Ідеали особистості підліткового віку

 

    

 

 

2.1. Самовиховання підлітків

      Людина - істота унікальна і може сама себе поправляти, удосконалювати і виховувати.  В якому ж віці слід звертатися до самовиховання, адже для нього необхідний певний рівень розвитку? Цим часом є підлітковий період - саме тоді спостерігається у дітей становлення цілеспрямованості, прояв самостійності і почуття власної гідності. Чим самостійніше дитина, тим більш творчо вона активна, впливаючи не тільки на зовнішній світ, а й на світ внутрішній. Розвиток під впливом зовнішніх сил і виховання перетворюється поступово в саморозвиток, основу якого складають самовиховання і самоосвіта. Усвідомлення школярами потреби в самовихованні відбувається, як правило, після п'ятого класу.

      Головні мотиваційні лінії даного вікового періоду пов'язана активним прагненням до саморозвитку. Це і самовираження,; самопізнання, і самовиховання. Самовиховання стає можливим у перехідному віці завдяки тому, що у підлітків розвивається саморегуляція. Дуже розповсюдженим способом саморегуляції" сучасних підлітків є спрямованість на розвиток у самих себе вольових якостей. Загальна логіка такого розвитку проявляється наступним чином: від вміння керувати собою, концентрувати" зусилля, витримувати і витримувати великі навантаження до здатності керувати діяльністю і добиватися в ній необхідних результатів. За цією логікою змінюються і ускладнюються прийоми розвитку вольових рис. На початку даного віку підлітки по-доброму заздрять і перебувають у захваті від тих, хто володіє певними вольовими якостями. Надалі у підлітків з'являється бажання мати такі якості у себе і, насамкінець, у середині підліткового періоду вони приступають до самовиховання, Найбільш активним періодом самовиховання у підлітків вважається вік від 13 до 15 років.               Підліток претендує на визнання його дорослим, але в той же час відчуває свою обмеженість і намагається її приховати, демонструючи зовнішню незалежність або розв'язність. Усвідомлення цього протиріччя підштовхує його до роботи над собою. Підліток хоче не грати в дорослого, як це робить іноді молодший школяр, а бути їм, і хоче, щоб це визнавали інші. За допомогою самовиховання він прагне усунути недоліки у власній поведінці, усунути наявні слабкості, сформувати якості, які б дали йому право вважатися вольовим, вмілим і самостійним [22].

      Під самовихованням розуміється планомірна робота над собою, спрямована на формування позитивних якостей, необхідних для активної діяльності і життя в суспільстві, на подолання негативних якостей, якщо вони є.  Самовиховання поступово підводить учня до активізації і внутрішнього ухвалення ширшого круга прагнень, і, в першу чергу, прагнень культурних, розвиває смак до створення власної особи.

      Ефективність процесу самовиховання забезпечується використанням старшим підлітком методів цілепокладання, самоконтролю, самозвіту, самоспостереження, самоаналізу, самонаказу, самонавіювання, самовправляння, самоінструктування, порівняння своєї поведінки і діяльності з прикладом значущих людей, самозаохочення, самооцінки.

     Однак порівняно невеликий життєвий досвід, обмежений кругозір часто призводять до того, що самовиховання підлітка приймає наївні форми. Для розвитку волі хлопці намагаються, наприклад, перетерпіти біль, який навмисно намагаються завдати собі. Деякі ж заявляють, що кращий спосіб розвивати в собі волю - це ніколи, нікому, ні в чому не поступатися.

