Характеристика передумов оволодіння навчальною діляьністю

Оціночні бали розподіляються за такими категоріями: 4 – постійно, 3 – часто, 2 – іноді, 1 – рідко. Кожен пункт оцінюється окремо від оцінки інших пунктів.

Експертне оцінювання можливо  проводити як у індивідуальній формі, так і у груповій одним експертом  чи і декількома одночасно. Експертами, що оцінюють характеристики дитини, можуть бути педагоги, вихователі, батьки.

Час, відведений на заповнення пунктів опитувальника не обмежується.

Особливістю даного опитувальника  є те, що можливо заповнювати як всі чотири опитувальника, так і  лише один із них, оскільки для кожної шкали розроблені окремі нормативні показники.

Методика «Дерево бажань» В.С.Юркевича має на меті дослідження пізнавальної активності дітей на основі використання запропонованих картинок та словесних ситуацій:

1. Чарівник може виконати 5 твоїх бажань. Щоб ти у нього попросив? (6 хв.) 
2. Мудрець може відповісти на будь-які твої питання. Про що б ти запитав у нього? (Реєструються перші 5 відповідей) - 6 хв. 
3. Килим-літак в одну мить доставить тебе куди ти захочеш. Куди б ти хоті злітати? (Реєструються перші 5 відповідей) - 6 хв. 
4. Диво-машина вміє все на світі: шити, пекти пироги, мити посуд, робити будь-які іграшки. Що повинна зробити диво-машина по твоєму наказом? - 5 хв. 
5. Головна книга країни Уявлії. У ній будь-які історії про все на світі. Про що б ти хотів дізнатися з цієї книги? - 5 хв. 
6. Ти опинився разом з мамою в такому місці, де все дозволяється. Ти можеш робити все, що твоїй душі завгодно. Придумай, що б ти в такому разі робив? - (Реєструються перші 5 відповідей) - 4 хв.

Серед відповідей відбираються відповіді, що носять пізнавальний характер та оцінюються наступним чином:

• 9 відповідей та більше – високий рівень пізнавальної потреби, що визначається прагненням проникнути у глибину причинно-наслідкових зв’язків, чітким проявом дослідницьких інтересів до світу;
• від 3 до 9 відповідей – середній рівень пізнавальної потреби, що характеризується наявністю потреьби у заннях, але привабливою є лише конкретна поверхнева інформація;
• 2 та менше відповідей – низький рівень пізнавальної потреби визнаається тим, що діти задовільняють свою пізнавальну потребу односкладною інформацією [15, 209].

Методика «Радості та засмучення» допомагає виявити місце пізнавальної діяльності у системі цінностей старших дошкільників. Опитування за даною методикою проводиться після пізнавального заняття із формування елементарних математичних уявлень за допомогою таких запитань:

1. Що тебе найбільше порадувало під час заняття? 
2. Що тебе найбільше засмутило під час заняття? 

Питання можна фоомулювати із акцентом на еомції дитни:

1. Коли під час заняття ти найсильніше відчував радість? 
2. Коли під час заняття ти найсильніше засмучувався? 

Відповіді фіксуються та аналізуються за схемою, наведеною  у табл.1

Таблиця 1

Аналіз результатів  дослідження

Прізвище,   ім'я	Радощі і прикрощі
	пов'язані   з самим   собою	пов'язані   з іншими   людьми, із спілкуванням	зміни, пов'язані з пізнавальною діяльністю
1
…
n

Опитування рекомендується проводити не одразу після завершення заняття, а через деякий час, щоб  отримана інформація не була спотворена надто свіжими враженнями. Більш  об’єктивним вважається матеріал, отриманий в результаті аналізу декількох занять.

Методика дослідження  пізнавальної потреби дошкільника В.С.Юркевича в модифікації та адаптації для дитячого садка Є.А.Баранової [23, 211] дозволяє визначити наявність, силу а стійкість пізнавальної потреби за допомогою стандартизованої анкети, що складається із 7-ми запитань, адресованих батькам або педагогам (таблиця 2).

В результаті обробки отриманих даних визначається інтенсивність пізнавальної потреби:

- 27-35 балів – потреба виражена сильно; 

- 17-26 балів –потреба виражена помірно; 

- менше 17 балів – потреба виражена слабо.

