Методологія психологічної науки

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 01:17, контрольная работа

Описание работы

Знання методологічних принципів філософського і загальнонаукового рівня та вміле застосування їх вимог дозволяє уникнути грубих помилок в роботі юриста, підвищити якість вивчення юридичної проблеми і скоротити час.
Досить важливим є правильно розрізняти та оперувати поняттями: методологія, методика і метод.

Содержание

Завдання 1. Методологія психологічної науки. Класифікація методів юридичної психології

Завдання 2. Психологічні особливості професійного спілкування

Завдання 3. «При проведенні операції було знешкоджено організовану групу розкрадачів державного майна. Чисельність групи – 12 чоловік. Група діяла протягом 5 років, відзначалась організованістю та згуртованістю. Між членами групи були тісні ділові та особисті стосунки, взаємна авторитетність»

Перерахуйте кваліфіковані ознаки належності групи до одного з різновидів соціальних груп, дайте їй психологічну характеристику

Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

КРИМІНАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ!!!.doc

— 98.00 Кб (Скачать)

         

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Завдання 3. «При проведенні операції було знешкоджено  організовану групу  розкрадачів державного майна. Чисельність  групи – 12 чоловік. Група діяла протягом 5 років, відзначалась організованістю та згуртованістю. Між членами групи були тісні ділові та особисті стосунки, взаємна авторитетність».

   Перерахуйте  кваліфіковані  ознаки належності  групи до одного  з різновидів соціальних  груп, дайте їй  психологічну характеристику.

    

     Група є мікросередовищем, у якій живе і діє особистість.  Злочинна група – це анти суспільне неформальне об’єднання двох або більше осіб для спільного вчинення злочинів, що є єдиним, особливим суб’єктом даного виду людської діяльності. Саме спільність вчинення злочинів певного виду (корисливих, корисливо-насильницьких, насильницьких) – головне, заради чого існує злочинна група. Уже із самого визначення можна виділити наступні кваліфікаційні ознаки:

  1. мала неформальна група, тобто нечисленне за складом спільність людей, стосунки у якій нормативно, офіційно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт між учасниками;
  2. об’єднання учасників відбувається завдяки спільній злочинній діяльності;
  3. взаємодія учасників групи певним чином організована;
  4. група є єдиним особливим суб’єктом злочинної діяльності, тобто кожен учасник надає свій внесок відповідно до розподілу ролей – з одного боку, до кожного пред’являються певні вимоги – з іншого [5,64].

    Групу описану в завданні можна віднести до злочинної організації. Тому, що

із  умови ми знаємо, що вона діяла протягом тривалого часу і її метою було вчиняти злочинне діяння, а саме розкрадання державного майна.

     До специфічних властивостей  даної організації можна віднести:

  • багатоступеневість та багатофункціональність планової діяльності;
  • освіченість учасників, що вимагає сам характер крадіжок, які вони здійснювали;
  • високий ступінь контактності учасників між собою ще до визначення спрямованості групи як злочинної
  • жорстка ієрархія ролей;
  • прагнення лідерів злочинних груп легалізувати свою діяльність, працювати під прикриттям офіційних компаній та товариств, знаходити «своїх людей» у ешелонах державної влади;
  • корумпованість, що виражається в створенні системи зв’язків з адміністрацією державних органів, співробітники правоохоронної системи, відомими політиками, діячами культури, лікарями, спортсменами;
  • здійснення контролю над усіма прибутковими формами протизаконної діяльності, включаючи азартні ігри, проституцію, поширення наркотиків та ін.
  • реалізація грошей, отриманих злочинним шляхом, їхнє вкладання в легальний бізнес;
  • монополістичні тенденції організованої злочинності в масштабах регіону.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                        Список використаних  джерел

1. Бедь  В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. Видання друге, стереотипне. – Львів: «Новий світ - 2000», 2004. – 380с.

2. Васильев В.Л. Юридическая психология. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 612с. 
3. Коновалова В.Е. Правовая психология. – Харьков: Консум, 2000 – 146с.

4. Коновалова  В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ.  навч. закл. – К.: Концерн «Видавничий  Дім « Ін Юре», 2005.- 424с.

5. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями: Навч. посібник / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – Вид. 2-ге, доопр. та доп. – К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 112с.

6. Юридична психологія: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. і фак. / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 352с. 
7. Чуфаровский Ю.В. Психология в оперативно-розыскной деятельности: учеб. Пособие. - М.: Изд-во Проспект, ТК Велби, 2006. – 208с.

Информация о работе Методологія психологічної науки