  Якщо виховання може інколи здійснюватися незалежно від волі і бажання вихованця, то самовиховання як процес усвідомленого, цілеспрямованого і бажаного розвитку можливе лише в разі збігу сприятливих зовнішніх умов і певних внутрішніх передумов. Зокрема, як зазначає І.Бех, самовиховання ґрунтується на повазі особистості до себе. Як діяльність, самовиховання знаходить своє вираження у поєднанні об'єкта і суб'єкта. Особливість цієї взаємодії пов'язана з подвійністю позиції особистості у самовихованні, оскільки людина виступає немовби у двох особах стосовно себе в особі виховуваного і в особі вихователя. При цьому основна мета - "створення" індивідуумом себе через творче ставлення до себе.  Самовиховання - це певний тип ставлень, вчинків, дій до самого себе і власного майбутнього з точки зору відповідності певному ідеалу". Воно здійснюється в кожному вчинкові, у кожній ситуації. Визначення самовиховання як діяльності людини, спрямованої на зміну своєї поведінки та якостей, звичайно, досить широке і може стосуватися будь-якої форми самовиховання, тобто формування людиною як соціальне позитивних, так і соціальне негативних якостей (наприклад, таких, як індивідуалізм, жорстокість, що свідомо культивуються деякими людьми).

  З початком шкільного навчання підлітки поступово становляться активними суб'єктами самовиховання. Це відбувається за рахунок здійснення уявлень про себе у своїй свідомості та порівняння на цій базі себе з іншими. Школярі створюють відповідну "Я-концепцію", яка є інтегративною, узагальненою внутрішньою картиною учня про свою особу. В думках вони порівнюють себе з найкращими зразками прояву людяності, активності, прагнуть до набуття необхідних для подальшого життя рис і якостей.  

  Самовиховання полягає в тому, що, пізнаючи навколишній світ — природу, працю, суспільне життя, вихованець пізнає й самого себе, оцінює свої переконання, вчинки, поведінку з погляду найвищих ідеалів — норм моралі.

   Самопізнання, самоствердження немислимі без ідеалу, без взірця, який хвилює, захоплює, дивує, надихає дитину, підлітка, юнака, дівчину. Натхнення, захоплення ідеалом породжують прагнення бути добрим, пробуджують думки про самого себе, вчать бачити в собі добре й погане. Підліток починає свідомо випробовувати свої вольові й моральні сили, ніби перевіряючи себе.

     Економічна криза в нашій країні призвела до погіршення економічного і соціального становища населення, що різко відобразилося на рівні вихованості молоді. Соціальна незахищеність батьків зростає. Вони все більше зосереджуються на подоланні матеріальних труднощів і все менше приділяють уваги дітям [25].

     Перехід до нових суспільно-економічних відносин спричинив руйнування колишніх моральних цінностей і призвів до спрямованості молоді на матеріальні цінності. Брак уваги дорослих та численні телевізійні шоу і серіали, які не виконують ніяких виховних завдань, сприяють тому, що життєвою самоціллю нового покоління стає заможність, замість людяності та всебічної освіченості. Хоча сучасний світ, що характеризується швидкою мінливістю, вимагає від людей здатності до самоосвіти, самовиховання та вміння швидко орієнтуватися та пристосовуватися до змін в навколишньому світі.

 

2.2. Відчуття дорослості як реалізація ідеальних якостей.

      Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.

     Становлення дорослості відбувається по – різному. Перші її ознаки можуть дуже відрізнятися від розвинутих форм, проявлятися раптово.

      Спостерігаючи значні зрушення у своєму фізичному та статевому розвитку, відчуваючи свої можливості виконувати суспільно важливі справи у сім’ї і школі, підліток починає усвідомлювати, що він уже не дитина. У нього виникає специфічне ставлення до себе, він заперечує свою належність до дітей, прагне бути і вважатися дорослим. Це новоутворення виражає нову життєву позицію підлітка щодо людей і світу, визначає зміст і специфічну спрямованість його соціальної активності, систему нових прагнень, переживань та афективних реакцій.

     Виникнення  у підлітка уявлення про себе  як про людину, що переступила  рубіж дитинства, зумовлює його  переорієнтацію з дитячих норм  і цінностей на дорослі. Його  вже не влаштовують правила, обмеження, мораль послуху, які існують для дітей і є джерелом їхньої несамостійності, нерівноправності з дорослими.

