Та  ще є можливості для закріплення  позицій українських товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках.

      Україна має непогані шанси вийти зі своїм цукром на зовнішні ринки, але для цього слід докласти певних дипломатичних зусиль. Тоді до Росії можна буде експортувати 300-350 тисяч тонн цукру, до Середньоазіатських республік - 200-250 тисяч тонн. 

      Підвищувальна цінова кон'юнктура на внутрішньому ринку цукру, що сформувалася за останні  місяці на фоні повідомлень про значне зниження виробництва в поточному маркетинговому році, сприяють поверненню на ринок суб'єктів господарювання.

      Проаналізувавши світовий та українській ринки цукру, провівши розрахунок ефективності угоди  з імпорту цукру, можна зробити наступні висновки:

      - Переважна частка світового ринку  цукру (до 80%) є обмеженої різними  засобами державного регулювання,  що є поширеними у більшості  країн світу. Вільний ринок  цукру, що складає лише 20-25% загального  обсягу ринку, не забезпечує  можливості ринковому механізму здійснювати

      - Традиційно, основна частина цукру (75– 80 %), світового ринку зв’язана державними обмеженнями й регулюваннями, які застосовуються в більшості країн світу. Таким чином, вільний ринок цукру, а саме той цукор, який вільно обертається на ринку і не є об’єктом протекціоністичних заходів, складає всього 20 – 25 % від усього обороту. Збільшення виробництва цукру призводить до підйому "залишкового" ринку на 25-33 %. Цим співвідношенням і пояснюється значне коливання цін на цукор. Крім того, цукор традиційно відрізняється низкою ступінню цінової еластичності та зміни ціни на нього відбиваються на об’ємах споживання.

      - Україна належить до традиційно цукрових держав світу, що зумовлюється досить сприятливими ґрунтово-кліматичними та економічними умовами для розвитку буряківництва й виробництва цукру. Коріння галузі сягає 20-х років XIX століття. Однак її матеріально-технічна база неодноразово зазнавала значного руйнування, а вирощування цукрових буряків опинялось у кризі, як це, зокрема, бачимо і в останні роки.

      - У найближчі два-три роки урожайність цукрових буряків в Україні слід довести до 300–350, а через чотири-п’ять років – до 400–500 ц/га. Таким чином валовий збір цукрової сировини може досягти 40 млн. т, а виробництво цукру, при 14% його виходу – 5-5,3 млн. тонн. Це дозволить щорічно виділяти на експортні поставки до 3-3,5 млн. тонн цукру. Реальними ринками збуту української продукції є насамперед Росія, східноазійські країни та Близький Схід.

      - Свого часу було прийнято закон про регулювання ринку цукру. В цілому він створив позитивну тенденцію до оздоровлення галузі. Проте є проблемні аспекти, на які варто звернути увагу. Найперше - це квотування цукру.

      - Сьогодні для розвитку цукробурякового  комплексу України – крім необхідності впровадження сучасних технологій вирощування цукрових буряків, достатнього забезпечення бурякосіючих господарств високоякісним насінням, мінеральними добривами і засобами хімічного захисту рослин, підвищення якості машинного парку – дедалі актуальнішого значення набуває якнайшвидша реконструкція та модернізація цукрових заводів, розширення їхніх виробничих потужностей до економічно оптимальних меж.

      - Досвід країн Західної та Східної  Європи переконливо свідчить, що  досягнення низької собівартості білого цукру можливе не тільки за рахунок зниження виробничих витрат по всьому циклу вирощування цукрових буряків, включно з освоєнням схеми закупівлі цукрової сировини за фіксованими цінами, а за рахунок підвищення продуктивності, економічності та якості роботи переробника.

      - Диверсифікація виробництва цукрової продукції потребує комплексного підходу та системи заходів на рівні державної програми. Нею слід передбачити ширше використання цукру в інших галузях, зокрема в кондитерській, спиртовій промисловості, на продукцію яких є попит на зарубіжних ринках. Розміщувати підприємства потрібно комплексно, в одному районі, щоб зекономити кошти на перевезенні сировини. Головними перевагами в розміщенні підприємств біля міст (районних центрів) є: автомагістралі, залізниці, культурні заклади, зв’язок, навчальні заклади (які готують фахівців), робоча сила, споживач.

       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

      Тарифи  на документарні акредитиви. http://www.bankbb.com/tariffs/documentary.shtml

Українська  класифікація товарів  зовнішньоекономічної діяльності. ДОДАТОК до Закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року N 2371-III ( 2371-14 ). http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1087.717.26&nobreak=1

      Офіційний сайт Національного банку України. http://www.bank.gov.ua/

     Производство  сахара в мире в 2009-2010 сельхозгоду восстановится. http://www.agriagency.com.ua/news/11751.html

     Аграрне право України: Підручник/ За ред. О.О. Погрібного. -К.: Істина, 2007. -448с.

