Ресурсне забезпечення виробничої програми

В обсяг товарної продукції включають  готову продукцію, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу.

 

 

 

 

 

Розробка виробничої програми

Діяльність  підприємства головним чином залежить від планування його діяльності. Оскільки виробнича програма один з найголовніших аспектів планування діяльності підприємства, то саме від умілої розробки виробничої програми залежить ефективність діяльності підприємства.

Розробка  і складання виробничої програми повинне обов'язково опиратися на цілі, які переслідує підприємство на майбутнє.

Згідно  з сучасною економічною теорією  розробка виробничної програми повинна  відповідати вимогам: комплексності, узгодженості, результативності. Виробниче  проектування передбачає:

- формування набору областей господарської  діяльності, які максимізують досягнення  цілей, виходячи з профілю організаційних можливостей і стану зовнішнього середовища (практична стратегія);

- синтез організаційних одиниць  на основі однорідності господарського потенціалу;

До  методів проектування виробничої програми потрібно віднести такі, як структуризація цілей, аналогій, організаційного моделювання, (в тому числі імітаційного), блоковий, експертно-аналітичний, нормативний, параметричний, аналітично розрахунковий, графоаналітичний, математико-статистичний.

Підприємствам доцільно оцінювати міру адекватності організаційно-економічного механізму управління підприємством до умов внутрішньої і зовнішньої середи, а результати цієї оцінки використати при прийнятті рішень по вибору організаційних структур. Вибір оптимальної структури управління підприємством залежить від глибини аналізу і оцінки динаміки господарської ситуації в ході прийняття рішень по зміні організаційно-економічного механізму його функціонування в максимально можливому реальному масштабі часу в рамках функціонування автоматизованих систем управління н використання економіко-математичних методів і моделей.

У економічних дослідженнях застосовуються наступні групи економіко-математичних методів:

·  оптимального програмування для визначення оптимальних варіантів господарських рішень;

·  мережевого планування н управління для виявлення н мобілізації резервів часу в ресурсів при оперативному плануванні і управлінні.

·  кореляційного н регресійного аналізу для визначення кількісної характеристики зв'язку, залежності і економічної обумовленості показників.

У ході аналізу і оцінки виходять з  того, що сукупність початкових і розрахункових  даних господарської діяльності підприємства і його підрозділів являє собою інформаційне поле (матрицю ефективності). Важливою характеристикою обґрунтування виробничої програми є фінансове становище, при якому забезпечується розвиток виробництва і інших сфер діяльності, зростання прибутку і активів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності. При відборі початкових даних для оцінки фінансового становища потрібно враховувати: тривалість циклу і швидкість обороту оборотних коштів, співвідношення власних і позикових (орендованих) коштів, питома вага запасів в складі оборотних коштів, можливості залучення для формування фінансових ресурсів довгострокових і короткострокових кредитів банку.

Розробка  і обґрунтування виробничої програми підприємства обов'язково має опиратися на чіткий математичний розрахунок усіх фінансових витрат на виробництво товару чи надання певних послуг. Тільки у разі переконливих позитивних показників можливої діяльності, варто втілювати дану програму в життя.

Крім  цього під час розробки виробничої програми необхідно знайти оптимальну виробничу програму.

Оптимальна  виробнича програма (річний план виробництва) – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за визначеними критеріями. Дана програма повинна включати певну номенклатуру продукції, її обсяги (у натуральних та вартісних показниках), числові значення критеріальних техніко-економічних, соціальних та інших показників, а також враховувати обмеження щодо матеріальних ресурсів, персоналу, виробничих потужностей, тощо.

Для складання оптимальної виробничої програми необхідна така методика, в основі якої лежить метод багатокритеріальної  оптимізації, який дозволяє використання декількох критеріїв оптимальності. Тому процес моделювання оптимальної  виробничої програми є складним і  включає шість етапів: вибір та загальна характеристика асортименту підприємства, загальна характеристика документації підприємства, огляд та аналіз основних показників виробничої діяльності підприємства, вибір та обґрунтування критеріїв оптимальності, побудова економіко-математичної моделі формування виробничої програми, обґрунтування ефективності вибору оптимального варіанту річної виробничої програми підприємства.

Перший  етап «Вибір та загальна характеристика асортименту підприємства» відображає характеристику товарів, що входять до його асортименту, на основі яких буде формуватися оптимальна річна виробнича програма.

Наступний етап визначає основні елементи документації, які використовуються при складанні річної виробничої програми. До них відносять: стратегічний план розвитку, перспективний прогноз випуску продукції, результати маркетингових досліджень цільового ринку, довгострокові і поточні договори тощо. Важливим етапом, пов'язаним із формуванням річної виробничої програми підприємства, є огляд та аналіз основних показників виробничої діяльності підприємства, на основі яких вибираються та обґрунтовуються критерії оптимальності, які послідовно включаються в економіко-математичну модель задачі.

До  критеріїв оптимальності виробничої програми підприємства рекомендуємо віднести такі критерії: обсяг валового прибутку, обсяг реалізованої продукції та частку освоєного цільового ринку. До обмежень — обмеження щодо використання певних видів ресурсів (сировини, матеріалів) або загальні витрати.

