Порядок реєстрації та зберігання наказів

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2012 в 16:07, курсовая работа

Описание работы

Вся управлінська діяльність будь-якої організації обов'язково документується. Але особливо строго слід підходити до документування трудових правовідносин. Правильність складання та оформлення кадрової документації, безпосередньо впливає на її юридичну силу, стосується кожного громадянина особисто.

Содержание

введення ................................................. .................................................. 3
Глава 1. різновиди наказів по особовому складу ... 8
1.1 Уніфіковані форми наказів по особовому складу .................... 10
1.2 Види наказів з особового складу ............................................ ......... 12
Глава 2. підготовка та оформлення проекту наказу ......... 15
2.1 Етапи підготовки проекту наказу ............................................. .......... 15
2.2 Правила оформлення проекту наказу по особовому складу ............... 19
Глава 3. Порядок реєстрації та зберігання наказів .......... 31
3.1 Системи реєстрації наказів .............................................. ................ 31
3.2 Порядок зберігання наказів .............................................. .................... 35
висновок ................................................. ............................................ 38
список джерел та літератури .........................

Работа содержит 1 файл

Накази з особового складу.doc

— 115.94 Кб (Скачать)

Наказ про переведення на іншу роботу

Запис у трудовій книжці

Запис в особистій картці ф.Т-2 і / або особовій справі

Запис в особистому рахунку по заробітній платі

Заява працівника про переведення на іншу роботу



Якщо при перекладах спочатку вироблені умови трудового договору зазнають зміни, ці зміни вносяться безпосередньо в текст договору або складаються додаткові угоди в якості додатку до договору. Слід звернути увагу, що в тексті уніфікованої форми наказу є спеціальний розділ: підстава - зміна до трудового договору від ... № ...
Тимчасові переклади проводяться у разі виробничої необхідності на строк до одного місяця на роботу, яка не була обумовлена ​​трудовим договором.
Тимчасовий переклад не потребує укладення додаткової угоди, видається лише наказ за уніфікованою формою № Т-5 або № Т-5а, в якому рядок «зміни до трудового договору» не заповнюється, а вказується той ініціативний документ, на підставі якого переклад проведений.
Підготовлений і завізований наказ підписує керівник організації або уповноважена ним особа, і працівник під розписку знайомиться з ним, ставлячи ознайомчу візу на першому примірнику наказу.
На підставі наказу про переведення робляться відповідні записи в особовій картці працівника (форма № Т-2 або № Т-2ГС (МС)) і особовому рахунку. Такі ж записи вносяться і на додаток до анкети в особовій справі (якщо вона ведеться). Копія наказу передається до бухгалтерії.
Зміни, то є дані про переведення на підставі наказу, обов'язково вносяться в трудову книжку не пізніше тижневого строку з дати підписання наказу. Якщо на працівника ведеться особиста справа, то всі документи, якими документується процес перекладу, поміщають у його особиста справа.
Приклад оформлення наказу (розпорядження) про переведення працівника на іншу роботу наводиться в Додатку 2.
Особливої ​​уваги заслуговує такий вид тимчасового переведення, як заміщення відсутнього працівника. При цьому можливі два варіанти:
- Звільнення працівника, що заміщає тимчасово відсутнього працівника, від виконуваних ним постійно своїх функцій;
- Покладення на працівника додатково виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника без звільнення від основних обов'язків [23].
Оформлення заміщення зі звільненням від своїх обов'язків проводиться так само, як звичайний тимчасове переведення, тобто використовується форма № Т-5. якщо ж працівник на час заміщення відсутнього працівника не звільняється від своїх обов'язків, уніфікована форма про переведення не може бути використана, і наказ розробляється службою кадрів.
