Особливості професійної орієнтації у старшокласників

Міністерство  України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення  від наслідків Чорнобильської катастрофи

 

Львівський  державний університет безпеки  життєдіяльності

 

Кафедра практичної психології та педагогіки

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

НА  ТЕМУ: «Особливості професійної орієнтації у старшокласників»

 

 

 

             Виконала:

                                                      студентка групи ПС-31

                                Герус Ірина

 

             Науковий керівник

             кандидат психологічних наук

                                                     доцент кафедри ППіП

                                       майор сл. ц.з.

                                Сірко Р.І.

 

 

 

 

Львів 2010

 

План

Вступ…………………………………………………………………………3

1. Частина I. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з питань професійної орієнтації старшокласників……………………………………………………

1.1. Суть, структура та завдання  професійної орієнтації…………………..     

1.2. Основні елементи системи професійної орієнтації молоді………..

 1.3 Форми та методи ознайомлюючої професійної орієнтації молоді…        

 1.4. Ефективність та іноваційність методів і форм профорієнтаційної

     роботи………………………………………………………………..                                                                         1.5. Профвідбір як система психологічної оцінки профорієнтації…..          

1. Частина ІІ. Проведення емпіричного

    дослідження та психологічна  обробка даних…..12

  2.1. Проведення  статистичного аналізу……………..12

  2.2. Кореляційний  аналіз емпіричних даних……….17

 Висновки…………………………………………………20

Список  використаної літератури………………….…..21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми.

Сьогодні досить часто можна  почути слова про необхідність профорієнтації як панацеї для усієї молоді: і  професію потрібну завдяки їй можна  отримати, про свої здібності та схильності дізнатися, і у випадку  неправильного вибору спеціальності  отримати нову.

Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвиткові здібностей і талантів людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я і виступає одним  із найважливіших елементів державної  політики у сфері соціального  захисту та зайнятості населення. Така діяльність забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, сприяє підвищенню її соціальної та професійної  мобільності, відіграє значну роль у  профілактиці вимушеного безробіття. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук  людиною найефективніших засобів  підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної  ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.

Об’єкт  і предмет.

Основним об’єктом профорієнтаційної  діяльності є зайняте та незайняте  населення, в тому числі молодь, що навчається, вивільнювані працівники та особи з обмеженою працездатністю.

Предметом вивчення є система професійної орієнтації молоді.

Мета: здійснити теоретичний аналіз системи професійної орієнтації.

Дана мета ставить перед нами наступні завдання:

• дати визначення феномену професійної орієнтації;
• розглянути основні компоненти та структуру профорієнтації;
• підібрати методи, за допомогою яких можна досліджувати дану проблему.

Методика  дослідження. Для проведення емпіричного дослідження були використані наступні психодіагностичні методики:

Методика «Диференціально-діагностичний  опитувальник» призначена для відбору на різні типи професій в відповідності до класифікації типів професій Е.Клімова. Можна використовувати при профорієнтації підлітків і дорослих. Проводячи цю методику досліджуваний повинен з кожної з 20 пар видів діяльності, які пропонують, вибрати тільки один вид і в відповідній клітинці листа відповідей поставити знак «+». Лист відповідей зроблений так, щоб можна було підрахувати кількість знаків «+» в кожному з 5-ти стовпців. Кожен з 5-ти стовпців відповідає відповідному типу професій. Досліджуваному пропонується вибрати той вид професії, який має максимальну кількість знаків «+». Час проведення методики 20-30 хв. Можна використовувати індивідуально і в групі.

«Опитувальник Холланда»

Методика «Карта інтересів» використовується при прийомі на роботу. Може використовуватись і для досліджень підлітків та дорослих. Добрі результати отримуються при використанні даної методики в цілях профорієнтації осіб, які змінюють професію. Час проведення методики: 40-50 хв. Пропонується ряд запитань. Рекомендується використовувати методику для досліджуваних у віці до 35 років. Можна використовувати опитувальник як індивідуально, так і в групі.

Структура роботи: курсова робота виконана на 22 друкованих аркушах з використанням 7 джерел літератури і 4 психодіагностичних методик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина І. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з питань професійної  орієнтації у старшокласників.

1. Суть, структура, завдання та основні підходи професійної орієнтації.

Як  і багато наукових понять, поняття  «профорієнтація» не може бути застиглим, даним раз і назавжди. Як показано раніше, воно розвивається в міру того, як змінюється уявлення суспільства  про цілі, завдання, методи, форми  і, взагалі, про суть профорієнтації. Зміна цього поняття частково зафіксована і в наявних визначеннях. Кожне з них відображає ті або  інші аспекти профорієнтації, виділяє  яку-небудь функцію, указує на практичний або теоретичний рівень її розвитку, розглядає з позицій педагогіки, психології, теорії управління та інші. Під профорієнтацією нерідко  розуміють систему заходів, що допомагають  людині, виступаючій в життя, науково  обґрунтовано вибрати професію або  систему виховної роботи в цілях  розвитку професійної спрямованості, допомозі учням в моменти професійного самовизначення. Відсутність єдиної точки зору на поняття профорієнтації пояснюється ще і іншими причинами. Наприклад, тим, що це комплексна проблема , а тому підходи до її визначення можуть бути різними. Якщо професійна орієнтація розглядається через  призму педагогічної практики, що протікає під переважаючим впливом вчителів шкіл, майстрів УПК та інші, то прийняття  цієї точки зору як єдина і головна  створює педагогічний образ профорієнтації. В методичній літературі профорієнтацію розглядають як надання допомоги молодим людям у виборі професії. Відстоюючи цю точку зору, можна  говорити про те, що професійна орієнтація – це надання допомоги в професійному самовизначенні особистості відповідно до її здібностей і з урахуванням  ринку професій, а також завданнями формування конкретних якостей [5, с.238]. Якщо ж на цей процес подивитися через призму психологічної науки, то на перший план виступлять психологічні поняття і концепції, що пояснюють  особливості того або іншого вибору. В рамках цього підходу формується і відповідний образ профорієнтації як психологічного процесу, що складається  з двох взаємозв`язаних сторін:  а) ухвалення рішення учня про свій професійний вибір; б) дії на психіку  учнів з метою формування професійних  намірів, здійснення такого вибору професії, який би відповідав інтересам і здібностям особи і одночасно знаходився б відповідно до суспільних потреб [10]

