Особливості запам’ятовування дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Мимовільному запам'ятовуванню сприяє також наявність інтересу. Усе, що цікавить, запам'ятовується значно легше й утримується в нашій свідомості протягом тривалішого часу, ніж нецікаве. Мимовільні форми запам'ятовування мають місце в тих випядках, коли будь-яке явище постає контрастно на загальному тлі.

Предмети, схожі на вже  відомі нам раніше, мимовільно запам'ятовуються легше. Мимовільне запам'ятовування ає велике значення в житті людини. Воно сприяє збагаченню її життєвого досвіду. Велику роль мимовільне запам'ятовування відіграє і у навчальній діяльності.

Довільне запам'ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю  завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер, у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам'ятовування.

Умовами успішного запам'ятовування є:

• багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;
• розбивка матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;
• розуміння тощо.

Залежно від міри розуміння  запам'ятовуваного матеріалу довільне запам'ятовування буває механічним і смисловим 'логічним).

Механічним є таке запам'ятовування, яке здійснюється без розуміння суті. Воно призводить до формального засвоєння знань.

Смислове (логічне) запам'ятовування спирається на розуміння матеріалу в процесі дії з ним, оскільки лише діючи з матеріалом, ми запам'ятовуємо його.

Умовами успіху довільного запам'ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам'ятовування тощо.

Розширення кругозору, оволодіння знаннями, навичками і вміннями, ускладнення діяльності, стосунків з дорослими зумовлюють зміни, якісні перетворення у пам'яті дитини. На основі запам'ятовування дитина розповідає вивчений вірш, використовує у грі засвоєні правила, відтворює показані їй рухи. Іноді дошкільнику не вдається відтворити предмет, згадати вірш, але він легко впізнає їх при наступному сприйманні. У такому разі відсутнє відтворення матеріалу, однак наявне впізнавання, якому також передує запам'ятовування.

Пам'ять дошкільника здебільшого  мимовільна, тобто найчастіше він  не ставить перед собою свідомої мети щось запам'ятати. Запам'ятовування і пригадування відбуваються у діяльності і залежать від її характеру. Як стверджують психологи, джерелом пам'яті дитини є інтерес.

Дитина легко і надовго запам'ятовує те, що її цікавить, приваблює своєю яскравістю, незвичністю, динамізмом, з чим вона активно діяла (гралася, конструювала, перекладала тощо). Істотну роль при цьому відіграє слово: називання предметів сприяє кращому їх запам'ятовуванню. Залежить розвиток пам'яті і від характеру мовної діяльності, яка вимагає запам'ятовування словесного матеріалу, а також ігрової діяльності.

Продуктивність мимовільного запам'ятовування підвищується, якщо запропоноване дитині завдання передбачає активне орієнтування у матеріалі, виконання мислительних операцій (придумування слів, установлення конкретних зв'язків тощо).[10,c.45]

Формування довільної  пам'яті відбувається на основі розумового розвитку дитини. Передумовами її виникнення є: успіхи в розвитку довільної практичної та ігрової діяльності; формування у дітей дій, для яких необхідна характерна для довільного запам'ятовування орієнтація на майбутнє і орієнтація на минуле, характерна для довільного відтворення. Такі дії зумовлюють у дитини вимоги дорослих, наприклад, виконати доручення не зараз, а через деякий час, розповісти про побачене на прогулянці; певний рівень мовного розвитку (вироблення вміння у мовленні діяти з уявлювани- ми речами). Завдяки цим передумовам дитина спочатку вчиться запам'ятовувати чи пригадувати за ініціативою дорослих, потім поступово сама стає ініціатором.[

Довільна пам'ять — процес запам'ятовування і відтворення матеріалу, що передбачає свідому постановку мети та вимагає вольових зусиль.

Вона починає формуватися  у середньому дошкільному віці. Ранні  її прояви спостерігаються в запам'ятовуванні умов сюжетно-рольової гри, без якого  неможливе успішне виконання  дитиною взятої на себе ролі. У грі  вона запам'ятовує значно більше слів, ніж за вимогою дорослого.

Оволодіння довільними формами  пам'яті охоплює кілька етапів.

