Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Сентября 2011 в 02:27, курсовая работа
Регулювання міжнародної торгівлі на міждержавному рівні, являє собою спільно прийняті урядами різних країн на основі компромісів домовленості (правові положення, норми, процедури, погоджені взаємні зобов'язання, рекомендації) в області економічної політики і практики, що відображають інтереси країн – учасниць.
Вступ……………………………………………………………………………3
Розділ 1. Уругвайський раунд переговорів (1986-1994). Створення Світової Організації Торгівлі.……………………………………………………………5
Розділ 2. Аналіз питань переговорного процесу Доського раунду………..19
Висновки.....….……………………………………………………………….28
Список використаної літератури ………………………………………….30
Угода, що її вводить СОТ, становить єдину інституційну структуру, що містить ГАТТ-94, а також нові угоди, прийняті під час "Уругвайського раунду": угода про торгівлю послугами (ГАТС), угода про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).
Вищим
органом СОТ має бути Міністерська
конференція, що проводитиметься не
рідше як один раз на два роки.
Генеральна рада здійснюватиме контроль
за функціонуванням організації
і в період між скликанням міністерських
конференцій як вищого органу для
вирішення суперечок і
Незважаючи на те що підсумки переговорів у межах "Уругвайського раунду" стали результатом неминучих компромісів, вони розв'язали значну частину давно назрілих проблем. Було також визначено процедуру вступу до організації внаслідок досягнутих домовленостей, які мали бути ратифіковані національними парламентами десь до весни 1995 р., а 1 червня 1995 р. увесь пакет, зокрема угода про створення СОТ, набрав чинності.
Зауважимо,
що виконання рішень "Уругвайського
раунду" має істотно вплинути
на сучасні міжнародні економічні відносини.
їх реалізація дасть змогу створити
багатосторонню систему, в якій усі
держави матимуть рівні права
і обов'язки. Не буде односторонніх
переваг і винятків з багатосторонніх
правил торгівлі, крім торгових преференцій
і окремих вилучень, що надаються
розвиненими країнами на користь
держав, що розвиваються, з метою
економічного розвитку, відбуватиметься
істотне зближення національних законодавств
у сфері міжнародних економічних відносин,
буде значно важче, як економічно, так
і політично, порушувати правила міжнародної
торгівлі14.
РОЗДІЛ 2
Аналіз
питань переговорного
процесу Доського
раунду.
Доський раунд багатосторонніх торгових переговорів, який ще називають «Раундом розвитку», було розпочато на четвертому засіданні Конференції Міністрів, (вищий орган СОТ), яка проходила 9–14 листопада 2001 року в м. Доха (Катар). Прийнята Декларація IV Конференції Міністрів СОТ визначила напрямки та створила вихідну базу для подальших торгових переговорів з широкого кола питань: подальшу лібералізацію торгівлі сільськогосподарською продукцією, промисловою продукцією, послугами, зниження імпортного тарифу з особливою увагою на усунення тарифних піків; вдосконалення торговельних аспектів захисту прав інтелектуальної власності, а також існуючих правил здійснення державних закупівель, процедур митного оформлення та митної оцінки, механізму захисту внутрішніх ринків від недобросовісної конкуренції (антидемпінгові, компенсаційні заходи) тощо. Головна мета програми діяльності – це поглиблення лібералізації міжнародної торгівлі, зокрема15:
— доступ до ринків сільськогосподарських товарів;
— доступ до ринків промислової продукції;
— продовження переговорів щодо доступу до ринку послуг, запо-чаткованих у січні 2000 року;
— зниження імпортних тарифів з особливою увагою до усунення тарифних піків;
— удосконалення:
• механізмів захисту прав інтелектуальної власності,
• правил здійснення державних закупівель,
• процедур митного оформлення та митної оцінки товарів,
• механізмів застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціаль-них заходів.
