Верстка віршованих видань ( верстка віршів та збірок поезії )

Фігаро. Ви зовсім не жалієте, докторе, бідних тварин... так...

немовби це люди

Доктор розлючений.

Ви гніваєтесь, докторе? Що ж, коли люди вашого стану  завжди такі немилосердні. «Щоб не любить, невже портібна лютість?»

                             (П’єр Огюстен де Бомарше)

   У цьому випадку ремарку відбивають від тексту на 2-4 пункти зверху і знизу однаково.

   У віршованих драматичних творах репліки, що складають один віршовий рядок, розміщують східцями (наступна частина рядка починається на рівні кінця попередньої). Розділові знаки в тексті реплік ставлять так само, як і в звичайних текстах. Єдина особливість — це набір так званих колективних реплік, коли під назвою колективної дійової особи типу «Селяни», «Депутати», «Голоси» поміщають декілька висловлювань різних людей. Кожну репліку (окрім першої) у прозовому драматичному творі починають з тире, як і у прямій мові, вирівнюючи його по першій букві першої репліки. Тире відбивають від тексту півкегельною:

Голоси. Щасти тобі, Назаре, до молодої дійти!

• Весілля відгуляти!
• Щастя й долю мати!

(І. Франко)

 Ремарки — це авторські пояснення в тексті драматичного твору, що містять стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб. Ремарки є допоміжним текстом. Вони бувають двох видів: режисерські (зовнішні) й акторські (внутрішні).

  Режисерські ремарки вказують на обстановку на сцені, місце і час дії, які в даний момент не говорять. їх набирають світлим прямим шрифтом на кегль менше основного тексту, без абзацу. Останній рядок ремарки виключають посередині формату (рідше у лівий край) і в кінці ставлять крапку. Коли в режисерській ремарці, якою починається дія чи картина, є імена і назви дійових осіб, їх виділяють розрядкою:

                      ДІЯ ДРУГА

ЯВА ШОСТА

Г р а ф и н я сідає в крісло. Сюзанна стае за нею.

Судді встають  і починають тихо радитись.

У режисерських ремарках також виділяють імена  дійових осіб, які з’являються  на сцені:

Входять Лакей і Граф. На порозі з’явився Базіліо.

   Якщо дійових осіб, що входять на сцену, декілька і вони не позначені власними іменами, то виділяють числівник та іменник:

До залу входять два лакеї.

    У віршованих драматичних творах режисерські ремарки набирають так само, як і в прозових. Акторські ремарки пояснюють текст, інтонацію голосу і дії персонажів у даний момент. У прозових п’єсах акторські ремарки набирають упідбір з текстом реплік світлим курсивом у дужках кеглем основного тексту. Ремарку, що стоїть після назви дійової особи, набирають з малої букви, а крапку ставлять після дужки перед реплікою:

     Фігаро (якийсь час дивиться на графа, що замислився).

          Це все, що було завгодно вашій вельможності?..

  Ремарку, яка знаходиться в середині або в кінці репліки, набирають з великої букви в дужках:

Сюзанна. Мого сьогоднішнього коханця? А що ж на це

скаже завтра мій чоловік? (Фігаро цілує її). Ну от! І що ж тепер?

  Якщо ж ремарка знаходиться в середині репліки і в середині речення (коли автор показує в якомусь місці речення на зміну інтонації або дію дійової особи), її набирають з малої букви без крапки у кінці. При цьому розділові знаки в репліці залишаються на своїх місцях або можуть бути перенесені за ремарку:

          Принц. Пригадую собі, що в цю пору (зиркає на годинник),

                  якраз у цю пору побожне  дівча щоранку ходить слухати  месу

                  до домініканського костьолу.

   У віршованих п’єсах акторські ремарки набирають шрифтом того ж кегля, що й основний текст, чи на кегль менше рядковим світлим курсивом або світлим прямим у дужках і розміщують переважно окремими рядками з виключкою посередині формату, щоб не порушувати форми вірша.

   Акторську ремарку, що йде після назви дійової особи, набирають з малої букви в дужках без крапки і розміщують під назвою дійової особи. Ремарку від дійової особи і репліки відбивають у межах кегля основного тексту, при цьому пробіл зверху повинен бути меншим, ніж знизу.

