Гендерні особливості міжособистісного спілкування у молодшому шкільному віці

- слід зазначити, що на становлення статеворольових особливостей дітей впливають не тільки біологічні, але й, багато в чому, соціальні фактори;

- у молодшому шкільному віці виділяють чотири типи статеворольової поведінки: 1) маскуліний - лідерські позиції, авторитарність, сила, незалежність поведінки; 2) фемініний - тип, що характеризується підлеглою поведінкою, відсутністю ініціативи, обережністю; 3) андрогінний - тип, вільний від твердої статевої типізації, характеризуються високою соціальною активністю, наполегливістю, самостійністю в прийнятті рішень, високим рівнем реальних досягнень; 4) недиференційований - відсутність статеворольових орієнтирів, пасивність, емоційне відкидання усіх видів діяльності, низький рівнень реальних досягнень, відсутність соціального прийняття в колективі однолітків і відповідне уникання контактів;

- що ж стосується конкретно гендерних відмінностей, то ми зробили наступні висновки: 1) відносно эмпатії, у хлопчиків та дівчат не виявлено значніх відмінностей, просто такі якості, як турбота і ласка менш відповідають чоловічій гендерній ролі, ніж жіночій. Унаслідок цього, соціум, за допомогою виховання і соціалізації, певним чином пригнічує зовнішній прояв эмпатії у чоловіків; 2) стосовно емоційності, думки суперечливі. Одні дослідники вважають, що вже з раннього дитинства дівчата виявляють більшу, ніж хлопчики,  емоційність, інші ж говорять, що хлопчики і дівчата емоційні в однаковій мірі, але виражають свої емоції з різним ступенем інтенсивності, що пояснюється розбіжностями у нормах, що стосуються емоційної експресії; 3) у дослідженнях агресивності, результати виявилися більш достовірними. З'ясувалося, що хлопчики схильні виявляти велику вербальну і фізичну агресію, роблячи це відкрито. Дівчата ж, найчастіше,  виявляють непрямі форми агресії; 4) розбіжності у прояві альтруїзму випливають з того факту, що норми, які відповідають за надання допомоги різні для чоловічої та жіночої ролі. Таким чином, дівчата схильні обирати "турботливі" види допомоги, а від хлопчиків очікують "героїчні" та "кавалерські" види допомоги; 5) щодо слухняності слід зазначити, що дівчата більш покладисті, і, намагаючись переконати інших діяти так, як їм хочеться, вони особливо схильні використовувати тактовні і ввічливі пропозиції, у той час як хлопчики набагато частіше застосовують вимогливі чи контролюючі стратегії; 6) вже на першому році життя дівчата виявляють більшу, ніж хлопчики, боязливість у невизначених ситуаціях і легше лякаються. Крім того, у таких ситуаціях вони більш обережні, менш напористі і менш схильні ризикувати; 7) встановлено, що ще до народження хлопчики виявляють більший, ніж дівчата, рівень активності, і зберігають його впродовж дитинства, особливо в ситуаціях спілкування з однолітками.

ВИСНОВКИ

Детально розглянувши та проаналізувавши теоретичний матеріал, що стосується теми гендерних особливостей міжособистісного спілкування у молодшому шкільному віці, ми дійшли наступних висновків.

Молодший шкільний вік (з 6-7 до 9-10 років) ознаменований зміною соціальної ситуації розвитку дитини - вона вступає у складні відносини посередництва між двома інститутами соціалізації: родиною та школою. Навчальна діяльність виступає як ведучий вид діяльності у цьому віці. Дуже велике значення для дитини на цьому етапі набуває міжособистісне спілкування з однолітками. У процесі такого спілкування розвивається особистість дитини, здійснюється пізнавальна предметна діяльність, формуються найважливіші навички міжособистісного спілкування і моральної поведінки. Особистість учителя, що забезпечує соціалізацію дитини, її психологічний стан у класі й у спілкуванні з однолітками, також набуває для молодшого школяра великого значення.