     Специфічна  соціальна активність підлітка  полягає у великій сприйнятливості  до засвоєння цінностей, норм, способів поведінки, які існують у світі дорослих. Він усіляко намагається реалізувати свою потребу в утвердженні позиції дорослої людини, але відсутність психічних можливостей заважає досягненню цієї мети. Це є однією з основних суперечностей підліткового віку.

     Підліток  намагається долучитися до життя  і діяльності дорослих шляхом  наслідування. Спершу він переймає  те, що доступніше для нього:  зовнішній вигляд і манеру  поведінки.

     Почуття  дорослості підлітків може виявлятися  у загальній переорієнтації від ровесників на дорослих, якості яких починають визначати очікуваний напрям власних змін підлітка, а також у критичному ставленні до Я – минулого,у відчуженні багатьох рис дитячого Я. майбутнє уявляється йому досить туманним. Однак, оптимальні варіанти особистісного розвитку передбачають, на думку психологів, відносну спадкоємність минулого, теперішнього і майбутнього Я в єдності з продуктивними поступальними змінами на шляху від дитинства до зрілості [19].

     З прагненням  підлітка швидше стати дорослим  пов’язана провідна для нього потреба в самостійності і незалежності. Його здатності самостійно регулювати свою поведінку сприяє досягнутий рівень психічного та особистісного розвитку. Підліток краще, ніж молодший школяр, розуміє себе, може аналізувати свої вчинки, хоч йому ще важко передбачати їх наслідки. Його поведінка більш осмислена, не така імпульсивна, як молодшого школяра, він краще володіє собою. Підліток ставить перед собою віддаленіші цілі, формує перші життєві плани (вибір професії), ідеали, прагне бути на когось схожим, набути певні риси характеру, моральні переконання. Потреба в самостійності реалізується у намаганні діяти без сторонньої допомоги й опіки, в здатності приймати рішення і відстоювати власні погляди, в умінні досягати поставленої мети,  поводитися під впливом власних спонукань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика 1

“Мой идеал”

Задание: на страницах этого теста Вы увидите множество цитат выдающихся людей разных времен. Отметьте те из них, которые по каким-то причинам покажутся близкими. Число отмеченных Вами выражений не имеет значение. Главное, чтоб они отвечали Вашим принципам в жизни. 

Цель: поскольку каждая из цитат характеризует какое-то из личностных качеств, благодаря этой методике, Вы определите для себя какие из общечеловеческих идеалов ближе именно Вам.

Цитаты:

