Динаміка процесу заучування у молодших підлітків

   Але більш високі результати спостерігаються  у дівчаток, отже хлопчики поступаються місцем лідера у процесі заучування. 

   Дана  діаграма представляє відношення високих, середніх та низьких показників рівня  заучування у дівчаток при кількості  досліджуваних у відсотках.  
 
 

Рис 2.2.3 

     Проаналізувавши дані діаграми, ми бачимо, що

• 23 % досліджуваних мають низький показник заучування
• 38,5 % досліджуваних мають середній показник заучування
• 38,5 % досліджуваних мають високий показник заучування

   Тобто, більшість досліджуваних дівчаток з високими та середніми показниками  заучування. Це говорить про те, що дівчатка показали високі результати в даному експерименті.

   Дана  діаграма представляє відношення високих, середніх та низьких показників рівня  заучування у хлопчиків при кількості  досліджуваних у відсотках.  

Рис. 2.2.4 

     Проаналізувавши дані діаграми, ми бачимо, що

• 33,3 % досліджуваних мають низький показник заучування
• 33,3 % досліджуваних мають середній показник заучування
• 33,3 % досліджуваних мають високий показник заучування

     Тобто, показники хлопчиків розділилися  порівну на кожен рівень. Це говорить про те, що хлопчики показали середні результати в даному експерименті. 

     Отже, відсоткові показники рівня заучування у хлопчиків знаходяться на одному рівні, а у дівчаток більшість  припадає на високий та середній рівень заучування. Тобто, дівчатка показали більш високі результати заучування у даному експерименті, ніж хлопчики.

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ II 

     Емпіричне дослідження було проведене за допомогою методики «Дослідження динаміки процесу заучування». Вона була запропонована

А. Р. Лурія  для дослідження пам¢яті і однозначно підходить за усіма параметрами для даного експерименту.

     Проведення  методики проходить у відповідній  атмосфері. У кімнаті не повинно бути сторонніх розмов. Досліджуваному пропонують запам'ятати 8 слів. Матеріал пред’являють аудіо способом. Вони повинні відповідати декільком умовам:

     1) одноманітність: всі слова - іменники  в од. числі, ім. відмінку, що складаються  з однакової кількості складів  (одно-або двоскладові);

     2) слова по можливості, мають бути  пов'язані між собою (не можна  пропонувати для запам'ятовування  слова: стіл-стілець; вогонь - вода і т. п.).

     Дослідження проводилось в Білоцерківській спеціалізованій загальноосвітній школі №12 у 5-Б класі. У класі навчається 25 дітей, з них 12 хлопців і 13 дівчат.

Після проведення дослідження, були підраховані  результати за шкалою «середнє значення» по даним  кожного досліджуваного.

   У діаграмі дівчаток спостерігається  більший спад результатів, ніж у  діаграмі хлопчиків. Тобто дані хлопчиків  є близькими за кількістю відтворюваного матеріалу.

   Але більш високі результати спостерігаються у дівчаток, отже хлопчики поступаються місцем лідера у процесі заучування.

   Показники процесу заучування дівчаток перевищують показники хлопчиків по рівню статистичної  значимості (p<=0,05).

   Тобто гіпотеза підтверджується математично. Для математичного підтвердження, був використаний критерій Манна – Уитни (U) 
 

   ВИСНОВКИ

     У представленій курсовій роботі, на тему «Динаміка процесу заучування у молодших підлітків», був проведений огляд літератури, що стосується проблеми заучування як невід'ємної частини вивчення психології пам'яті. Приведена методика вивчення процесу заучування і її практичне вживання на підставі результатів. Були зроблені висновки і виведені графічні залежності між результатами показників заучування хлопчиків та дівчаток.

Були  представлені математичні розрахунки підтвердження гіпотези даного дослідження.

А.Р. Лурія  говорить про пам¢ять:

     “Кожне наше переживання, враження  та рух залишає певний відбиток, який зберігається достатньо  довгий час і при відповідних  умовах проявляється знову і  стає предметом свідомості”.

     Пам¢ять – це здатність до відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей нервової системи, що виражається в можливості довгостроково зберігати інформацію про події зовнішнього світу та реакції організму і багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки.

     Запам’ятовування - один з основних процесів пам’яті.

     Виділяють особливу форму довільного (свідомого) запам¢ятовування – заучування. Воно здійснюється в процесі багаторазових повторень.

     При заучуванні особливу роль має завдання, а також способи та прийоми, що слугують якомога кращому закріпленню матеріала в пам¢яті. Заучування необхідно тоді, коли потрібно запам¢ятати матеріал з великим ступенем точності та зберегти його в пам¢яті на довгий час.

     У зв’язку з дальшим розвиток мислення мимовільне запам’ятовування набуває  дедалі більшої систематичності і вищої продуктивності.

     Тому  вивчення процесу заучування і вживання його властивостей на практиці дозволяє глибше зрозуміти психологію пам'яті людини. Тема запам'ятовування є дуже актуальною при вивченні психології пам'яті.

     Практична частина була створена на основі результатів методики «Дослідження динаміки процесу заучування».

     Дослідження проводилось в Білоцерківській спеціалізованій загальноосвітній школі №12 у 5-Б класі.

     Гіпотеза: показники процесу заучування дівчаток перевищують показники хлопчиків.

     Проаналізувавши дані таблиць та показники графіків, можна сказати, що у показниках дівчаток спостерігається більший спад результатів, ніж у показниках хлопчиків. Тобто  дані хлопчиків є близькими за кількістю відтворюваного матеріалу.

     Але більш високі результати спостерігаються  у дівчаток, отже хлопчики поступаються місцем лідера у процесі заучування.

     Для математичного підтвердження або  спростування нашої гіпотези, використовуємо математичні методи в психології.

     В даному разі був використаний критерій Манна – Уитни (U).

     Висновок: Показники процесу заучування дівчаток перевищують показники хлопчиків по рівню статистичної  значимості (p<=0,05). Тобто гіпотеза підтверджується математично.

     Чи  не є ця тенденція тим, що це особистий досвід розумової роботи – чи це самовиховання дорослих, чи шкільне навчання, чи природні задатки? Залишається визначати. Адже у молодших дітей ці задатки виявляють себе у чистому вигляді, вони ще не так помножені на зусилля батьків, на працю педагога, на вплив прочитаних книжок, переглянутих телепередач,як у підлітків.

     Тому, дослідження даної курсової роботи, підтверджене лише однією групою дітей  в рамках однієї школи і може бути зовсім іншим у іншій ситуації.

    Практичне призначення курсової роботи мотивується  тим, що матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення динаміки процесу заучування.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Лурия А.Р. Внимание и память. – М., 1975.-521c.
2. Психология развития. Словарь / Под. ред. А.Л. Венгера. - М.: ПЕР СЭ, 2006. - 176 с.
3. Аткинсон В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. - СПб.: Респекс, 2002. - 384 с
4. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 1998. - 816 с.
5. Смирнов А. А, Психология запоминания, М,. 1988
6. Немов Р.С. Психология. М., 1998
7. Занков  Л В, Память, , М, 1979
8. Савченко О.Я. Умій вчитися: Навч. посібник для молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 188 с;
9. Крылов А., Маничев С. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии - Спб.: Питер, 2001.
10. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1967.
11. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. - М: Смысл, 2004.