Громадянське виховання

     Друга вимога – заходи громадянського змісту повинні логічно продовжувати урочну роботу, мати певну систему, врахувати принцип послідовності, наступності, вікові та індивідуальні особливості дітей, їхні інтереси та бажання.

     Третя  вимога – вони мають бути доступними, цікавими, емоційно-наснаженими, щоб  у процесі їх проведення струмувала учнівська творчість, самостійна ініціатива, самовираження, щоб кожен співпереживав  від участі в них задоволення і насолоду [6,c.45].

     Виховні заходи громадянської наповненості можна класифікувати за різними  параметрами і ознаками :

     за  метою – поглибити знання учнів  з історії української держави  й громадянства, культури народу, його традицій, розвинути творчі здібності й таланти учнів, виробити вміння і навички збирати й записувати зразки народної творчості , навчити технології виготовлення художніх виробів, виявити рівень сформованості громадянських якостей;

     за  формою – навчальні, ігрові, змагальні, художні, індивідуальні, гуртові, клубні;

     за  методом – роз’яснювальна-ілюстративні (бесіди, розповіді, повідомлення, диспути,  зустрічі, тематичні конференції), дослідно-пошукові (експедиції, екскурсії, вивчення історичних джерел, опрацювання зібраних матеріалів);

     за  місцем проведення – школа,громадянські місця, на природні в домашніх умовах.

     Водночас  їх можна поділити на:

     – Суспільно корисні : охорона пам’яток історії і культури,екологічні рухи, експедиції( суто дитячі і разом із дорослими) – «Моя земля – земля моїх батьків», « Пласт», « Січ», « Сокіл»;

       – трудові : свята першої борозни, обжинок, толоки, археологічні розкопки;

       –  пізнавально-розвивальні : вікторини, турніри, диспути, літературні  студії, наукові товариства, екскурсії  на різні теми;

       – художньо-естетичні, розважальні : вечори поезії, пісні, танцю, свята рвдної мови, фестивалі дитячої народної творчості;

       – військово-спортивні : спартакіади з народних видів спорту, козацькі забави, військово-спортивні ігри.

     Одним із найчастіше використовуваних заходів  є розповіді. Їх результативність залежить від уміння захоплено подати інформацію, зацікавити нею. Теми для таких розповідей різноманітні. Але найбільш ефективними  для формування громадянськості є героїчні [12,c.28].

     Те  ж саме й стосовно екскурсій, зокрема  до музеїв. Звичайно в багатьох школах створені прекрасні історико-краєзнавчі музеї, і в ним проводять значну роботу громадянського змісту : відбуваються уроки, працюють клуби, гуртки. Тут зібрані знаряддя праці, макети споруд, предмети побуту.

     Ці  традиційні форми виховної роботи( бесіди, зустрічі, екскурсії), котрі  обґрунтував ще Я.А.Коменський, можна і треба проводити нетрадиційно. Лише за цієї умови вони справлятимуть вплив на учнів.

     Величезна роль у формуванні громадянської  позиції учнів відіграють дискусії – як спонтанні, викликані якимись  суспільними подіями, повідомленнями преси,радіо, так і спеціально організовані. Їх треба детально готувати : визначати тему, заздалегідь поставити питання, які обговорюватимуться з тим, щоб учні опрацювали відповідні літературні джерела, продумали свої виступи.

     Ефективними також є заходи, в яких учні виявляють  свою ініціативу, творчість, самовираження [2,c.48].

             Наприклад, проходячи пасивну практику в школі, я проводила захід в честь Т.Г.Шевченко під назвою « Шевченкове слово в віках не старіє». В ході цього заходу учні мали змогу виявити свої творчі здібності, самовиразитись. Я вважаю,що в основі цього заходу лежало громадянське виховання учнів. Діти ознайомились з життям та творчістю видатного письменника. Дітям був наведений приклад справжнього патріота нашої країни. Діти виразили палке інтерес щодо творчості письменника. Після заходу була проведена дискусія. Під час таких дискусій тренується розум учнів, виявляються їхні інтелектуальні потенції, відбувається зміна підходів до суспільних явищ, переоцінка цінностей, а водночас вони замислюються над своїм громадянським « Я ».

     Українознавча робота, що проводиться на уроках, та позаурочні заходи у своїй сукупності становлять систему національного  виховання., спрямовану на виховання  громадянина незалежної України. Вона передбачає формування ряду особистісних якостей і рис характеру, які  повинен мати справжній громадянин.

     Саме  патріотичні риси людини є невід’ємною складовою її громадянськості. Власне свідомий громадянин – це передусім палкий патріот.

     Свідомий  громадянин є насамперед морально вихованою  людиною.

     Крім  того, казки,прислів’я, приказки, а  надто загадки є важливим засобом  розумового виховання учнів. А народна  пісня та різні види мистецтва  виховують глибокі естетичні  почуття.

     Народні промисли й ремесла найбільшою мірою  сприяють трудовому вихованню школярів.

     І нарешті, громадянське виховання має  бути пов’язане з сімейним, адже перші уроки громадянськості  діти дістають саме в сім’ї.

     Отже, виховання громадянина України  – надзвичайно нагальне і невідкладне  завдання вчителя. За його самовіддану  й над історично важливу працю  в цьому напрямі український  народ буде завжди дякувати і славити  шкільних подвижників[13,c.3].

          ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

     Отже, громадянське виховання є невід’ємною складовою виховання особистості. В усі часи людство надавало важливого значення громадянському вихованню. Розглянувши поняття громадянськості, ми з’ясували, що громадянськість містить у собі три складові : знання, переживання та навички. Менша питома вага в структурі громадянськості – вчинки, поведінка та практичні дії. Виховання громадянськості суспільства здійснюється через різноманітні навчальні заклади, позашкільні установи. Саме суспільство ставить мету і визначає взірець у вихованні громадянина.

     В основу громадянського виховання дітей  та підлітків мають бути покладені  педагогічний досвід українського народу, його історико-культурні традиції духовність, мораль, ідеологія.

     Зміст шкільних предметів, позакласних і  позашкільних виховних заходів, середовище життєдіяльності учнів мають  бути пройняті українським національно-громадянським  духом

     Громадянські  якості формуються в процесі безпосередньої участі учнів у навчально-виховних заходах, що здійснюються на уроках учителем, а в позаурочний час – вихователем,батьками, громадськістю. І такі заходи надзвичайно  багатопланові, всеохоплюючі. Тому перша  вимога до них – вони мають спиратися  на знання, здобуті на уроках, і поглиблювати та розширювати їх.

     Підбиваючи  підсумок, можна сказати, що ідея громадянськості  залишається однією з основоположних. Громадянське виховання відіграє особливо важливу роль.