З А К О Н   У К Р А Ї Н И “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=758-14

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 3 лютого 2010 р. N 96, http://news.yurist-online.com/laws/12315/

      На  догоду СОТ, або "Контрольний постріл" у вітчизняне бурякоцукровиробництво. http://sugarua.com/ua/sugarnews_ukr/lists/128

      Україна без солодкого. Чи стане цукор дефіцитом? http://sugarua.com/ua/main/lists/741

     Аграрка по-білоруськи-2. http://www.dt.ua/2000/2250/67663/

     Солодка «пігулка». http://www.dt.ua/2000/2600/67550/

1. Розміщення  продуктивних сил України – С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко. – К.: КНЕУ, 2000.
2. Державний комітет статистики України: “Сільське господарство в Україні. Статистичний щорічник”, piзнi випуски.
3. Основи економічної теорії – Дзюбик С., Ривак О. – К.: Основи, 1994.
4. Комплексна державна програма реструктуризації і розвитку бурякоцукрової галузі на період до 2010 року.
5. Багрій Т.В. Розвиток економічних відносин в інтегрованому цукро-буряковому виробництві //Економіка АПК. - 2003. - № 4. - С.117-119.
6. Ярчук, М.М. Перспективи розвитку цукробурякового виробництва в Україн //Економіка АПК. - 2002. - №3. - С.19.
7. Рафальська В.А. Конкурентоспроможність українського цукру на світовому ринку// Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2006. – Вип. № 97. – С. 337 -341
8. Імас Є.В. Відродження ринку цукру в Україні // Економіка АПК. – 2000. - №4. – С. 35-39.
9. Імас Є.В. Формування та розвиток цукробурякового підкомплексу в Україні. – К.: ІАЕ УААН, 1999.- 352 с.
10. Гореленко, В.І. Ефективність інтенсифікації у цукробуряковому виробництві //Економіка АПК. - 2003. - № 5. - С. 85-88.
11. Імас Є.В., Кравченко В.О. Проблеми українського цукру на продовольчому ринку // Агроінком. – 2000. - №3-4. – С. 7-10.
12. Глафура Славицкая. Анализ хозяйственной деятельности АПК. – Минск: Экоперспектива, 1999
13. Кузняк Б. Проблеми відродження господарювання на землі, 1999
14. Карпенко О. Сучасний стан і тенденції присутності України на ринках ЄС // Сучасна торгівля, №10, 2004р. - с.21-24

15. Матеріали міжнародної практичної конференції  „Перспективи інтеграції України до ЄС” 

16. Фіалко  А. Проблеми та перспективи співпраці  України з ЄС // Національна безпека і оборона, №9, 2004р. - с.15-19
17. Гончарук Т.І. Агропромисловий комплекс у контексті національної ідеї конкурентноспроможності // Вісник Української академії банківської справи.- 2003.- № 1.- C.101-105.
18. Заєць О. С. Ринок цукру в Україні: Проблеми створення, функціонування та розвитку. — К.: Наукова думка, 1999. — 385 с.
19. Юхименко П. І., Безпечна І. В. Інституційні передумови ринкової трансформації агросектору економіки України. — Біла Церква: Білоцерківський держ. аграрний ун-т, 2005. — 176 с.
20. В.Бондар, А.Задворний. Ринок цукру в Україні в контексті функціонування світових цукрових ринків// Економіка України.-2005.-№7.-С. 61-65.
21. І.О. Кубровська. Ринок цукру в Україні//Економіка АПК. – 2005 - №8 - С.132-133.
22. Козик В.В., Панкова Л.А. “Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995
23. Правик Ю. Маркетингові дослідження ринку цукру в Україні//Пульсар. – 2005. - №5. – С. 48-49.
24. Румянцев А.П., Климко Н.Г., Міжнародна економіка: - К.: Знання прес, 2003. – 447с.
25. Циганкова Т. М. , Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488с.
26. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник: 2-ге вид., випр. і доп./ За заг. ред. А.І.Кредісова. - К.:ВІРА-Р, 2002.-552с.
27. Закон України № 758-XIV “Про державне регулювання виробництва та збуту цукру” від 17 червня 1999 р.
28. Рішення Кабінету Міністрів України №1977 “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру”, від 25 грудня 2002 (зі змінами).
29. Постанова Верховної Ради України від 03.03.2005 № 2465-IV „Про законодавче забезпечення розвитку бурякоцукрового комплексу в Україні та заходи щодо його покращення”.
30. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2005 №566-р щодо схвалення Концепції Комплексної державної програми реструктуризації і розвитку бурякоцукрової галузі на період до 2010 р.
31. Наказ Міністерства аграрної політики України від 20.02.2006 № 69 „Про розробку Комплексної державної програми реструктуризації і розвитку бурякоцукрової галузі на період до 2010 р.”.
32. http://sugarua.com - національна асоціація цукровиків України «Укрцукор»
33. http://www.minagro.kiev.ua – Міністерство аграрної політики України.
34. http://www.ukrsugar.kiev.ua 30. http://www.nauu.kiev.ua