Так як такі випадки в роботі будь-якої організації не поодинокі, можна розробити свою уніфіковану форму, ввівши її наказом керівника.
Складання наказу про заміщення необхідно навіть у тих випадках, якщо в посадових інструкціях працівників є розділ «Взаємозамінність». Так як на працівника будуть покладені додаткові функції, його згода обов'язково і особливо має бути обговорена оплата за заміщення.
Приклад оформлення наказу про заміщення посади наводиться в Додатку 3.
Наказ (розпорядження) про заохочення працівника готується за уніфікованою формою № Т-11, для групи працівників - № Т-11а [24].
Якщо заохочення не передбачає грошової винагороди, з тексту наказу по формі № Т-11 виключається розділ «в сумі ...». Однак, якщо види заохочень передбачаються різні, на кожного працівника видається окремий наказ по формі № Т-11 або у форму № Т-11а вносяться зміни - «вид заохочення» переноситься у вигляді додаткового стовпця. Зміни у форму треба внести наказом керівника.
Підставою для складання таких наказів служить доповідна записка (подання) керівника підрозділу. У поданні має бути пропозиція про заохочення і мотиви його винесення. Так як рішення про заохочення приймає керівник, на думку, повинна бути його резолюція, в якій часто вказується і сам вид заохочення. Проект наказу готується в кадровій службі, візується її керівником, а якщо пропонується матеріальна форма заохочення - обов'язково має бути присутня віза головного бухгалтера організації. Завізований наказ підписується керівником організації.
Працівник знайомиться з наказом, ставлячи свій розпис на першому примірнику наказу. На підставі наказу працівник кадрової служби вносить відповідні записи в особисту картку працівника - форма № Т-2 (або № Т-2 ГС (МС)) і трудову книжку. Запис у трудовій книжці про нагородження і заохочення вноситься не пізніше тижневого строку після видання наказу (розпорядження).
Приклад оформлення наказу (розпорядження) про заохочення працівника наводиться в Додатку 4.
Наказ про дисциплінарне стягнення готується на основі декількох документів: доповідна записка керівника структурного підрозділу, де працює співробітник, і пояснювальна записка самого співробітника.
Так як причини стягнень різноманітні і накладення стягнення вимагає особливо ретельного обгрунтування, ці накази, як правило, не мають уніфікованої форми (за винятком випадків звільнення) і складається службою кадрів у текстовій формі.
У констатуючій частині наказу про накладення дисциплінарного стягнення (зауваження чи догани), перш за все, вказується проступок, потім час його вчинення або виявлення проступку, тому що строки накладення стягнення обмежені. У резолютивній частині наказу встановлюється вид стягнення: зауваження або догана, і основа, в якому перераховуються документи, що послужили основою для видання наказу (доповідна записка, акт, пояснювальна записка). Проект наказу має бути завізований керівником відділу, де працює працівник, залучений до відповідальності, і юристом, який перевіряє його на предмет відповідності законодавству.
Стягнення оголошуються працівнику обов'язково під розписку протягом трьох робочих днів з дня його видання. У разі відмови працівника підписати зазначений наказ (розпорядження) складається акт.
Якщо дисциплінарний проступок вчинили декілька людей одночасно і міра покарання однакова, можна скласти спільний наказ на всіх.
Приклад оформлення наказу (розпорядження) про дисциплінарне стягнення наводиться в Додатку 5.
Наказ (розпорядження) про надання відпустки працівникові готується на основі графіка відпусток та заяви працівника.
В організації може бути прийнято порядок, при якому співробітники не пишуть заяви на чергова щорічна відпустка, а відділ кадрів готує наказ на підставі затвердженого графіка відпусток з повідомленням працівника за два тижні про початок відпустки. Заяви про надання соціальних, позачергових відпусток і відпусток за особистими обставинами пишуться працівником обов'язково.
При оформленні наказу на відпустку конкретному працівникові використовується уніфікована форма № Т-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки працівнику» [25]. У тому випадку, якщо у відпустку оформляється відразу кілька працівників, складається наказ за уніфікованою формою № Т-6а «Наказ (розпорядження) про надання відпустки працівникам», що характерно для періоду літніх відпусток і особливо в навчальних закладах [26].
