Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Сентября 2013 в 15:51, курсовая работа
Мета роботи: Прослідкувати  наявність зв’язку між рівнями  спілкування у групі та проявами темпераменту.
Завдання:
Теоретично дослідити темперементальні властивості людини та групові відносини на основі аналізу літератури;
Провести емпіричне дослідження типів темпераменту;
Проаналізувати структуру взаємовідносин в групі;
Визначити, як впливають темперементальні властивості на стиль спілкування.
Вступ                                                                                                                  стр.3
Розділ I. Розгляд проблеми на основі теоретичного аналізу літератури     стр.6
1.1.Темпераментальні властивості особистості у науковій літературі        стр.6
1.2.Побудова стосунків у групі                                                                      стр.10
1.3.Вплив темпераменту на побудову  стосунків у групі                             стр.14
Розділ II. Емпіричне дослідження темпераментальних особливостей у взаємозв’язку із відношеннями у групі                                                        стр.16
2.1.Процедури, методи, методики дослідження                                          стр.16
2.2.Визначення домінуючих  типів темпераменту серед студентів            стр.17
2.3.Вивчення особливостей взаємовідносин у групі                                   стр.19
2.4.Вплив темперементальних властивостей на міжособистісні стосунки стр.23
Висновки                                                                                                          стр.27
Літературні джерела                                                                                       стр.29
Додаток №1                                                                                                      стр.30
Додаток №2                                                                                                      стр.32
Додаток №3                                                                                                      стр.33
Таблиця 2.1. Результати тести опитувальника Айзенка
Студент  | 
  Шкала екстраверсії  | 
  Шкала нейротизму  | 
  Тип темпераменту  | 
Номер 1  | 
  19  | 
  9  | 
  Сангвінік холеричний  | 
Номер 2  | 
  14  | 
  5  | 
  Сангвінік флегматичний  | 
Номер 3  | 
  15  | 
  17  | 
  Холерик меланхолічний  | 
Номер 4  | 
  13  | 
  18  | 
  Холерик меланхолічний  | 
Номер 5  | 
  11  | 
  13  | 
  Меланхолік слабовиражений  | 
Номер 6  | 
  12  | 
  10  | 
  Флегматик слабовиражений  | 
Номер 7  | 
  19  | 
  19  | 
  Холерик ярковиражений  | 
Номер 8  | 
  13  | 
  7  | 
  Сангвінік флегматичний  | 
Номер 9  | 
  14  | 
  13  | 
  Холерик слабковиражений  | 
Номер 10  | 
  16  | 
  5  | 
  Сангвінік флегматичний  | 
Номер 11  | 
  11  | 
  15  | 
  Меланхолік слабковиражений  | 
Відобразимо процентне співвідношення типів темпераменту у вигляді діаграми:
Рис.2.1.Кількісне 
Виходячи з таблиці 2.1. та відповідного їй малюнку 2.1. домінуючими типами темпераменту у групі є холеричний та сангвінічний (по чотири чоловіки), тобто сильні, рухливі типи. Також наявні один флегматик та два меланхоліки, отже інертність не є ключовою рисою даної вибірки. Слід відзначити однак, що при цьому серед сангвініків переважають флегматичні типи, а серед холериків, меланхолічні.
