Організація психологічної служби підприеємств та організаій млого бізнесу

     ВСТУП  

     Донедавна в Україні психологічні служби на виробництві були мало поширені, а  ті, що функціонували, не мали достатньої змоги впливати на стан справ, здебільшого  виконували суб'єктивну волю керівництва. Дещо пожвавилася їх робота наприкінці XX — на початку XXI ст., але вона ще не відповідає реальним суспільним потребам. Ці потреби стосуються передусім надання допомоги у подоланні соціально-психологічної напруги, психічної втомленості, загальної ослабленості. Тому створення служб психологічної допомоги, ефективне управління їхньою діяльністю — нагальна вимога часу й одне з важливих завдань керівників.  

       Особливості роботи консультативної  психологічної допомоги зайнятим  підприємницькою діяльністю особам значною мірою залежать від стану виробництва (стабільність, стагнація (застій), процвітання, занепад тощо), рівня корпоративної культури організації, місця функціонування служби (її діяльність відбувається в межах підприємства чи окремо, автономно і тільки відповідає на запити клієнтів) та ін.  

       Зміст психолого-консультативної допомоги залежить від специфіки діяльності організації. Саме вона зумовлює структуру психологічної служби, яку визначають функції, структура організації, продукти діяльності. Кожен тип організації повинен мати відповідну його особливостям психологічну службу, здатну регулювати психологічними засобами характерний для неї цикл діяльності та людський чинник. Тому психологічні служби заводу, установи чи торговельного закладу, маючи багато спільного, відрізняються структурою і змістом роботи. Попри те, у будь-якій установі психологічна служба реалізовує свої основні функції: інформаційну, консультативну, регулятивну, діагностичну, навчальну, пропагандистську, профілактичну, коригувальну. Ефективна її діяльність відчутно сприяє розв'язанню проблем, пов'язаних із професійним відбором, плинністю кадрів, релаксацією (розслабленням) працівників за важких умов праці, науковою організацією праці, психологічною сумісністю та адаптацією працівників, розподілом праці та функцій між співробітниками, лімітуванням часу на професійну діяльність і відпочинок, оформленням робочих місць тощо[1].

     Необхідність  психологічної допомоги людині, зумовлена ​​зростанням темпів життя, збільшенням обсягу інформації, кризовими явищами в природі і суспільстві, сьогодні визнається як фахівцями, так і населенням взагалі.  Організація психологічної служби стала одним з напрямків оптимізації роботи, наприклад, установ освіти. Однак, тільки стабільні середні підприємства та великі фірми можуть дозволити собі мати в штаті психолога, тим більше - психологічну службу. По ряду економічних причин дрібні і середні підприємства і фірми звертаються до послуг психолога лише час від часу. Цим обумовлена ​​нерозробленість нормативних засад роботи психологічної служби організації. Часто організації окремих галузей розробляють свою нормативну системи, засновану на загальних принципах, функціях і напрямках роботи практичного психолога. [2; с.7]

     2. Зміст діяльності, завдань та функцій психологічної служби на підприємстві.

     Потребу у кваліфікованій психологічній  допомозі відчувають представники всіх професій та всіх вікових категорій. Психологічні служби або посади практичного  психолога з'являються в різних сферах соціальної практики (освіта, промисловість, Збройні сили, міліція, пенітенціарна  система, політика, торгівля, реклама, спорт тощо).

     Незважаючи  на те, що основні види та напрямки діяльності практичного психолога є загальними, все ж таки спостерігається специфікація завдань та методів його роботи в  різних сферах.

     Сьогодні  діяльність психологічної служби підприємства чи організації ґрунтується на фундаментальних  та експериментальних розробках  в практичній психології економіки і бізнесу. [4; с.64]

     2.1. Основні завдання практичної  психології економіки і бізнесу.

     1.Соціально-психологічне навчання людей для роботи у нових економічних умовах;

     2. Створення найбільш ефективної структури управління підприємством, навчання доцільним прийомам діяльності управлінців;

     3. Стратегія розвитку соціального партнерства або розв'язання різного роду конфліктних ситуацій та розробка заходів щодо попередження непорозумінь у майбутньому;

     4. Застосування психологічних механізмів актуалізації потреб людини за допомогою реклами. (Дуткевич Тема 2)

     Завдання  стосуються, насамперед, роботи з персоналом організацій у таких напрямах: психолого-просвітницька діяльність; діагностика діяльності організації; експертиза; розробка і здійснення впливів на окремих працівників  та колектив у цілому; консультування з питань управління, з міжособистісних  та особистісних проблем працівників; створення інформаційного забезпечення (розробка документів, методичного  забезпечення заходів, які проводить психолог) [4; с.65]. Вагому роль психолог відіграє і в організації та проведенні рекламних заходів установи.

     2.2. Основні функції цієї галузі практичної психології.

     1. Психологічне забезпечення процесів управління, рекламної діяльності, ведення переговорів;

     2. Створення умов комунікаційних процесів (обміну інформації) на ринку товарів та послуг;

     3. Вивчення психологічних аспектів приватизації та постприватизації;

     4. Розробка проблем охорони і наукової організації праці;

     5. Аналіз трудової діяльності;

     6. Участь у розробці та реалізації стратегії розвитку підприємства та його кадрової політики.

     Системний підхід до побудови діяльності психологічної  служби повинен охопити всі сфери  життєдіяльності працівника: як сферу  професійної діяльності, так і  сферу, не пов'язану з трудовою діяльністю.

