У Н І  В Е Р С И Т Е Т   С У Ч А С Н И Х    З Н А Н Ь 
 
 
 
 
 
 
 
 

К О Н Т Р О  Л Ь Н А    Р О Б О Т  А 

з дисципліни: 

« ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ »

на тему: 

      «ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ»

 
 
 
 
 
 

Виконала:

Студентка 4-го курсу

Спеціальність: Психологія

Форма навчання: заочна

Група К-9-08-БП

Пивовар О.В. 
 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2011 

      ЗМІСТ

       

      Введення 

      1. Психологічний експеримент як специфічний метод дослідження

      1.1 Поняття експериментальної психології, основні підходи до визначення

      1.2 Теоретичні та методологічні  основи експериментальної психології 

      2. Психологічний експеримент і його види

      Висновок 

      Список  використаних джерел

 

      

ВСТУП

       

      Компоненти  психологічного теоретичного знання мають різне походження. Теорія є внутрішньо несуперечливою системою знань про частину реальності (предметі теорії). Елементи теорії логічно залежать один від одного. Постулати та припущення - це наслідок раціональної переробки продуктів інтуїції, не зводяться до емпіричних підставах. Ідеалізований об'єкт теорії представляє собою знаково-символічну модель частини реальності. Закони, що формуються в теорії, насправді описують не реальність, а ідеалізований об'єкт. Емпіричні підстави теорії виходять в результаті інтерпретації даних експерименту і спостереження.

      Як  і в будь-якій науці, психологічний експеримент ставиться для того, щоб перевірити теоретичні висновки. Елементи психологічної теорії і практики логічно залежать один від одного і доповнюють один одного. Психологічний експеримент, як правило, грає важливу роль при проведенні психологічних досліджень. Аналізу сутності психологічного експерименту, його видів, етапів його проведення і присвячена дана робота.  
 
1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ

       

      1.1 Поняття експериментальної психології, основні підходи до визначення

       

      Історично першим склалося розуміння експериментальної психології як система емпіричних методів і одержуваних за допомогою цих методів психологічних знань.

      У 2 пол. 20 століття у зв'язку з розвитком і диференціації психологічного знання предметом експериментальної психології стає природа психологічного експерименту, його структура і закономірності проведення. Результати психологічного експерименту виходять за рамки експериментальної психології і стають змістом інших галузей. Сучасна експериментальна психологія відрізняється все більш детальною розробкою різних аспектів і компонентів психологічного експерименту, його видів і форм поведінки, взаємодії експериментатора і випробуваного, планування експерименту, контроль експериментальних змінних, інтерпретація результатів і т.д.

      1. Використання експерименту в основних галузях психології  
У відповідності зі специфікою різних галузей психології виникають різні види психологічного експерименту, різні його проведення та інтерпретація його результату.

      У рамках загальної психології - лабораторний експеримент (ізоляція піддослідних від зовнішніх полів і використання технічних засобів).  
У міру розвитку вікової та педагогічної психології - експеримент стає все більш тривалим етапом формування особистості. З'явилися методи поперечних і поздовжніх зрізів.

      Метод поздовжніх зрізів досліджує формування властивостей особистості протягом тривалого часу (іноді багатьох років) - лонгітюдний метод. Для вивчення різних факторів формування особистості у педагогічній психології був розроблений метод формуючого експерименту (для вивчення різних факторів формування особистості у педагогічній психології), при якому в результаті експериментального впливу формуються ті чи інші структури особистості. Метод констатуючого експерименту - метою є визначення початкового і кінцевого рівня формованих властивостей.  
Розвиток соціальної психології, психології праці та ін галузей психології призвело до необхідності проводити психологічні експерименти в рольових умовах (у реальних колективах, в місцях роботи випробовуваних, в місцях протікання соц.явленій і т.д.). такий вид експерименту був названий природним. У природному експерименті в багатьох випадках можна знехтувати джерел експериментального впливу (чи організоване воно експериментатором або виникло природним шляхом). З цієї точки зору не можливо чітко розмежувати метод активного спостереження і метод природного експерименту.

      Поряд з різними видами експериментів  в сучасній психології використовується все більш широке коло діагностичних  методик і процедур. Сучасний стан експериментальної психології визначається розвитком у ній ідей і методологічних підходів позитивізму (О. Конт, Гельмгольц). (2)

      1.2 Теоретичні та  методологічні основи  експериментальної  психології

      1. Проблема детермінізму і експериментальна психологія  
Починаючи з 17 століття в рамках медицини, біології, фізіології проводяться дослідження, спрямовані на виявлення фізіологічних посилок психічних явищ. На поч. 18 століття була відкрита рефлекторна дуга, і почалося дослідження рефлекторної активності людини. На поч. 19 століття в дослідженні Фехнера, Міллера та ін фізіологів встановлюються основні психофізіологічні закономірності функціонування органів почуттів людини. Психофізичні і психофізіологічні дослідження привели до виділення в емпіричних даних проявів психіки особливого виду реальності, особливої ​​форми руху матерії. Сутність психофізіологічних підходів до побудови в психології полягала в тому, що дослідники намагалися знайти матеріальні передумови, що зумовлюють психічні явища. Т.ч. реалізовувався принцип детермінізму - причинної зумовленості всіх явищ у природі.

