Автор: m********@yandex.ru, 25 Ноября 2011 в 21:53, контрольная работа
Метою дослідження є виявлення основних закономірностей та особливостей використання форм, засобів і методів політичного маркетингу в Україні, визначення його змісту, структури та соціально-політичної ролі.
Для досягнення мети було поставлено і вирішено такі наукові завдання:
1. уточнити термінологію політичного маркетингу, його місце і роль у сучасному політичному процесі;
2. визначити особливості функціонування ринку влади в суспільстві;
3. проаналізувати ефективність політичних технологій в українському політичному просторі;
4. охарактеризувати основні етапи і функції політичного рекламування.
Вступ………………………………………………………………………………...3
1. Поняття та функції політичного маркетингу……………………………………………...5
2. Особливості функціонування ринку влади в суспільстві…………………………………9
3. Політичне рекламування: етапи, функції, вимоги……………………………………….13
Висновки…………………………………………………………………………………..20
Список використаної літератури…………………………………………………22
Міністерство освіти і науки України
Волинський
національний університет
імені Лесі Українки
кафедра
політології
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Політологія»
на
тему: «Політичний маркетинг»
Виконала: ст. гр. ОА – 31
Замойська К.П.
Перевірив: д. п. н., проф.
Бортніков
В.І.
Луцьк-2010
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
Список
використаної літератури…………………………………………………
ВСТУП
Особливість політичного ринку полягає в тому, що він виникає і функціонує тільки за наявності відповідних умов: певного рівня демократії, багатопартійності, запровадження альтернативних виборів та інших ознак відкритого суспільства. Оскільки наше суспільство на такий шлях стало зовсім недавно, то проблема політичного маркетингу ще не набула у вітчизняній політологічній науці відповідного осмислення та висвітлення і спеціальних монографічних праць немає. Щоправда, останнім часом намітились певні позитивні зрушення. Проблеми теорії і практики політичного маркетингу висвітлено в монографіях відомих українських вчених В.Бебика, А.Пойченка, Г.Почепцова, Ф.Рудича, В.Полторака та інших як у вигляді окремих розділів, так і цілісних праць, в українських політичних журналах опубліковано останнім часом низку статей з цих питань.
Щодо української політологічної науки, то до недавнього часу вона значною мірою існувала за рахунок запозичень зарубіжних знань і була достатньо насичена постулатами та емпірикою зовсім іншої політичної культури. Втім, ми вже неодноразово переконувалися, що механічне перенесення на нашу українську політичну реальність положень і висновків зарубіжної політології найчастіше не дає очікуваних результатів. Тому актуальність обраної теми визначається, насамперед, недостатньою розробкою проблеми у вітчизняній політології.
Метою
дослідження є виявлення
Для досягнення мети було поставлено і вирішено такі наукові завдання:
1. уточнити термінологію політичного маркетингу, його місце і роль у сучасному політичному процесі;
2. визначити особливості функціонування ринку влади в суспільстві;
3. проаналізувати ефективність політичних технологій в українському політичному просторі;
4. охарактеризувати основні етапи і функції політичного рекламування.
Об'єктом дослідження є політичний процес в сучасній Україні як об'єктивна даність з усіма її особливостями, складнощами і традиційними протиріччями.
Предметом дослідження є сутнісні ознаки та функціональні характеристики політичного маркетингу, особливості сучасних політичних технологій, які мають значний вплив на процес формування українського політичного поля та ринок влади і значною мірою визначають здатність суспільства до політичної самоорганізації.
Поняття «маркетинг» запроваджене представниками Гарвардської економічної школи США, які, вивчаючи процеси стихійності та непередбачуваності капіталістичного ринку, дійшли висновку, що саме ці його характеристики спричинюють економічні та політичні кризи в суспільстві. Не виходячи за межі основних постулатів ринкової економіки, вони розробили основи механізму управління та планового регулювання, що дістав назву «маркетинг».
Маркетинг (англ. marketing, від market - ринок) - це система заходів з управління операціями збуту й торгівлі, регулювання ринкових процесів, вивчення кон’юнктури та закономірностей функціонування ринку. Це складний та багатоаспектний феномен, який об'єднує філософію чи практику бізнесу й оперує технологіями з'ясування потреб ринку, адаптації продукту до цих потреб, а також здійснює стимулюючий вплив на поведінку споживача.