1. Законам природы люди повинуются, даже когда борются против них (Иоганн Вольфганг Гете).
2. Мудр тот, кто знает не многое, а нужное (Эсхил).
3. Видеть несправедливость и молчать - это значит самому участвовать в ней ( Жан Жак Руссо).
4. Как бы ни была жестока к человеку судьба, как бы он ни был покинут и одинок, всегда найдется сердце, пусть неведомое ему, но открытое, чтобы отозваться на зов его сердца (Генри Уодсуорт Лонгфелло).
5. Тот, кто не знает, что такое кровоточащая рана в душе, и не видел дна жизни, не познал ее полноты ( Икеда Дайсаку).
6. Только те, кто предпринимает абсурдные попытки, смогут достичь невозможного (Альберт Эйнштейн).
7. Когда, содеяв зло, человек боится, что о том узнают люди, он еще может найти путь к добру. Когда, сделав добро, человек старается, чтобы о том узнали люди, он порождает зло (Хун Цзычэн).
8. Лучшие душевные движения не значат ничего, если не приводят к добрым действиям ( Жозеф Жубер).
9. Что бы о тебе ни думали, делай то, что ты считаешь справедливым   (Пифагор).
10. Настоящего человека всегда тянет туда, где трудно (Отто Юльевич Шмидт).
11. Мы все дурны, и потому все то, что мы осуждаем в других, мы всегда найдем в себе. Давайте же прощать друг другу. Одно средство жить нам в мире — это взаимное прощение (Лев Николаевич Толстой).
12. Из того, что возможно насилием подчинить людей справедливости, вовсе не следует, чтобы было справедливо подчинять людей насилием ( Блез Паскаль).
13. Если будет понята идея, что вселенский закон причинности не относится лишь к настоящему, но к прошедшему, настоящему и будущему, тогда каждое действие на нашем земном плане станет естественно и легко на свое истинное место, и видно станет его отношение к нам самим и к другим. Каждое низкое и корыстное действие отбрасывает нас назад; каждая благородная мысль и каждый бескорыстный поступок становятся ступенью к высшим, более светлым планам бытия (Елена Петровна Блаватская).
14. Убеждение должно быть дорого потому только, что оно истинно, а совсем не потому, что оно наше ( Виссарион Григорьевич Белинский).
15. Я не знаю выше подвига, как подать руку изнемогшему духом (Николай Васильевич Гоголь).
16. Способность видеть чудесное в обыкновенном - неизменный признак мудрости (Ральф Уолдо Эмерсон).
17. На дне души каждого лежит та благородная искра, которая сделает из него героя; но искра эта устает гореть ярко, — придет роковая минута, она вспыхнет пламенем и осветит великие дела (Лев Николаевич Толстой).
18. Красота рождается из соприкосновения прекрасного с материей. В случае, если материя пропустит через себя эту высшую, тончайшую эссенцию, она рождается гармоничным образом смоделированной, и очарование, которое она излучает, хоть и будучи материей, есть красота (Делия Стейнберг Гусман).
19. Когда судьба ставит тебе палки в колеса, ломаются лишь негодные спицы (Авессалом Подводный).
20. Мудрец не свободен от страстей, а умерен в страстях. Аристотель
21. Держать все свои вещи на своих местах, для каждого занятия иметь свое время (Бенджамин Франклин).
22. Да ниспадет каждая жгучая слеза человеческая в глубину твоего сердца, и да пребывает она там: не удаляй ее, пока не устранится печаль, ее родившая (Елена Петровна Блаватская).
23. Долг — это то, что должно отдать человечеству, нашим близким, нашим соседям, нашей семье, и, прежде всего то, что мы должны всем тем, кто беднее и беззащитнее нас. Такова наша обязанность, и неисполнение ее в течение жизни делает нас духовно несостоятельными и приводит к состоянию морального краха в нашем будущем воплощении (Елена Петровна Блаватская).
24. Иначе расставленные слова обретают другой смысл, иначе расставленные мысли производят другое впечатление (Блез Паскаль).
25. Красота действует даже на тех, кто ее не замечает (Жан Кокто).
26. Всегда делай то, что ты боишься сделать ( Ральф Уолдо Эмерсон).
27. Я не согласен с тем, что вы говорите, но буду до последней капли крови защищать ваше право высказать вашу собственную точку зрения (Франсуа-Мари Аруэ Вольтер).
28. Чудеса прекрасны, а утешить брата, помочь другу подняться из глубины страданий, простить врагу его заблуждения — это величайшие на свете чудеса (Франсуа-Мари Аруэ Вольтер).
29. Никакая внешняя прелесть не может быть полной, если она не оживлена внутренней красотой. Красота души разливается подобно таинственному свету по телесной красоте (Гюго Виктор Мари).
30. Да внимает душа твоя каждому крику страдания подобно тому, как священный лотос обнажает сердце свое, чтобы упиться лучами утреннего солнца (Елена Петровна Блаватская).