      2. Основні принципи експериментальної психології  
В експериментальній психології використовуються як общепсіхіческіе, так і спеціальні принципи, що кладе в основу як теоретичних, так і емпіричних досліджень.

      Загальнопсихологічні принципи:

      -Детермінізму

      -Дослідження у розвитку

      -Принцип системності

      -Єдності свідомості та діяльності

      -Історичної обумовленості

      Спеціальні принципи:

      -Відповідності методів і структури дослідження об'єкту;

      -Надійності і відтворюваності результатів;  
-Повноти дослідження об'єкта.

      3. Побудова методології експериментального дослідження  
Побудова методології ЕІ (експериментального дослідження) припускає відповідність використовуваних методів і методик основним теоретичним поняттям дослідження та пов'язаними з ними цими поняттями принципів. Найбільш повно методологічні підходи проявляються в зв'язку з основними науковими шкалами психології. Найбільш складним завданням побудови методом дослідження стає в тому випадку, коли дослідник використовує теоретичні й експериментально-діагностичний апарат різних шкал. (5)

 

       2. ПСИХОЛОГІЧНИЙ  ЕКСПЕРИМЕНТ І  ЙОГО ВИДИ

       

      За  формальними підставами виділяється кілька типів експериментального дослідження.

      Розрізняють дослідницький (пошуковий) і підтверджуючий експеримент. Різниця їх зумовлено  рівнем розробленості проблеми і  наявністю знань про зв'язок залежної і незалежної змінних. Пошуковий (експлораторного) експеримент проводиться тоді, коли невідомо, чи існує причинний зв'язок між незалежною і залежною змінними. Тому пошукове дослідження спрямоване на перевірку гіпотези про наявність або відсутність причинного залежності між змінними А і В. У разі, якщо існує інформація про якісного зв'язку між двома змінними, висувається гіпотеза про вид цього зв'язку. Тоді дослідник проводить підтверджуючий (конфірматорний) експеримент, в якому виявляється вид функціональної кількісного зв'язку між незалежною і залежною змінними.

      Алгоритм  дослідження в цілому виглядає так:

      1. Висувається гіпотеза про якісну  причинного зв'язку А і В. 

      2. Проводиться пошуковий експеримент. 

      3. У разі непідтвердження гіпотези висувається інша якісна гіпотеза і проводиться новий пошуковий експеримент, коли ж якісна гіпотеза підтверджується, висувається кількісна функціональна гіпотеза.

      4. Проводиться підтверджує експеримент. 

      5. Приймається (або відкидається) і уточнюється гіпотеза про вид зв'язку між змінними. (8)

      У психологічній дослідницькій практиці для характеристики різних видів експериментального дослідження використовуються також поняття «критичний експеримент», «пілотажне дослідження», або «пілотажний експеримент», «польове дослідження», або «природний експеримент». Критичний експеримент проводиться для того, щоб одночасно перевірити всі можливі гіпотези. Підтвердження одного з них веде до спростування всіх інших можливих альтернатив. Постановка критичного експерименту в психології вимагає не тільки ретельного його планування, а й високого рівня розробки наукової теорії. Оскільки в нашій науці переважають не дедуктивні моделі, а емпіричні узагальнення, дослідники вкрай рідко проводять критичний експеримент.

      Термін  «пілотажне дослідження» застосовується для позначення пробного, першого  експерименту або серії експериментів, в яких апробуються основна гіпотеза, підходи до дослідження, план і т.д. Зазвичай пілотаж проводять перед «великим», трудомістким експериментальним дослідженням, щоб потім не витрачати гроші і час даремно. Пілотажне дослідження проводиться на меншій вибірці випробуваних, за скороченим планом і без строгого контролю зовнішніх змінних. Надійність даних, одержуваних у результаті пілотажу, невелика, але його проведення дозволяє усунути грубі помилки, пов'язані з висуванням гіпотези, плануванням дослідження, контролем перемінних і т. д. Крім того, в ході пілотажу можна звузити «зону пошуку», конкретизувати гіпотезу й уточнити методику проведення «великого» дослідження. Польове дослідження проводиться для вивчення зв'язку між реальними змінними у повсякденному житті, наприклад між статусом дитини в групі і кількістю його контактів в грі з однолітками або займаної їм території в ігровій кімнаті. За своєю суттю польове дослідження (чи польовий експеримент) відноситься до квазіексперімент, тому що при його проведенні немає можливості строго контролювати зовнішні змінні, відбирати групи і розподіляти всередині них піддослідних, управляти незалежної змінної і точно реєструвати залежну змінну. Але в деяких випадках «польовий», або природний, експеримент - єдино можливий спосіб отримання наукової інформації (у психології розвитку, етології, соціальної психології, в клінічній психології чи психології праці і т. д.).