Книга як поліграфічне видання

 

Додаток 3⁶

 

 

 

Характеристика  книжкових  палітурок
№ палітурки	Вид  палітурки	Матеріал для  палітурки
1.	Суцільно картонна, обрізна.	Пресшпан   та інший картон.
2.	Суцільно картонна  м’яка, з  кантом.	Білий та  кольоровий  картон.
3.	Суцільнотканинна м’яка, обрізна.	Коленкор з  підклейкою паперу  з  внутрішньої сторони.
4.	Суцільно паперова, тверда  з  кантом.	Картонні  сторони, надійний  сульфат  – целюлозний  папір для  обкладинок.
5.	Складова, тверда з кантом.	Картонні  сторони,  корінець із  тканини, паперова  оболонка.
6.	Суцільно тканинна,  м’яка з  кантом.	Сторони з  щільного  паперу  або  тонкого картону, коленкор  для  зовнішнього обклеювання  палітурки.
7.	Суцільно тканинна, тверда з  кантом.	Картонні  сторони,  коленкор, ледерин,  арматована  тканина.
8.	Складова, тверда з  кантом.	Картонні  сторони.  Дві  тканини  різні  за  кольором і  фактурою  (для  сторін  та корінця).
9м.	Пластмасова, м’яка.	Еластичний  пластмас.
9нж.	Пластична, напівжорстка.	Шар  еластичного  пластика  та  шар  жорсткого  пластикату.
9ж.	Пластмасова, жорстка.	Сторони  картонні,  два  шари  еластичної  пластмаси.

 

Додаток 4⁷

 

Короткий  словник поліграфічних термінів

Авантитул – перша,  яка називається вихідною,  сторінка,  що  передує  титульному  листу.  На  авантитулі  розміщують  деякі  вихідні дані:  назва  видавництва,  місто  та  рік  видання,  назва  серії,  організації,  від  імені  якої  випустили  видання, або  друкують  якийсь  текст  (лозунг,  крилату  фразу  і  т.  д.)  або  зображення  (в основному вид,  марку).

Анотація – коротка  характеристика твору  чи  видання,  що  дає  уяву  про  його  тематичний  зміст,  читацьке  призначення  або  інші  особливості.  Друкується  анотація  на  звороті  титульного  листа  або  на  суперобкладинці.

Закладка  представляє  собою  стрічку (у більшості  випадків  шовкову  сплетену),  що  наклеюється  на  верхню  частину  корінця  книжкового  блока. Це, так званий,  допоміжний  елемент книги.  Закладка  повинна  трішки  виглядати  з  книжки (знизу). Вона  відіграє  службову  роль  в  період  читання  книги.  Закладку, як  правило, мають  книги,  що  видані  до  ювілею. Вони  присутні  в ділових  щоденниках  або  записних  книжках.

Зміст – перелік  розділів,  частин,  параграфів  твору  із  вказаними  початковими  сторінками.  Зміст  полегшує  користування виданням.  Допомагає  ознайомитись  зі  змістом  твору  перед  читанням.  У  наших  вітчизняних  книгах,  як  правило,  зміст  друкують  у  кінці,  але  зручніше  для  читача  розміщувати  його  на  початку,  перед  текстом,  після  титульного  листа.

Зноска – розміщена у кінці смуги підрядкова  примітка  або підрядкове   бібліографічне посилання.

Індекс  класифікації  являє собою буквене або цифрове позначення  відділу,  підвідділу,  групи, до  яких  повинна  відноситися за  своїм  змістом  книга  у  книжковому магазині або  в  бібліотеці. Цифри  та знаки,  що  знаходяться  зверху  і  знизу  на звороті титульного  листа – це і є  класифікаційні  індекси.  Зверху  бібліотечно-бібліографічний,  знизу – книготорговий.  Індекс класифікації  полегшує  класифікацію  і  розстановку  книжок на  полицях  книгарень  чи  бібліотек.  Проставлений  читачем  на  бланку  індекс  класифікації  допомагає  бібліотекарю швидше  знайти  замовлену книгу.

Колон лінійка -  являє собою лінійку того  чи  іншого  малюнку (тонку,  подвійну,  орнаментовану),  що  розміщується  зверху  смуги.

Колонтитул – розташований  зверху  смуги й представляє собою рядок тексту  з прізвищем  автора  або  назвою  книги,  або  назвою  окремих  частин  або  розділів  книги.  Призначення  колонтитула – полегшити  читачеві  користування  книжкою.

Колонцифра – слугує  для  послідовної  нумерації  сторінок  книги. Розміщується  вона, в  залежності  від  стиля  оформлення  видання,  на  верхньому  або  нижньому  полі  сторінки, посередині  або  збоку.

Контртитул – ліва  сторінка  розвернутого  титульного листа.  У  багатотомному  виданні  на  контртитулі  розміщуються  дані, що  відносяться  до  усього  видання  (відведена права  сторінка  призначена  для  даних про  саме  цей  том).