31. Роскошь делать добро превосходит другие личные удовольствия (Джон Гэй)
32. Истинная доблесть в том, чтобы делать без свидетелей то, что ты делаешь для похвалы людской (Франсуа де Ларошфуко).
33. Никогда в этом мире ненависть не прекращается ненавистью. Ненависть прекращается любовью. Таков вечный закон (Дхаммапада).
34. Сила характера не в том, чтобы ломать других, а том, чтобы сломать себя (Юрий Михайлович Поляков).
35. Бездействие в момент, когда возможно поступить по справедливости, означает трусость (Конфуций).
36. Зачем задерживать в себе прекрасное и высокое слово из опасения, что другие вас не поймут (Морис Метерлинк).
37. Чтобы быть свободным, нужно подчиняться законам (Античный афоризм).
38. Кто сохраняет способность видеть прекрасное, тот не стареет (Франц Кафка).
39. Велико лишь то, что долговечно; долговечно лишь то, что справедливо (Д. Феррари).
40. Обрати взоры свои на самого себя и старайся познать себя, ибо более трудного познания нельзя себе и представить (Мигель де Сервантес Сааведра).
41. Сострадание к животным так тесно связано с добротой характера, что можно с уверенностью утверждать,что не может быть добрым тот, кто жесток с животными ( Артур Шопенгауэр).
42. Лучше меньше знать и больше любить, чем больше знать и не любить (Эразм Роттердамский).
43. Некто спросил: Правильно ли говорят, что за зло нужно платить добром? Учитель сказал: А чем же тогда платить за добро? За зло надо платить по справедливости, а за добро — добром (Конфуций).
44. Будь подобен скале: волны беспрестанно разбиваются о нее, она же стоит недвижимо, и вокруг нее стихают взволнованные воды (Марк Аврелий).
45. В этом мире только одна вещь, перед которой должны преклоняться, это — гений, и одна вещь, перед которой следует пасть на колени, — это доброта (Виктор Мари Гюго).
46. У кого характер упорядочен, у тех и жизнь благоустроена. (Демокрит).
47. Для того, чтобы выучиться говорить людям правду, надо научиться говорить ее самому себе (Лев Николаевич Толстой).
48. Прекрасное не нуждается в дополнительных украшениях — больше всего его красит отсутствие украшений (Иоганн Готфрид Гердер).
49. Самые действенные законы — это неписанные законы (Вильгельм Швебель).
50. Высшая мудрость – философствуя, не казаться философствующим и шуткой достигать серьезной цели (Плутарх).
51. Если что-нибудь дается тебе с трудом, не думай, что это невозможно для человека, но если что-нибудь возможно и свойственно человеку, считай, что и тебе оно по силам (Марк Аврелий).
52. Остерегайтесь оставлять слишком много добра в своих руках (Ральф Уолдо Эмерсон).
53. Добрые слова кратки, произнести их легко, но эхо их продолжает звучать в вечности (Мать Тереза).
54. Истина не познается расчетами, лишь язык сердца знает, где живет великая Правда, которая, несмотря ни на что, ведет человечество к восхождению (Николай Константинович Рерих).
55. Дары, происходящие от справедливости, более велики, чем те, которые проистекают от милосердия (Халиль Джебран).
56. Сочувствие вызывает доверие, а доверие — это ключ к сердцу (Боденштедг).
57. Ты должен делать добро из зла, потому что его больше не из чего делать (Роберт Пенн Уоррен).
58. Красота выше гения, потому что не требует понимания (Оскар Уайльд).
59. Тому, кто не постиг науки добра, всякая другая наука приносит лишь вред (Мишель де Монтень).
60. Ты будешь безукоризненным судьею, если на жизни самого тебя не будет пятен (Эпиктет).
61. Прекрасное влечет к себе самим действием своим и тотчас вселяет в нас стремление действовать (Плутарх).
62. Любовь к людям — это и есть те крылья, на которых человек поднимается выше всего (Максим Горький).
63. Ничто прекрасное бесследно не теряется. Не надо бояться бросать семена красоты по дорогам. Они останутся там лежать неделями, может быть, годами, но они не истлеют, подобно алмазам, и, в конце концов, кто-нибудь заметит их блеск, подберет их и уйдет счастливый (Морис Метерлинк).
64. Удивление есть начало всякой мудрости (Сократ).
65. Хотя в поисках прекрасного мы странствуем по всему свету, мы должны иметь его в себе, иначе нам не найти его (Ральф Уолдо Эмерсон).
66. Величайший долг живущего — не причинять боли (Фредерика Бремер).
67. Если ты умеешь правильно судить себя, значит, ты поистине мудр (Антуан де Сент-Экзюпери).
68. Лучший способ сохранить память о добрых делах — повторить их (Фрэнсис Бэкон).
69. Мужество – это когда ты заранее знаешь, что проиграешь, и все-таки берешься за дело и наперекор всему на свете идешь до конца (Фрэнсис Бэкон).
70. Мудрый не ожидает, что найдет жизнь, достойную проживания; он делает ее таковой ( Древнегреческое изречение).

