Формування творчих здібностей у молодших школярів

    Виходячи  з поставленої мети темою курсового  проекту  є розгляд  питання  розвиток та забезпечення творчої діяльності молодших школярів  у позакласній  роботі  з природознавства, тому для більш ширшого розуміння необхідно надати загальну  характеристику творчим  здібностям взагалі  та їх розвиток.

    Що  ж таке "творчі здібності" або "креативність" (від лат.  —  творення) Американський психолог Фромм  запропонував таке визначення цього поняття: "Це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду."

    Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

      Швидкість думки — кількість ідей, яка виникає за одиницю часу.    Гнучкість думки - здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати і в іншому. Гнучкість — це добре розвинутий навик переносу (транспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від скомпрометованої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику і до парадоксів.

    Оригінальність  - здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу.

        Допитливість  - здатність дивуватися, відкритість та інтерес до усього нового.

    Сміливість — здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

    Ці  показники є вродженими, чи залежать від впливу середовища? Один із творців системи вимірювання творчих здібностей Торренс відзначав з цього приводу, що успадкований потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. В якій мірі творчі імпульси дитини набудуть характеру творчості залежить від впливу батьків та інших дорослих. Сім'я здатна розвинути або знищити творчий потенціал малюка ще у дошкільному віці. [18, 78-84].

    Для дитини основною діяльністю, в якій виявляється її творчість, є гра. Але гра не лише створює умови  для такого вияву. Як свідчать дослідження психологів, вона в значній мірі сприяє розвиткові творчих здібностей малюка (стимулює його). У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості й оригінального мислення, здатності конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.

    Ще  одна винятково важлива властивість  ігрової діяльності - це внутрішній характер її мотивації. Діти граються тому, що їм подобається сам ігровий процес. І дорослим залишається лише використати цю природну потребу для поступового залучення дітей до більш складних творчих форм ігрової активності. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розвитку їх творчих здібностей важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри. [19, 100-103].

    Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини? Однозначної відповіді на це питання психологи ще не дали. Тому проблема залишається актуальною до нинішнього дня. Існують різні підходи і рекомендації. Так, наприклад, американський психолог Дж. Сміт написав на цю тему книгу, яка особливо яскраво відображає типовий підхід до навчання творчості, що існує сьогодні у більшості зарубіжних авторів.

    Навчання  творчості, на думку Дж. Сміта, стане  можливим, якщо будуть створені такі основні  умови;

    1)    умови фізичні, тобто наявність  матеріалів для творчості і  можливості в будь-яку хвилину діяти з ними;

    2)    умови соціально-економічні, за яких  дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;

    3)    психологічні умови, зміст яких  полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.

    Але роль дорослих у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати малюкові в розвитку його творчих здібностей.

      Цікава статистика

      Креативність досягає піку у  віці від 3,5 до 4,5 років, а також  зростає у перші три роки  навчання в школі; знижується  протягом наступних року-двох  і потім отримує новий поштовх,  можливо, у зв'язку з підвищенням рівня фізичного розвитку .

      Креативність неоднозначне залежить  від освіти. Більшість дітей втрачає свою  спонтанну відвагу, коли вони стають "окультуреними".

      Період життя людини від 2,5 до 7 років психологи називають другим віком запитань (перший вік — від 1 року до 2,5 років). На кінець цього періоду спостерігається "пік допитливості" — найбільша кількість запитань в мовленні дітей, після чого відзначається спад. [21, 34-38].

ВИСНОВКИ

 

    У курсовій роботі було розглянуто питання “Психологічні умови формування здібностей у молодших школярів ”.

    У процесі роботи було визначено науково – теоретичні  засади здібностей , їх прояви,  надано загальну характеристику видам та структурі  здібностей, з’ясовано   індивідуальні  відмінності  у здібностях людей та їх природні  передумови, сформульовано  уявлення про психологічні умови формування  здібностей у дітей молодшого шкільного віку.

       Необхідно зауважити, що особливо  важливу роль у структурі здібностей  відіграє здатність людини мислити, розкривати не дані безпосередньо зв'язки та відношення. Важливе значення тут мають такі якості мислення, як широта, глибина, якість, послідовність, самостійність, критичність, гнучкість.

