Динаміка процесу заучування у молодших підлітків

         Пам'ять залежить від властивостей  особистості, її інтересів і  схильностей. У пам'яті утримується  те, що відповідає інтересам людини, і забувається те, що не має для нього істотного значення, що йому байдуже.

     Запам'ятовування стає успішним також при наявності  запасу знань, необхідних для зв'язування з ними нових знань. Пробіл в знаннях  не дає можливості засвоїти наступний матеріал. Не тільки знання залежать від пам'яті, але й пам'ять залежить від наявних знань. [6]

     Виходячи, з індивідуальних відмінностей пам'яті  у людей доцільно користуватися  різними прийомами і компенсувати слабкі сторони пам'яті, розвивати самоконтроль.

     Розвиток пам'яті відбувається  у процесі навчання. Воно є  результатом запасу знань, розвитку  абстрактного мислення, розвитку  волі і самосвідомості, тобто  особистості в цілому. 

2.   Вікові особливості розвитку пам¢яті молодших підлітків

   У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучувати і відтворювати. Зростає продуктивність запам’ятовувати навчальний матеріал. Порівняно з першокласниками в учнів другого класу запам’ятовування конкретного матеріалу збільшується на 28%, абстрактного – на 68%, емоційного – на 35%. У І-ІІІ класах частіше вдаються до спеціальних прийомів запам’ятовування. Ефективність словесного запам’ятовування зростає за рахунок оволодіння учнями досконалішими мнемічними прийомами. Порівняно менше зростає в цьому віці продуктивність запам’ятовування конкретних предметів та їх зображень. У молодших школярів інтенсивно розвивається точність запам’ятовування тексту. Учні ІІІ класу в середньому в 2,4 рази точніше запам’ятовують текст, порівняно з учнями І класу і в 1,5 рази точніше, ніж учні ІІ класу.

   З віком у молодших школярів підвищується точність, впізнавання запам’ятовуваних об’єктів. Найбільший діапазон впізнавання  у першокласників, а в учнів  третіх класів він знижується у 4-5 рази. Дівчата дещо точніше впізнають  предмети, ніж хлопчики.

Розвиток  пам’яті молодших школярів полягає  в зміні співвідношення мимовільного та довільного запам’ятовування, образної та сюжетної-логічної пам’яті. [8, 124]

     У молодшому шкільному віці відбуваються інтенсивний розвиток довільної  пам’яті, довільного запам’ятовування й відтворення. Але без спеціального керівництва розвиток пам’яті молодші школярі використовують тільки найпростіші способи довільного запам’ятовування і відтворення. Так у школярів ІІ класу переважає оповідання з використанням готового плану дає нижчі результати, ніж просто повторювання. За даними А.Смирнова молодші школярі часто не знають таких прийомів заучування як смислове групування матеріалу, поділ тексту на частини. Для розвитку логічної пам’яті важливою є настанова вчитися зрозуміти навчальний матеріал, а потім завчити його.

     Якщо  учнів не навчити порівнювати, знаходити  подібне і відмінне в начальному матеріалі, то неминучі помилки в  запам’ятовуванні, пов’язані із змішуванням  подібного. Чітке усвідомлення подібного  і відмінного – необхідна умова міцного запам’ятовування матеріалу молодшими школярами. Важливою умовою для такого запам’ятовування є також оволодіння прийомами співвіднесення, який полягає в пов’язуванні майбутніх знань з раніше набутими. Учні ІІІ класу уже здатні самостійно користуватися такими прийомами.

     У зв’язку з дальшим розвиток мислення мимовільне запам’ятовування набуває  дедалі більшої систематичності  і вищої продуктивності. [8, 129-132]        
 

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ I 

     Пам¢ять – це здатність до відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей нервової системи, що виражається в можливості довгостроково зберігати інформацію про події зовнішнього світу та реакції організму і багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки.

     Пам'ять  визначає нашу індивідуальність і заставляє діяти тим або іншим способом більшою мірою, чим будь-яка інша окремо взята особливість нашої особи.

     Для кожного з нас пам'ять унікальна. Пам'ять дозволяє нам усвідомлювати  і власну індивідуальність, і особу інших людей.

        Пам'ять залежить від властивостей  особистості, її інтересів і  схильностей. У пам'яті утримується  те, що відповідає інтересам людини, і забувається те, що не має  для нього істотного значення, що йому байдуже. 

     Запам’ятовування - один з основних процесів пам’яті. Засадовими стосовно нього є утворення й закріплення тимчасових нервових зв’язків.

     Виділяють особливу форму довільного (свідомого) запам¢ятовування – заучування. Воно здійснюється в процесі багаторазових повторень.

     При заучуванні особливу роль має завдання, а також способи та прийоми, що слугують якомога кращому закріпленню матеріала в пам¢яті. Заучування необхідно тоді, коли потрібно запам¢ятати матеріал з великим ступенем точності та зберегти його в пам¢яті на довгий час.

     У молодшому шкільному віці відбуваються інтенсивний розвиток довільної пам’яті, довільного запам’ятовування й відтворення.

Зростає продуктивність запам’ятовувати навчальний матеріал.

     Ефективність  словесного запам’ятовування зростає  за рахунок оволодіння учнями досконалішими мнемічними прийомами.

     У зв’язку з дальшим розвиток мислення мимовільне запам’ятовування набуває  дедалі більшої систематичності  і вищої продуктивності 

Розділ  II. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ «ЗАУЧУВАННЯ» 

2.1 Характеристика методики для вивчення процесу «заучування»

     Методика  «Дослідження динаміки процесу заучування», була запропонована А. Р. Лурія для  дослідження пам¢яті.