Нова уніфікована форма наказів, затверджена 05.01.2004, відрізняється від раніше застосовуваної форми. У ній види відпусток розбиті на підпункти: а - основний і б - додатковий, із зазначенням тривалості кожного виду відпустки [27].
Накази про відпустку оголошуються працівнику під розписку. На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки робляться відмітки в особовій картці, особовому рахунку і проводиться розрахунок заробітної плати, належної за відпустку, за формою № Т-60 «Записка-розрахунок про надання відпустки працівнику» [28].
Приклад оформлення наказу (розпорядження) про надання відпустки працівникові наводиться в Додатку 6.
Досить часто в зв'язку з виробничою необхідністю працівник відкликається з відпустки. Відповідно до ст. 125 Трудового кодексу відкликати працівника з відпустки можна тільки з його згоди [29]. Відкликання з відпустки оформляється наказом. Так як затверджена уніфікована форма такого наказу не передбачена, він складається у звичайній текстовій формі з використанням інформації з уніфікованої форми наказу про відпустку.
Приклад оформлення наказу (розпорядження) про відкликання працівника з відпустки наводиться в Додатку 7.
Наказ (розпорядження) про направлення працівника у відрядження готується на основі службового завдання. Службове завдання підписується керівником підрозділу, в якому працює відряджаються працівник, і затверджується керівником організації або уповноваженим ним особою.
Якщо відряджається одна людина, наказ готується за уніфікованою формою № Т-9, якщо одночасно направляються кілька працівників, використовується форма № Т-9а [30].
Крім прізвища, імені та по батькові відрядженого в наказі вказується мета, час і місце відрядження (беруться із завдання) а при необхідності - джерела оплати сум витрат на відрядження та інші умови направлення у відрядження.
Після підписання наказу про відрядження виписується посвідчення про відрядження за формою № Т-10 [31].
Приклад оформлення наказу (розпорядження) про направлення працівника у відрядження наводиться в Додатку 8.
Звільнення працівника відображається в ланцюжку документів і починається найчастіше з заяви або службової записки. Однак підставою можуть бути й інші документи. Наприклад, рішення про ліквідацію юридичної особи, наказ про проведення реорганізації (скорочення штатної чисельності), рішення атестаційної комісії; акт з підтвердженням дисциплінарного проступку; акт про нещасний випадок, пояснювальна записка працівника, протокол медичного огляду, вирок суду та ін
На підставі особистої заяви, службової записки або інших документів складається проект наказу.
Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору має уніфіковану форму № Т-8 при звільненні одного працівника і № Т-8а - кількох працівників [32].
Найбільшою точності вимагає зазначення причини звільнення з роботи з посиланням на статтю Трудового кодексу. Для формулювання цього розділу наказу можна скористатися правилами ведення трудових книжок або інструкцією щодо заповнення трудових книжок, у яких встановлена ​​загальна схема записів про звільнення. Так як запис про звільнення в трудовій книжці повинна точно відповідати тексту наказу, вимоги до формулювань в наказі і трудовій книжці єдині.
Слід враховувати, що запис про причини припинення трудового договору вноситься в точній відповідності з формулюваннями Трудового кодексу Російської Федерації або іншого федерального закону.
Всі посилання на статті та пункти Трудового кодексу Російської Федерації в наказі (а потім у трудовій книжці) наводяться без скорочень.
Наказ після підписання реєструється. Звільняється працівник знайомиться з наказом і ставить свою візу.
Копія наказу міститься у особисту справу.
На підставі наказу про припинення дії трудового договору робиться запис в особистій картці, особовому рахунку, трудовій книжці, проводиться розрахунок з працівником.
Приклад оформлення наказу (розпорядження) про припинення дії трудового договору наводиться у Додатку 9.

