Взаємозв`язок темпераментальних властивостей з рівнем спілкування у групі

Виходячи з даних таблиці 2.5. не можна сказати, що є абсолютна закономірність між типом темпераменту та місцем, яке займає людина у групі: сангвініки є як серед «бажаних» чи «прийнятих», так і у групі «ізольованих», більшу частину виборки складають «прийняті», що також є неоднорідною статусною групою за своїм складом. Проте слід відмітити, що найбільшу кількість позитивних виборів отримали холерики, а єдиний сангвінік, що розбавив групу «бажані» є холеричним. В той же час єдиний холерик, який знаходиться на одну сходинку нижче за кількістю отриманих виборів є слабовираженим. Враховуючи це слід сказати, що студенти з мало вираженим нейротизмом усі отримали відносно мало голосів, а на вершині таблиці опинилися індивіди з не просто вираженим, а досить чи вкрай вираженим нейротизмом. Нижні чотири штабелі таблиці займають флегматичні сангвініки та меланхолік, тобто особистості, яких характеризують інертні або схильні до інертності нервові процеси та повільні реакції, а єдиний флегматичний сангвінік, який не попав в групу «ізольованих» відрізняється ступенем вираженості екстраверсії.

Наступним етапом є аналогічне співвідношення із темпераментом та його визначаючими складовими, проте  вже із індексом потреби в спілкуванні.

Таблиця 2.6. Співзв'язок індексу потреби в спілкуванні у порядку зростання із результатами опитувальника Айзенка

На основі таблиці 2.6. логічним висновком є відсутність зв’язку між даним індексом та темперементальними особливостями людини:на верхній сходинці знаходиться майже єдиний інтроверт групи, хоча й помірний, у той же час інший меланхолік з аналогічними характеристиками знаходиться унизу таблиці; подібна ситуація і з сангвініками:вони мають як вище так і нижче за середній рівень потреби у спілкуванні.

Останнім кроком є  порівняння індексу психологічної сумісності із характерологічними рисами.

Таблиця 2.7. Співвідношення індексу психологічної сумісності у порядку зростання із результатами тесту на темперамент

Цікавими є результати, отримані за показниками таблиці 2.7. Найнижчими є показники психологічної сумісності у флегматичних сангвініків та меланхоліків які за винятком одного студента займали аналогічні позиції під час порівняння типу темпераменту із кількістю отриманих позитивних виборів. Вищу половину таблиці займають холерики, холеричний сангвінік та флегматик, нервовим процесам яких в більшому чи меншому ступені властиві сила та рухливість, а реакції характеризуються швидкістю.

Висновки

Темою нашої курсової роботи стало співвідношення темпераментальних особливостей та міжособистісних відносин. Було виконано теоретичне та емпіричне дослідження. Зробивши їх можна зробити такі висновки:

1. Основною частиною даної роботи є теоретична частина. Відомості стосовно темпераменту з його структурними рисами і загальних понять про побудову стосунків у групі були взяті з огляду літератури з психології, психодіагностики та соціальної психології. Для вивчення були використані навчальні матеріали з бібліотеки і матеріали з інтернету.

Досліджувані об’єкти широко представлені як в працях зарубіжних, так і в працях вітчизняних вчених, проте вирішальну роль у вченні про темперамент відіграли Іван Павлов, який співвідніс характерологічні риси із властивостями нервової системи, та Вольф Мерлін, схема властивостей темпераменту якого на сьогодняшній день є найбільш прийнятою. Кажучи про міжгрупові відносини не можна не відзначити Герхарда Шиндлера, який описав групові ролі, та засновника метода соціометрії Джорджа Морено.

2. Темою курсової роботи є співвідношення властивостей темпераменту та рівня спілкування у групі, відповідно були обрані методики, спрямовані на вивчення кожного з цих понять. Для проведення дослідження була обрана перша група другого курсу медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Для вивчення типів темпераменту ми узяли тест-опитувальник Айзенка, що визначає орієнтацію людини на зовнішніх чи внутрішніх об’єктів та емоційну стабільність, на основі чого можна віднести людину до певного типу темпераменту.

Після аналізу тестів з'ясувалося, що більшість піддослідних даної вибірки складають екстраверти, зокрема помірні, із помірним або вираженим нейротизмом, отже емоційно стабільні люди, орієнтовані на оточуючий світ. За темпераментологічним опитувальником безумовним є переважання холериків та сангвініків (по 4 особи), тобто сильних, рухомих типів, в меншості представлені інертні типи, тобто меланхоліки та флегматик.