Відобразимо дану таблицю у вигляді графіка на кшталт «Круга Айзенка»:
L Меланхолік флегматичний  | 
  AХолерик меланхолічний  | 
M Меланхолік ярковиражений  | 
  B Холерик ярковиражений  | 
m Меланхолік слабовиражений  | 
  b Холерик слабовиражений  | 
N Меланхолік холеричний  | 
  C Холерик сангвінічний  | 
G Флегматик сангвінічний  | 
  D Сангвінік холеричний  | 
H Флегматик ярковиражений  | 
  E Сангвінік ярковиражений  | 
h Флегматик слабовиражений  | 
  e Сангвінік слабовиражений  | 
K Флегматик меланхолічний  | 
  F Сангвінік флегматичний  | 
Рис. 2.2. Круг Айзенка
З малюнку 2.2. яскраво видно, що більшість вибірки є екстравертами, а у випадку інтроверсії вона є помірною. Таким чином визначальними рисами є прагнення до спілкування з оточуючими та уваги з їх боку, орієнтація у проявах на зовнішній світ. За винятком чотирьох піддослідних група відзначається помірним або мало вираженим нейротизмом, а отже характеризується емоційною стійкістю та адаптованістю
2.3.Вивчення особливостей взаємовідносин у групі
Для вивчення стосунків у студентській групі нами був обраний метод соціометрії Джорджа Морено (Додаток 2). Опитування проводилося параметричним методом, тобто з обмеженням кількості виборів: було запропоновано зробити п’ять «позитивних» виборів на поставлені питання. Обробка і представлення отриманих соціометричних даних передбачає побудову соціоматриці, яка являє собою таблицю, куди включаються позитивні вибори, зроблені усіма членами досліджуваної групи. Будується соціоматриця за наступним принципом: у горизонтальних рядках і вертикальних стовпчиках, яких у кожному випадку стільки ж, скільки членів групи, відповідно вказується, хто вибирає і кого вибирають. У місцях перетину рядків і стовпців ставлять знаки «+» у разі позитивного вибору, які обводять в кружечок в разі взаємного позитивного вибору.
Таблиця 2.2. Соціоматриця
Хто обирає  | 
  Список групи  | 
  Кого обирають  | ||||||||||
1  | 
  2  | 
  3  | 
  4  | 
  5  | 
  6  | 
  7  | 
  8  | 
  9  | 
  10  | 
  11  | ||
Студент номер 1  | 
  +  | 
  |||||||||||
Студент номер 2  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | |||||||||
Студент номер 3  | 
  +  | 
  |||||||||||
Студент номер 4  | 
  ||||||||||||
Студент номер 5  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  ||||||
Студент номер 6  | 
  +  | 
  +  | ||||||||||
Студент номер 7  | 
  ||||||||||||
Студент номер 8  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  ||||||
Студент номер 9  | 
  +  | 
  +  | 
  ||||||||||
Студент номер 10  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | 
  +  | ||||||||
Студент номер 11  | 
  +  | 
  |||||||||||
Оцінки  | 
  Кількість отриманих виборів  | 
  7  | 
  2  | 
  8  | 
  10  | 
  4  | 
  6  | 
  7  | 
  1  | 
  6  | 
  4  | 
  6  | 
Кількість зроблених виборів  | 
  5  | 
  5  | 
  5  | 
  6  | 
  8  | 
  7  | 
  6  | 
  6  | 
  5  | 
  4  | 
  4  | |
Сума взаємних виборів  | 
  4  | 
  2  | 
  4  | 
  6  | 
  3  | 
  5  | 
  6  | 
  1  | 
  3  | 
  1  | 
  3  | |
На основі отриманих результатів, представлених в таблиці 2.2., кількісна обробка припускає розрахунок особистісних та групових соціометричних індексів:
Персональні соціометричні індекси:
1. Індекс соціометричного статусу, який 
характеризує популярність і авторитетність 
даного індивіда, розраховується за формулою 
(2.1): 
Ісc=М/(N-1)•100%              
M - кількість отриманих позитивних виборів, N- кількість досліджуваних
