Диагностика агрессивности старшеклассников

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2012 в 12:49, курсовая работа

Описание работы

Те, що люди часто здійснюють небезпечні агресивні дії, навряд чи підлягає обговоренню. Проте питання про те, чому вони роблять подібні дії, довго було предметом серйозної дискусії. Висловлювалися різко відмінні один від одного погляди відносно причин виникнення агресії, її природи і чинників, що впливають на її вияви. При всій різноманітності суперечливих теоретичних обґрунтувань, що висувалися, більшість з них підпадає під одну з чотирьох наступних категорій. Агресія відноситься насамперед до: 1) природженим спонукам або завдаткам; 2) потребам, що активізуються зовнішніми стимулами; 3) пізнавальним і емоційним процесам; 4) актуальним соціальним умовам в поєднанні з попереднім навчанням.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Агресивність старшокласників та її діагностика як психологічна проблема
1.1 Поняття агресії
1.2. Природа і структура агресії у вітчизняній і зарубіжній літературі
1.3. Агресивна поведінка сучасної молоді в контексті соціальної ситуації
1.4 Діагностика агресивної поведінки
Розділ 2. Методики дослідження агресивності старшокласників
2.1 Опис методики дослідження
2.2 Аналіз отриманих результатів
Висновки
Література
Додатки

Работа содержит 1 файл

Діагностика агресивності старшокласників.docx

— 143.33 Кб (Скачать)

П

р

о

а

н

а

л

і

з

у

в

а

в

ш

и

р

е

з

у

л

ь

т

а

т

и

д

о

с

л

і

д

ж

е

н

н

я

с

а

м

о

о

ц

і

н

к

и,

м

о

ж

н

а

 

з

р

о

б

и

т

и

 

н

а

с

т

у

п

н

і

в

и

с

н

о

в

к

и.

М

е

т

о

д

и

к

а

 

д

і

а

г

н

о

с

т

и

к

и

 

с

а

м

о

о

ц

і

н

к

и

Ч

.

Д

.

С

п

і

л

б

е

р

г

а

,

Ю

.

Л

.

Х

а

н

і

н

а

н

и

з

ь

к

и

й

р

і

в

е

н

ь

т

р

и

в

о

ж

н

о

с

т

і

(

д

о 30

б

а

л

і

в

)

с

п

о

с

т

е

р

і

г

а

є

т

ь

с

я

 

у

11

о

п

и

т

а

н

и

х (36,7 %),

з

 

я

к

и

х 8 (50 %)

т

е

с

т

о

в

а

н

и

х -

ж

і

н

к

и

,

а

3 (21,4 %) -

ч

о

л

о

в

і

к

и;

с

е

р

е

д

н

і

й

 

р

і

в

е

н

ь

т

р

и

в

о

ж

н

о

с

т

і

(31-45

б

а

л

і

в

)

с

п

о

с

т

е

р

і

г

а

є

т

ь

с

я

 

в

9-

т

и

о

п

и

т

а

н

и

х

а

б

о

 

в

30 %,

з

 

я

к

и

х

ж

і

н

к

и

 

с

т

а

н

о

в

л

я

т

ь 5

о

с

і

б (31,3 %),

а

 

ч

о

л

о

в

і

к

и,

в

і

д

п

о

в

і

д

н

о, 4

о

с

о

б

и

,

а

б

о

28,6 %;

в

и

с

о

к

и

й

р

і

в

е

н

ь

т

р

и

в

о

ж

н

о

с

т

і

 

д

і

а

г

н

о

с

т

у

є

т

ь

с

я

у

10

о

с

і

б,

а

б

о

33,3 %,

с

е

р

е

д

 

я

к

и

х 6

о

с

і

б

с

т

а

н

о

в

л

я

т

ь

ч

о

л

о

в

і

к

и (42,9 %),

а

4

о

с

о

б

и

-

ж

і

н

к

и

(25 %).