Накидний  форзац  застосовується  для книжкових  блоків, що  скомплектовані  вкладкою.  Накидний форзац  являє  собою  два  листка  такого ж  формату,  що  й  приклеєний,  які  сфальцьовані разом  в  один  згин.  Зовні  по  згину  цей  зошит  склеюється  стрічкою тканини  завширшки  40 мм.  У  підготовлений  таким  чином  форзац  вкладають  скомплектований  блок  і  пришивають  його  разом  з  форзацом.  

Норма - це  коротка,  а частіше скорочена назва видання, або прізвище  автора,  або номер друкарського  замовлення,  які розміщуються  на  нижньому  полі  першої  сторінки  кожного  зошита  (як  правило  на  кожній  17-й  або  33-й  сторінці)  для  контролю  за  комплектуванням  зошитів  в  екземпляри  видання  (щоб  випадково  туди  не потрапили  зошити  іншого  видання).  Нормі  передує сигнатура.  Разом  вони  полегшують  контроль  при процесах  брошурування. 

Покажчик – довідково-допоміжний  текст, що  допомагає  читачеві навести  довідки,  розшукати у  виданні інформацію  про  об’єкт чи  предмет,  який  цікавить.

Приклеєний  форзац   представляє собою лист  паперу,  висота  якого дорівнює  висоті  необрізаного  книжного  блока,  а  ширина  вдвічі   перевищує   ширину  книги.  Цей  листок  складають  удвоє,  отримуючи  таким  чином  зошит  зігнутий  один  раз.   Його  приклеюють  до палітурки  та  до  першої  сторінки  першого  зошита.

Пришивний  форзац  виготовляється  такого  розміру,  щоб  у  сфальцьованому  вигляді  він  був  на  7-8  мм.  ширший  від  книги.  Край  корінця  такого  форзацу  відгинають і  в  нього  вкладають  перший  зошит.

При  пришиванні  книги,  разом  з  першим  зошитом  пришивається  відігнутий  край  форзаца,  що забезпечує  його  краще  закріплення  ніж  у  попередньому  випадку.  Крім  того,  відігнутий  край  підклеюється  до  останньої  сторінки  зошита.  Аналогічно  форзац  закріплюють  і до  останнього  зошита.

Реферат – короткий  виклад  твору,  що  містить  у  собі  фактичні  дані  та  висновки.  Наголос  у  рефераті  робиться  на  все нове,  що  автор  вніс у  свою  працю. Реферати  призначені  для  наукових  творів,  друкуються  обов’язково на  зворотній частині титульного  листа.

Сигнатура  - порядковий  номер зошита  блоку книги, що  розміщується  в лівому кутку нижнього  поля  першої  сторінки  зошита і повторюється  на  третій  сторінці  із  зірочкою.

Титул – на  якому  розміщений  заголовок  книги й  підзаголовки, прізвище  автора, назва  видавництва  або  організації,  що  випустила книгу, місце й  рік  видання,  тобто  вихідні  дані.  З  титульного  листа  читач  починає  вивчати  книгу,  за  титульним  листом  описують  книгу  бібліографи.  Повторюючи  деякі  відомості  з  обкладинки,  він  доповнює їх  іншими,  що  дають  більш повне уявлення  про  видання.  Титул  може  бути  набраний  на  друкарській машині  або  намальований  художником.  У деяких  видах  видання (особливо  у  багатотомних збірках) застосовується  подвійний  титул,  що  міститься на  двох  суміжних  сторінках. У мало об’ємних   виданнях  при економному  їх оформленні  титул замінюють шапкою – короткими    даними стосовно  заголовку книги,  що  розміщуються  у  верхній  частині  першої  сторінки  книги, причому  іншу  частину  смуги   займає  текст.

Шмуцтитул – додатковий  титул – у стародавніх  книгах  існував  для  збереження  головного  титулу  від  забруднення.  У  наш  час  шмуцтитул  розташовується  або  перед  головним  титулом,  і  містить  короткий  заголовок  книги  або  назву, а  іноді  марку  видавництва,  або  перед  окремими  частинами  чи  розділами  книги.  В  останньому  випадку шмуцтитул  містить  назву  даного  розділу.

Фронтиспис - сторінка  із  зображенням  (портретом,  ілюстрацією), що  складає  ліву  частину  розгортки  з  титульною  сторінкою.  Дуже  часто  фронтиспис  вклеюють  у  книжку,  якщо  його  надруковано  на  папері  кращої  якості.  Він  відображає  характер  усієї  книги  або  являється  ілюстрацією  до  найбільш  важливого  епізоду. 

Список  використаних  матеріалів

 

1. Баренбаум И.Е.  История книги: учебник для вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Книга, 1984.-248с.

2. Баренбаум И.Е.,  Давыдова Т.Е. История  книги: Учеб.  пособие. – часть вторая. – М.: Книга, 1970.-198с.