1. Основні елементи системи професійної орієнтації

Професійна  орієнтація, як вже зазначалось вище, являє собою цілісну систему, яка складається із взаємопов’язаних компонентів, з’єднаних спільною метою  та єдністю управління.

Основними елементами професійної орієнтації є:

   а) професійна просвіта передбачає  надання молоді певної сукупності  знань про особливості різних  професій, умови правильного вибору  однієї з них; виховання позитивного  ставлення молоді до різних  видів професійної та громадської  діяльності; формування мотивованих  професійних намірів, в основі  яких лежить усвідомлення соціально-економічних  потреб суспільства та психофізіологічних  особливостей особистості. Без професійної просвіти неможлива ефективна підготовка молоді до свідомого вибору професії. Важливість цього компонента з соціальної точки зору полягає в тому, що завдяки йому розширюються межі свободи вибору професії: чим більше знає молода людина про різноманітні види виробництва та професії, про умови праці, про те, де можна навчитися тій чи іншій спеціальності і т. ін., тим більш свідомим буде її вибір. Професійна просвіта у свою чергу включає професійну інформацію, професійну пропаганду та професійну агітацію. Ці елементи також внутрішньо зв’язані між собою. Їх мета – надання молоді певного кола даних про найбільш поширені професії, інформування про способи та умови оволодіння ними, пропаганда суспільної значимості тих професій, у яких в даний час відчуває гостру потребу суспільство. Однак знання про професії молоді люди отримують не лише в школі. Джерелом знань із цього питання виступають ЗМІ, знайомі, родичі та ін. При цьому відомості про зміст професій та їх значимість іноді можуть бути дані дуже спотворено, в результаті чого може формуватись невиправдане уявлення про престижність одних та непрестижність інших професій. Завдання професійної інформації, професійної пропаганди і професійної агітації полягає в тому, щоб запобігти цьому і забезпечити об’єктивний характер профорієнтаційної роботи [6, с.8]. Оскільки професійна просвіта включає в себе професійну інформацію, професійну пропаганду та професійну агітацію, то доцільно дати їм характеристику:

            - професійна інформація – система заходів щодо накопичення і розповсюдження відомостей про зміст і перспективи сучасних професій і вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути; форми та умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного зростання; стан і потреби ринку праці; формування професійних інтересів, намірів і мотивації особи. Неправильне інформування призводить до моральних втрат. Якщо людина отримує хибну орієнтацію, яка не відповідає її можливостям, але вибере у відповідності з цим професію, вона ніколи не буде робити свою справу так, як належить.

            - професійна пропаганда. У зв’язку  з різноманітністю професій дуже  важко рекомендувати які-небудь  конкретні професії та й навряд  чи це доцільно. Можна відмітити  лише деякі напрямки професійної  пропаганди – це формування  любові до будь-якого виду діяльності, ознайомлення спочатку з простими  професіями, а потім і з більш  складними в залежності від  віку та знань молодої людини, з урахуванням потреб суспільства  та країни в цілому. Важливо також, щоб пропаганда була глибокою по змісту, володіла силою емоційного впливу, піднімала престиж непопулярних в очах молоді професій (сфери обслуговування, комунального господарства, легкої та харчової промисловості, деяких сільськогосподарських спеціальностей).

б) професійна консультація – науково організована система взаємодії профконсультанта і особи, яка потребує допомоги, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвої ситуації, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я особи та з урахуванням потреб ринку праці. Професійна консультація має на меті встановлення відповідності індивідуальних психологічних та особистісних особливостей специфічним вимогам тієї чи іншої спеціальності. Професійна консультація у школі здійснюється в тісному зв’язку з професійною психодіагностикою (тобто, вивченням особистості з метою профконсультації) та професійним підбором (тобто рекомендацією молодій людині професії чи сфери діяльності, яка йому найбільше підходить) [3, c.23-24].

1.3. Основними методами ознайомлюючої профорієнтаційної роботи є:

  а) урок у навчальних майстернях (на виробничих комбінатах) із повідомленням певних відомостей профорієнтаційного характеру, а також із демонстрацією в ході уроку чи лабораторно-практичного заняття;

            б) профорієнтаційний урок має виключне значення, оскільки урок є основною формою навчально-виховного процесу в школі. На профорієнтаційних уроках розглядають теоретичні та практичні питання підготовки до вибору майбутньої професії. На уроках використовують різні методи: бесіду, розповідь, пояснення, диспут, самостійне складання професіограм, звітів про профорієнтаційні заходи;

            в) розповідь - її використовують для повідомлення даних про зміст праці представників різних професій, про вимоги, що ставить професія до психофізіологічних якостей особистості та ін;

            г) пояснення використовують для повідомлення особливостей різного роду трудової діяльності, правил вибору професії і т. д. При цьому вводяться нові поняття та терміни (професія, професіограма тощо), демонструються навчальні таблиці, схеми, діаграми. Розповідь і пояснення повинні бути достовірними, чіткими і доказовими, а викладення матеріалу – коротким, але емоційним, логично побудованим;