На зустрічі в Досі було визначено перелік пріоритетів СОТ, цілей і розкладів переговорів з широкого кола питань. Відповідно до Декларації, країни проведуть переговори та консультації з наступних питань: подальша лібералізація у сільському господарстві та сфері послуг, удосконалення механізмів захисту прав інтелектуальної власності, сприяння торгівлі, правила СОТ стосовно регіональних торговельних угод, врегулювання суперечок, торгівля та навколишнє середовище, спеціальний і диференційований режим щодо країн що розвиваються, торгівля, борги та фінанси.
Доський раунд прийнято називати раундом Розвитку, тому що він зосереджує увагу на питаннях, пов’язаних з потребами країн що розвиваються. Зародження ідеї створення нового переговорного раунду відбулось ще в часі Уругвайського раунду переговорів. Причиною створення нового раунду переговорів стало те, що країни які розвиваються відчули що вони віддають більше ніж отримують. Порівняно не значний процес був досягнутий у сфері сільськогосподарського сектора, текстилю, у галузях в яких вони б одержували прибутки, якби розвинені країни дещо знизили свої торговельні бар’єри. Декларація Міністрів особливо наголошує на проблемах країн, що розвиваються, та найменш розвинутих країн, закликаючи надати підтримку цим країнам та зобов‘язує міністрів звернути увагу “ на особливу вразливість найменш розвинутих країн та на специфічні структурні проблеми, з якими вони стикаються в глобальному економічному середовищі ”16.
Підписавши положення Уругвайського раунду, країни що розвиваються, усвідомивши всі зобов’язання, які взяли на себе, стали категорично налаштованими на те, що їхнього голосу будуть прислухатись і що вони одержать технічну допомогу для здійснення узгоджених змін. Багато питань, які обговорювали на переговорах під час Доського раунду відображають проблем країн, що розвиваються.
На Конференції у м. Доха, країни-члени СОТ переглянули та внесли нові напрямки у поточну діяльність. Відповідно до Декларації, члени СОТ проведуть переговори або консультації також з наступних питань: прозорість держаних закупівель; сприяння торгівлі; правила СОТ стосовно регіональних торговельних угод; врегулювання спорів; торгівля та навколишня середовище; електронна торгівля; торгівля, борги та фінанси; торгівля та передача технологій; технічне співробітництво та створення нових можливостей; проблеми найменш розвинутих країн; спеціальний і диференційований режими стосовно країн, що розвиваються; питання та проблеми, пов‘язані з імплементацією угод.
Крім багатосторонніх раундів, як уже зазначалось раніше, певна переговорна робота може йти у вигляді:
переговорів в рамках “вбудованого порядку денного”;
переглядів угод;
доповнення робочої програми СОТ новими питаннями.
Переговори в рамках “вбудованого порядку денного” (built-in-agenda) починаються і проводяться у відповідності з положеннями, які вже містяться в угодах СОТ. Тому такі положення отримали назву “вбудований порядок денний” переговорів. Наприклад, переговори з метою лібералізації торгівлі в секторах телекомунікацій та фінансовому були проведені та завершені після закінчення Уругвайського Раунду згідно положень Угоди про торгівлю послугами. Так само в 2000 році було розпочато переговори з метою лібералізації торгівлі в усіх секторах та переговори з метою досягнення більшого ступеня лібералізації та покращення програми реформування сільського господарства (Угода про сільське господарство). Зараз ці переговори проходять в рамках Доського раунду розвитку17.
Стосовно
перегляду угод слід зазначити, що додатково
до положень щодо початку переговорів
в певні строки, деякі Угоди
СОТ передбачають огляд всіх чи певних
положень з метою перевірки їх
виконання чи необхідності своєчасного
вдосконалення. Зокрема, до початку
нового Доського раунду багатосторонніх
переговорів наступні Угоди підлягали
перевірці: Домовленість про правила
та процедури врегулювання суперечок;
Угода про торгівельні аспекти
прав інтелектуальної власності (наприклад
щодо виключення рослин, тварин, окрім
мікроорганізмів з патентування
Ст.27.3.в); Угода про пов‘язані
з торгівлею інвестиційні заходи
(визначення необхідності проведення
переговорів з питання
Доповнення робочої програми СОТ новими питаннями відбувається наступним чином. Рішення додати нові питання до робочої програми СОТ з метою визначити, чи слід проводити переговори з метою прийняття правил в цих сферах, приймаються на Міністерських Конференціях, що проходять кожні два роки. До робочої програми СОТ в результаті рішень, прийнятих на Міністерські Конференції в Марракеші в 1995 році, Сінгапурі в 1996 році та Женеві в 1998 році, було додано наступні питання: торгівля та охорона навколишнього середовища; торгівля та інвестиції; торгівля та конкурентна політика; сприяння торгівлі; прозорість держаних закупівель; електронна комерція. Дослідження та аналіз пов‘язаних з торгівлею проблем, які виникають в кожній з цих сфер, проводяться на основі інформації, що готується Секретаріатом, та на основі документації, що надається делегаціями. При цьому не передбачається ніяких зобов‘язань з боку країн-членів, які проводять переговори щодо створення правил18.