     Саме  вона була використана в даному дослідженні, тому що однозначно підходить за усіма параметрами для даного експерименту:

• має легкий для школяра стимульний матеріал та завдання дослідження, тому підходить для зрозуміння молодшим підліткам
• досліджує саме динаміку процесу заучування
• не викликає спірних моментів у інтерпретаціі результатів дослідження

 

Специфіка методики

     Дослідженому  пропонують запам’ятати ряд елементів (складів, слів, чисел, фігур і т. ін..), щоб бути в змозі безпомилково відтворити їх у будь-якому порядку один або два рази. З цією метою ряд стимулів пред’являють декілька разів. Після кожного пред’явлення рядка досліджуваний намагається його відтворити.

     Ряд повторюється протягом 5 секунд після  закінчення відтворення.

       Кількість повторень, яка необхідна  для здійснення першого безпомилкового  відтворення всіх елементів рядка  в будь-якому порядку, і є  показником запам’ятовування.

     Повторені елементи фіксуються в протоколі  знаком, якщо досліджуваний називає  слово, якого раніше не було, воно записується  у примітці до протоколу. Дослід продовжується  до повного заучування всього рядка. 

     Проведення  методики проходить у відповідній атмосфері. У кімнаті не повинно бути сторонніх розмов. Досліджуваному пропонують запам'ятати 8 слів. Матеріал пред’являють аудіо способом. Вони повинні відповідати декільком умовам:  

     1) одноманітність: всі слова - іменники  в од. числі, ім. відмінку, що складаються з однакової кількості складів (одно-або двоскладові);

     2) слова по можливості, мають бути  пов'язані між собою (не можна  пропонувати для запам'ятовування  слова: стіл-стілець; вогонь - вода  і т. п.).  
 

Організаційні умови проведення даного дослідження: 

• Дослідження проводилось в Білоцерківській спеціалізованій загальноосвітній школі №12 у 5-Б класі. У класі навчається 25 дітей, з них 12 хлопців і 13 дівчат.

 

• Дослідження проводилося в окремому кабінеті, після третього уроку, без сторонніх  осіб, в тихій атмосфері.

 

• Інструкція  давалася в два етапи:

   1) «Зараз я тобі прочитаю слова. Слухати треба уважно. Коли закінчу читати, відразу ж повтори ті слова, які запам'ятав (запам’ятала). Повторювати можна в будь-якому порядку ». Читати слова треба повільно і чітко.

   2) «Зараз я тобі знову прочитаю ті ж слова, і ти знову повториш все, що запам'ятав (запам’ятала)». 

• Проблемних  моменті не було, всі діти зрозуміли  інструкцію і виконували із задоволенням.

 
 
 

2.2. Аналіз та інтерпретація  результатів дослідження 
 

     Після проведення дослідження, були підраховані результати за шкалою «середнє значення» по даним кожного досліджуваного (підрахунки див. у додатках).

     «Середнє  значення» = Кількість відтворених  слів за все дослідження / кількість спроб. 

     В таблиці 1 приведені загальні результати хлопчиків та дівчаток по шкалі «середнє значення» показників. 
 

     Таблиця 2.2.1

Загальна  характеристика результатів  дослідження 

 

     Гіпотеза  дослідження: Показники процесу заучування дівчаток перевищують показники хлопчиків. 

     Якщо проаналізувати дані в таблиці, а саме суму, то можна зробити висновок, що показники заучування дівчаток вищі, ніж показники хлопчиків.

     Тобто гіпотеза підтверджується.

Сума  – додаються середні значення хлопчиків та дівчаток окремо. 

     Для математичного підтвердження або спростування нашої гіпотези, використовуємо математичні методи в психології.

     В даному разі був використаний критерій Манна – Уитни (U) (розрахунки представлені в додатках). 

     Призначення. Критерій використовується для оцінки відмінностей між двома вибірками по рівні будь – якої ознаки, виміряної кількісно.

     В даному разі ознакою був процес заучування, а за допомогою критерію, я порівнювала  результати двох вибірок. 

     Висновок: Показники процесу заучування дівчаток перевищують показники хлопчиків по рівню статистичної  значимості (p<=0,05). Тобто гіпотеза підтверджується математично. 
 

     Щоб детальніше розглянути групові результати дослідження, потрібно розкласифікувати їх на групи.

     Я вирішила зробити три групи з  високими, середніми та низькими результатами дослідження у дівчаток та хлопчиків. 
 
 

     Таблиця 2.2.2

     Загальна  характеристика результатів  дівчаток 

 
 

 Для того, щоб краще побачити різницю  в показниках заучування у дівчаток, я вирішила представити дані у вигляді графіку. 

 

 Рис. 2.2.1 

 Проаналізувавши даний графік, можна зробити висновок, що індивідуальні результати дівчаток мають великий діапазон розбіжностей, що коливається від 6,2 до 7,4.

Таблиця 2.2.3

Загальна  характеристика результатів хлопчиків 

           
 

     Дані  у вигляді графіку, для кращого  сприйняття динаміки заучування. 

   

Рис. 2.2.2 

Ознайомившись та проаналізувавши дані графіки, можна  зробити висновок, що вони деяким чином  відрізняються один від одного. У  діаграмі дівчаток спостерігається більший спад результатів, ніж у діаграмі хлопчиків. Тобто дані хлопчиків є близькими за кількістю відтворюваного матеріалу.