Готовність сучасної молоді до шлюбу

      Респонденти, які згодом створили повну сім’ю, частіше обговорювали із своїм майбутнім  чоловіком/дружиною “конструктивні”  питання, позитивні в психоемоційному  плані: час народження дитини, кількість  дітей; характер сімейного відпочинку, коло друзів. Особливо показовим є те, що найбільші розбіжності спостерігаються в актуальності таких питань: хто буде головою в сім’ї і хто буде розпоряджатися грошима. Якщо серед партнерів точиться суперечка за лідерство, це свідчить про наявність наочного або прихованого конфлікту в стосунках у майбутньому подружжі, вона є симптомом підвищеного ризику розпаду сім’ї.

      Результати  опитування дають підстави говорити про недостатню готовність молоді до виконання подружніх і батьківських обов’язків, що в подальшому сімейному житті спричинює особливо численні сімейні конфлікти. Так, зокрема, на неузгодженість у розподілі та виконанні домашньої роботи як причину сварок вказали 25% чоловіків і 28% жінок (за результатами опитування молодих сімей “Молода сім’я в сучасній Україні”, проведеного в червні 2003 року Державним інститутом проблем сім’ї та молоді, загальна кількість опитаних становить 997 повних сімей (1994 респонденти) і 202 неповні сім’ї (202 респонденти)).

      Певним  свідченням соціальної готовності молодих людей до самостійного сімейного життя є наявність у них належної матеріальної бази. Повністю матеріально забезпеченими визнали себе тільки 2% опитаних молодих сімей, 46% назвали своє матеріальне становище критичним. Середній рівень добробуту мають 52% молодих сімей. При цьому 69% молодих сімей отримують допомогу від батьків грішми і 73% – продуктами. Це дає підстави стверджувати, що переважна більшість молодих людей у матеріальному плані не готова утримувати власну сім’ю і відповідальність за неї перекладає на плечі батьків.

      Чинником, який свідчить про недостатню підготовленість  значної частини молоді до сімейного  життя, є відсутність у неї  власного житла. Тільки 34% молодих сімей  мають власне окреме житло, а отже й можливість самостійно вирішувати свої сімейні проблеми, 28% змушені наймати квартиру чи мешкати в гуртожитку. Більше третини молодих сімей мешкає на житловій площі батьків або інших родичів (37%). Житлова залежність і ведення спільного з батьками господарства стримує процес дорослішання, набуття навичок самостійного життя, формування відповідальності за родину, вміння покладатися на власні сили у вирішенні складних проблем.

      Недостатня  продуманість і зваженість сучасних шлюбів серед молоді вказує на низький  рівень усвідомлення правової основи шлюбу. Звідси й великий відсоток розлучень, які супроводжуються судовими процесами й розподілом майна та особливо негативно позначаються на вихованні й долях дітей.

      Для переважної більшості молоді характерні поверхові й приблизні уявлення про сімейне право, правові основи шлюбу. Про це, зокрема, свідчить слабке впровадження у практику традиції укладання шлюбного контракту, який визначає не лише майнові чи інші проблеми подружнього життя, а й чітко регламентує права, обов’язки кожного з подружжя стосовно одне одного, а також стосовно дітей у випадку розлучення. Шлюбні контракти підписали 2% молодих подружжів, а 9% взагалі нічого про них не чули. Шлюбні контракти уклали молоді люди, які мали попередній досвід сімейного життя.

      Таким чином, дослідження сучасної сім’ї свідчать про недостатній рівень готовності подружжя до шлюбу. І як наслідок – малодітність і розлучення. Дві третини розлучень припадають на перші п’ять років шлюбу. Це спричиняється багатьма факторами: завищеними очікуваннями від шлюбу, особистісною незрілістю подружжя, комунікативною некомпетентністю і т. ін.