 

Таблиця 2

Анкета дослідження  пізнавальної потреби дошкільника

	Питання	Можливі відповіді	Бал
1.	Як часто (півгодини - годину) дитина займається якою-небудь розумовою роботою	а) постійно   б) іноді   в) дуже рідко	5   3   1
2.	Що воліє дитина, коли пропонують загадку?	а) помучитися, але самому знайти відповідь   б) коли як   в) отримати готову відповідь від інших	5   3   1
3.	Просить чи почитати книги, дослухувати до кінця?	а) постійно слухає до кінця;   б) іноді, не завжди слухає до кінця;   в) рідко;	5   3   1
4.	Наскільки емоційно дитина ставиться  до цікавого для нього заняття, пов'язаному з розумовою напругою?	а) дуже емоційно   б) коли як   в) емоції яскраво не виражені (у порівнянні з іншими ситуаціями)	5   3   1
5.	Чи часто дитина ставить  запитання?	а) часто   б) іноді   в) дуже рідко	5   3   1
6.	Чекає чи відповіді на поставлене запитання?	а) так   б) не завжди   в) немає	5   3   1
7.	Чи присутні в мові питання-ланцюжка (за одним питанням постає інше, можливо третій, що відноситься  до однієї теми)	а) так, бувають досить часто   б) коли як   в) не спостерігалося	5   3   1

Методика по визначенню домінування пізнавального  чи ігрового мотивів в афективно-потребовій сфері дитини Н.І.Гуткіної [] використовується з метою попереднього знайомства із дитиною та з’ясування ступеня вираженості пізнавального чи ігрового мотивів.

Проведення діагностики  проводиться таким чином: дитину запрошують до кімнати, де на столиках виставлені звичайні, не надто привабливі іграшки, і пропонують їй протягом хвилини розглянути їх. Потім експериментатор кличе дитину до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву для його віку казку, яку він раніше не чув. На найцікавішому місці читання переривається, і експериментатор запитує випробуваного, що йому в даний момент більше хочеться: пограти з виставленими на столі іграшками чи дослухати казку до кінця? 

Діти з вираженим  пізнавальним інтересом зазвичай висловлюють бажання дослухати продовження казки. Діти зі слабкою пізнавальною потребою хочуть погратися. Однак їх гра, як правило, носить маніпулятивний характер: то за одне схопляться, то за інше. 

Тестовий матеріал 

Казка «Чому зайці взимку білі шубки носять»

Зустрілися якось у  лісі Мороз і заєць. Мороз вихваляється: 

- Я найсильніший у  лісі. Будь-якого здолаю, заморожу, на бурульку перетворю. 

- Не хвалився, Мороз  Васильович, не здолаєш! - каже заєць. 

- Ні, переможу! 

- Ні, не здолаєш! - стоїть на своєму заєць. 

Сперечалися вони, сперечалися, і надумав Мороз заморозити зайця. І каже: 

- Давай, заєць, об  заклад битися, що я тебе переможу. 

- Давай, - погодився заєць. 

(У даному місці читання переривається).

Почав тут Мороз зайця  морозити. Холоднечу-холод напустив, крижаним вітром закружляв. А заєць  щодуху бігати та стрибати взявся. На бігу-то не холодно. А то катається по снігу та співає:

- Князю тепло, Князю спекотно! Гріє, горить - Сонечко яскраво! 

Втомлюватися став Мороз, думає: «До чого ж міцний заєць!»  А сам ще сильніше лютує, такого холоду напустив, що кора на деревах лопається, пні тріщать. А зайцю все дарма - то на гору бігом, то з гори шкереберть, то чортогоном по луці носиться. 

Зовсім з сил Мороз  вибився, а заєць і не думає  замерзати. Відступився Мороз від  зайця: 

- Хіба тебе, заморозиш - спритний та прудкий ти надто! 

Подарував Мороз зайцю  білу шубку. З тієї пори всі зайці  взимку ходять у білих шубках. 

 

2.2. Особливості організації, якісна обробка та інтерпретація результатів діагностики інтересу до навчання

Психологічну діагностику  інтересу дітей старшого дошкільного  віку було проведено шляхом дослідження  за допомогою Комплексного опитувальника експертної оцінки обдарованості дітей Дж.Рензуллі, Р.Хартмана, К.Каллахена серед 16-ти дітей шести років, що відвідують дошкільний навчальний заклад №      

Вихователям як експертам  та батькам дітей було запропоновано  дати відповіді по чотирьох опитувальниках (додаток А)

За допомогою листа відповідей експертів (додаток Б), що складаються для кожного опитування, оцінюється за чотирибальною шкалою відповідність кожної дитини тим чи іншим характеристикам згідно опитувальників: 4 - постійно; 3 - часто, 2 - іноді; 1 – рідко.

Для батьків окремо складається лист відповідей (додаток В), в якому вини повинні оцінити за чотирибальною шкалою, в якій мірі їх дитина відповідає характеристикам опитувальники: 4 - постійно; 3 - часто, 2 - іноді; 1 - рідко.

Здійснимо узагальнення відповідей за допомогою зведеної таблиці результатів (додаток Г) та таблиці підсумкових сумарних балів 3. Проілюструємо рейтинг дітей за результатами проведеного опитування вихователів та батьків по 4-х опитувальниках (рис.1-4).