3. Баренбаум И.Е. Полиграфическое и художественное оформление книги: Учеб.- метод. пособие по курсу «История книги». – Львов: Феникс, 1968.-51с.

4. Бібліотека,  книга,  читач: Зб. наукових праць/ АН УРСР, Львів  наук. б-ка  ім. В. Стефаника. – К.: Наукова думка, 1987.-137с

5. Валенски В. Бумага + печать: Пер. с немецкого. – М.: Цандерс Дубль В, 1996.-205с.

6. Видавнича справа (про внесення змін до ст.. 27 Закону України „Про видавничу справу”)// Відомості Верховної Ради.- 2002.- № 29.-с.6

7. Волчек В.Л. Отделка печатной продукции: Учеб. Пособие.- М.: МПИ, 1975.-156с.

8. Вспомогательные указатели к книжным изданиям/ Призмент Э.Л. и др. – М.: Книга, 1988.-208с.: ил.

9.   Гусман Генрих. О  книге: Пер. с нем. – М.: Книга, 1982.-112с.: ил.

10. Герчук Ю.Я. Художественная структура книги. – М.: Книга, 1984-207с.: ил.

11. Горький М. О печати. – М.: Госполитиздат, 1962.-367с.: ил.

12. Джонсон А. Практическое руководство по переплетному делу: Пер. с англ.- М.: Книга, 1989.-102с.: ил.

13. Добкин С.Ф. Оформление книги.- 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Книга, 1985.-208с.: ил.

14. Добкин С.Ф. Основы  издательского дела и книгопечатания: Учебник для книготорговых техникумов. – М.: Советская Россия, 1961.-248с.

15. Донской Г.М.Функции художественно-графического оформления учебников. – М.: Просвещение, 1986.-127с.: ил.

16. Запаско Я.П.  Мистецтво книги на Україні. –Львів: Видавництво львівського університету, 1993.-309с.

17. Книжкова та інформаційна справа./ Ред. кол.: Толстой Г.Л. та ін. – К.: Наук. Думка, 1976.-74с.

18. Кодак Н.Ф. Бытие книги: Заметки о прошлом и настоящем книжного  дела. – К.: Лыбидь, 1991.-175с.

19.  Конструкція книги/ Гаванко С. та ін. – Львів: Фенікс, 1999.-134с.: іл..

 20. Краткий  справочник  книголюба./Сост. и общая ред. А.Э. Мильчина. - 3-е изд., перераб. и  доп. – М.: Книга, 1984.-480с., ил.

 21. Немировский Е., Горбачевский Б.  Рождение  книги. – М.: Советская Россия, 1957.-226с.

22. Никанчикова Е.А., Попова А.Л.  Технология  офсетного  производства. Часть вторая. – М.: Книга, 1980.-287с.

23.  Пахомов В.В. Книжное искусство. – М.: Искусство, 1961.-424с.

24. Полянский Н.Н. Основы  полиграфического  производства. – М.: Книга, 1991.-530с.

25. Попов В.В.  Общий курс полиграфии – М.: Искусство, 1952.-503с.

26. Розум  О.Ф.  Таємниці  друкарства. – К.: Техніка, 1980.-143с.: іл.

27. Справочник  технолога-полиграфиста: Части 1-6. – М.: Книга,  1981,-1988г.

28. Стандарты по  издательскому делу. – М.: Юрист, 1998.-340с.

29. Стрелкова А.Н. Справочник  полиграфиста. – М.: Книга, 1971.-535с.

 30.  Технология  брошюровочно-переплетных процессов/Воробьев Д.В. и др. – М.: Книга, 1989.-307с.

31.Технология печатных  процессов/ Раскин А.Н., Ромейков И.В., Бирюкова Н.Д. и др.  – М.: Книга, 1989.-206с.

32. Черняк А.Я. История технической книги: Учебник. – 2-е изд.,  перераб. – М.: Книга, 1981.-320с.

33. Шульц, Думан. Эстетические критерии типизации изданий: Пер. с словац. – М.: Книга, 1982.-144с.: ил.

 

¹ Україна Закон „Про видавничу справу”. //Відомості Верховної Ради.- 2002.- № 29.-с.6

² корінець – паперова  стрічка, яка додатково слугує підтримкою  всіх  зошитів  разом.

³ Далі значення всіх виділених слів див. додаток №4

⁴ Справочник  технолога-полиграфиста: Части 1-6. – М.: Книга, 1981,-1988

⁵ Полянский Н.Н. Основы полиграфического производства. – М.: Книга, 1991.-530с.

 

⁶ Волчек В.Л. Отделка печатной продукции: Учеб. Пособие.- М.: МПИ, 1975.-156с.

⁷ Краткий  справочник  книголюба./Сост. и общая ред. А.Э. Мильчина. - 3-е изд., перераб. и  доп. – М.: Книга, 1984.-480с., ил.