У молодшому шкільному віці слід відзначити розвиток наступних психічних процесів і особистісних характеристик: 1) розвиток когнітивної сфери (довільність і абстрактно-логічне мислення); 2) емоційна сфера (зростає уміння дитини володіти своїми почуттями,  активно розвиваються соціальні емоції, такі, як самолюбство, почуття відповідальності, почуття довіри до людей і здатність дитини до емпатії; дитина стає спроможною до емоційної децентрації); 3) мотиваційна сфера (побудова ієрархії системи мотивів, тенденція до формування свідомого і вольового регулювання поведінки, два види мотивів - пізнавальні та соціальні); 4) Я-концепція (спрямованість на самоактуалізацію своєї особистості, формування Я-образу  учня).

Що ж стосується саме гендерних особливостей міжособистісного спілкування у молодших школярів, то слід зазначити, що на становлення статеворольових особливостей дітей впливають не тільки біологічні, а й, головним чином, соціальні фактори.

              У молодшому шкільному віці можна виділити чотири типи статеворольової поведінки: маскуліний (лідерські позиції, авторитарність, сила, незалежність поведінки), фемініний (тип, що характеризується підлеглою поведінкою, відсутністю ініціативи, обережністю), андрогінний (тип, вільний від твердої статевої типізації, характеризуються високою соціальною активністю, наполегливістю, самостійністю в прийнятті рішень, високим рівнем реальних досягнень), недиференційований (відсутність статеворольових орієнтирів, пасивність, емоційне відкидання усіх видів діяльності, низький рівнень реальних досягнень, відсутність соціального прийняття в колективі однолітків і відповідне уникання контактів).

Проаналізувавши конкретні гендерні відмінності, ми зробили наступні висновки: 1) емпатія - у хлопчиків та дівчат не виявлено значніх відмінностей, просто такі якості, як турбота і ласка менш відповідають чоловічій гендерній ролі, ніж жіночій. Унаслідок цього, соціум, за допомогою виховання і соціалізації, певним чином пригнічує зовнішній прояв эмпатії у чоловіків; 2) емоційність. З одного боку, дослідники вважають, що вже з раннього дитинства дівчата виявляють більшу, ніж хлопчики,  емоційність, інші ж говорять, що хлопчики і дівчата емоційні в однаковій мірі, але виражають свої емоції з різним ступенем інтенсивності, що пояснюється розбіжностями у нормах, що стосуються емоційної експресії; 3) стосовно агресивності результати є більш достовірними. З'ясувалося, що хлопчики схильні виявляти велику вербальну і фізичну агресію, роблять це відкрито. Дівчата ж, найчастіше,  виявляють непрямі форми агресії; 4) розбіжності у прояві альтруїзму випливають з того факту, що норми, які відповідають за надання допомоги різні для чоловічої та жіночої ролі. Таким чином, дівчата схильні обирати "турботливі" види допомоги,   а    від  хлопчиків очікують   "героїчних"   та    "кавалерських";

5) слухняність - виявилося, що дівчата більш покладисті, і, намагаючись переконати інших діяти так, як їм хочеться, вони особливо схильні використовувати тактовні і ввічливі пропозиції, у той час як хлопчики набагато частіше застосовують вимогливі чи контролюючі стратегії; 6) уже на першому році життя дівчата виявляють більшу, ніж хлопчики, боязливість у невизначених ситуаціях і легше лякаються. Крім того, у таких ситуаціях вони більш обережні, менш напористі і менш схильні ризикувати; 7) встановлено, що ще до народження хлопчики виявляють більший, ніж дівчата, рівень активності, і зберігають його впродовж дитинства, особливо в ситуаціях спілкування з однолітками.

              Працюючи над цією темою, ми знайшли її дуже цікавою та актуальною. Тому вбачаємо перспективу розвитку у даному  психологічному напрямі. Таке явище, як гендерні особливості міжособистісного спілкування у молодшому шкільному віці можна пов’язати зі становленням гендерної ідентичності, а також з засвоєнням гендерних стереотипів. Це і буде тематикою для наших наступних досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Абрамова, Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов / Г.С. Абрамова. – 3-е изд., испр., - М.: Издательский центр «Академия», 1998.- 672 с.

