Міжнародна економіка Літви

     ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

     на  тему міжнародна економіка Литви

      
 
 

     ЗМІСТ 

   1.      Короткий політичний та економіко-географічний опис Литви 1

   2.      Історія розвитку зовнішньо-економічних звязків Литви 7

   3.      Участь Литви  у міжнародній торгівлі 12

   4.      Участь Литви  у міжнародному русі капіталу 16

   5.      Участь Литви у міжнародній кооперації виробництва та науково-технічному співробітництві 20

   6.      Економічні зв’язки Литви з Україною 23

   СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1.      Короткий політичний та економіко-географічний опис Литви 

     На  самому півдні Прибалтики, розташувалося  найбільше і густонаселене держава  східного узбережжя Балтійського моря - Литва.

     Колись  кордону цієї держави простягалися до берегів Чорного моря. Вся історія Литви - це історія території, яка в різні історичні періоди входила до складу різних держав.

     Прапор  Литви наведений на рисунку 1.1. 

     

 

     Рис.1.1. Прапор Литви 

     Країна, яка не може не сподобатися, яка не може не привернути. Немає жодної людини, що побувала в Литві і залишилась байдужою до цієї країни, її історії, її людей, її географічних, туристичних та економічних ресурсів.

     Види  і краєвиди настільки різноманітні, що заворожують свідомість своєю  простотою і в той же час  вишуканістю. А свіже морське повітря нагодований запахом хвої, тому що третина території Литви - це змішані і хвойні ліси. Простягається по всій території рівнина, лише на сході країни переходить у відносно високі пагорби. З півночі Литва межує з Латвією, на південному заході - з Польщею та Калінінградською областю Росії, і кордон з Білоруссю простягається з південного заходу і до східної частини Литви.

     За  площею Литва близька до таких  держав, як Бельгія, Латвія, Данія, Естонія, Ірландія і становить 65 200 кв.км. Найвища точка - це пагорб Юозапіне (Juozapines) - 294 метра над рівнем моря. Морське узбережжя простягається на 99 км. У Литві близько 3000 тисяч озер, 758 річок та 5 національних парків.

     Мапа  Литви наведена на рисунку 1.2. 

       

     Рис.1.2. Литва на мапі Європи 

     Поверхня  країни - рівнинна зі слідами древнього заледеніння. 

     Клімат перехідний від морського до континентального. 

     Середня температура взимку 4,9 ° С,влітку - 17 ° С. 

     Випадає 748 мм опадів на рік. 

     Поля і луки займають 57% території, ліси і чагарники - 30%, болота - 3%, внутрішні води - 4%.

     Найбільші річки - Німан (Нямунас, літ. Nemunas) і Неріс (літ. Neris). 

     Більше 3 тис. озер (1,5% території): 

     найбільше озеро - Друкшяй (літ. Drūkšiai, Білорусь. Дрисвяти) на кордоні Латвії, Литви і Білорусії (площа 44,8 км ²),  найглибше - Таурагнас (літ. Tauragnas, 61 м), найдовше - Асвея (літ.Asveja, довжина 30 км) біля містечка Дубінгяй. 

     Найвища точка – пагорб Аукштойо (Aukštojo kalnas) у південно-східній частині країни, в 23,5 км від Вільнюса (293,84 м над рівнем моря). 

     Корисні копалини - торф, мінеральні матеріали.

     Вільнюс - столиця Литви.

     На  відміну від інших Прибалтійських столиць, Риги і Таллінна, Вільнюс  не є портовим містом. І це один з найстаріших міст у Європі. Хрещення Литви відбулося в 1387 році і тоді почалася забудова Вільнюса. Саме тоді були побудовані міська ратуша, кафедральний собор, будувалися костели і були засновані монастирі. За періоди воєн і окупацій Вільнюс сильно постраждав, втратив безліч красивих кварталів і унікальних будівель.Проте до сьогоднішніх днів зберігся середньовічний старий Вільнюс є самим красивим місцем Європи. У ньому збереглися будівлі різних епох та архітектурних стилів. Він знаходиться на 213 метрів вище рівня моря. 