Ф а у с т

               (виходить із палацу полапки, тримаючись одвірків)

               Яка то втіха — чути брязк лопат!

               Юрба, моїм покірна цілям...

             Мефістофель

                                     (набік)

               Шкода, старий, твоїх старань,

                Шкода тих насипів і гатей!..

     Інколи з метою економії місця акторські ремарки, набирають курсивом разом з назвами дійових осіб з виключкою посередині формату.

Мефістофель (набік)

                                          Шкода, старий, твоїх старань,...

     Ремарку в середині або в кінці репліки набирають як і у прозових п’єсах, але виключають посередині формату, рідше в лівий край, чи вставляють у рядок самого тексту (переважно у компактних виданнях):

     Митрофан

       Хіба не знаєш,  дядько мій

       Придбав усі  споруди

                           Оцеї шахти, що закрита. 

                           Тут і буде (показує)

                          Не ресторан, а чудо!

                           Танцюльки до півночі, повна  воля,

                           Кохання полум’яне! (Поважно йде).

     Крім п’єс до драматичних творів відносяться сценарії, інтерв’ю, а також будь-які діалоги — розмови між двома або кількома особами.

     Мова персонажа в літературному творі називається прямою мовою, яка відтворюється дослівно із збереженням змісту і граматичних особливостей. Пряму мову в текст часто вводить авторська мова за допомогою тире і лапок. Письменник вказує, кому належить висловлювання, обставини, за яких воно сказане, дії, якими супроводжується. Пряма мова може передаватися на письмі двома способами: в один рядок упідбір з текстом без абзацу і так, що репліка кожної дійової особи починається з нового рядка, абзацу.

      Коли пряма мова йде впідбір без абзацу, а слова автора стоять перед прямою мовою і вказують, кому вона належить, після них став ставлять двокрапку, а пряму мову беруть у лапки:

Як висунув я голову з-за перелазу, вона скрикнула: «Прийшов! Прийшов!» — підбігла до мене вхопила мене на руки, понесла через двір і посадила в кружок вечеряти, сказавши: «Сідай вечерять, приблудо!»

                                                                               (Виїмок з повісті «Княгиня»)

      Коли кілька реплік прямої мови йдуть упідбір без вказівок, кому вони належать, то кожну з них беруть у лапки, а між репліками ставлять тире:

«Соломіє!.. Чи ти здуріла?». — «Може й здуріла...» —

«Чисто парубок... Куди й по що ?» — «За Дунай, у  Січ із тобою... Приймаєш товариша чи не приймаєш ?.»

                                                       (М. Коцюбинський)

    

     У діалогах, як правило, замість лапок ставлять тире. Кожну репліку починають з нового рядка, а розділові знаки ставлять так само, як і при прямій мові упідбір.

      Діалоги набирають з абзацу і перед кожною реплікою ставлять тире, яке відбивають півкегельною. Цей пробіл не можна змінювати при форматуванні (виключці) рядка. Кожну репліку набирають з великої букви і в кінці ставлять відповідний розділовий знак:

Хлопчик спинився на хвилю, але як тільки мачуха пішла, він не видержав і прибіг до Катрі.

• Сестричко.
• Що?
• Я побіжу трохи на потічок! Там такі гарні камінчики!..

• Іди, іди, я вже докінчую грядку, то сама подвір’я замету і принесу води. А не гайся довгенько, бо голодний підеш спати, не буде вечері.

                                                              (Катя Гриневичева)

     Техніка набору драматичних творів не дуже відрізняється від набору текстів з виділеннями і віршів. Особливу увагу потрібно звернути на однотипність оформлення всіх елементів драматичного твору в усьому виданні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Спеціальна частина

2.1.  Програмне  забезпечення :

Для верстки свого виду поліграфічної  продукції, а саме верстка віршових видань, я обрав програмне забезпечення фірми Adobe. Тому, що програмне забезпечення цієї фірми є одним з найкращих та якісних у світі, що дозволить мені легко, якісно та швидко зверстати даний вид поліграфічної продукції.

Adobe InDesign – сама назва визначає місце цієї програми в рядку видавничих систем – вона, в першу чергу, слугує для дизайну невеликих документів, буклетів, проспектів і т. д. InDesign прямий конкурент QuarkXPress.