      Таким чином, актуальною на сьогодні є спеціальна підготовка молоді до шлюбу і сімейного життя, яка передбачає:

• підвищення відповідальності молоді у шлюбно-сімейних стосунках, а також щодо батьківства;
• формування здорового способу життя через роз’яснення залежності сексуальності, можливості батьківства від наявності шкідливих звичок (куріння, алкоголізму, вживання наркотиків);
• формування психологічної компетентності щодо особливостей взаємин у сім’ї;
• висвітлення питань раціонального ведення господарства, ефективної організації бюджету сім’ї.

      ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 

      1. Дослідження готовності до браку

      1.1. Проведення опитування

      Щоб спробувати визначити готовність юнаків до браку, ми провели опит на дану тему (див. додаток 1).

      Серед 20 опитаних представлені 10 юнаків і 10 дівчат віком від 17 до 20 років – учні середньої школи, студенти вищих учбових закладів, робітники різних професій м. Одеси. Опитування проводилось російською мовою, оскільки для опитуваних вона є рідною.

      Результати  опиту для більшої наочності  зведено в таблицю 1.

    Таблиця 1

    Результати  опитування щодо готовності до браку

      1.2. Інтерпретація результатів  опитування

1. По результату опиту визначено, що позитивно відносяться до браку, в процентному співвідношенні, 55% від числа всіх респондентів. 15% відносяться до браку негативно (в своєї більшості це – юнаки віком 17-18 років), 30% поки не замислювалися про це.
2. Нормальним вступ до браку за час вчення в ВНЗ вважають 60% опитаних, переважно дівчата, 20% вважають, що брак заважає навчанню, та 20%  не визначились з відповіддю.
3. Серед опитуваних 45% вважають, що найприйнятніший вік для вступу до браку 20-30 років, 30% вважають таким віком від 30 і старше, 20% (дівчата) віддали перевагу 18-20 років та 5% (1 дівчина) вважає таким віком 10-18 років.
4. Соціальний стан обранця (обраниці) має значення для 20%, 60% не придають цьому значення та 20% вважають, що це бажано, але не вирішальне.
5. Соціальний рівень чоловіка не має значення для 35% опитаних, переважно дівчат, серед інших 40% віддають перевагу "бізнесмену", 25% - "інтелігенту", "студента" і "службовця" не визначив ніхто.
6. Відношення до браку в ранньому віці розподілилося так: нормальне – 20%, нормально, але з сумнівом – 15%, негативно – 30%, 35% не знайшли відповіді на це питання.
7. Бажання вступити до шлюбу висловили 35%, переважно дівчата, одружитися, але перед цим закінчити навчання – 30%, переважно хлопці, 35% не визначилися з відповіддю. Повністю негативно не відповів ніхто.
8. На питання, знаходяться чи є вони в шлюбі, всі відповіли негативно.

      2. Дослідження за методикою Е.Берна "Визначення ролевих позицій в міжособових стосунках"

      2.1. Проведення експерименту

      Міжособові  стосунки теж мають вплив на готовність до шлюбу, тому для визначення ролевих позицій в міжособових стосунках було проведено тестування за методикою Е.Берна.

      Згідно  Э. Берну, звертаючись до іншої людини, ми вибираємо один з можливих станів нашого «Я»: стан Батька, Дорослого  або Дитяти (Дитя).

      Досліджуваним було запропоновано оцінити твердження (Додаток 2). в балах від 1 до 10.

      Після обробки результатів була складена таблиця 2.

      Таблиця 2

      Результати  дослідження за методикою Е.Берна "Визначення ролевих позицій в міжособових стосунках"

      2.2. Інтерпретація результатів експерименту

      Якщо  у вас вийшла формула ВДР, то ви володієте розвиненим відчуттям відповідальності, в міру імпульсні і не схильні до повчань і моралей. Це людина здатна до серйозних відносин, досить відповідальна та впевнена.

      Результат з цією формулою одержало 40% досліджених.

      Якщо  ви отримали формулу РДВ, то для вас характерні категоричність і самовпевненість. Це людина, яка не завжди прислухується до інших, імпульсивна та емоціональна, рідко йде на компроміси.