3. Для експертизи групової динаміки використовувалася стандартна соціометрична методика. Була зроблена кількісна обробка соціоматриці із виведенням персональних та групових соціометричних індексів, побудована соціограма для наочного представлення результатів та виявлення внутрішньогрупових утворень із неформальними лідерами на чолі.

Під час обробки результатів  було з’ясовано, що в колективні наявна яскраво виражена «зірка» із невеликою групою «бажаних» (3 індивіда) і чітко окреслена зона «ізольованих» (2 індивіда), проте більшість спільноти складають «прийняті». Таким чином за даними соціометрії переважають достатньо високостатусні досліджувані із середнім рівнем індексу потреби в спілкуванні, проте низьким – психологічної сумісності. Незадовільним є і показник групової згуртованості.

4. Отже на основі проведеної роботи можна виявити наявність або відсутність залежності побудови групових взаємовідносин від типу темпераменту. У даному випадку, за результатами всіх таблиць можна сказати, що однозначна залежність між цими двома поняттями відсутня. Проте певні закономірності між цими явищами все одно існують, зокрема флегматичні сангвініки та меланхоліки опинилися в групі «ізольованих», або отримали результати нижньої межі групи «прийняті», і відзначаються надзвичайно низьким індексом психологічної сумісності. В свою чергу холерики та холеричний сангвінік займають панівне положення в колективі про що свідчать і кількість отриманих позитивних виборів, і показник психологічного комфорту. Несподівано не було розкрито зв’язок між потребою у спілкуванні, відчуттям колективізму та рівнем екстраверсії-інтроверсії Отже, гіпотеза, поставлена ​​на початку дослідження, не була остаточно підтверджена, проте внаслідок аналізу результатів було виявлено взаємозв’язок між вивченими об’єктами.

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1.Єгорова М. С. Психологія індивідуальних відмінностей. – М.: Планета дітей, 1997– 328 с.

2.Либін А. В. Дифференціальна психологія. – М.: Сенс, 2000. – 560 с.

3.Л.А. Венгер, В.С. Мухіна Психологія. – М. “Просвіта” 1988г. – 336 с.

4.Батаршев А.В. Темперамент та характер. Психологічна діагностика .- М.: Гуманіт. вид. «ВЛАДОС-ПРЕС», 2000 -336с.

5.Коломинский Я.Л., Панько Є.А. Вчителю о психології дітей дошкільного віку - М., 1988. – 182 с.

6.Мерлин В.С. Очерк теорії темпераменту, - М., 1964 -272с.

7.О.В. Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л. Зливков та ін.; За наук. ред. О.В. Винославської. Психологія: Навчальний посібник. - К.: Фірма "ІНКОС", 2005. – 352 с.

8.Немов Р.С. Психологія: підручник для студентів выщих педагогічних навчальних закладів: в 3 книгах - 4-те  вид. - М.: Гуманіт. вид. «ВЛАДОС-ПРЕС», 2003. - Кн. 1: Загальні основи психології. — 688 с.

9.І.Т. Кавецький, Т.Л. Рижковська, І.А. Коверзнева, В.Г. Ігнатович, Н.А. Лобан, С.В. Старовойтова. Основи психології и педагогіки - Мінск.: вид. МІУ, 2010. – 397 с.

10.Шибутані Т. Соціальна психологія. — Ростов н/Д., 1998. — С. 311

11.Моченое Г. В., Ночевник А. М. Конфліктні ситуації й організаційні структури колективу. — Тернопіль, 1993. – 99с.

12.Платонов Ю. П. Психологія колективної діяльності. -Л. вид. ЛГУ, 1990. – 184 с.

13.Скопилатов І.А., Єфремов О.Ю., Машаров І.М., Управління і діагностика персонала, - СПб, СПбІВЕСЕП, «Знання», 2002. - 62 с.

14. Давидов В. М., Ладанов І. Д. Психологічна сумісність в трудових колективах. – М.: ЛИХ при СМ СРСР, 1985. – 46 с. 
Додаток 1

Тест-опитувальник Ганса  Айзенка. Бланк А.

