Нестандартні уроки в молодших класах

 Стимулювати таку  діяльність вчителів безпосередньо  у школі: всіма видами заохочень, матеріальним забезпеченням, методичними рекомендаціями щодо проведення нестандартних уроків, комп’ютеризацією і сучасними технічними засобами навчання.  

 У ході інтерв’ю з вчителькою першого класу з’ясувалось, що вона індиферентно відноситься до впровадження нестандартних уроків у початкових класах. За дні спостереження (на початку і в останній день практики) спостерігалося, що два уроки з предметів: „Основи здоров’я” і „Математика” були нестандартними, але вчитель дуже часто використовував ігрові ситуації на уроках, майже завжди. 
 

2.2 Аналіз проведеного  експерименту щодо ефективності  нестандартних типів уроків 
 

 Експеримент по  ефективності нестандартних уроків  в початковій школі проводився в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів у першому класі, де навчається 21 учень. Ефективність нестандартних уроків оцінювалась по таким критеріям: ступінь засвоєння матеріалу, активність і увага учнів. Робота проводилась в три частини: 

 І частина –  констатуюча. Оцінка знань і  активність учнів на початку практики (перший день спостереження). 

 ІІ частина  – початок експериментальної  роботи. Оцінка, перевірка знань  і активність учнів через два  тижні роботи з ними при  активному застосуванні нестандартних уроків. 

 ІІІ частина  – заключна. Де була проведена контрольна робота. 

 При проходженні  переддипломної практики ми проводили  нестандартні уроки з предметів: 

 – математики:(додаток  №__) урок-гра „Ліпимо снігову  бабу”, урок-заочна подорож „Країна  Шісляндія”, урок-гра „Їжачок”, урок-усний  журнал „Магічна сімка”, урок-гра „Квітка-семицвітка”, урок-заочна подорож „До бабусиного саду і огороду”, урок-подорож до „Країни чудес”. 

 – читання: (додаток  №__) урок-гра „Чарівна буква Ю”; урок-лабораторія.  

 Активність учнів. 

 До використання  нестандартних уроків в навчально-виховному процесі (перший день практики – спостереження за роботою вчителя) маємо такі результати з активності учнів: (додаток №__). 

 математика 

 високий ступінь  – (4-5 рази) 10%; 

 середній ступінь  – (2-3 рази) 25%; 

 низький ступінь  – (0-1 раз) 65%. 

 читання 

 високий ступінь  – (4-5 рази) 5%; 

 середній ступінь  – (2-3 рази) 60%; 

 низький ступінь  – (0-1 раз) 35%. 

 Це перша частина  експериментальної роботи (додаток  №__). Спостереження фіксувалось  шляхом відмітки знаком „+”  за кожну підняту руку. Через два тижні знову проводимо аналогічну роботу (друга частина експерименту – додаток №__), яка дала такі результати: (додаток №__) 

 математика 

 високий ступінь  – (4-5 рази) 10%; 

 середній ступінь  – (2-3 рази) 35%; 

 низький ступінь  – (0-1 раз) 55%. 

 читання 

 високий ступінь  – (4-5 рази) 15%; 

 середній ступінь  – (2-3 рази) 50%; 

 низький ступінь  – (0-1 раз) 35%. 

 Результатом третьої  частини експериментальної роботи, яка в свою чергу була проведена  шляхом відмітки знаком ”+”  за кожну підняту руку чи правильну відповідь (додаток №__), були: (додаток №__) 

 математика 

 високий ступінь  – (4-5 рази) 25%; 

 середній ступінь  – (2-3 рази) 20%; 

 низький ступінь  – (0-1 раз) 55%. 

 читання 

 високий ступінь  – (4-5 рази) 35%; 

 середній ступінь  – (2-3 рази) 35%; 

 низький ступінь  – (0-1 раз) 30%. 

 В кінці практики  робимо висновок і складаємо  графік активності учнів при  використанні нестандартних уроків на практиці (додаток №__). Аналізуючи отриманий графік, можна зробити висновок: 

 – високий  ступінь активності учнів за  час практики з 10% підвищився до 25% – з математики; з 5% підвищився до 35% з читання.  

 – середній  ступінь активності учнів за  час практики з 25% підвищився до 35%, а потім активність зменшилась до 20% – з математики (це можна пояснити тим, що діти втомилися, бо це для них незвичне); з 60% зменшився до 35% – з читання (тому що більшість учнів „перейшли” до високого ступеня активності). 

 – низький  ступінь активності: з математики  – було 65% стало 55%; з читання  – було 35% стало 30%. 

 Таким чином  експериментальна робота переконала  у тому, що розумне використання  системи нетрадиційних уроків  призводить до підвищення активності роботи учнів на уроці – відсоток високого ступеня активності збільшився, а низький зменшився. Але не слід використовувати нестандартні уроки щоденно, так як активність учнів може знизитися через втоми до незвичності.  

 Успішність учнів  у навчанні. 

 Для перевірки  ступеня засвоєння навчального  матеріалу проводилися контрольні  роботи у вигляді контрольних  зрізів. Контрольні роботи містили  завдання з різних предметів: математики, читання, письмо і завдань на логічне мислення. Такі контрольні роботи проводились три рази: на початку практики, через два тижні навчання і на кінець практики. 

