Міжнародна економіка Літви

     У 1998 році 43% всього її експорту йшло в країни СНД, а Росія залишаласянайбільшим торговим партнером Литви.

     У 2002 році майже 34% литовського експорту було направлено в країни ЄС і дохід від нього склав 5,4 млрд доларів США. 

     Другим по місткості ринком для литовських товарів після Російської Федерації є Німеччина(12%).

     Молочні продукти зЛитви користуються певною репутацій і активно надходять на зовнішні ринки (значна частка припадає на Росію). 

     Після здобуття незалежності в Литву надійшла значна кількість інвестицій, як з  країн ЄС, так і з Росії.

     Згідно  з даними Банку Литви, в 2004 році прямі  інвестиції зросли в 3,9 рази і досягли 2150000000 літів (більше 700 млн доларів). Але попередні роки взагалі були катастрофічні в цьому сенсі для Литви - у 2003 р. в Литву іноземним капіталом була прямо інвестована дуже, дуже мала сума, всього 552 200 000 літів (близько 200 млн. доларів).

     У 2004 році інвестиції з 25 країн ЄС склали 76,3% усіх інвестицій в Литву.Причому з 15 «старих» членів ЄС було інвестовано левову частку, а саме 63,7%. У той же час інвестиції в Литву з країн СНД в цьому році склали всього 8,7%.

     Основні інвестори Литви в 2004 році розподілилися  в наступному порядку: на першому  місці - Данія (15,2% усіх прямих іноземних  інвестицій, ПІІ), за нею Швеція (15%), на третьому місці Німеччина - 11,4%. Росія була четвертим за значенням інвестором - 8,4% від загального потоку прямих інвестицій в Литву. Далі Фінляндія (7,8%) і Естонія (7,6%). США інвестували в Литву 6,5%. Дивує відсутність в цьому списку головних інвесторів сусідів Литви - Латвії та Польщі: таке положення частково можна пояснити посиленим після вступу в ЄС інтересом цих країн до інвестування на Заході.

     Таблиця 2.1

     Показники розвитку Литви 2005-2010 р. р.

     

     В особливо делікатному становищі  Литва опинилася після приходу  до влади проамериканського президента Адамкуса, який взяв курс на поступовий відхід Литви від контактів з Росією та СНД, що суперечить культурно-географічним реаліям республіки. Особливо ці суперечності помітні в паливно-енергетичному секторі (доля нафтопроводу «Дружба»). Так, після продажу Мажейкяй нафта (Mažeikių nafta) польської, а не російської компанії у російської сторони, що поставляє нафту в умовах вільної економіки, природно пропав інтерес до північної гілці вищеназваного нафтопроводу. Відновлення нафтопроводу не планується і не є завданням російського уряду [2].

     Відома  досить штучно створена в 2008 і 2009 роках  ситуація на литовсько-латиській та латиською-російських митницях, яка  призвела до багатоденних багатокілометрових черг на них (т. зв. «Проблема перевізників»). Вирішення цієї проблеми вимагає дзвінка Президента Литви Президенту РФ [15].

     Влітку 2009 року виник конфлікт на ґрунті звинувачень Россільгоспнаглядом литовських виробників у недостатню якість поставляється ними продукції, і тимчасове обмеження поставок молочної продукції з кількох литовських підприємств

     Термін Балтійські тигри застосовувався для умовного назви держав Прибалтики (Естонія, Латвія, Литва) у період їхнього економічного буму (з 2000 по 2006 рік) («економічними тиграми» називають економіки країн, що демонструють дуже високі темпи економічного зростання). Після світової кризи 2008 р., який завдав важкого удару по економіці і фінансовій системі країн Прибалтики, термін «Балтійські тигри» по відношенню до економікам Прибалтики більше не застосовується.

     Проте однією з характеристик балтійського зростання був зростаючий дефіцит по поточних операціях.

     Всі три країни приєдналися до Європейського союзу в травні 2004 року, і всі троє були намічені до введення євро приблизно в 2010 році. 

