Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2013 в 11:47, курсовая работа
Автоматизована система розрахунків NETUP UTM 5.0 [1] призначена для здійснення комплексного обслуговування абонентів підприємств зв'язку. За допомогою системи UTM 5.0 здійснюються всі основні кроки взаємин з клієнтами: укладення договорів, здійснення технічної підтримки, підрахунок що надаються клієнтові послуг, виставляння рахунків, виписування рахунків-фактур, актів выполенных робіт, різних звітів і багато що інше.
Алгоритм модуля тарифікації абсолютно лінійний і може зміняватися користувачем. На рис. 4.5 наведено базовий варіант алгоритму:
Рисунок 4.4 – Алгоритм програми тарифікації
Рисунок 4.5 – Алгоритм модуля тарифікатора
4.2 Розробка функціональної схеми програми білінга
Розробка функціональної схеми програми білінга включає розробку зовнішніх форм і форм для друку і схему взаємодії цих елементів інтерфейсу [11,12].
Вся потрібна інформація
заноситься в форми за допомогою
стандартних елементів
Робота завжди починається з головного вікна. В нього користувач може вносити інформацію про абонентів і натискати одну з трьох кнопок:
Повернення назад в головне вікно відбувається або переключенням активного вікна, або закриванням поточного.
Рисунок 4.6 – Функціональна схема програми білінга
Вікно рахунку дає можливість переглянути виборку по абоненту і або переглянути друковану форму рахунку, або надрукувати її.
Аналогічно, вікно сумарної відомості дає можливість ввести період формування і або переглянути, або надрукувати її.
Вікно настройки окрім настройки основних параметрів програми має можливість викликати таблицю для вказання відповідностей між покоями (кімнатами) і абонентами (внутрішніми лініями).
4.2.1 Форми вводу/виводу інформації
При запуску програми білінга на екрані з'являється головне вікно програми білінга (рис. 4.7)..
В середній частині розташовано список Покоїв (кімнат) і виведено відповідні їм Абоненти (внутрішні номери телефонів). Далі ідуть поля для вводу часу прибуття чи вибуття клієнта з покою. Для прискореного вводу поточної дати і часу розміщено кнопки Прибуття і Вибуття. Кнопка Рахунок служить для переходу в вікно рахунку по даному Абоненту (покою) за вказаний період.
В нижній частині розташовано кнопки Сумарна відомість і Настройка для відкривання і переходу в відповідні вікна.
Вікно рахунку (рис. 4.8) показує всю тарифну інформацію з таблиці Bill (табл..3.16).
Зліва внизу є кнопка Знищити рядок для вилучення дефектних і зайвих рядків з рахунку. При цьому з бази даних вони, звичайно, не видаляються. Далі розміщено поле з сумою за весь рахунок і кнопки для перегляду і друку рахунку.
Вікно сумарної відомості (рис. 4.9) використовується для аналізу всіх телефонних дзвінків по вхідних лініях і абонентах.
Рисунок 4.7 – Головне вікно програми білінга
Рисунок 4.8 – Вікно рахунку програми білінга
В вікні треба ввести період часу і натиснути одну з кнопок, щоб переглянути, або надрукувати відомість.
В вікні настройки програми білінга (рис. 4.9) можна змінити наступні параметри:
Внизу вікна розташована кнопка, що відкриває таблицю настройки абонентів (рис. 4.10).
Таблиця настройки абонентів потрібна для приведення у взаємовідповідність номер покою (кімнати) до абонента (внутрішньої телефонної лінії).
Всі форми розроблено в середовищі Microsoft Access XP. В основу розробки форм покладено кнопочний інтерфейс. При натисканні відповідної кнопки спрацьовує підпрограма обробки події. Підпрограми написані в середовищі Microsoft Visual Basic.
Рисунок 4.9 – Вікно настройки програми білінга
Рисунок 4.10 – Таблиця настройки абонентів
4.2.2 Звіти (друковані форми)
На рисунках 4.11 і 4.12 показано як виглядають надруковані на папері вихідні форми.
Друковані форми сформовані редактором звітів Microsoft Access. Форма рахунку в скороченій формі відтворює інформацію про дзвінки і подає необхідні додаткові поля (сума, ПДВ, місце для печатки, сума прописом тощо).
Форма Сумарна відомість є хорошим інструментом для аналізу телефонних дзвінків по абонентах і сумарно по лініях. Вона дає можливість звірятися з провайдером телефонних послуг і контролювати правильність алгоритму тарифікації.