2.      Бендас, Т.В. Гендерная психология: учебное пособие / Т.В. Бендас. – СПб.: Питер, 2005.- 431с.: ил.– (серия «учебное пособие»).

3.      Берн, Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002.- 320 с. (Секреты психологии).

4.      Блонский П. П. Психология младшего школьника: избр. психолог. труды / П. П. Блонский / под ред. А. И. Липкиной, Т. Д. Марцинковской. - М.: Изд-во Моск. Психолого-соц. ин-та; Воронеж: МОДЕК, 2006. – 632 с. – (Психологи России).

5.      Бодалев, А.А. Психология общения / А.А. Бодалев. – М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996.- 256 с.

6.      Бреслав Г.М., Хасан Б.И. Половые различия и современное школьное образование / Г. М. Бреслав, Б.И. Хасан // Вопросы психологии. - 1990. - № 3.

7.      Бужигеева М.Ю. Гендерные особенности детей на начальном этапе обучения / М.Ю. Бужигеева // Педагогика. – 2002.- ст.8.

8.      Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников / К.М. Гуревич. – М.: Знание, 1988. - 80 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Педагогика и психология»; №6).

9.      Гендерная психология: Учебно-методическое пособие  / под редакцией В.И. Носкова, Г.В. Ложкина. – Донецк: ДИУ, ООО «Компьютер Норд», 2004.- 144 с.

10. Каган М.С. Мир общения: проблема межсубъектных отношений / М.С. Каган. – М.: Политиздат, 1988. -319 с. – (Над чем работают, о чем спорят философы).

11. Клецина И. С. Гендерная социализация : учеб. пособие / И.С. Клецина; Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. - СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 1998. - 92 с.

12. Кон И.С. Психология половых различий / И.С.Кон // Вопросы психологии. - 1981. - №2. – с. 47-57. Кон И.С. Половые различия и дифференциация социальных ролей. – в кн.: Соотношение биологического и социального в человеке. М., 1975. – 763-776 с.

13. Кон И.С. Ребенок и общество / И.С. Кон. - М., 1988. – 123 с.

14. Крайг Г.  Психология развития / Г. Крайг. – СПб.: Питер, 2002.- 992 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).

15. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов / В.Н. Куницына, Н.В. Казаринова, В.М. Погольша. – СПб.: Питер, 2001. - 544с.: ил. - (Серия "Учебник нового века").

16. Мухина,  В.С.  Возрастная психология: Учебник для студентов вузов / В.С. Мухина. – М.: Издательский центр «Академия». 432 с.

17. Общение и формирование личности школьника / под редакцией А.А. Бодалева, Р.Л. Кричевского. – М.: Педагогика, 1987.- 150с.

18. Психология человека от рождения до смерти / под редакцией А.А. Реана. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 656 с. - (Серия «Психологическая энциклопедия»).

19. Семенова Л.Э. Социокультурные аспекты гендерной социализации в детском возрасте. Программа спецкурса для студентов факультета психологии / Л.Э. Семенова. - Н.: Новгород, 2003. - 117 с.

20. Сироткин Л.Ю. Младший школьник, его развитие и воспитание / Л.Ю. Сироткин, А.Н. Хузиахметов / под общ. ред. А.Н. Хузиахметова. – Казань.: Дом печати, 1998. - 211 с.

21. Чекалина А.А.  Гендерная психология: Учебное пособие / А.А. Чекалина.- М.: «Ось-89», 2006.- 256с.

22. Чекалина А.А. Программа формирования гендерно-психологической компетентности учителя начальных классов / А.А. Чекалина // Психология и школа. - 2007.- №2.

23. Шеффер Д.  Дети и подростки: психология развития / Д. Шэффер. 6-ое изд. – СПб.: Питер, 2003. - 976 с.