Міжнародна економіка Літви

     Найбільша частка, становила 23,1 відсотків від загальних ПІІ, належить виробничої галузі. Решта - розподілені між компаніями різних секторів. 
Шведські інвестори розмістили основні обсяги коштів у сфері поштових послуг і комунікацій (364 мільйонів євро), пріоритетом інвесторів з Польщі стала виробнича галузь (895 мільйонів євро), капітал з Німеччини був спрямований у сферу постачання енергією, газом і водою 
(304 мільйонів євро). Інвестиції з Данії та Естонії надходили в сектор фінансового посередництва (відповідно 287 000 000 і 286 мільйонів євро), тоді як інвестиції з Росії були сконцентровані в секторі постачання енергією, водою і газом (319 мільйонів євро).

     В околиці Вільнюса надійшло 63,9 відсотків  від усіх ПІІ, Каунаса - 11,7 відсотків, Клайпеди - 9,4 відсотків, інші 15 відсотків  були розподілені серед інших  регіонів.

     Найбільший  інвестор у Литві - Російська компанія Газпром (інвестиції 380,41 млн. євро в  Lietuvos Dujos).

     Істотна частка закордонних інвестицій була спрямована 
в галузь деревообробки та меблевої промисловості. Шведський гігант IKEA придбав виробника пресованої деревини та меблів ТОВ Giriш Bizonas, що знаходиться у південній частині Литви. Сума угод не розголошується, але, за оцінками експертів, розмір інвестицій міг становити від 
70 до 85 мільйонів євро, або близько 10 відсотків від загальних річних ПІІ.Латвійський виробник фанери АТ Latvijas Finieris інвестував у будівництво заводу в центральній частині Литви понад 22 мільйонів євро.

     Інвестиції  британської RGE Group у виробництво пластикових компонентів склали понад 11,6 мільйонів євро, аналогічна сума надійшла від фінської компанії Finnfoam Oy. Американський гігант Thermo Fisher Scientific Inc.інвестував 260 мільйонів доларів США в розвиток групи компаній Fermentas International, зареєстрованої в Канаді, основна виробнича база якої знаходиться в Литві.

     Угоди на суму понад 30 мільйонів євро - досить рідкісне явище на ринку Литви, оскільки великі державні компанії вже приватизовані  і часто не міняють своїх власників. 

     Виняток - колишнє підприємство Maюeikiш Nafta - нині AО Orlen Lietuva. 

     За  повідомленнями, нинішній власник нафтопереробного заводу - польська PKN Orlen - вже третій за рахунком, розглядає можливість чергового продажу підприємства.

     У 2010 році уряду вдалося залучити великих  міжнародних інвесторів - Barclays Bank Plc, IBM Corporation, Western Union Financial Services, Inc. і Moog Inc. Згідно з оцінками, ці інвестори вже забезпечили понад 1000 нових робочих місць, при обсязі інвестицій понад 7 млн. євро.

     Рис.4.2. Рух приватного капіталу з Литви  в 2010 р., млрд.долл 

     Отже, останнім часом в русі приватного капіталу з Литви була визначена  негативна тенденція.

     У 2009 р. частка іноземного капіталу в банківському секторі Литви складала 13%, а в 2010 р. вона зросла до 88%. У банківському секторі переважає скандинавський капітал (шведські SEB контролює «Вільняус банкас», а «Сведбанк» - «Ханзабанкас»). Німецький капітал придбав третій за величиною с / х банк, який став називатися Nord LB Lietuva. У Литві також діють фінські банки «Сампо» і «Нордеа». Все активніше в Литві діє латвійський «Парекс банк».

     Домінування іноземного капіталу в банківському секторі країни має як позитивні, так і негативні аспекти. Приналежність до великим іноземним фінансовим структурам дозволяє банкам Литви мати доступ до їх фінансових ресурсів, що забезпечує велику ліквідність і великі можливості з фінансування різних проектів. Використання стандартизованого іноземного досвіду дозволяє поліпшити роботу, зменшити витрати на розробку власних фінансових програм. Залежність від іноземних інвесторів обмежує самостійність литовських підрозділів.  Активну роботу за кордоном ведуть лише «Снорас» і «Уке банкас». Групи SEB планує відкрити представництво на Україну через своє литовське підрозділ - «Вільняус банку». Крім «Снорас» за кордоном активно діє «Уке банкас», контрольований литовським капіталом, цей банк активно працює і в Росії. Банк займається інвестиційними проектами на Балканах, де їм придбаний Борасскій глиноземний комбінат (Боснія).