     Завдання  та функції психологічної служби підприємства обумовлюють її роботу в двох основних напрямках:

     - сприяння розв'язанню проблем, які безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю: удосконалення структури, форм і методів управління; стабілізація кадрів; оптимізація соціально-психологічного клімату в колективі (профорієнтація і профвідбір, атестація працівників і оптимізація робочих місць, забезпечення навчання різних категорій працюючих);

     - допомога працюючим на підприємстві  робітникам в розв'язанні проблем,  які прямо не пов'язані з  їхньою трудовою діяльністю (сімейні  проблеми, включаючи взаємини батьків  і дітей; організація дозвілля; підвищення рівня психічного  здоров'я, оптимізація психофізіологічного  стану тощо).

     Порядок розв'язання тих чи інших проблем, які виникають на підприємстві, визначається конкретними його потребами, залежать від організаційних та матеріально-технічних  умов, чисельності співробітників у  штаті служби та її місця у структурі  підприємства тощо.

     Психологічна  служба промислового підприємства повинна  функціонувати на трьох рівнях:

     - на рівні основного колективу  (на цьому рівні вона повинна  розв'язувати проблеми, які стосуються  функціонування колективу промислового  підприємства в цілому: побудова  і реалізація планів соціального розвитку колективу, стабілізація кадрів, удосконалення структури та методів управління);

     - на рівні вторинного і первинного  колективу (на цьому рівні розв'язуються  такі проблеми: дослідження і  оптимізація соціально-психологічного  клімату, питання, пов'язані з  новими формами організації праці  в умовах динамічної економічної  системи);

     - на рівні окремої особистості  (на цьому рівні розв'язуються  задачі, пов'язані з організацією  робочого місця, з оптимізацією  психофізіологічного стану, з  різноманітними психологічними  проблемами окремих працівників  в колективі).

     Діяльність  психолога на всіх цих рівнях може здійснюватися у вигляді індивідуального  або управлінського консультування, психокорекції та психодіагностики, психологічної просвіти, яка може реалізовуватися у вигляді навчання та розробки рекомендацій. Таке навчання спрямовується на підвищення психологічної  компетентності керівників різних рівнів і проводиться у формі лекцій, бесід, групової дискусії, ділових ігор, соціально-психологічного тренінгу тощо.

     3.  Характеристика досвіду роботи психологічної служби підприємства

     Найперші  психологічні служби з'явилися на промислових  підприємствах у 60-70 роках ХХ століття у межах новоствореної системи  наукової організації праці.

     Іх  виникнення було пов'язане з певним рівнем розвитку прикладних досліджень у галузі соціології, соціальної психології, педагогічної психології, психології праці та інженерної психології.

     Разом з тим сама діяльність психологічних  служб на підприємствах висувала свої вимоги до академічної психології і формулювала певні запити на фундаментальні і прикладні дослідження.

     Метою діяльності перших психологічних служб  на підприємствах було підвищення ефективності праці робітників.

     Досягнення  цієї мети передбачало вирішення  завдань підвищення працездатності та зниження втомлюваності шляхом застосування психологічних факторів: змісту роботи, кольорового вирішення інтер'єру, трансляції музики тощо.

     Ці  завдання залишаються актуальними  і в наш час.

     Діяльність  практичних психологів з підвищення ефективності праці передбачає кілька напрямків(схема Б. Бігелейсен - Же-лазовського) [5]:

     - пристосування техніки до психічних  властивостей людини (конструювання  промислової техніки з врахуванням  психічних особливостей робітника  та оптимальним їх використанням). Ці проблеми розв'язуються інженерною  психологією;

     - пристосування технологічних процесів  до психічних особливостей людини (проектування комплексів операцій, підвищення змістовності трудової  діяльності, зниження монотонності  праці, оптимізація темпу роботи, раціоналізація режиму праці  і відпочинку);

     - пристосування людини до вимог  техніки і професійної діяльності (вирішуються проблеми психологічного  профвідбору і професійного навчання  робітників);

     - пристосування людини до людини  в умовах підприємства (це комплекс  проблем, які пов'язані з міжособистісними  відносинами по горизонталі та  вертикалі, розв'язанням яких  займається соціальна психологія).

     Тривалий  час психологічні служби підприємств  існували без єдиного і обов'язкового положення про психологічну службу, яке б чітко визначало мету її діяльності, завдання, методи тощо. Існувала гостра потреба у розробці загальних принципів побудови її діяльності, моделі діяльності служби, яка б акумулювала в собі досягнутий актуальний рівень фундаментальних досліджень і прикладних розробок, реальні можливості методичного забезпечення, кваліфікацію практичних психологів.

     З метою створення положення про  психологічну службу підприємства вивчалися  аспекти діяльності психологічних  служб промислових підприємств  у 1983-1985 рр.

     В ході такого дослідження було виявлено основні форми організації діяльності психологів на підприємстві [5]::

     -психологічні  бюро, лабораторії, відділи, підрозділи  в кадровій службі, у відділі  НОП тощо;

     - спеціалізовані психологічні служби  окремих підприємств або в  системі психологічних служб  галузі.

     Форма організації психологічної служби визначала і коло проблем, які  вона вирішувала. Спостерігалася динаміка в розвитку діяльності служби від виконання окремих робіт, які визначалися керівництвом підприємства (підрозділу), до самостійної ініціації діяльності з розв'язання широкого кола проблем.

     Як  правило, в процесі діяльності практичних психологів окремих підприємств  формувалися і закріплювалися в  нормативній документації узагальнені  уявлення про цілі, завдання, форми  їх діяльності тощо. Це приводило до того, що серед психологів-практиків  не було єдності у визначенні цілей  і задач психологічних служб, у формах і методах роботи.