Основні способи зберігання продовольства

Зберігання плодів у РГС здійснюється декількома способами: в герметичних холодильних камерах з РГС, в плівчастих контейнерах з газообмінні вставками, в поліетиленових плівках.  

Найбільш перспективним є зберігання в герметичних камерах з РГС, хоча будівництво таких камер вимагає значних коштів.  

Зберігання плодів у камерах із РГС здійснюється при температурі 0-4 ° С і відносній вологості повітря 90 - 95%. Газовий склад в камерах може бути наступний (у%): вуглекислого газу - 5-9 і кисню-16; вуглекислого газу - 5 і кисню - 3; вуглекислого газу - 0 і кисню - 3.  

Контейнер з газообміном вставкою являє собою мішок з поліетилену товщиною 150-200 мкм і місткістю від 0,3 до 1 т, в одній зі стінок якого вставлена ​​силіконова плівка площею 0,2-0,3 м2. Силіконова плівка пропускає вуглекислий газ в 5-6 разів швидше, ніж кисень, внаслідок чого в контейнерах виникає необхідний газовий режим.  

Найпростішим різновидом газового зберігання є упаковка плодів у пакети з полімерних плівок. Усередині них в результаті дихання плодів створюється підвищена концентрація вуглекислого газу і знижена - кисню. Підбираючи товщину плівки і розмір пакетів, можна домогтися створення всередині них відповідного газового складу для збереження певного сорту плодів.  

Природний спад плодів і овочів при зберіганні. У процесі зберігання і перевезення плоди та овочі випаровують вологу і витрачають органічні речовини на дихання, в результаті чого відбувається втрата їх маси. Такі втрати відносять до природних, причому значна їх частина припадає на випаровування вологи (65-90%) і витрачання органічних речовин на дихання (10-35%). Ці втрати неминучі при будь-яких умов зберігання і транспортування плодів та овочів.  

У норми природного убутку не входять втрати, які утворюються внаслідок пошкодження тари, а також брак і відходи, одержувані в процесі підготовки, обробки та зберігання плодів і овочів.  

Розміри природних втрат нормують, вони різні для окремих видів плодів і овочів, способів та строків зберігання, пори року, дальності перевезень. Наприклад, для яблук зимових сортів, що зберігаються на складі без штучного охолодження в холодній зоні, встановлено такі норми втрат (у%): у вересні-1, 8, у січні - 0,5, у березні - 0,5; для яблук, розміщених на складі з штучним охолодженням, ці норми відповідно складають: 1,0; 0,25 і 0,5.  

Природний спад плодів і овочів списується з матеріально відповідальних осіб за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм, які є граничними і застосовуються тільки в тому випадку, коли при перевірці фактичної наявності товарів виявиться недостача проти облікових даних, підтверджена порівнювальної відомістю[7].  

Висновок 

Скорочення втрат і збереження якості продуктів харчування у всіх ланках товароруху від виробництва до споживача є найважливішою народногосподарським завданням. Це питання в даний час набуває величезне економічне значення, оскільки втрати продуктів у процесі їх перевезення та зберігання приносять значні збитки. Наприклад, щорічні, втрати плодоовочевої продукції по країні складають від 20 до 30% валового збору врожаю.  

Проблема втрат при зберіганні та перевезенні вкрай важлива для нашої країни з її великою територією і різноманітними кліматичними умовами.  

1. Зберігання товарів має важливе економічне значення, особливо це стосується продовольчих товарів. Для різних товарів ця задача вирішується неоднаково, тому що кожен з них потребує при зберіганні в певному режимі, що залежить від його складу, властивостей і інтенсивності протікають в них процесів.  

 2. Зберігання - це складний етап товароруху. Для забезпечення зберігання товарів на практиці звичайно застосовують самі різні поєднання різних груп і підгруп методів зберігання, і вибір їх визначається особливостями зберігається товару, строками та матеріально-технічною базою, можливими витратами на зберігання.  

 3. Сучасні методи консервування харчових продуктів мають велике практичне значення, застосування їх збільшує терміни придатності харчових продуктів.  

 4. Якість продовольчих товарів при транспортуванні, зберіганні та реалізації не залишається без змін, і тому головне завдання при зберіганні товарів - знаходження і дотримання оптимальних умов для максимального збереження якості та скорочення втрат. 

Список використаної літератури 

1.     Казанцева Н. С. Товарознавство продтоварів, ч.1, вид. Дашков і К, 2007  

2.     Райкова С.Ю., Додонкін Ю.В.  Теорія товарознавства: Підручник. - М. - Вид-во «Асадема». - 2002. - 240 с.Кондрашова Е.А., Коник Н.В., Пєшкова Т.А. Товарознавство продовольчих товарів: Навчальний посібник, вид. Альфа-М Видавничий Дім, 2009  

3.     Управління якістю продукції: Учеб.пособие. - / Под ред. Новицького Н.І. - Мінськ. - Видавництво «Вишейшая школа». - 367 с. 

4.     Никифорова Н.С. Товарознавство продовольчих товарів, вид. Академія, М., 2004  

5.     Тимофєєва В.А. Товарознавство продовольчих товарів, 2005  

6.     Постанова Головного державного санітарного лікаря РФ від 7 вересня 2001 р. N 23 «Про введення в дію санітарних правил СП 2.3.6.1066-01»  

7.     http://www.agromage.com/stat_id.php?id=779 

8.     http://krainamaystriv.com/showthread.php?t=5468 

Програми  

Додаток 1  

Оптимальні умови зберігання овочів  

Додаток 2  

Оптимальні умови зберігання плодів