 

Переваги:

-       Інтегрування з іншими продуктами фірми Adobe (PhotoShop, Illustrator і ін.).

-       Модульність програми – можливість підключати різні модулі для нарощування можливостей програми. Модульність програми дозволить в майбутньому ліквідувати більшість недоліків, таких, як відсутність автоматичного створення покажчика, змісту, відсутність редактора формул.

-       Налаштування гарячих клавіш.

-       Коректна робота з кольором.

-       Автоматизація створення PDF без використання Adobe Acrobat Distiller.

-       Можливість створення векторних ілюстрацій в самій публікації.

-       Шари.

-       Можливість створення різних сторінок-шаблонів.

-       Символьні стилі, які дозволяють змінювати параметри (гарнітуру, кегль, обриси і т. і.) виділеного тексту незалежно від параметрів абзацу.

-       Автоматичне вирівнювання пробілів між словами у всіх виділених рядках.

-       Численні повернення.

-       Можливість створення і використання бібліотек.

Недоліки:

-       Відсутність підтримки української мови.

-       Високі вимоги до комп’ютера (для нормальної роботи необхідно, як мінімум, Pentium ІІ-400 і 96 МБ оперативної пам’яті).

-       Модульність програми. Ви купуєте лише кістяк програми і, для того щоб повноцінно працювати витрачаєте час та гроші, розшукуючи додаткові підпрограми, які виконують ті чи інші функції. Крім того, ускладнюється транспортування файлів: при перенесенні публікації з одного комп’ютера на інший крім шрифтів ще необхідно «захопити» і деякі модулі, інакше коректно публікація не відкриється. При підключенні більшої кількості модулів програма починає «пригальмовувати».

-       Мінімальні можливості налаштування програми під користувача.

-       Відсутність автоматичного вирівнювання тексту по вертикалі.

-       Відсутність автоматичного створення зносок.

-       Відсутність автоматичного вирівнювання тексту змісту.

-       Відсутність редактора формул.

-       Відсутність підтримки багатосторінковості (неможна об’єднувати публікації).

-       Відсутність редактора макрокоманд.

-       Єдине для всієї публікації відсоткове відношення кегля звичайного тексту і верхнього (нижнього) індексу, капітелі.

-       Бідність налаштувань друку.

 

Вимоги до системи Adobe InDesign CS5.5 :

Windows

• Процесор Intel® Pentium® 4 або AMD Athlon® 64
• Microsoft® Windows® XP із Service Pack 2 (рекомендовано Service Pack 3), Windows Vista® Home Premium, Business, Ultimate чи Enterprise із Service Pack 1 або Windows 7
• 1 ГБ оперативної пам’яті (рекомендовано 2 ГБ)
• 1,6 ГБ вільного місця на жорсткому диску для встановлення; під час встановлення необхідне додаткове вільне місце (встановлення на знімні накопичувальні флеш-пристрої неможливе)
• Монітор із роздільною здатністю 1024x768 (рекомендується 1280x800), 16-бітна відео карта
• Пристрій для читання DVD-дисків
• Для експорту файлів SWF необхідне програмне забезпечення Adobe Flash® Player 10
• Для мережевих служб та для активації Subscription Edition (за необхідності) потрібне постійне широкосмугове інтернет-з'єднання.

 

Mac OS

• Багатоядерний процесор Intel®
• Mac OS X v10.5.8 або v10.6
• 1 ГБ оперативної пам'яті (рекомендовано 2 ГБ)
• 2,6 ГБ вільного місця на жорсткому диску для встановлення; під час встановлення необхідне додаткове вільне місце (встановлення на логічний диск, що використовує файлову систему з урахуванням регістру, або на знімний накопичувальний флеш-пристрій неможливе)
• Монітор із роздільною здатністю 1024x768 (рекомендується 1280x800), 16-бітна відео карта
• Пристрій для читання DVD-дисків
• Для експорту файлів SWF необхідне програмне забезпечення Adobe Flash® Player 10
• Для мережевих служб та для активації Subscription Edition (за необхідності) потрібне постійне широкосмугове інтернет-з'єднання.