 В перший день  практики було проведено контрольну  роботу №1 (І частина експериментальної  роботи) у вигляді, як вище сказано,  контрольного зрізу (додаток №__, __). Після проведення контрольного зрізу активно використовуємо нестандартні уроки на протязі двох тижнів. Після цього було проведено контрольну роботу №2 (ІІ частина експериментальної роботи) також у вигляді контрольного зрізу (додаток №__, __). Після цієї контрольної роботи нестандартні уроки використовувалися рідше, щоб не перевантажувати дітей незвичним для них. В кінці практики знову дається контрольна робота (№3) (ІІІ частина експериментальної роботи) (Додаток №__, __).  

 Ми співставили  три контрольні роботи, склали  такий графік успішності учнів. (додаток №__). В першій частині  роботи переважала оцінка –  7-9 балів (59% учнів), в другій і  третій частині – 10-12 балів  (в другій частині – 58%, а  в третій – 53% всіх учнів). Це зумовлено тим, що в навчально-виховному процесі почали використовувати нестандартні типи уроків, які підвищили успішність дітей на уроці. Але на другому етапі піднявся відсоток учнів, які отримали 4-6 балів(9% учнів) та 1-3 бали (33% учнів). Це пояснюється тим, що діти втомилися. Після зниження кількості нестандартних уроків на третьому етапі знизився відсоток учнів, які отримали 4-6 (до 7%) і 1-3 (до 13%) бали, а також підвищився відсоток 7-9 балів (до 27%), який на другому етапі дорівнював нулю. 

 Це ще раз  підтверджує гіпотезу про те, що розумно обмірковане використання системи нестандартних уроків підвищує рівень активності та засвоєння знань, умінь і навичок.  

Висновки 
 

 Дослідно-експериментальна робота довела, що нестандартні уроки позитивно впливають на навчально-виховний процес у сучасній школі. Головна заслуга уроків з нетрадиційною структурою – дуже потужна активність учнів на уроці, але потрібно мати на увазі, якщо нестандартні уроки проводити повсякденно, то цікавість до навчання у дітей пропадає. Тому при використанні нестандартних уроків потрібно бути дуже обережним, для того щоб дітей не перевантажити незвичайністю.  

 Найбільш вдало  буде використано нестандартний  урок на уроках, де метою уроку  є закріплення навчального матеріалу,  тому що цей урок, наприклад,  можна провести у вигляді конкурсу  чи уроку-КВК, тоді діти не будуть примушені вчителем згадувати матеріал, який вивчали на попередніх уроках, а згадуватимуть для того, щоб перемогти своїх суперників – різна

мотивація учнів. Вони підсвідомо будуть згадувати попередній матеріал.  
 

 Нестандартні  уроки слід впроваджувати в  навчально-виховному процесі всіх шкіл тому, що проведена дослідно- експериментальна робота довела, що ці уроки дійсно мають більше пріоритетів ніж стандартні уроки. Головне потрібно навчитись вчителям правильно підбирати форму роботи і якісно проводити урок. Якщо ці умови виконуються, то можна кожний урок зробити нестандартним. Для цього потрібно студентів педучилищ детальніше ознайомити з системою нетрадиційних уроків та інноваційними технологіями навчання. 

Література 
 

 Бабанський Ю.К.  Педагогіка.– М. :Просвітництво, 1984. – 608с. 

 Белорусова В.В.  Педагогіка. М.: Фізкультура и спорт, 1983. – 247с. 

 Болотина Л.  Р. Педагогіка.– М. :Просвещение, 1987. – 312с. 

 Вашуленко М.С., Дмитренко Л. І. Нестандартні  уроки мовлення та мислення  молодших школярів // Початкова школа.  –1993. №11. – с.6-8.  

 Вашуленко М.С., Державний стандарт з української  мови // Початкова школа. –1997. №2.–  с.2-4. 

 Волкова Н.П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. – с.340. 

 Лисенко Р.Н., З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа. – 1998. - №8. – с.46-48. 

 Махмутов М.И., Современный урок.–М.:Педагогіка, 1981. – с.192. 

 Митник О., Народження  нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. – №12. – с.11-13. 

 Мойсеюк Н.Є., Педагогіка. – К., 1999. – 350с. 

 Паламарчук В.Ф., Румянцева К.І., У пошуках нестандартного  уроку // Радянська школа. –  1991. №11. – с.65-66. 

 Підкасистий П.И., Педагогіка. – М.: Педагогическое общество России, 1998. – 638с. 

 Подласый М.П., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1996. –  432с. 

 Прошкуратова  П. Від творчих вчителів до творчих учнів // Початкова школа. – 1998. №2. – 2-4с. 

 Тименко В., Програма  інтегрованого курсу //Початкова  школа. – 1997. – №8. – с.45-47. 

 Савін Н.В., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1978. – 351с. 

 Савін Н.В. Педагогіка. Київ: Вища школа, 1980. – 244с. 

 Савченко О.Я.  Дидактика у початкових класах. – К.: Освіта, 1993. – 224с. 

 Савченко О.Я.  Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів – К.: Абрис, 1997. – 416с. 

 Савченко О.Я.  Сучасний урок в початкових  класах. –К.: Магістр S. 1997. – 184с. 

 Фіцула М.М.  Педагогіка –К.: Академія, 2000. – 542с. 

 Харламов И.Ф.  Педагогіка. – М.: Вища школа, 1990. – с.346-347.