Побудова  багатокритеріальної моделі виробничої програми — наступний етап процесу  моделювання оптимальної виробничої програми підприємства.

 

 

Ресурсне  забезпечення виробничої програми

Вирішення задачі матеріально-технічного забезпечення виробничої програми на виробничому підприємстві є однією з найбільш важливих для забезпечення ефективного функціонування підприємства. На виробничих підприємствах рішення даної задачі покладено в основному на відділ матеріально-технічного постачання (ВМТП). Основна задача ВМТП - безперебійне матеріальне забезпечення виробництва відповідно до плану випуску продукції.

Основні функції ВМТП:

-  розробка нормативів запасів матеріальних ресурсів;

-  планування потреби в матеріальних ресурсах і в ув'язування її з планом виробництва і нормативами запасів;

-  пошук постачальників, оцінка варіантів постачань і вибір постачальників за критеріями якості матеріалів, що поставляються, надійності постачальників, цін, умов платежів і постачань, транспортно-заготівельних витрат і т.д.;

-  укладання договорів на постачання;

-  організація робіт з доставки матеріальних ресурсів, контроль і оперативне регулювання виконання договорів постачань;

-  організація приймання, обробки і збереження матеріальних ресурсів;

-  оперативне планування і регулювання забезпечення виробництва матеріальними ресурсами;

-  облік, контроль і аналіз витрат матеріальних ресурсів;

-  нагляд за раціональним використанням матеріалів у виробництві.

План матеріально-технічного постачання - це сукупність розрахункових  документів, у яких обґрунтована потреба  підприємства в матеріальних ресурсах і визначені джерела їхнього покриття. Він складається у формі балансу МТП.

План МТП розробляється  з урахуванням:

-  виробничої програми;

-  нормативів запасів матеріальних ресурсів;

-  норм витрат сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, комплектуючих виробів;

-  планів капітального будівництва, реконструкції, підготовки виробництва нових виробів, робіт з ремонту й експлуатації устаткування, будинків, споруджень, побутових об'єктів і т.д.;

-  залишків матеріальних ресурсів на початок і кінець планованого періоду;

-  встановлених і налагоджуваних зв'язків з постачальниками;

-  цін на усі види матеріально-технічних ресурсів.

При плануванні своєї виробничої програми одна з найбільш важливих задач керівництва виробничого  підприємства складається у визначенні потреби у фахівцях необхідної кваліфікації в потрібній чисельності.Чисельність виробничих робітників-погодинників і допоміжних робітників встановлюється по штатних розкладах, де показується явочна чисельність, що визначається по числу робочих місць відповідно до технології виробництва, норм обслуговування і змінністю робіт.

Кінцевим результатом  будь-якої виробничої програми є деякий товар (продукт), що покликаний забезпечити  підприємству повернення вкладених  у виробничу програму засобів  і одержання прибутків.Для того, щоб даний товар зміг забезпечити виконання покладених на нього функцій, він повинний бути реалізований на ринку кінцевим споживачам. Тому, говорячи про ефективність виробничої програми, ми насамперед повинні відзначити той факт, що вона цілком і повністю залежить від ефективності маркетингової підтримки виробничої програми. При плануванні і формуванні виробничої програми будь-яке підприємство повинне виходити насамперед з тієї передумови, що будь-який товар повинний бути вироблений у тих кількостях, у яких він може бути реалізований на ринку споживачам.

Тільки за умови успішного  вирішення задач маркетингу підприємство може розраховувати на ефективність власної виробничої програми й успішне досягнення цілей і задач, які стоять перед організацією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

Етапи формування і розробки виробничої програми формують наступні положення:

- основні засоби виробничого  підприємства складають фундаментальну основу його виробничого потенціалу і процес формування будь-якої виробничої програми повинен починатись з забезпеченням її виробничими потужностями

- друга складова процесу  розробки виробничої програми  – її забезпечення всіма необхідними матеріальними ресурсами. Тому другим важливим етапом при розробці виробничої програми є формування її матеріально-технічного забезпечення.

- наступним етапом в  процесі розробки виробничої  програми є її кадрове забезпечення. Кадровий потенціал – одна  з найважливіших складових ринкової  сили підприємства і запорука його ринкового успіху.

- завершальним етапом  в процесі комплексної розробки  виробничої програми є її маркетингова  підтримка: треба виробляти продукції стільки, скільки її може бути реалізовано на ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1.  Економіка підприємства. Під редакцією С.Ф. Покропивного – Київ, 2001.

2.  Петрович Й.М. та ін. Економіка виробничого підприємства, Львів. – 2000.

3.  С.П. Рузанов. Економика и управление производственным предприятием, М.: 2001.

4.  Гукалюк А.Ф. Моделювання процесу розробки оптимальної виробничої програми // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 9

5.  Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. Посібник: Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 356 с.

6. Гукалюк А.Ф. Моделювання процесу розробки оптимальної виробничої програми // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 9

7. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. Посібник: Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 356 с.