютний курс, рух якого відбувається відповідно фундаментальним макроекономічним закономірностям 
- Слабка (м’яка) 
5) принципу побудови  
- кошикового типу (СДР) складається з декількох валют 
- звичайна 
6) відношення до валютних запасів країни 
- резервна валюта 
- інші валюти  
7) видів валютних операцій 
- Валюта ціни контракту 
- Валюта платежу 
- Валюта кредиту 
- Валюта клірингу 
- Валюта векселя

 
Конвертованість валюти – це здібність резидентів та нерезидентів вільно без обмежень обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами. 
Конвертованість за поточними операціями – відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточним міжнародним операціям, пов’язаними з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів та трансфертів (вимога МВФ до країн-членів). 
Конвертованість за капітальними операціями – відсутність обмежень на платежі та трансферти по міжнародним операціям, пов’язаними з рухом капіталу – прямі та портфельні інвестиції, кредити та капітальні гранти.  
Повна конвертованість – відсутність будь-якого контролю та яких-небудь обмежень за поточними та капітальними операціями. 
Внутрішня конвертованість – право резидентів купувати, мати і робити операції в країни з активами у формі валюти та банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті (в країнах з перехідною економікою) (обмежена на Україні) 
Зовнішня конвертованість – право резидентів робити операції з іноземною

валютою з нерезидентами (існує на Україні). 
 

1.3 Валютний курс

  Валю́тний курс – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Фіксація валютного курсу здійснюється або відповідно до золотого паритету (гарантованим золотим змістом національної грошової одиниці), або за міжнародною угодою. При класичному золотому стандарті, тобто при вільному розміні валют на золото в центральному банку, валютний курс встановлювався в пропорціях до їх золотого вмісту.

 Для  конвертованих валют в основі  курсу лежить валютний паритет.  Проте курси валют майже ніколи  не збігаються з їхнім валютним  паритетом. В умовах міжнародної  торгівлі і інших зовнішньоекономічних  акцій співвідношення надходжень  і платежів в іноземній валюті  і, отже, попит і пропозиція  іноземної валюти не знаходиться  у рівновазі. При активному  платіжному балансі курси іноземних  валют на валютному ринку даної  країни падають, а курс національної  грошової одиниці підвищується. Зворотне відбувається у разі, коли країна має пасивний платіжний  баланс. Тому в більшості країн  разом з твердим офіційним  курсом національної валюти також  існує вільний. За офіційного  паритету здійснюються розрахунки  центральних національних банків  та інших валютно-фінансових установ  між різними країнами і з  міжнародними організаціями. Розрахунки  між приватними особами і організаціями,  виходять із зовнішньоторговельних  і зовнішньоекономічних зв'язків  та здійснюються по вільному  курсу.

  Валютний курс : 
1) -Мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн. 
2) -Коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. 
Функції валютного курсу 
· Інтернаціоналізація грошових відносин 
· Забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів. 
· Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах. 
· Використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків. 
· Перерозподіл національного продукту між країнами. 
Багатофакторність валютного курсу відображає його зв’язок з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом тощо. При чому відбувається складне їх переплетення та висунення в якості вирішальних то тих, то інших факторів. 
Фактори, що впливають на валютний курс: 
· Темп інфляції 
· Стан платіжного балансу 
· Різниця процентних ставок в різних країнах 
· Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції 
· Ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках 
· Прискорення чи затримка міжнародних платежів 
· Ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках 
· Валютна політика 
· Продуктивність праці 
· Довгострокові темпи зростання національної валюти 
· Місце і роль країни у світовій торгівлі 

Форми валютного курс

1) Що коливається — вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції і заснований на використанні ринкового механізму.

2) Плаваючий — різновид валютного курсу, що коливається, зумовлюючий використання механізму валютного регулювання. Так, для обмеження різких коливань курсів національних валют, що викликають несприятливі наслідки валютно-фінансових та економічних відносин, країни, що увійшли в Європейську валютну систему, ввели в практику узгодження відносних меж взаємних коливань валютного курсу.

3) Фіксований - офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на визначеннях в законодавчому порядку валютних паритетах. Він допускає закріплення змісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або доларах США при строгому обмеженні коливань ринкових курсів валют в межах одного відсотка.