Т

а

к

и

м

ч

и

н

о

м

,

м

о

ж

н

а

 

з

р

о

б

и

т

и

 

в

и

с

н

о

в

о

к

п

р

о

 

т

е,

щ

о

с

а

м

о

о

ц

і

н

к

а

в

 

о

с

і

б

ж

і

н

о

ч

о

ї

 

с

т

а

т

і

д

о

с

л

і

д

ж

у

в

а

н

о

ї

 

г

р

у

п

и

 

є

 

в

и

щ

о

ю

,

н

і

ж

 

с

е

р

е

д

 

ч

о

л

о

в

і

к

і

в

.

Н

а

в

і

т

ь

в

р

а

х

о

в

у

ю

ч

и

т

е,

щ

о

ж

і

н

о

к

 

с

е

р

е

д

 

т

е

с

т

о

в

а

н

и

х

б

і

л

ь

ш

е

р

і

в

е

н

ь

т

р

и

в

о

ж

н

о

с

т

і

,

в

 

з

а

г

а

л

ь

н

о

м

у

у

 

н

и

х

 

н

и

ж

ч

и

й.

Г

р

а

ф

і

ч

н

о

 

р

е

з

у

л

ь

т

а

т

и

д

о

с

л

і

д

ж

е

н

н

я

м

а

т

и

м

у

т

ь

т

а

к

и

й

 

в

и

г

л

я

д.

Р

и

с. 2.1.

Р

е

з

у

л

ь

т

а

т

и

д

о

с

л

і

д

ж

е

н

н

я

з

г

і

д

н

о

м

е

т

о

д

и

к

и

д

і

а

г

н

о

с

т

и

к

и

 

с

а

м

о

о

ц

і

н

к

и

Ч

.

Д

.

С

п

і

л

б

е

р

г

а

,

Ю

.

Л

.

Х

а

н

і

н

а

Р

и

с. 2.2.

Р

о

з

п

о

д

і

л

р

е

з

у

л

ь

т

а

т

і

в

 

з

г

і

д

н

о

м

е

т

о

д

и

к

и

д

і

а

г

н

о

с

т

и

к

и

 

с

а

м

о

о

ц

і

н

к

и

Ч

.

Д

.

С

п

і

л

б

е

р

г

а

,

Ю

.

Л

.

Х

а

н

і

н

а

О

с

к

і

л

ь

к

и

 

в

и

к

о

р

и

с

т

о

в

у

в

а

л

и

с

ь

 

р

і

з

н

о

п

л

а

н

о

в

і

м

е

т

о

д

и

к

и

д

о

с

л

і

д

ж

е

н

н

я

 

р

і

в

н

я

 

а

г

р

е

с

і

ї

,

н

е

о

б

х

і

д

н

о

 

в

с

т

а

н

о

в

и

т

и

з

в'

я

з

о

к

м

і

ж

 

с

а

м

о

о

ц

і

н

к

о

ю

 

і

 

р

і

в

н

е

м

а

г

р

е

с

і

ї

 

д

о

с

л

і

д

ж

у

в

а

н

и

х

.

Ц

е

 

н

а

й

к

р

а

щ

е

з

р

о

б

и

т

и

 

з

а

д

о

п

о

м

о

г

о

ю

 

о

б

ч

и

с

л

е

н

н

я

к

о

е

ф

і

ц

і

є

н

т

а

 

к

о

р

е

л

я

ц

і

ї

.

К

о

е

ф

і

ц

і

є

н

т

 

к

о

р

е

л

я

ц

і

ї

-

 

ц

е

 

с

т

а

т

и

с

т

и

ч

н

и

й

п

о

к

а

з

н

и

к

в

з

а

є

м

о

з

в'

я

з

к

у.

В

з

а

є

м

о

з

в'

я

з

о

к

м

і

ж

п

а

р

а

м

е

т

р

а

м

и

 

з

н

а

ч

и

т

ь

,

 

щ

о

 

н

и

з

ь

к

и

м

 

п

о

к

а

з

н

и

к

а

м

 

о

д

н

о

г

о

 

п

а

р

а

м

е

т

р

у

 

в

і

д

п

о

в

і

д

а

ю

т

ь

 

н

и

з

ь

к

і

 

п

о

к

а

з

н

и

к

и

 

і

 

з

 

і

н

ш

о

г

о

 

п

а

р

а

м

е

т

р

у

,

 

с

е

р

е

д

н

і

м

 

п

о

к

а

з

н

и

к

а

м

 

з

 

о

д

н

о

г

о

 

п

а

р

а

м

е

т

р

у

 

в

і

д

п

о

в

і

д

а

ю

т

ь

 

с

е

р

е

д

н

і

 

і

н

ш

о

г

о

,

а

 

в

и

с

о

к

и

м

 

-

в

и

с

о

к

і

(

р

и

с

.