2. Індекс потреби в спілкуванні, емоційної експансивності, який характеризує те, як студент відноситься до оточуючих його членів колективу, наскільки активний він в своїх виборах, визначається за наступною формулою (2.2):
Іпвс = К+/(N-1)•100%                 
K+ - кількість зроблених досліджуваним позитивних виборів
3. Індекс психологічної сумісності кожного випробуваного, який фактично відображає, наскільки особистість знайшла себе в групі та наскільки комфортно почувається, рахується за формулою (2.3):
Іпс=СК+/(N-1)•100%            
СК+ - сума взаємних позитивних виборів, отриманих досліджуваним
Таблиця 2.3. Персональні соціометричні індекси:
№  | 
  Студент  | 
  Ісс  | 
  Іпвс  | 
  Іпс  | 
1  | 
  Номер 1  | 
  70%  | 
  50%  | 
  40%  | 
2  | 
  Номер 2  | 
  20%  | 
  50%  | 
  20%  | 
3  | 
  Номер 3  | 
  80%  | 
  50%  | 
  40%  | 
4  | 
  Номер 4  | 
  100%  | 
  60%  | 
  60%  | 
5  | 
  Номер 5  | 
  40%  | 
  80%  | 
  30%  | 
6  | 
  Номер 6  | 
  60%  | 
  70%  | 
  50%  | 
7  | 
  Номер 7  | 
  70%  | 
  60%  | 
  60%  | 
8  | 
  Номер 8  | 
  10%  | 
  60%  | 
  10%  | 
9  | 
  Номер 9  | 
  60%  | 
  50%  | 
  30%  | 
10  | 
  Номер 10  | 
  40%  | 
  40%  | 
  10%  | 
11  | 
  Номер 11  | 
  60%  | 
  40%  | 
  30%  | 
В залежності від кількості отриманих позитивних виборів досліджуваних можна поділити на 5 статусних груп: зірки, які отримали виборів в два рази більше, ніж середня кількість отриманих одним досліджуваним; бажані – в півтора рази більше виборів; прийняті, які отримали кількість виборів у проміжку між бажаними та неприйнятими; неприйняті – отримали в півтора рази менше виборів; ізольовані - не отримали виборів взагалі, або у півтора рази менше. Середня кількість виборів (К), отриманих одним досліджуваним вираховується за формулою (2.4):
К=Загальна кількість зроблених виборів/Кількість досліджуваних 2.4
Отже К=61/11~5. Таким чином отримуємо наступні результати:
Таблиця 2.4. Статусні групи
№  | 
  Студент  | 
  Кількість виборів  | 
  Статусна група  | 
1  | 
  Номер 1  | 
  7  | 
  Бажана  | 
2  | 
  Номер 2  | 
  2  | 
  Ізольований  | 
3  | 
  Номер 3  | 
  8  | 
  Бажана  | 
4  | 
  Номер 4  | 
  10  | 
  Зірка  | 
5  | 
  Номер 5  | 
  4  | 
  Прийнята  | 
6  | 
  Номер 6  | 
  6  | 
  Прийнята  | 
7  | 
  Номер 7  | 
  7  | 
  Бажана  | 
8  | 
  Номер 8  | 
  1  | 
  Ізольований  | 
9  | 
  Номер 9  | 
  6  | 
  Прийнята  | 
10  | 
  Номер 10  | 
  4  | 
  Прийнятий  | 
11  | 
  Номер 11  | 
  6  | 
  Прийнята  | 
На основі отриманих результатів можна відзначити певні особливості групових стосунків. Найбільш високий соціометричний статус мають студенти №3 і 4, з яких №4 є єдиною «зіркою» із абсолютним показником у 100%. Також існує ряд ізольованих студентів, а саме №8 та 2, які при цьому мають індекс потреби в спілкуванні на достатньо високому рівні. В свою чергу найбільшою потребою в спілкуванні володіють студенти №5 і 6, що свідчить про розвинене почуття колективізму, проте слід зазначити, що студент №6 має при цьому відносно низький індекс психологічної сумісності, який взагалі не підіймається в групі вище 60%, що каже про певну розрізненість групи за умови середнього інтересу до міжособистісних відносин. Найнижчий рівень індексу психологічної сумісності у всіх чоловіків, що свідчить про розділення групи за статевим признаком. При цьому більшість виборки має позитивну статусну групу, взагалі відсутні неприйняті.