Глава 3. Порядок реєстрації та зберігання наказу

3.1 Системи реєстрації наказів
Реєстрація документа - це запис облікових даних про документ за встановленою формою, що фіксує факт його створення, відправлення або отримання [33].
Можна дати і більш розгорнуте визначення реєстрації як підтвердження факту створення або одержання документа шляхом внесення його в реєстраційну форму з присвоєнням облікового реєстраційного номера і записом у форму основних відомостей про документ. При цьому реєстрація дозволяє створити базу даних про документи установи для подальшого контролю за строками виконання документів та довідкової роботи по ній.
Як випливає з визначення, реєстрація, перш за все, надає юридичну силу документом, тому що фіксує факт його створення або отримання. Поки документ не зареєстрований, не отримав свого номера, він не оформлений, він як би ще не існує. Наприклад, наказ, постанова і т.п. Якщо отриманий документ не зареєстрований, організація за нього не відповідає, тому що факт отримання не підтверджений [34].
З розгорнутого визначення видно, що реєстрація переслідує три мети: облік документів, контроль за їх виконанням; довідкову роботу з документами [35].
Реєстрації підлягають всі документи, що вимагають обліку, виконання і використання в довідкових цілях (розпорядницькі, планові, звітні, обліково-статистичні, бухгалтерські, фінансові тощо), як створювані і використовувані усередині організації, так і направляються в інші організації; надходять з вищестоящих , підвідомчих і інших організацій і приватних осіб.
Документи реєструються в організації один раз: створювані - у день підписання або затвердження, що надходять - у день надходження. При передачі зареєстрованого документа з одного підрозділу в інший він повторно не реєструється.
Кожен документ, віднесений до числа реєстрованих, отримує свій реєстраційний номер, що складається з порядкового номера в межах масиву документів, який, виходячи з завдань пошуку, можна доповнювати індексами по номенклатурі справ, класифікатором кореспондентів, виконавців і ін При цьому порядкові номери для розпорядчих документів присвоюються у межах календарного року окремо для кожного виду документа.
Існує три форми реєстрації документів: журнальна, карткова й автоматизована.
Для досягнення інформаційної сумісності реєстраційних даних у Типової інструкції з діловодства у федеральних органах виконавчої влади, затвердженої наказом Міністерства культури і масових комунікацій Російської Федерації від 8 листопада 2005 р . № 536, встановлюється наступний склад реквізитів реєстрації:
- Найменування організації (автора або кореспондента);
- Найменування виду документа;
- Дата і реєстраційний номер документа;
- Дата та індекс надходження;
- Заголовок до тексту (короткий зміст документа);
- Резолюція (виконавець, зміст доручення, автор, дата);
- Термін виконання документа;
- Відмітка про виконання документа і направлення його до справи.
Журнальна форма реєстрації документів є історично найбільш ранній реєстраційною формою.
В даний час вона використовується тільки в тому випадку, коли облік документів виступає на перше місце, запобігаючи претензії з боку громадян і конфліктні ситуації. Наприклад, при видачі документів про освіту, трудових книжок, пропусків. Це, як правило, документи, реєстраційний індекс яких складається з порядкового номера. Можна залишити журнальну систему і в тому випадку, коли надходить дуже незначна кількість документів. У всіх інших випадках журнальна форма реєстрації застаріла, тому що ускладнює ведення контролю за виконанням документів та довідкову роботу з ним [36].
Журнальна форма реєстрації має один істотний недолік - в журналі не можна систематизувати запису. При використанні даної реєстраційної форми доводиться заводити окремі, з власним графления журнали для реєстрації розпорядчих документів.
При картковій формі реєстрації документів створюються реєстраційно-контрольні картки на документи, які формуються в картотеки в залежності від завдань відповідно до використовуваних класифікаторів.
Застосування карток для реєстрації помітно підвищує оперативність пошуку документа і одночасно скорочує трудомісткість процесу реєстрації у порівнянні з журнальною формою.
Як правило, складаються самостійні тематичні (кодифікаційні) картотеки до наказів, рішень та ін
Контрольно-довідкові картотеки діляться на дві частини: за невиконаним і сповненим документами. Перша частина картотеки служить для фіксації та пошуку відомостей про документи в процесі їх виконання і може виконувати контрольну функцію. Картки в ній можуть систематизуватися за виконавцями, структурним підрозділам, кореспондентам, строками виконання документів. У міру виконання документів картки з проставленими на них необхідними відмітками переміщуються з першої частини картотеки у відповідні розділи і рубрики другої частини. Друга частина картотеки служить для пошуку вже виконаних документів. Картки в цій частині картотеки можуть систематизуватися з питань, кореспондентам, номенклатурі справ і т.д. [37].
Форма реєстраційно-контрольної картки і розташування в ній реквізитів можуть бути визначені в самій організації і записані в інструкцію з діловодства. Можна запропонувати наступну форму реєстраційної картки на форматі А5 (148х210 мм) або А6 (105х148 мм).
Автоматизована (електронна) форма реєстрації документів ведеться за допомогою спеціального програмного забезпечення, яке встановлюється на персональний комп'ютери (або на сервер і персональні комп'ютери, об'єднані в мережу).
При використанні автоматизованої форми реєстрації відомості про документ вводяться в електронну реєстраційно-контрольну картку, що зберігається в базі даних. Сукупність реквізитів і вид реєстраційно-контрольної картки в різних програмних системах можуть бути різними. Одночасно може виготовлятися один примірник реєстраційної форми в якості страхового масиву (друк реєстраційно-контрольної картки).

