ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ»

Учасник №2 Едуард Максимович: співробітництво (Олеся), суперництво (Антоніна Петрівна).

Учасник №3 Антоніна Петрівна: співробітництво (Софія), суперництво (Олеся, Едуард Максимович)

Учасник №4 Софія: уникання (Олеся), співробітництво (Антоніна Петрівна)

Тактичні прийоми:

Учасник №1 Олеся: тиск (Софія), дружелюбність (Едуард Максимович)

Учасник №2 Едуард Максимович: дружелюбність (Олеся), уникання, демонстрація дій (Антоніна Петрівна)

Учасник №3 Антоніна Петрівна: психологічне насильство (Олеся), уникання (Едуард Максимович)

Учасник №4 Софія : демонстрація дій (Олеся), уникання

8.  Визначте стратегії розв’язання конфлікту за умови, що всі необхідні підстави для розв’язання конфлікту присутні, обґрунтуйте

Перша стратегія це: стратегія «виграти—програти» (насильство або твердий підхід). Вона характеризується бажанням однієї сторони придушити іншу. У разі використання цього варіанту поведінки один учасник конфлікту стає переможцем, а інший програє. Така стратегія рідко має тривалий ефект, тому що переможений, швидше за все, приховає образу і не підтримає прийняте рішення. У результаті через деякий час конфлікт може розгорітися знову.
В окремих випадках, коли особа, наділена владою, повинна навести порядок заради загального добробуту, використання цієї стратегії є доцільним;

Друга - стратегія «програти—програти». Сторона-конфліктер іде на програш свідомо, але разом з тим змушує й іншу сторону зазнати поразки. Програш може бути й частковим. У цьому випадку сторони діють відповідно до приказки: «Половина краще, ніж нічого»;

Третя стратегія «виграти—виграти». Сторона-конфліктер прагне до такого виходу з конфлікту, щоб задовольнити кожного з учасників. Визначили чотири етапи її використання. На першому етапі варто встановити, яка потреба стоїть за бажаннями іншої сторони; на другому — визначити, чи компенсуються розбіжності в якому-небудь аспекті; на третьому потрібно розробити нові варіанти рішень, які найбільше влаштовують обидві сторони; і на останньому етапі за умови співробітництва сторін разом вирішити проблеми конфлікту.

Використання стратегії «виграти—виграти» можливе тільки в тому випадку, якщо учасники визнають цінності один одного, як свої власні, шанобливо ставляться один до одного, якщо вони бачать насамперед проблему, а не особисті недоліки опонентів.

Стратегія «виграти—виграти» перетворює учасників конфлікту на партнерів. Перевагою цієї стратегії є й те, що вона цілком етична і водночас ефективна.

По осі абсцис на графіку показано прагнення учасника задовольнити інтереси опонента, по осі ординат — прагнення задовольнити власні інтереси. На графіку зображено такі варіанти стратегій:

W—L (win—lоsе) — «виграти—програти»

L—L (lose—lose) — «програти—програти»

W—W (win—win) — «виграти—виграти»

L—Y — добровільна поступка, позиція жертви.

Крім трьох описаних вище основних стратегій, виділяють і додаткову стратегію, коли людина свідомо погоджується на поступки чи на програш, тобто вибирає позицію жертви. Цей варіант поведінки можливий у стосунках з людьми, які для учасника конфлікту дорогі і яким не хоче завдати болю своїм виграшем.

Отже, у даній ситуації можна вирішити конфлікт лише якщо застосувати стратегію «виграти-програти» або добровільної поступки , позиції жертви. У цьому конфлікті лише одна сторона може виграти і обов’язково виграє за поразки іншої.

9.  Розробіть варіанти рішень (заходів), які:

9.1                  необхідно було здійснити на етапі профілактики конфлікту;

На етапі профілактики необхідно:

-     не прагнути домінувати будь-що та висловлювати своє зверхнє ставлення

-     не переоцінювати своїх здібностей і можливостей

-     не виявляти ініціативи там, де її не потребують

-     виявляти доброзичливість

-     виявляти витримку й спокій у будь-якій ситуації

-     реалізувати себе у творчості, а не в конфліктах.

-      

9.2                  необхідно було здійснити на етапі запобігання розвитку конфлікту;

На етапі запобігання розвитку конфлікту необхідно було:

-     ізоляція, обмеження можливостей для конфліктогенів

-     введення штрафних санкцій

-     зміна спрямування енергії

-     витискування, необхідність «співіснування»

9.3                  необхідно було здійснити на етапі розв’язання конфлікту.

На етапі на етапі розв’язання конфлікту необхідно було:

-     запропонувати припинити конфлікт;

-     визнати свої помилки, уже зроблені в конфлікті

-     зробити поступки опонентові, де це можливо, у тому, що в конфлікті не є головним. У будь-якому конфлікті можна знайти кілька дрібниць, у яких неважко поступитися. Можна було поступитися в серйозних, але не принципових речах;

-     висловити побажання щодо поступок, необхідних із боку опонента. Вони, як правило, стосуються основних інтересів у конфлікті;

-     спокійно, без негативних емоцій обговорити взаємні поступки, за необхідності й можливості скоригувати їх;

-     якщо вдалося домовитися, то якось зафіксувати, що конфлікт вичерпано.

Після завершення конфлікту доцільно: проаналізувати помилки власної поведінки; узагальнити отримані знання й досвід вирішення проблеми; спробувати нормалізувати стосунки з недавнім опонентом; зняти дискомфорт у стосунках; мінімізувати негативні наслідки конфлікту для власного стану, діяльності й поведінки.

2