В результаті обробки отриманих результатів відповідей експертів (вихователів) по Опитувальнику 1 «Характеристики здібностей до навчання»  виявлено, що найвищими здібностями до навчання володіє Кіт Іванна (28 балів), а найнижчими – Дригало Настя (20 балів).

 

Таблиця 3

Підсумкові дані (сумарні  бали)

№	П.І.дитини	Опитувальник
		1		2		3		4
		Е	Б	Е	Б	Е	Б	Е	Б
1	Акимова Іра	22	20	19	20	27	29	29	29
2	Бакай Максим	20	21	24	25	28	28	27	28
3	Бронь Саша	20	19	23	23	29	28	30	30
4	Гулевич Артем	21	21	24	25	27	27	26	27
5	Дригало Настя	20	23	21	21	25	28	28	29
6	Кіт Іванна	28	28	20	19	29	27	25	28
7	Кузьмич Катя	24	25	21	23	27	27	27	24
8	Миронова Іра	23	21	25	22	30	29	28	29
9	Охремов Тимур	21	22	24	22	27	26	29	27
10	Пономарь Соня	21	24	25	22	27	27	26	29
11	Свердлюк Катя	22	23	28	26	28	30	28	28
12	Симонов Женя	22	20	23	20	27	27	25	29
13	Сістук Саша	23	22	23	21	28	26	28	26
14	Соловей Олена	23	20	24	23	30	27	30	25
15	Шварц Оля	21	24	25	24	29	29	29	24
16	Яблонський Денис	23	21	21	25	31	29	29	30
середнє значення		22,13	22,13	23,13	22,56	28,06	27,75	27,75	27,63
загальне середнє		22,13		22,84		27,91		27,69

Е - експерт, Р - батько. 

Результати оцінювання інших дітей знаходяться в межах 42-21 бали, що свідчить про їх середні здібності до навчання. Відповіді батьків на запитання опитувальника дещо відрізняються від відповідей вихователя: найнижчий результат виявлено у Бронь Сашка (19 балів), а найвищі збігаються із оцінкою експерта.

 

Рис.1. Рейтинг результатів  за Опитувальником 1 «Характеристики  здібностей до навчання»

Рис.2. Рейтинг результатів  за Опитувальником 2 «Мотиваційно-особистісні характеристики»

Згідно результатів  опитування щодо мотиваційно-особистісних характеристик, найвищий як експертний бал, так і оцінка батьків, належить Свердлюк Каті (28 балів), що вказує на її високу мотиваційну характеристику інтересу до пізнавальної діяльності, а найнижчі – Акимовій Ірі (19 балів) та Кіт Іванні (20 балів). Результаті інших дітей у групі знаходяться в межах 24-21 бали, що вказує на нормативний рівень мотивації до навчання.

Рис.3. Рейтинг результатів  за Опитувальником 3 «Творчі характеристики»

Рівень розвитку творчих  характеристик у групі опитуваних дітей підготовчої групи знаходиться в межах 29-27 балів згідно оцінки експертів та батьків. При цьому найвищий показник здатності творчо підходити до розв’язання поставлених завдань та самостійності у пошуку варіантів розв’язку згідно оцінки експертів належить Яблонському Денисові (31 бал), а згідно оцінки батьків – Свердлюк Катя (30 балів). Найнижчий рівень розвитку творчих здібностей до пізнавальної діяльності згідно експертних оцінок належить Дригало Насті (25 балів).

Рис.4. Рейтинг результатів  за Опитувальником 4 «Лідерські характеристики»

Лідерські здібності, що однією із важливих передумов формування інтересу до навчання представлені за результатами опитування наступним  чином: найвищий показник у Бронь Сашка (30 балів), найнижчий у Кіт Іванни та Симонова Жені (25 балів). Переважна більшість досліджуваних дітей отримала результати, що знаходяться в межах 29-27 балів, що вказує на достатній рівень розвитку лідерських якостей, які сприяють розвитку інтересу до навчання з боку соціальної мотивації.

Здійснимо обробку отриманих  результатів: порівняємо отримані розрахункові «сирі» бали із нормативними даними та оцінимо місце кожної дитини за кожним видом здібностей відносно норм (таблиця 4).

Таблиця 4

Порівняльна таблиця розрахункових та нормативних даних

Опитуавльник	Категорія   оцінюючих	Результат		Відхилення
		нормат.	розрах.	нормат.	розрах.
1	Експерт	19,4	22,13	6,8	2,73
	Батьки	23,6	22,13	4,5	-1,47
2	Експерт	21,5	22,13	5,8	0,63
	Батьки	26,1	22,56	4,4	-3,52
3	Експерт	21,1	28,06	6,4	6,69
	Батьки	27,4	27,75	4,5	0,35
4	Експерт	25,4	27,75	7,3	2,35
	Батьки	29,4	27,63	6,0	-1,77