     3.      Участь Литви  у міжнародній торгівлі 

     Оборот  зовнішньої торгівлі Литви в 2006 році збільшився на 10,9%, обсяг експорту - на 10,6%, а обсяг імпорту - на 11%. Зовнішньоторговельний баланс був негативним. Найбільш важливі зовнішньоторговельні партнери Литви - це Росія (12,2% експорту, 20,2% імпорту), Німеччина (10,3% експорту, 19% імпорту), Великобританія (13,5% експорту, 3,2% імпорту),Латвія (9,6% експорту, 3,8% імпорту), Польща (3,6% експорту, 6,4% імпорту). [22, с. 48]

     У 2006 році основними напрямами експорту стали Великобританія (13,5% сукупного  обсягу експорту), Росія (12,2%), Німеччина (10,3%) і Латвія (9,6%). Обсяг експорту товарів литовського виробництва досяг у 2006 році понад 15 500 млн. літ (76,5% сукупного обсягу експорту). Експортна вартість товарів цієї групи збільшилася на 8,1%. Основні напрямки експорту товарів литовського виробництва - країни ЄС (57,2%), Естонія і Латвія (12,5%), країни СНД (10,2%).

     Експорту  в країни СНД в загальній структурі  експорту належить 19,2% (у порівнянні з 2005 роком, вартість експорту в СНД  збільшилася на 7,7%).Предметна структура  експорту представлена ​​мінералами, транспортними засобами та обладнанням, текстилем і виробами з текстилю, машинами та обладнанням, електроустаткуванням, продукцією хімічної промисловості.Вартість експорту збільшилася в більшій частині товарних груп; разом з тим, спостерігалося падіння вартості експорту мінералів та продуктів харчування з овочів (на 431 млн. і 83,9 млн. літ відповідно), що вплинуло на зниження загальних темпів зростання литовського експорту.

     На  думку ряду експертів, основною причиною зниження темпів зростання експорту в 2006 році можна назвати коливання курсу національної валюти і загальносвітовий економічний спад. Виходячи з національної приналежності постачальників, основними джерелами імпорту є Росія (20,2% загального обсягу імпорту), Німеччина (19%), Польща (6,4%), Данія (4%) та Італія (3,8%).

     Частка  СНД в географічній структурі імпорту в 2006 році склала 25,3% (у порівнянні з 2005 роком, мало місце скорочення показника на 0,7%).Предметна структура імпорту представлена ​​мінералами, машинами та обладнанням, електрообладнанням, транспортними засобами та обладнанням, хімічними речовинами та іншої продукцією хімічної промисловості, текстилем. У порівнянні з 2005 роком, збільшилися обсяги імпорту практично всіх товарних груп, за винятком мінералів (-6,9%) і продуктів тваринного походження (-23,2%).

     Виходячи  з аналізу індексу вартості одиниці  імпортованої продукції, можна зробити  висновок, що вартість одиниці імпортованої продукції знизилася на 5,5% за перший-третій квартали 2006 року (щодо даних за аналогічний  період 2005 року). У 2006 році мав місце дефіцит зовнішньоторговельного балансу Литви. Дефіцит збільшився на 12,1%.

     Найбільший  дефіцит спостерігається в балансах зовнішньої торгівлі з Німеччиною (41,2% консолідованого дефіциту). У порівнянні з 2005 роком, значення збільшилося на 26,4% внаслідок скорочення експорту і збільшення імпорту (насамперед, транспортних засобів). 

     Дефіцит балансу зовнішньої торгівлі з Росією розширився в 2006 році на 23% (до 3229,1 млн. літ); дефіцит зовнішньої торгівлі з  Польщею - на 230% (до 1074,3 млн. літ), з Фінляндією - на 140% (до 801,9 млн. літ), з Італією - на 120% (до 511,7 млн. літ). 

     Дефіцит балансу зовнішньої торгівлі з країнами СНД скоротився на 9,2% (до 3245,6 млн. літ).

     На  світовому ринку товари Литви користуються попитом. Особливо деревина, вироби з деревини, текстиль, мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, машини (особливо електрообладнання) та продоволсьвто.

     Структуру експорту Литви покажемо на схемі (рис.3.1).

 

     Рис.3.1. Структуру експорту Литви 

     Фінансова криза в Україні та в Росії (2008 р.) позначився на структурі зовнішньої торгівлі Литви. Найбільш важливі торговельні партнери країни в даний час - Німеччина, Латвія, Білорусія, Росія і Данія[16]. 