1. Чи часто Ви відчуваєте потребу в нових враженнях, бажання багато змінити довкола себе?
2. Чи часто Вам потрібна підтримка надійного друга, готового допомогти, підбадьорити чи заспокоїти?
3. Чи вважаєте Ви себе безтурботною людиною?
4. Чи дуже важко Вам відмовитися від своїх намірів?
5. Перед тим, як щось вдіяти, чи обмірковуєте можливі наслідки, кінцевий результат?
6. Якщо пообіцяли щось зробити, чи завжди дотримуєтесь слова?
7. Чи часто у Вас змінюється настрій?
8. Як правило, Ви говорите та дієте швидко, не замислюючись?
9. Чи бувають випадки, коли у Вас виникають почуття, що Ви нещасні без поважної на це причини?
10. Чи можете зробити будь-що, побившись об заклад (на спір)?
11. Чи відчуваєте сором’язливість та збентеження, коли намагаєтеся заговорити з незнайомою симпатичною людиною протилежної статі?
12. Чи буває таке з Вами, що, розгнівавшись, Ви втрачаєте часом самовладання?
13. Чи часто здійснюєте вчинки під впливом хвилинного настрою?
14. Чи часто Ви відчуваєте муки сумління через те, що зробили або сказали щось таке, чого не слід було б говорити або робити?
15. Ви, як правило, надаєте перевагу читанню книг, газет та журналів над зустрічами з людьми?
16. Чи легко Вас образити?
17. Чи подобається Вам часто бувати у компаніях?
18. Чи бувають у Вас такі думки, які Ви не хотіли б відкривати іншим?
19. Чи правда, що іноді все „горить” у Вас у руках, а часом настають нудьга та смуток?
20. Ви хочете мати друзів небагато, але уже близьких та відданих?
21. Чи багато часу Ви проводити в мріях?
22. Якщо на Вас кричать, то чи відповідаєте тим же?
23. Вас часто турбує почуття провини?
24. Чи всі Ваші звички та захоплення Вам подобаються?
25. Чи здатні Ви дати волю своїм почуттям та весело провести час у компанії?
26. Ви людина, яка легко збуджується?
27. Люди, що Вас знають, вважають, що ви людина жвава й весела (компанійська)?
28. Коли Ви зробили щось важливе, то чи не замислювалися, що могли б зробити це краще?
29. Чи правильно те, що Ви, перебуваючи серед людей, як правило, мовчазні та стримані?
30. Чи буває таке, що Ви передаєте чутки?
31. Чи буває у Вас безсоння через різні думки?
32. Чи правда те, що Ви відповідь на запитання, яке вас цікавить, шукатимете у книзі, а не перепитуєте в інших людей?
33. Чи відчуваєте Ви часом посилене серцебиття?
34. Чи подобається Вам робота, яка вимагає напруженої уваги, зосередженості?
35. Чи бувають у Вас напади тремтіння?
36. Коли ви знаєте, що контролю в автобусі не буде, чи обов’язково платите за свій проїзд?
37. Чи байдуже ставитеся Ви до кепкувань над собою?
38. Ви дратівливі?
39. Чи цікаво Вам виконувати роботу у високому темпі?
40. Чи хвилюють Вас думки про неприємності, які можуть трапитися?
41. Чи любите Ви ходити й все робити повільно?
42. Чи Ви дозволяєте собі інколи запізнюватися?
43. Чи часто Вам доводиться бачити „страшні” сни?
44. Чи правда, що Ви так любите поговорити, що не пропускаєте будь-якої нагоди поспілкуватися навіть з незнайомою людиною?
45. Чи страждаєте, коли Вам боляче?
46. Чи пригнічують Вас неприємні почуття, коли ви тривалий час позбавлені можливості спілкуватися з людьми?
47. Чи вважаєте Ви себе нервовою людиною?
48. Чи є серед Ваших знайомих люди, які Вам дуже не подобаються?
49. Чи могли б Ви сказати, що Ви дуже впевнена у собі людина?
50. Чи легко Вас образити, якщо вказати на недоліки?
51. Ви згодні з тим, що від вечірки отримати справжнє задоволення важко?
52. Чи дошкуляють Вам думки, що Ви чимось гірші за інших?
53. Чи здатні Ви внести пожвавлення в нудну компанію?
54. Чи буває, що Ви говорите про речі, на яких не розумієтеся?
55. Чи піклуєтеся Ви про своє здоров’я?
56. Ви часто кепкуєте (жартуєте) над іншими?
57. Чи мучить Вас безсоння?