На базі соціоматриці з урахуванням статусних груп можлива побудова соціограми, яка робить можливим наочне уявлення соціометрії у вигляді схеми - «мішені» (Додаток 4).
З групових показників важливими є:
1. Коефіцієнт взаємності виборів, який розраховується за формулою (2.5):
Квв=СК++/К++                  
СК++ - загальна кількість взаємних позитивних виборів у групі, К++ - суцільна кількість позитивних виборів.
У нашій виборці даний показник таким чином складає: Квв=38/61=0,62. Показник виражає ступінь взаємозв'язку членів групи, тісноту їх емоційних зв'язків. Психологічний зміст цього коефіцієнта полягає в наявності або відсутності взаємності у момент здійснення виборів у групі. Звичайно цей норматив тісно пов'язаний з поняттям згуртованості групи, адже чим більше взаємних виборів у групі, тим вище її згуртованість.
2.Індекс групової згуртованості групи, який визначається за формулою (2.6):
Ігз=СК++/Сгр                  
Сгр – тотальна кількість можливих виборів в групі.
Отже Ігз=38/110=0,35. Показником гарної групової згуртованості вважаються результати у інтервалі 0,6-0,7. Це поняття є ширшим, ніж попередній коефіцієнт, бо характеризує ступінь прихильності групі її учасників, яка може збільшуватися чи на мотиваційній основі, що включає в себе сукупність потреб і цінностей суб’єкта та враховує наскільки характеристики групи відповідають цим потребам, чи за рахунок емоційної складової у вигляді міжособистісних симпатій, характеру взаємодії індивідів.
2.4.Вплив темперементальних властивостей на міжособистісні стосунки
На основі проведених досліджень можна перевірити наявність зв’язку між даними явищами. Для початку відзначимо кількість отриманих позитивних виборів у співвідношенні із типом темпераменту та рівнями основних шкал опитувальника Айзенка:
Таблиця 2.5. Взаємовідношення кількості позитивних виборів у порядку зростання із результатами тесту на темперамент
Кількість отриманих позитивних виборів  | 
  Студент  | 
  Тип темпераменту  | 
  Рівень екстраверсії  | 
  Фактор нейротизму  | 
1  | 
  Номер 8  | 
  Сангвінік флегматичний  | 
  Помірна екстраверсія  | 
  Мало виражений нейротизм  | 
2  | 
  Номер 2  | 
  Сангвінік флегматичний  | 
  Помірна екстраверсія  | 
  Мало виражений нейротизм  | 
4  | 
  Номер 5  | 
  Меланхолік слабовиражений  | 
  Помірна інтроверсія  | 
  Виражений нейротизм  | 
4  | 
  Номер 10  | 
  Сангвінік флегматичний  | 
  Виражена екстраверсія  | 
  Мало виражений нейротизм  | 
6  | 
  Номер 6  | 
  Флегматик слабовиражений  | 
  Помірна екстраверсія  | 
  Помірний нейротизм  | 
6  | 
  Номер 9  | 
  Холерик слабовиражений  | 
  Помірна екстраверсія  | 
  Виражений нейротизм  | 
6  | 
  Номер 11  | 
  Меланхолік слабовиражений  | 
  Помірна інтроверсія  | 
  Виражений нейротизм  | 
7  | 
  Номер 1  | 
  Сангвінік холеричний  | 
  Вкрай виражена екстраверсія  | 
  Помірний нейротизм  | 
7  | 
  Номер 7  | 
  Холерик ярковиражений  | 
  Вкрай виражена екстраверсія  | 
  Вкрай виражений нейротизм  | 
8  | 
  Номер 3  | 
  Холерик меланхолічний  | 
  Помірна екстраверсія  | 
  Досить виражений нейротизм  | 
10  | 
  Номер 4  | 
  Холерик меланхолічний  | 
  Помірна екстраверсія  | 
  Досить виражений нейротизм  | 
Информация о работе Взаємозв`язок темпераментальних властивостей з рівнем спілкування у групі