1) Виокремлення завдань запам'ятати, пригадати за відсутності в практиці дитини необхідних для цього прийомів. Завдання пригадати вона виокремлює раніше, оскільки часто від неї чекають саме пригадування, відтворення того, що вона раніше сприймала або робила. Завдання запам'ятати виникає на основі досвіду пригадування, усвідомлення дитиною, що, не запам'ятавши, вона не зможе відтворити того, чого від неї чекають.

2) Використання прийомів запам'ятовування і пригадування внаслідок підказок дорослих. Дорослий, даючи дитині доручення, пропонує його повторити, запитуючи про що-небудь, спрямовує пригадування дитини запитаннями: «А що далі?», «А що він сказав? ». Прийом повторення формує запам'ятовування. Дитина найшвидше оволодіває ним, тому її довільне запам'ятовування спочатку переважно механічне. Від повторе шя вголос вона переходить до повторення пошепки, про себе. Поступово вчиться осмислювати, зв'язувати матеріал, використовувати ці зв'язки з метою запам'ятовування.

3) Усвідомлення необхідності спеціальних дій запам'ятовування, оволодіння умінням використовувати у них допоміжні засоби. Дитина розуміє, що потрібно запам'ятати, тому послуговується різними прийомами, способами, щоб досягти цієї мети.[11,c.67]

До завершення дошкільного  періоду мимовільна пам'ять залишається провідною. Довільне запам'ятовування і відтворення діти використовують порівняно рідко — коли цього потребують відповідні завдання або вимагають дорослі

Для розвитку довільної пам'яті  у дітей дошкільного віку необхідно: розвивати їхню мимовільну пам'ять, яка є основою для наступного довільного відтворення (важливо, щоб було чим користуватися, що згадувати); спонукати дитину до відтворення спочатку під час виконання нею практичних доручень у грі, а потім — у навчальній діяльності; ставити перед дітьми завдання, вправляти їх у запам'ятовуванні, тренувати їхню пам'ять у діяльності; навчати різних способів запам'ятовування, звертаючи особливу увагу на розвиток логічної пам'яті.

У дошкільному віці дуже важливо спрямувати дитину на довільне запам'ятовування, донести до її свідомості необхідність у ньому, навчити спеціальних прийомів запам'ятовування.

          Найбільш  добре розвинута у дошкільника  наочно - образна  пам’ять. Він швидко запам’ятовує усе яскраве, кольорове, незвичайне, все те, що викликає у нього сильну емоційну реакцію. На кінець дошкільного віку рівень розвитку словесної пам’яті такий, що дитина може легко і з великою точністю запам’ятовувати оповідання, вірші. В цей же період розвиваються задатки мимовільної пам’яті. Участь у грі, порівняно довготривалі заняття малюванням, ліпленням, конструювання потребують постановки певної мети, згідно з якими дошкільник повинен планомірно запам’ятати те, що пов’язано зі змістом гри чи заняття.

 

 

 

2.2. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ  ПАМ’ЯТІ  ДОШКІЛЬНЯТ

Наш експеримент був проведений на базі ДНЗ №4 «Чебурашка» м.Скадовська.

Показниками для рівня  розвитку пам’ті ми обрали якісний рівень запам’ятовування дитини, зумовлений рівнем її знань і розумінням даних вказівок та особистісні якості, що знаходять самовиявлення в її діях.

Для виявлення рівня  розвиненості  пам’ті ми обрали методику«Запам'ятай малюнки»

Дана методика призначена для визначення об'єму короткочасної  зорової пам'яті. Діти як стимули  отримують малюнки. Їм дається інструкція приблизно наступного змісту:

«На цьому малюнку представлені дев'ять різних фігур. Спробуй запам'ятати їх і потім впізнати на іншому малюнку, який я тобі зараз покажу. На ньому, окрім дев'яти раніше показаних зображень, є ще шість таких, які ти ще  не бачив. Спробуй впізнати і показати на другому малюнку лише ті зображення, які ти бачив на першому з малюнків».

Час експозиції стимульного малюнку  складав 30 сек. Після цього даний малюнок прибирали з поля зору дитини і замість нього їй показали другий малюнок.

Критерії оцінювання

10 балів —  дитина впізнала на малюнку всі дев'ять зображень, показаних їй, витративши на це менше 45 сек.

8-9 балів —  дитина впізнала на малюнку 7-8 зображень за час від 45 до 55 сек.