Світова торгівля як товарами так і послугами на сьогоднішній день активно розвивається, незважаючи на політичні ризики. Про те будь яка політична нестабільність чи непевність – негативний фактор, як для торговців, так і для інвесторів. У період з 2003 по 2006 роки уряди та ділові кола були стривожені ситуацією в Іраку, кепські справи були і на Близькому Сході, в інших частинах земної півкулі. Питання тероризму і збройних конфліктів часто виходили на перший план і держави докладали чимало зусиль для боротьби з ними.
Туризм
і галузь авіаперевезень зазнали
значних збитків унаслідок
Тому саме система СОТ покликана для розробки і втілення стабільної структури правил, відповідних норм і заходів торгівельної політики як на внутрішньодержавному рівні, так і на міжнародному. Доський раунд представляє сучасні ініціативи, спрямовані на вдосконалення інституційної норми торгівлі.
Сільське господарство є питанням найбільшої ваги для багатьох країн що розвиваються та країн з перехідною економікою. Переговори до відповідного питання почались ще у 2000 році, проте вони не досягли значних успіхів. Адже кожна країна-член СОТ по різному бачить розвиток подальших переговорів у сільськогосподарській сфері. Доська декларація містить такі питання у цій сфері19:
Доступ до ринків: шведська модель, яка пропонує зменшити максимальний рівень тарифів до 25%, та підхід вироблений ще на Уругвайському раунді, що передбачає скорочення тарифів до однакового рівня.
Питання експортних субсидій: ліквідація експортних субсидій в період до трьох років, початкове скорочення яких одразу на 50%; інша формула передбачає ліквідацію субсидій протягом п’яти років без початкового скорочення; третім варіантом передбачається скорочення субсидій на 45% й остаточно ліквідувати їх на певні види товарів.
Питання внутрішньодержавної підтримки, де розглядається включення до внутрішньодержавної підтримки субсидій, які не пов’язані з експортною діяльністю.
Інші питання стосуються застосування спеціального та диференційованого режимів, які необхідно визначити на кожному етапі переговорного процесу.
Переговори у сфері послуг вимагають від СОТ подальшої їх лібералізації. Лібералізація сфер послуг містить зміну внутрішньої політики щодо чутливих видів послуг: підтвердження кваліфікації для надання медичних, правових, бухгалтерських послуг, транскордонний рух і відкриття іноземних фірм для надання послуг. Це питання також залишається до кінця не вирішеним, оскільки розвинені країни не охоче і повільно зв’язують себе з лібералізацією торгівлі у багатьох сферах торгівлі, а країни що розвиваються вбачаються в подальшому лібералізацію торгівлі послугами величезну проблему на довершення до усіх інших зобов’язань, прийнятих на Уругвайському раунді20.
Питання доступу до ринку несільськогосподарських товарів характеризується зменшенням та ліквідацією тарифів і нетарифних бар’єрів на несільськогосподарські товари. Питання містить формули за якими скорочуватимуться тарифи, деталізацію нетарифних бар’єрів і вирішення питання, що належить до екологічних товарів. Запропоновано безліч формул і підходів до вирішення даного питання, про те ці переговори знаходяться на етапі збору даних про відповідні заходи і представлення їх у загальноприйнятому форматі21.
Информация о работе Аналіз основних переговорних раундів у СОТ