     У Литві виділяються три типи населених пунктів: міста, містечка (городки) і села. Статус міста надає Сейм Литовської Республіки. 

     У 2010 році було 106 міст.  

     найбільші міста:

     Вільнюс (Vilnius) - 541,6 тис.

     Каунас (Kaunas) - 373,7 тис.

     Клайпеда (Klaipėda) - 191,6 тис.

     Шяуляй (Šiauliai) - 132,7 тис.

     Паневежис (Panevėžys) - 116,8 тис.

     Наступні  за величиною міста Литви: Каунас, в якому проживає понад 400 000 жителів, Клайпеда - понад 200 000, Шяуляй, Паневежис  та ін Щільність населення Литви  становить 55 осіб на км2. У Литві проживає кілька етнічних груп - 81% - литовці, 8% - росіяни, 7% - поляки, 2% - білоруси, 1% - українці, 1% - інші національності.

     Реалізація  великої програми приватизації і  реформи цін, створення нової  банківської і фінансової системи, перегляд економічного законодавства  були початі вже восени 1991 року. Навесні 1992 року була проведена лібералізація більшості цін (крім цін на основні продукти харчування та квартплату). Щоб пом'якшити наслідки реформ, уряд спочатку перешкоджало закриття заводів і видавало державні субсидії. Це дозволило утримати на прийнятному рівні якість життя шляхом індексації зарплат, збільшення допомоги пенсіонерам та іншим малозабезпеченим верствам населення. Проте у міру реалізації програми реформ підвищувався і рівень безробіття (з 4,5% в 1994 році до 12,5% в 2002 році; схожа ситуація склалася і в сусідній Польщі, де безробіття досягло рекордних 20%).

     Після аварії в 2006 була закрита прибалтійська  гілка нафтопроводу «Дружба».

     Нафтоперегінний завод в Мажейкяй, побудований  ще за радянських часів і розташований в 100 км від морського узбережжя, має потужність, у два рази перевищує  потреби країни але залежить від іноземних поставок сирої нафти (в основному з Росії). 

     Бурхливо  розвивається будівельний ринок (після  вступу в ЄС і одержання з її фондів рясних кредитів) завершився повним його обвалом (понад 40%) в 2008-2009 рр.. Також значно впав ринок послуг (в середньому на 20%) і роздрібної торгівлі (на 25%). В цілому в 2009 році, у зв'язку з всесвітньою економічною кризою, ВВП Литви впав на 16,8% - один з найгірших показників динаміки ВВП в світі (більш сильне падіння відбулося тільки в Латвії) [2].

     Частка  сфери послуг у структурі ВВП  наблизилася до 65%, а промисловості - до 23% (2010 р.). Значну частку в економіці Литви займає сектор переробної хімічної промисловості (зокрема підприємство з виробництва азотних добрив Achema), швидше інших ростуть такі галузі, як текстильна промисловість, приладобудування і нафтопереробка.

     У 2010 році антикризова допомога Євросоюзу стала найбільшою статтею доходу державного бюджету Литви за всю історію країни. Згідно з прогнозом Міністерства фінансів Литви фінансова допомога ЄС складе 30,8 відсотка від усіх доходів бюджету країни в 2010 році. Як очікується, її частка в 2010 році збільшиться ще на кілька процентних пунктів [3].

     Отже, економічні успіхи країн Балтії були багато в чому обумовлені «радянським спадком» у вигляді сучасних інфраструктури та промисловості, накопиченого людського капіталу, хоча, значення цієї «спадщини» і його вплив на подальший розвиток країн Балтії оцінюються неоднозначно.

     Потреба країни в електроенергії становить  близько 10 млрд кВт / годин на рік [5]. 

     Виробництво енергії здійснюється на теплових електростанціях (Литовської ГРЕС в Електренай, Каунаській ТЕЦ тощо) і гідроелетростанціях (Каунаська ГЕС, Круонісская ГАЕС та ін.) Загальний обсяг виробленої енергії оцінюється в 6,5 млрд кВт · год на рік (план 2010 р.) [6], при цьому лише 0400000000 проводиться з власних енергоджерел.

