Теорії онтогенезу психіки людини. Поняття віку та вікових періодів

Кризи середини життя:

-період з  20 до 27 років. Багато людей ці  роки згадують як найкращі  у своєму житті.                                              

-період з  27 до 29 років, що передує «кризи тридцятиріччя». Переоцінка цінностей і постановка під сумнів всього раніше досягнутого в житті. Саме в цей період виникають думки: «мені вже, а я ще» і «і це все, чого я заслуговую?"

- кризу 30 років нерідко називають кризою сутності життя. З цим періодом пов'язані пошуки сутності існування. Ці пошуки, як і вся криза в цілому, знаменують перехід від молодості до зрілості.

 -криза 40 років. Викликається загостренням сімейних відносин. У разі виникнення кризи 40 років, людині знов доводиться перебудовувати свій життєвий задум

Кризи похилого віку:

-період з 55 до 75 років.

- «вузликовий період» (70 - 80 років). Людина як би собирає у вузлик все досягнуте, отримане і втрачене. Він вже і «тут», і «там», і духовно часом набагато вільніше деяких 25-річних.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок: 

Протягом ХХ сторіччя в психології  виконано безліч експериментальних і теоретичних робіт, результати яких дозволили встановити певні психологічні закономірності і механізми психічного розвитку людини. Однак, ці результати аж ніяк не є вичерпними — суттєві проблеми розвитку, такі як виникнення і розгортання вищих психічних функцій, закономірості розвитку цілісної особистості, проблема розгортання задатків у здібності, індивідуальні варіанти розвитку, нерівномірність розвитку та інші,  залишаються  відкритими.

Визначення періодів, стадій, фаз психічного розвитку особистості  необхідне для створення оптимальної  системи навчання й виховання, використання в повному обсязі можливостей  дитини на кожному віковому етапі. Критеріями їх визначення є системні суттєві  якісні ознаки — психічні й соціальні  зміни на певному етапі життя  людини.

 Важливе значення  має розуміння зв'язку між періодами  і стадіями розвитку, оскільки  набуті знання і навички на  попередній стадії переходять  у наступну і використовуються  в нових, складніших взаємовідносинах  особистості із суспільним середовищем. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

1. Костюк Г. С. «Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості».

Київ .1989 рік.

2. «Психологія» - підручник для студентів вищих закладів освіти.

Київ . «Либідь». 2000 рік.

3. Винославська О.В. «Психологія» - навчальний посібник

 Київ. «ІНКОС». 2005 рік

4. «Вікова психологія». За ред. Г. С. Костюка.

Київ. 1976 рік.

5. http://dkvartal.ru

6. http://www.info-library.com.ua