Рисунок 4.11 – Друкована форма рахунку
Рисунок 4.12 – Друкована форма сумарної відомості
5 РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ СИСТЕМИ
Період життя будь-якої системи, чи комплексу характеризується почерговими інтервалами, коли вона виконує покладені на нього функції і коли вона не може через внутрішні причини їх виконувати.
Надійність є складною властивістю, яка об'єднує безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереження. Завданням розрахунку надійності є визначення показників, які характеризують безвідмовність та ремонтопридатність системи.
Враховуючи специфіку розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінгу вирахуємо ймовірність його безвідмовної роботи протягом заданого напрацювання.
Джерелом помилок програмного забезпечення є логічні помилки в проекті, неправильне кодування і помилки при компонуванні. Оскільки в даний час відсутні стандартні методи розрахунку надійності програмного забезпечення, тому можна використовувати експериментально-аналітичні методи прогнозування надійності.
Одним із цих методів є використання моделі Шумана [16]. Дана модель виходить з наступних передумов:
, (5.1)
де εс(τ) – відношення числа помилок, що усунені впродовж часу відлагодження τ , до загального числа команд на машинній мові.
Таким чином, в моделі розрізняють два значення часу: час відлагодження τ (звичайно становить декілька місяців) і час роботи програми t – сумарне напрацювання програми (звичайно становить декілька годин). Час відлагодження містить затрати на виявлення помилок за допомогою тестів, контрольні перевірки і т.п. Час справного функціонування при цьому не враховується.
Таким чином, значення інтенсивності відмов λ вважається постійним впродовж всього часу напрацювання (0, t) і визначається співвідношенням
p(t, τ) =exp(–λt) . (5.2)
Cереднє напрацювання програми до відмови:
(5.3)
Для практичного використання вищенаведених формул необхідно оцінити С і Е0 за експериментальними даними. Для цього використаємо метод моментів.
Застосовуючи метод моментів і,
розглядаючи два періоди
(5.4)
де n1 і n2 – кількість помилок у програмному забезпеченні, виявлених відповідно в періодах τ1 і τ2 ;
Т1 і Т2 – тривалості роботи системи, що відповідають τ1 і τ2..
Застосуємо вищенаведені міркування для розрахунку показників надійності програми.
Оцінимо кількість команд програми. Загальний об'єм вихідних текстів складає 250 кілобайт. Якщо рахувати по 40 строк на кілобайт, то отримаємо 250*40 = 10000 строк програмного коду. В одній строці знаходиться в середньому 2 команди. Таким чином, сумарна кількість команд складає I = 20000 команд на мові високого рівня.
Для оцінки надійності програмної частини комплексу було проведено два тестування тривалістю 20 днів і 30 днів. Під час цих тестувань було за перший період усунено 3 критичні помилки, а за другий лише одну. Оскільки програма працювала в цілодобовому режимі, то:
Т1 = 480 год, T2 = 720 год, n1 = 3, n2 = 1.
Тому:
,
.
Врахувавши отримані значення, знайдемо згідно (5.4):
,
.
Звідси знаходимо коефіцієнт С*, згідно з (5.4):
.
За період тестування в програмі усунено n = n1 + n2 помилок, тому:
n = 3 + 1 = 4,
.
Інтенсивність відмов програми згідно з (5.1):
.
Середнє напрацювання програми до відмови (5.3):
160 (год).
Ймовірність відсутності помилок програми впродовж періоду напрацювання від 0 до t за формулою (5.2):
.
6 ОХОРОНА ПРАЦІ
В розділі розглянуто питання важливості
охорони праці на місці розробки
і експлуатації програмно-апаратного
комплексу, проаналізовано потенційні
небезпеки для здоров'я операто
6.1 Аналіз потенційних
небезпек виробничого
Потенційну небезпеку для працюючих становлять: несприятливі метеорологічні умови, недостатня освітленість, шум, ультразвук, електричний струм, електромагнітні поля, іонізуючі та теплові випромінювання та інші шкідливі фактори [3].
При роботі з комп'ютером основна небезпека криється в погіршенні зору. Численні дослідження виявили наступні основні чинники ризику виникнення розладів стану здоров'я у користувачів комп'ютерів:
Практична реалізація вказаних чинників ризику може приводити до зорового і загального стомлення, болевих відчуттів в хребті і різних групах м'язів. Цих порушень можна уникнути, людина повинна залишатися здоровою і працездатною під час тривалої роботи з комп'ютером і після неї.
У ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Класифікація" приводиться класифікація елементів умов праці, виступаючих в ролі небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Вони поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
При роботі з ЕОМ ми зіштовхуємось,
в основному, з фізично і психофізіологічно-