2.3,

а

)

.

Ц

е

,

к

о

л

и

 

в

з

а

є

м

о

з

в

'

я

з

о

к

(

к

о

е

ф

і

ц

і

є

н

т

 

к

о

р

е

л

я

ц

і

ї

)

-

п

о

з

и

т

и

в

н

и

й

,

т

о

б

т

о

 

м

а

є

 

з

н

а

к

"+".

П

р

и

н

е

г

а

т

и

в

н

о

м

у

 

в

з

а

є

м

о

з

в

'

я

з

к

у

 

н

и

з

ь

к

и

м

 

п

о

к

а

з

н

и

к

а

м

 

о

д

н

о

г

о

 

п

а

р

а

м

е

т

р

у

 

в

і

д

п

о

в

і

д

а

ю

т

ь

 

в

и

с

о

к

і

 

п

о

к

а

з

н

и

к

и

 

і

н

ш

о

г

о

,

в

и

с

о

к

и

м

 

п

е

р

ш

о

г

о

 

-

н

и

з

ь

к

і

 

і

н

ш

о

г

о

,

а

 

с

е

р

е

д

н

і

м

-

с

е

р

е

д

н

і

.

(

р

и

с

.

2.3,

б

)

.

Н

е

г

а

т

и

в

н

и

й

 

в

з

а

є

м

о

з

в

'

я

з

о

к

 

щ

е

 

н

а

з

и

в

а

ю

т

ь

 

о

б

е

р

н

е

н

и

м

,

 

з

в

о

р

о

т

н

и

м

.

 
 

а) Позитивний взаємозв'язок б) Негативний взаємозв'язок  
     

Рис. 2.3. Графічне зображення взаємозв'язку параметрів х і у

Коефіцієнт кореляції  не може бути меншим за -1 чи більшим  за +1. Оцінюють коефіцієнт кореляції  здебільшого за шкалою, наведеною  в таблиці 2.4. Більш точна оцінка коефіцієнта кореляції здійснюється за статистичними таблицями, які відображають залежність рівня значущості коефіцієнта кореляції від обсягу вибірки дослідження.

Таблиця 2.4

Шкала оцінки коефіцієнта  кореляції

 
0 - 0,2 зв'язок відсутній 0,6 - 0,8 високий, тісний  
0,2 - 0,4 зв'язок слабкий 0,8 - 0,9 дуже високий, дуже тісний  
0,4 - 0,6 середній 0,9 - 1 підозріло високий  
         

Коефіцієнт кореляції  вираховують для знаходження  взаємозв'язку між двома параметрами, хоча може вираховуватись і так званий множинний коефіцієнт кореляції - між  трьома та більше параметрів.

Використання  того чи іншого коефіцієнта кореляції  залежить від типу вимірювальної  шкали. Ця залежність зображена у  таблиці 2.5.

 

Таблиця 2.5

Залежність коефіцієнта  кореляції від типу вимірювальної  шкали

 
  Типи шкал  
  Дихотомічна Рангова Інтервальна  
Дихотомічна r, rtet rpb rpb  
Рангова rpb rsф rxy  
Інтервальна rpb rxy rxy  
         

Коефіцієнт кореляції  Пірсона rxy застосовується, коли шкали є інтервальними чи ранговими. Вираховується за формулою:

,

де n - обсяг множини;

Уxi - сума показників за першим параметром (х), тобто сума чисел у колонці х;

Уyi - сума показників за другим параметром (у), тобто сума чисел у колонці y;

Информация о работе Диагностика агрессивности старшеклассников