    Здібності — це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо науковій та іншій діяльності і є необхідною умовою її успіху.

    Кожна людина здібна до певного виду діяльності. Поза діяльністю цю властивість людини не можна розпізнати, описати та охарактеризувати. Тому ми й складаємо думку про здібності людини за її роботою та результатами діяльності.

    Характеризуючи  здібності людини, ми робимо висновки про них з погляду вимог, які  висуває до людини навчальна, виробнича, наукова та будь-яка інша діяльність, оцінюємо її як активного діяча, творця матеріальних і духовних цінностей. Завдання розвитку творчих здібностей дітей у цей період життя має полягати передусім у тому, щоб збільшити кількість звичних для них кодів, розширити їх досвід в користуванні різними кодами (наприклад, у дитини, схильної до зорово-просторового мислення,  

виробляти навики оперування буквеними і цифровими  символами). А надалі важливо допомогти  їм "знайти себе", зрозуміти, які  символи, які коди є для них  оптимальними, найбільш прийнятними. Тоді мислення стане максимально продуктивним, а творчий потенціал — багатшим.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Айзенк Г. Проверьте свои способности. — М.: Мир, 1972.
2. Барташніков О.О., Барташнікова І.А. Інтелектуальна ігротека. Тренування інтелектуальних і творчих здібностей дітей 6 років. Рівень І. Альбом. -Львів: Оксарт, 1996.
3. Барташніков О.О., Барташнікова І.А. Інтелектуальна ігротека. Тренування інтелектуальних і творчих здібностей дітей 6 років. Рівень І. Методичний посібник. -Львів: Оксарт, 1996.
4. Барташникова И.А., Барташников А.А.. Учись играя. Тренировка интеллекта. Игры й тесты для детей 5-7 лет. — Харьков: Фолио, 1997.
5. Богеен Г. И. Уровни й компоненти речевой способности человека: Учеб. пособие. — Калинин, 1975.
6. Ветер Л. А. Педагогика способностей. — М., 1973.
7. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2007. – 400 с.
8. Голубева 3. А. Комплекснеє исследование способностей // Вопр. психологии.—1986.—№5.
9. Джинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. - М.: Издательский центр «Академия», 1996.
10. Дьяченко О.М., Веракса Н.Е. Чего на свете не бывает? -М.: Знание, 1994.
11. Загальна психологія / За ред. академіка С.Д. Максименка. Підручник. – 3-тє вид., перерол. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – 688 с.
12. Загальна психологія: Підручник / Для сиуд. Психол. І педагог. спеціальностей. – 2-ге видан., випр. і доп. – К.: «Центр учбової літератури». – 2007. – 968 с.
13. Лук А.Н. Мышление й творчество. -М.: Политиздат, 1976.
14. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства й творческие способности.-М.: Знание, 1981.
15. Никитин Б.П. Развивающие игры. -М.: Педагогика, 1981.
16. Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.
17. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.
18. Психологія  За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.
19. Лейтес Н. С. Умственные способности и возраст. — М.: Педагогика, 1971.
20. Матюшкин А. М. Одаренные й талантливые дети // Вопр. психологии. — 1988.—№4.
21. Мерлий В. С. Структура личности: Характер, способности, самосознание; Учеб. пособие к спецкурсу. — Пермь: Изд-во Перм, ун-та, 1990.
22. Одаренные дети: Пер. с англ. /Общ. ред. Г.В. Бурменской В.М, Слуцкого. - М.: Прогресе, 1991.
23. Павелків Р.В., Цигикало О.П. Дитяча психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2008. – 432 с.
24. Проскура Е.В. Развитие познавательных способностей дошкольника.- К., 1985.
25. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка. К.: Рад.школа, 1985.
26. Сухомлинський В. Сто порад вчителеві. - К.: Рад.школа, 1988.
27. Чудповский В. 3. Воспитание способностей й формирование личности. — М., 1986.

Якиманская  М. С. Развивающее обучение. — М., 1979