     Вступ Литви до   ЄС відкриває додаткові можливості для банківського сектора країни. Для фінансування проектів, що використовують структурні та інші фонди ЄС, потрібні великі позикові кошти. При цьому частка національного учасника проекту, в якому використовуються кошти ЄС, становить від 20 до 75% всієї вартості проекту. Після вступу до ЄС, конкуренція на фінансовому ринку країни значно посилилась, так банки країн ЄС змогли безпосередньо брати участь в освоєнні фінансового ринку Литви. Це актуально для великих фінансових проектів, де місцевим банкам буде складно конкурувати з Європейськими структурами.

     5.      Участь Литви у міжнародній кооперації виробництва та науково-технічному співробітництві 

     Двигунами економіки країни великою мірою  є міжнародна кооперація виробництва та науково-технічне співробітництво, компанії високих технологій, а також великі підприємства. Так найбільшою компанією в країнах Балтії є підприємство з переробки і торгівлі нафтою ORLEN Lietuva, власником якого є Польський концерн ORLEN.

     Як  найбільш привабливих для інвесторів галузей Литовське Агентство  розвитку згадує транспорт та логістику, енергетику, надання зовнішніх послуг бізнесу, інформаційні та комунікаційні  технології, ПET, лазерні та біотехнології, а також металообробку, виробництво продуктів харчування і деревообробку. Є потенціал для кооперації в сферах туризму та нерухомості.

     Промисловість становить приблизно п'яту частину  народного господарства Литви, у  виробляючі галузі вливається більше чверті всіх іноземних інвестицій. Литва залучає своїх інвесторів сприятливої ​​податкової системою, яка передбачає різні пільги на окремих територіях.

     У країні є дев'ять індустріальних парків. Литва поставила амбітну мету - стати технологічним та інноваційним центром в Балтії і Північної Європи.

     Литва є світовим лідером з виготовлення високоенергетичних мікросекундних лазерів  і виробництва особливо швидких  параметричних світлових генераторів.

     Країна є дуже важливим транзитним коридором. У Литві є один незамерзаючий порт державного масштабу - Клайпеда. У 2010 році Клайпедський порт за вантажообігом був визнаний другим найбільшим портом в країнах Балтії слідом за Таллінським портом, обігнавши Ризький порт.

     Але, аналітики попереджають, що деякий час, державі доведеться рахуватися з соціальними труднощами, пов'язаними з повільним зниженням безробіття і значною тенденцією до еміграції.

     Для забезпечення енергетичної незалежності Литва у співпраці з іншими країнами Балтії та Польщею готується  реалізувати проект атомної електростанції, який став особливо актуальним після того, як Литва закрила застарілу атомну електростанцію в Ігналіні. 

     Основу  науково-технічної сфери діяльності Литовської Республіки становлять НДІ  і науково-виробничі об'єднання, які працюють у найбільш пріоритетних галузях: лазерної електроніки, біотехнологій, медичного обладнання, охорони навколишнього середовища та ін.

     У пострадянський період Литва практично повністю припинила наукові контакти і спільні розробки з російськими науковими центрами і взяла курс на переорієнтацію свого науково-технічного потенціалу у відповідність до вимог правових норм Євросоюзу.

     Литва в цій галузі формує інфраструктуру для поширення і впровадження інновацій, працює над створенням правової бази національної інноваційної системи, розширює співробітництво та коопераційні зв'язки між науковими організаціями  та підприємствами.

     У 2008 р. урядом була затверджена Програма дій литовських інститутів з розвитку науково-технологічного напрямку та сфери високих технологій. У Республіці створена основа для розвитку інновацій, розширено коло підприємств, які отримали цільову допомогу для впровадження інноваційних проектів (в 2008р. - 7, в 2009р. - 15). Порядок надання коштів узгоджений з Законом про державну допомогу, який в свою чергу відповідає вимогам правових норм Євросоюзу.