     Виробництво енергії обмежується як високою  собівартістю [уточнити] її виробництва  з імпортованого палива, так і  зупинкою Ігналінської АЕС (на вимогу ЄС, обумовленим при вступі країни до цієї організації). 
Загальне споживання різних видів палива та енергії в Литві в 2010 році склало 7042700 тонн у нафтовому еквіваленті. Після закриття Ігналінської АЕС паливний баланс країни кардинально змінився. У 2010 році 36,3% країни потреб покривалося за рахунок нафтопродуктів, 35,4% - за рахунок природного газу. Литва імпортує усі основні види палива та енергії: нафта, природний газ і кам'яне вугілля.

     У 2010 році вітряні електростанції країни виробили 3,9% від всієї отриманої енергії. Біодизеля в 2010 році було вироблено 89 200 тонн (на 14,8% менше, ніж у 2009 році). Біоетанолу - 39,3 тисяч тонн (на 59,8% більше, ніж у 2009 році) [7].

     Порівняльний  аналіз змін ВВП Литви по роках  наводимо на рисунку 1.3. 

       

     Рис.1.3. Аналіз змін ВВП Литви за 2003-2010 р. р. 

     Промисловість країни дає 31,3% ВВП, близько 6,1% ВВП дає сільськогосподарське виробництво (особливо виробництво зернових, цукрового буряка і молочних продуктів). 

     В кінці 2009 року держборг Литви становив 27,1 млрд літів (29,3% відВВП). 

     За прогнозами, до 2012 року держборг збільшиться до 42% від ВВП. 
 
 

     2.      Історія розвитку зовнішньо-економічних звязків Литви 

     Історію розвитку зовнішньо-економічних звязків  Литви розпочав її засновник  - знатний землевласник Міндуг, який в 13 сторіччі вдало вклав срібло,виручене за реалізацію останнього врожаю, збільшивши 

територію своїх володінь в чотири рази. 

     Що дало привід оголосити себе князем. 

     Наступна операція дозволила проголосити себе титул Великокнязів-ський, найняти дружину і побудувати власну укріплену резиденцію. 

     Далі Міндуг здійснив ряд силових захоплень земель. 

     Ще  частина володінь долучилася «добровільно» (якби чого гірше не вийшло).

     Після посмертної передачі влади історичний хід подій полягав у послідовному приєднання Литви до різних держав проти інших різних держав. 
А саме:

• 1237 р. - Литва приєдналася до Польщі Чехії і тевтонців створивши економічний та війсковий союз проти Татаро - Монгол.
• 1380 р. - Литва приєдналася до Польщі і татаро-монголів проти Росії.
• 1410 р. - Литва приєдналася до Польщі, Чехії, Росії та Татаро-Монголам проти Тевтонців.
• 1480 р. - Литва приєдналася до Польщі, проти всіх інших.
• 1603 - Литва приєдналася до Польщі, проти Росії.
• 1703 р. - Литва приєдналася до Польщі, Данії, Саксонії і Росії проти Швеції.
• 1748 р. - Литва приєдналася до Росії, так, про всяк випадок.
• 1782 р. - Литва приєдналася до Польщі, проти Росії.
• 1794 р. - Литва приєдналася до Росії разом з Польщею, проти Росії.(Чотири повстання поспіль).
• 1810 р. - Литва приєдналася до Франції разом з Польщі, проти Росії.
• 1813 р. - Литва приєдналася до Росії разом з Польщею, проти Росії.(Знову три повстання).
• 1886 р. - Литва приєдналася до Росії, проти Німеччини.
• 1918 р. - Литва приєдналася до Польщі Латвії та Естонії, проти РРФСР.
• 1940 р. - Литва приєдналася до СРСР, проти Німеччини.
• 1941 р. - Литва приєдналася до Німеччини, проти СРСР.
• 1944 р. - Литва приєдналася до СРСР, проти Німеччини.
• 1991 р. - Литва приєдналася до себе, проти СРСР.
• 1994 р. - Литва приєдналася до НАТО, проти Росії.
• 1999 р. - Литва приєдналася е Євросоюзу.