Автоматизована форма реєстрації в даний час широко застосовується в багатьох організаціях, тому що вона має ряд істотних переваг у порівнянні з журнальною і карткової формами реєстрації, а саме:
- Швидкий пошук документів по будь-якому реквізиту або реквізитами реєстраційно-контрольної картки;
- Автоматичне формування звітів, зведень, ведення довідково-аналітичної роботи з документами;
- Автоматичний контроль за виконанням документа;
- Можливість одночасно реєструвати документи на декількох робочих місцях;
- Можливість організації децентралізованої реєстрації документів у структурних підрозділах з об'єднанням відомостей про всі документи в одній базі і інші [38].
3.2 Порядок зберігання наказів
Усі види і форми розпорядчих документів з особового складу повинні реєструватися і зберігатися окремо від наказів з основної діяльності. У кадровій службі обов'язково повинні зберігатися перші примірники (оригінали).
Оскільки наслідки різних прийнятих кадрових рішень неоднакові в цілому для організації та її співробітників, то різна і цінність розпорядчих документів, в яких вони фіксуються.
Велика частина розпорядчих документів з особового складу відноситься до «поточним» [39]. Відповідно до Переліку типових управлінських документів, що утворюються в діяльності організацій, із зазначенням термінів зберігання, затверджених Росархивом 06.10.00, розпорядчі документи з особового складу та їх копії повинні зберігатися у всіх організаціях, незалежно від форм власності, але термін їх обов'язкового зберігання становить від одного до 75 років. Копії таких документів у бухгалтерії і підрозділах зберігаються такий же термін або до відпадання потреби.
У відповідності з термінами зберігання визначаються системи реєстрації та зберігання документів. Їхня реєстрація може здійснюватися на розсуд самої організації - як у загальному масиві, так і окремо по групах, наприклад: відпустки, відрядження, чергування і відгули, заохочення і т.д. так само можуть формулюватися і заголовки справ у номенклатурі справ кадрової служби, наприклад: «Накази по відпустках» і т.д.
Вибір системи реєстрації та зберігання таких наказів визначається їх кількістю в протягом року; чим більше число документів, тим доцільніше виділення самостійних реєстраційних баз даних і справ.
Справи з такими наказами можуть бути перехідними, тобто їх формування може здійснюватися кілька років (прийнято - не більше 5 років), тому що при невеликій кількості аркушів у справі щороку заводити нову справу недоцільно. Це збільшить термін зберігання частини документів, але зменшить обсяги збережених справ.
Порядок зберігання таких документів нічим не відрізняється від правил зберігання інших справ з тимчасовими (до 10 років) термінами зберігання. Документи обліковуються за номенклатурою справ за останній рік їх формування, при закритті справи уточнюються хронологічні рамки включених у справу документів і повнота розкриття їх складу в заголовку.
Завершене справу наказів по особовому складу має бути повністю оформлено в суворій відповідності з архівними правилами, єдиними і обов'язковими для всіх організацій, незалежно від форми власності.
Повне оформлення справи передбачає:
- Підшивку чи палітурку справи;
- Нумерацію аркушів у справі;
- Складання заверительной запису (листа-завірителя);
- Складання внутрішнього опису документів справи;
- Оформлення обкладинки (уточнення заголовка справи, крайніх дат наказів, включених у справу та ін.)
Документи, вміщені у справу, підшиваються на чотири протоколу в тверду обкладинку з картону або переплітаються з урахуванням можливості вільного читання тексту всіх документів, дат, віз та резолюцій на них.