     У 2010 р. литовськими науковими колами була підготовлена ​​концепція науково-технологічних парків, яка широко обговорювалася у наукових і ділових колах країни. Згідно з концепцією, Литва перейшла до етапу створення «Технологічних інкубаторів», що спеціалізуються на розробках нових технологій.

     Впродовж 2010 р. також розвивалося співробітництво і між Україною та Литовською Республікою в науково-технічній сфері, зокрема в таких пріоритетних галузях наукових досліджень як альтернативні джерела енергії, екологія та раціональне природовикористання.

     Спільна науково-дослідницька робота проводилася  вченими вищих навчальних закладів країн, зокрема Київським національним педагогічним університетом ім. М.Драгоманова, Львівським національним університетом ім. І.Франка, Чернівецьким національним університетом імені Ю.Федьковича та Вільнюським університетом, Шяуляйським університетом, Європейським гуманітарним університетом, Вільнюським педагогічним університетом.

     Останнє 6 засідання Робочої групи з  питань співробітництва в сфері  наукових досліджень Міністерства освіти і науки Литовської Республіки та Міністерства освіти і науки України  при Міжурядовій українсько-литовській комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва  відбулося 10 грудня 2008 р. у м.Вільнюсі. За результатами засідання підготовлено та погоджено Програму науково-технічного співробітництва між Україною та Литвою, яка реалізовується по напрямках: медицина та медична техніка, дослідження в галузі біотехнологій і сільського господарства, біоінженерія та генетика; ресурсо-енергозберігаючі та екологічно безпечні технології, альтернативні джерела енергії; нові матеріали та хімічні речовини; екологія та раціональне використання природних ресурсів; інформаційні та нові виробничі технології (лазерні, прецизійні, механотропні, робототехнічні, плазмові; нанофізика, наноелектроніка і нанотехнології; гуманітарні та соціальні дослідження.

     За  результатами 12 засідання Міжурядовій  українсько-литовській комісії з  питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (06.12.2010 р.) домовились, що до кінця 2011 р. відбудеться ще 7 засідання Робочої групи з питань співробітництва у сфері наукових досліджень. 
 
 

     6.      Економічні зв’язки Литви з Україною 

     26 серпня 1991 року Верховна Рада  України визнала незалежність  Литовської Республіки.

     4 грудня 1991 року Верховна Рада  Литовської Республіки визнала  незалежність України.

     Дипломатичні  відносини між Україною та Литовською Республікою встановлено 12 грудня 1991 року.

     Посольство  Литовської Республіки в Україні відкрито в серпні 1992року. Посольство України в Литовській Республіці відкрито в серпні 1993року.

     8 лютого 1994 року був перший офіційний візит Президента України Л.Кравчука в Литовську Республіку. Підписано Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Литовською Республікою.

     28-29 березня 1995 року - офіційний візит  Президента Литовської Республіки  А.Бразаускаса в Україну.

     23-24 вересня 1996 року - державний візит  Президента України Л.Кучми в  Литовську Республіку.

     12 травня 2008 року - офіційний візит  Президента України В.Ющенка в  Литовську Республіку. Підписано Спільну декларацію Президентів України та Литовської Республіки, в якій  зафіксовано, що відносини між Україною та Литовською Республікою набули рівня стратегічного партнерства.

     14 листопада 2008 року – зустріч  Президента України В.Ющенка та  Президента Литовської Республіки  В.Адамкуса в рамках проведення  Четвертого Енергетичного саміту  в Баку.

     22 листопада 2008 року - робочий візит  Президента Литовської Республіки  В.Адамкуса в Україну з метою  участі у Міжнародному форумі, присвяченому 75-м роковинам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

     9 грудня 2008 року – робочий візит  Президента України В.Ющенка до  Литовської Республіки. Підписано Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на 2009-20010 роки.  
6 липня 2009 року - робочий візит Президента України В.Ющенка в Литовську Республіку для участі в урочистих заходах з нагоди відзначення 1000-ліття першої письмової згадки про Литву.