Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2011 в 12:57, реферат
Патопсихологія – це розділ медичної психології, що вивчає структуру порушень психічної діяльності, закономірності її розпаду у співставленні з нормою і надає кваліфікацію психопатологічних явищ в поняттях сучасної психології.
1. Місце патопсихології в системі психологічних знань.
2. Історичний аспект розвитку патопсихології.
3. Погляди вчених античності на психічну патологію.
4. Психічні захворювання та боротьба з ними в епоху середньовіччя.
5. Погляди на психічну патологію в період ренессансу.
6. Становлення сучасної патопсихології.
7. Література.
6. Становлення сучасної патопсихології
Патопсихологія
є галуззю психологічної науки.
Її дані мають теоретичне і практичне
значення для психології і психіатрії.
У цьому сенсі її можна зарахувати до
прикладних областей знання. В даний час
в науці відбувається надзвичайно інтенсивний
процес формування міждисциплінарних
і прикладних областей. Забуття того положення,
що патопсихологія є психологічною наукою,
приводить до ще одного небажаного результату.
Із-за недостатності фахівців-патопсихологів
в патопсихологічну роботу вливаються
фахівці суміжних дисциплін, що не володіють
ні знаннями у області психології, ні професійними
навиками. Методичні прийоми експериментальної
патопсихології застосовуються в даний
час не тільки в психоневрологічній практиці.
Облік зрушень в психологічному стані
хворого, зміни його працездатності, його
особових особливостей стає необхідним
і в терапевтичних, хірургічних клініках,
а також у області професійної гігієни.
За останній час в патопсихології на перший
план виступає спрямованість на психокорекцію.
Робиться спроба обґрунтування психологічних
рекомендацій для проведення психокорекції
(наприклад, при лікуванні неврозів, алкоголізму).
Проте, для того, щоб психокоректувальна
спрямованість була ефективною, вона повинна
базуватися на поглибленому аналізі і
кваліфікації психічного стану хворої
людини. Це означає, що робота психолога
повинна бути націлена не тільки на встановлення
наявності того або іншого порушення пізнавальної
або мотиваційної сфери або характеристики
зміненої самооцінки, рівня домагань хворого,
але і на кваліфікацію прихованих можливостей
хворого, того, що Л.С. Виготській називав
«соціальним розвитком». Особливе місце
займає використання патопсихологічного
експерименту в психіатричній клініці
дитячого віку. Разом із завданням диференціальної
діагностики, встановленням ступеня зниження
і обліку ефективності лікування встає
специфічне для дитячої психіатричної
клініки питання про прогноз навчаної
і пов'язане з ним питання про відбір дітей
в спеціальні школи.Як найважливіша характеристика
сучасної патопсихології виступає її
спрямованість на відновлення зміненої
психічної діяльності, спрямованість
на повернення хворій людині його соціального
статусу, запобігання (профілактика) можливості
подібної втрати у дорослих, підлітків,
дітей.
7. Література.
1. Немов Р.С.: Психология (учебник): Кн.1.
М-1994, разд.1
2. П. Б. Ганнушкіна,
Клініка психопатій, М., 1994.
3. В. В. Ніколаєва, Вплив хронічної хвороби
напсіхіку, М., 1987р.
4. Киричук О.В., Роменець В.А.: Основи психології
(підручник), К-1997.