ВИСНОВОК
Відмінною особливістю наказу по особовому складу є те, що він виконує двояку роль у процедурі документування конкретного правової дії: з одного боку, наказ засвідчує, підтверджує наявність юридичного факту виникнення, зміни або припинення трудового договору, тобто цей документ є розпорядчим, правовим. З іншого боку, такий наказ реєструє цей факт, тобто виступає в ролі первинного облікового документа і породжує технологічний ланцюжок інших облікових та звітних кадрових документів.
Отже, будь-який наказ по особовому складу, як вид документа, може бути віднесений не тільки до УСОРД, але і до уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати (УСПУД).
Двояка системна приналежність наказу по особовому складу має об'єктивний характер, що підкреслює не тільки особливу значущість цього виду документу для кадрової роботи, а й єдиний комплекс вимог до інформаційного змісту цього документа відповідно до призначення і сутністю зазначених систем документації.
Таким чином, складання та оформлення кадрової документації - одна з найбільш важливих сторін діяльності кадрової служби будь-якої організації, а питання документування трудових відносин повинні систематично контролюватися керівником організації з урахуванням вимог законодавства з архівної справи і нормативних документів з оформлення кадрової документації.

Список джерел та літератури
1. джерела:

1.1 Трудовий кодекс Російської Федерації (на 20.11.2006). - М.: Гросс-Медіа, 2007. - 192 с.

1.2 Федеральний закон «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації» від 27 липня 2006 р . № 149-ФЗ.

1.3 Постанова Держкомстату Російської Федерації від 05 січня 2004 р . № 01 «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати».

1.4 ГОСТ Р 51141-98. Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення. - М.: Держстандарт Росії: Изд-во стандартів, 1998.

1.5 ГОСТ Р 6.30-2003. Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. - М.: Изд-во стандартів, 2003. - 265 с.

1.6 Типова інструкція з діловодства у федеральних органах виконавчої влади. Утв. наказом М-ва культури і масових комунікацій від 8 листопада 2005 р . № 5360. - М.: Федеральна архівна служба Росії, ВНИИДАД, 2002.

1.7 Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату РФ від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати".

1.8 Перелік типових управлінських документів, які виникають у діяльності організацій, із зазначенням термінів зберігання / сост. М.П. Жукова. - М.: Росархів, ВНИИДАД, 2002. - 152 с.

2. література:
2.1 Верховцев, А.В. Діловодство в кадровій службі / О.В. Верховцев. - М.: ИНФРА - М, 2003. - 224 с.
2.2 Діловодство: Зразки, документи. Організація і технологія роботи. Більше 120 документів. - 2-е вид., Перераб. і доп. / В.В. Галахов, І.К. Корнєєв та ін; під ред. І.К. В.А. Кудряева. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2005. - 456 с.
2.3 Кузнєцова, Т.В., Кузнєцов, С.Л. Кадрове діловодство / Т.В. Кузнєцова, С.Л. Кузнєцов. - М.: ТОВ «Інтел-синтез АПР», 2005. - 400 с.
2.4 Кузнєцова, Т.В. Діловодство (документаційне забезпечення управління). 4-е вид. испр. і додат. - М.: ТОВ "Журнал" Управління персоналом ", 2003. - 408 с.
2.5 Панфілова, Т.А., Кондратьєва, Т.М. Документознавство і діловодство: Навчально-методичний комплекс. - Тюмень: Видавництво ТюмГУ, 2005. - 272 с.
2.6 Печникова, А.В. Документація відділу кадрів підприємства. - М.: Асоціація авторів і видавців «ТАНДЕМ». Видавництво ЕКМОС, 2000, - 256 с.
2.7 Санкіна, Л.В. Довідник з кадрового діловодства / Л.В. Санкіна. - М.: МЦФЕР, 2003. - 368 с.
2.8 Чуковенков, А.Ю., Янкова, В.Ф. Правила оформлення документів: Коментар до ГОСТ Р 6.30-2003 «Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів »/ А.Ю. Чуковенков, В.Ф. Янкова. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2005. - 216 с.
2.9 Красавін, А.С. Накази з кадрів в організації / А.С. Красавін / / Секретар-референт. - 2004. - № 3. - С. 34-42.
2.10 Кузнєцов, С.Л. Сучасні технології реєстрації документів / С.Л. Кузнецов / / Секретарська справа. - 2007. - № 11. - С. 30-33.
2.11 пшенкой, А.В. Розпорядча документація по особовому складу / О.В. Пшенкой / / Довідник кадровика. - 2007. - № 2. - С. 83-87.
2.12 пшенкой, А.В. Розпорядча документація по особовому складу / О.В. Пшенкой / / Довідник кадровика. - 2007. - № 3. - С. 74-78.