6-7 балів —  дитина впізнала 5-6 зображень за час від 55 до 65 сек.

4-5 балів — дитина впізнала 3-4 зображення за час від 65 до 75 сек.

2-3 бали — дитина впізнала 1-2 зображення за час від 75 до 85 сек.

0-1 бал — дитина не впізнала на малюнку жодного зображення протягом 90 сек. і більше.

Висновки про рівень розвитку

10 балів –  дуже високий.

8-9 балів –  високий

4-7 балів –  середній.

2-3 бали – низький.                                 

0-1 бал – дуже  низький.

Для обстеження нами було обрано експериментальну і контрольну групи  кількістю  по 20 осіб у кожній групі.

Дослідження проводилося у три етапи.

Метою констатувального експерименту було визначеня у дітей рівня  розвиненості пам’ті за допомогою підібраної методики. Результати проведення діагностики показали приблизно однаковий рівень розвитку пам’яті у дітей експериментальної і контрольної груп:

        Контрольна група                                          Експериментальна група

Високий рівень             15%                       Високий рівень                     10%

Середній рівень             45%                      Середній рівень                    50%

Низький  рівень              25 %                    Низький  рівень                    25%

Дуже низький рівень     15%                     Дуже низький рівень            15%

Протягом формувального етапу з дітьми експериментальної групи проводилися різноманітні ігри та вправи, спрямовані на покращення процесу запам’ятовування

Контрольний експеримент показав істотні зміни і зрушення у розвитку пам’ті дошкільників експериментальної групи порівняно з дітьми контрольної групи.

   

    Контрольна  група                                          Експериментальна група

Високий рівень             15%                       Високий рівень                     15%

Середній рівень             50%                      Середній рівень                    60%

Низький  рівень              20 %                    Низький  рівень                    25%

Дуже низький рівень     15%                     Дуже низький рівень           0%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, дитина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Все це пов’язано з роботою пам’яті. Якби дитина не запам’ятовувала те, що сприймала, переживала, робила, її психічний розвиток був би неможливий.

Дошкільне дитинство – особливий період в розвитку особи. Діти задають безліч питань, нова інформація їм украй необхідна.

У цей період пам'ять за швидкістю  розвитку випереджає інші здібності, але  це панування мимовільної пам'яті  – дитина запам'ятовує краще всього все яскраве, незвичайне, цікаве. У 4 – 6 річному віці в пам'яті дошкільника відбувається найважливіша зміна – його пам'ять набуває елементів довільності. Дитина починає усвідомлювати і використовувати деякі прийоми запам'ятовування. Можна з упевненістю сказати, що розвиток довільної пам'яті починається з того моменту, коли дитина самостійно виділила завдання на запам'ятовування. Бажання дитини запам'ятати треба всіляко заохочувати, це застава успішного розвитку не лише пам'яті, але і інших пізнавальних здібностей: сприйняття, уваги, мислення, вистави і уяви.

Таким чином, основні результати теоретичного і експериментального дослідження полягають в наступному:

Вивчені і представлені особливості запам’ятовування у дітей дошкільного віку, а також чинники і умови, сприяючі її розвитку.

Аналіз переконань на проблему виявив, що найдоцільніше починати розвиток пам'яті саме в старшому дошкільному віці, оскільки саме в цьому віці діти вперше приймають вказівки, як треба запам'ятовувати.

Навчання довільному запам'ятовуванню повинне спиратися на мимовільну пам'ять (оскільки вона панує в дошкільному віці), тобто матеріал для запам'ятовування має бути яскравим, емоційним, цікавим, і включеним у цікаву для дітей діяльність, а саме – гру, навчання повинне відбуватися в ігровій формі.

У 2 розділі представлені матеріали по дослідженню пам'яті у дітей старшого дошкільного віку; представлені результати діагностики дітей до і після проведеної розвиваючої роботи.

Дійсно, порівняльний аналіз результатів контрольної та експериментальної груп показав, що у тих дітей, з якими була проведена робота з розвитку пам'яті сталося значне поліпшення рівня запам’ятовування.                         Дитині треба допомагати запам'ятовувати, її треба учити контролювати правильність запам'ятовування. Мабуть, це є одним з головних умов адаптації дитини до школи, до учбової діяльності, до постійних розумових навантажень.