 

Результати дослідження  та їх аналіз:

    Досліження  проводилося на базі 7-х класів Сумської ЗОШ №15. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 18 – дівчатка та 12 хопчики.

    Результати за даною методикою наступні: 90%-во підлітками були вибрані цитати, які виражають, що ідеальна людина повинна володіти такими рисами характеру як доброта та співчутливість; 70%-во були обрані цитати, які висловлюють думку про те, що ідеальна особистість має бути справедливою по відношенню до оточуючих; за патріота та сміливу людину було обрано 23% цитат, за законослухняну – 8%, за мудру та розсудливу – 7%, та за людину, що виражає потяг до прекрасного та вічного, було вибрано 2% цитат.

     Отже, на  базі результатів даного дослідження  можна зробити висновок,

що у підлітковому віці, який охоплює період 11-15 років, дитина  прагне спілкуватися та підтримувати дружні щирі стосунки з людьми добрими, чуйними, тими, які вислухають, поспівчувають та підтримають. У скрутну хвилину підліток звернеться за допомогою саме до таких людей. Для дитини цього віку ідеалом є також справедлива людина, тобто та, яка вважає її особистістю, дорослою та самостійною, що має свою точку зору з усіх питань та здатна без будь-чиєї допомоги приймати рішення. Ця людина для підлітка є опорою та “орієнтиром” в житті. Діти в цьому віці починають цінувати  таку особистісну якість характеру як сміливість. Підлітки ще не розуміють важливість таких характеристик як законослухняність, мудрість, розсудливість та подяг до прекрасного й вічного, адже ці якості починають цінуватися людиною, яка знаходиться у віковому періоді юності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика 2

Мета: виявити, чи залежить ступінь впливу особистісного ідеала на підлітка у залежності від того, є його ідеал реальною людиною чи уявною, тобто  плодом фантазії дитини.

Завдання: кількома реченнями описати свій ідеал людини та причини, за якими він є Вашим ідеалом.

Результати дослідження  та їх аналіз:

   Досліження  проводилося на базі 5-х класів Сумської ЗОШ №15. Вибірка становить 20 чоловік, з яких 9 – дівчатка та 11- хопчики.

Проаналізувавши роботи молодших підлітків, я дійшла висновків, що дійсно ідеал дітей цього віку виступає у якості конкретних реальних людей, в основному однолітків, рідше – людей старшого покоління. У багатьох дітей ідеалами є актори, актриси, співаки, співачки, футболісти, баскетболісти та інші знаменитості. Їх більше приваблює зовнішні якості ідеалів, а також внутрішні, які пов’язані з якимись діями. Наприклад: "Вона добра, тому що завжди допомагає мені з домашнім завданням." "Я хочу бути як Девід Бекхем, тому що він гарний футболіст і завжди забиває багато голів". Або: “Мій ідеал – Джим Керрі, тому що він смішний.” “Я хочу бути, як Іра М., тому що вона спокійна.”