 


[1] Кузнєцова, Т.В., Кузнєцов, С.Л. Кадрове діловодство / Т.В. Кузнєцова, С.Л. Кузнєцов. М., 2005.

[2] Діловодство: Зразки, документи. Організація і технологія роботи. Більше 120 документів / під ред. В.А. Кудряева. М., 2005.

[3] Верховцев, А.В. Діловодство в кадровій службі / О.В. Верховцев. М., 2003.

[4] Панфилова, Т.А., Кондратьєва, Т.М. Документознавство і діловодство: Навчально-методичний комплекс. Тюмень, 2005.

[5] Чуковенков, А.Ю., Янкова, В.Ф. Правила оформлення документів: Коментар до ГОСТ Р 6.30-2003 «Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів »/ О.Ю. Чуковенков, В.Ф. Янкова. М., 2005.

[6] Красавін, А.С. Накази з кадрів в організації / А.С. Красавін / / Секретар-референт. 2004. № 3.

[7] пшенкой, А.В. Розпорядча документація по особовому складу / О.В. Пшенкой / / Довідник кадровика. 2007. № 2, 3.

[8] Кузнєцов, С.Л. Сучасні технології реєстрації документів / С.Л. Кузнецов / / Секретарська справа. - 2007. № 11.

[9] Трудовий кодекс Російської Федерації (на 20.11.2006). М., 2007.

[10] Федеральний закон «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації» від 27 липня 2006 р . № 149-ФЗ.

[11] Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату РФ від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати".

[12] ГОСТ Р 6.30-2003. Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. М., 2003.

[13] Типова інструкція з діловодства у федеральних органах виконавчої влади. Утв. наказом М-ва культури і масових комунікацій від 8 листопада 2005 р . № 5360. М ., 2002.

[14] Перелік типових управлінських документів, що утворюються в діяльності організацій, із зазначенням термінів зберігання / сост. М.П. Жукова. М., 2002.

[15] Постанова Держкомстату Російської Федерації від 05 січня 2004 р . № 01 «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати».

[16] Діловодство: Зразки, документи. Організація і технологія роботи. Більше 120 документів / під ред. В.А. Кудряева. М., 2005. С. 314.

[17] Трудовий кодекс Російської Федерації (на 20.11.2006). М., 2007.

[18] Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату РФ від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати".

[19] Там же.

[20] Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату РФ від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати".

[21] Там же.

[22] Трудовий кодекс Російської Федерації (на 20.11.2006). М., 2007.

[23] Кузнєцова, Т.В., Кузнєцов, С.Л. Кадрове діловодство / Т.В. Кузнєцова, С.Л. Кузнєцов. М., 2005. С. 71.

[24] Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату України від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці і його оплати".

[25] Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату РФ від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати".

[26] Там же.

[27] Кузнєцова, Т.В., Кузнецов, С.Л. Кадрове діловодство / Т.В. Кузнєцова, С.Л. Кузнєцов. М., 2005. С. 86.

[28] Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату РФ від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати".

[29] Трудовий кодекс Російської Федерації (на 20.11.2006). М., 2007.

[30] Альбом уніфікованих форм первинної облікової документації. Утв. Постановою Держкомстату РФ від 05.01.2004 № 1 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку праці та її оплати".

[31] Там же.

[32] Там же.

[33] ГОСТ Р 51141-98. Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення. - М.: Держстандарт Росії: Изд-во стандартів, 1998.

[34] Кузнєцова, Т.В. Діловодство (документаційне забезпечення управління). М., 2003. С. 378.

[35] Там же.

[36] Кузнєцова, Т.В. Діловодство (документаційне забезпечення управління). М., 2003. С. 386.

 

[37] Діловодство: Зразки, документи. Організація і технологія роботи. Більше 120 документів / під ред. В.А. Кудряева. М., 2005. С. 345.

[38] Кузнєцов, С.Л. Сучасні технології реєстрації документів / С.Л. Кузнецов / / Секретарська справа. 2007. № 11. С. 32.

[39] пшенкой, А.В. Розпорядча документація по особовому складу / О.В. Пшенкой / / Довідник кадровика. 2007. № 3. С. 75.


http://ua-referat.com



Информация о работе Порядок реєстрації та зберігання наказів