     Співвідношення  між експортом і імпортом Литви  за останній покажемо на графіку 3.2.

       

     Рис.3.2. Співвідношення між експортом і  імпортом Литви 

     Отже, також як і в попередні роки, в 2010 році головними країнами-партнерами Литви з експорту-імпорту залишилися країни ЄС. Однак у розрізі окремих держав найбільшу питому вагу як в експорті, і в імпорті мала Росія.Найбільш суттєві обсяги експорту підприємств Литви в 2010 році спрямовувалися в Росію (15,6%), Німеччину (9,8%), Латвію (9,6%), Польщу (7,7%). У свою чергу, в структурі імпорту товари з Росії в 2010 році становлять 32,6%, за ними з 10,9% слід Німеччина і з 8,8% - Польща.У 2010 році зріс як обсяг експорту (+56,8%) до Росії, так і обсяг імпорту звідти (+46,8%).

     Стрімке зростання експорту, а також імпорту свідчить про поступове оздоровлення економіки Литви. Фінансових експертів все ще турбує приватне споживання, яке вступило на крихкий шлях зростання. Тягар боргів мешканців Литви є одним з найнижчих у країнах ЄС, тому споживання ця проблема зачіпає порівняно менше, ніж зменшення заробітної плати та безробіття, яка починає знижуватися.

     У 2011 році зростання експорту країни залежатиме від оздоровлення економіки  головних торгових партнерів-держав, не тільки в ЄС, але і в сусідніх країнах та Росії. Очікується, що надалі оздоровлення експорту буде підтримуватися традиційно сильними галузями, наприклад, експортом деревини, пластмаси, гуми і харчових продуктів.

     Згідно  з розрахунками різних експертів, обсяги імпорту Литви, в тому числі через зростання цін на сировину, зростатимуть стрімкіше обсягів експорту. У 2011 році експорт може вирости на 7-12%, а імпорт - на 7,5-12,2%.

     Експерти  вважають, що економіці Литви для  подальшого завоювання світових ринків необхідно виробництво продукції з високою доданою вартістю. Оскільки на це потрібен час, конкуруючі переваги експорту Литви збережуться у виробництві великогабаритних продуктів.

     Литва також повинна більше думати про  диференціюванні експортного ринку, звернувши увагу на інші держави, що розвиваються. У невеликих обсягах це вже спостерігалося в 2010 році. 

     4.      Участь Литви  у міжнародному русі капіталу 

     Литва в даний час приймає активну  участь в міжнародному русі капіталу.

     Так сттуп Литви до ЄС відкрив додаткові можливості для банківського сектора країни. Для фінансування проектів, що використовують структурні та інші фонди ЄС, потрібні великі позикові кошти. При цьому частк а національного учасника проекту, в якому використовуються кошти ЄС, становить від 20 до 75% всієї вартості проекту. Після вступу до ЄС, конкуренція на фінансовому ринку країни значно посилиться, так банки країн ЄС зможуть безпосередньо брати участь в освоєнні фінансового ринку Литви. 

     Це актуально для великих фінансових проектів, де місцевим банкам буде складно конкурувати з Європейськими структурами. Для фізосіб - споживачів банківських послуг, вступ до ЄС дозволить зменшити витрати на міжнародні перекази, так як вартість переказів у середині країни і всередині ЄС стануть рівні[20, с. 52].

     Найбільша частка інвестицій - у виробництві.

     Незважаючи на спроби уряду залучити більше інвестицій, ПІІ за перші дев'ять місяців 2010 року виявилися на 67,8 мільйонів євро менше, ніж за відповідний період 2009 року, в цілому склали 9,90 мільярдів євро (рис.4.1).

     

     Рис.4.1. Прямі іноземні інвестиції в Литві,  мільярдів євро 

     На  вересень, 2011 року майже 80% ПІІ були забезпечені з ЄС-27. Найбільшим інвестором була Польща - обсяг інвестицій 1170000000 євро, або 11,8 відсотків від загальних ПІІ. Швеція посідає друге місце, при обсязі інвестицій 1,1 мільярда євро (11,1%), Данія - третю позицію - один мільярд євро (10,4%) та Німеччина - четверту - один мільярд євро (10,2%). Потім йдуть Росія, Нідерланди та Естонія, обсяг інвестицій яких разом склав два мільярди євро.