Політична діяльність за будь-яких умов, суспільно-політичних систем і типів державного устрою також спрямована на завоювання й утримування контролю над ринком. Але над ринком специфічним - над ринком влади, а через нього - над політичною та іншими сферами суспільства. Під політичним ринком розуміють не тільки ефективну вербальну конкуренцію чи абстракцію, яка інтегрує уявлення про політику як особливу форму (як простір) обміну політичних товарів та послуг на голоси виборців, лояльність та підтримку громадян. Політичний ринок - це досить авторитетний у світовій соціальній науці теоретико-методологічнии інструмент вивчення політичного життя через достатньо формалізовану сукупність імпліцитних економічному аналізу гіпотез і концепцій, які створені та успішно апробовані групами дослідників». Тому недаремно, багато сучасних політологів (Ліндблом, Вальдавскі, Керрі) розглядають демократичну політичну систему як ринковий механізм, функцією якого є примирення чи балансування багатьох конфліктуючих між собою волевиявлень.
Зрозуміло,
що в демократичній державі
Політичний маркетинг - сукупність форм, методів і технологій дослідження, проектування, регулювання та впровадження в суспільно-політичну практику певних настанов суспільної свідомості з метою завоювання та утримання контролю за ринком влади.
Політичний маркетинг, як стверджує Д. Ліндон, - це сукупність теорій та методів, якими можуть користуватися політичні організації та публічна влада для визначення своїх цілей та програм і для одночасного впливу на поведінку громадян. Електоральний маркетинг є лише частиною політичного маркетингу, що має вужчу мету: допомагати політичним партіям та кандидатам розробляти концепцію ефективної виборчої кампанії й здійснювати її. Тобто політичний маркетинг - це певна концепція практичної політики та управління, яка споряджена набором технологічно відточених знань та вмінь у сфері вивчення суспільних потреб, пропозицій які відповідають цим потребам, політичних та управлінських рішень, реалізації курсу аж до самого отримання бажаного результату.
Іншими словами, йдеться про цілеспрямоване виявляння, акцентування й демонстрацію різними соціальними групами виборців саме тих реальних і створених через засоби масової інформації характеристик претендентів на владу, які суспільна свідомість готова «купити» за певну соціальну ціну.
Виходячи зі специфіки ринку влади й особливостей політичної діяльності, можна (за В. Бебик) виокремити такі функції політичного маркетингу:
1.Формування інформаційного банку, який складається з даних статистики, різних форм урядової й неурядової звітності, результатів досліджень у галузі економіки, політики, психології, демографії і т. ін.
2.Розробка методів аналізу і обробки даних інформаційного банку, виділення ключових показників, які найбільш повно характеризують об'єкти і суб'єкти політики.
3.Оцінка і аналіз умов політичного ринку, маркетингового мікро- і макросере-довища. (Під мікросередовищем розуміють сукупність сил, які діють під безпосереднім контролем або керуються даною партією, соціальною групою, лідером тощо; під макросередовищем — глобальні фактори: економічні, соціальні, політичні, психологічні, демографічні і т. п.).
4.Аналіз ринкових можливостей тих чи інших партій, суспільних інституцій, ідей і особистостей.
5.Розробка оціночних і прогнозних моделей політичного попиту, життєвого циклу об'єктів і суб'єктів політики (партій, програм, ідей і лідерів) та політичної поведінки останніх.
6.Аналіз ефективності політичного маркетингу й коригування обраних форм і методів політичної діяльності тощо. 2
Закордонні
політологи в своїх працях базуються
на означенні політичного
· розвивати концепцію комунікації залежно від висунутих ідей;
· визначати адекватність своїх ідей ринкові;
· виявляти, яку позицію треба зайняти залежно від:
а) особистих якостей лідера;
б) очікувань ринку;
в) наявності інших претендентів.
Якщо в комерційній рекламі всі зусилля спрямовано на демонстрацію того, як товар задовольняє всілякі потреби покупця, то в рекламі політичній основні засоби спрямовуються на те, щоб представити кандидата як чесну і щиру людину, яка відповідає уявленням виборців про гідного кандидата. Іншими словами, кандидат повинен володіти належною якістю, харизмою (чарівністю, умінням вести за собою, управляти; мати іскру Божу, геніальність).
Політична та комерційна реклама: розходження в завданнях і цілях Головною відмінністю між комерційною і політичною рекламою є принципова різниця в рекламованому продукті - в політичній рекламі таким продуктом є людина. Саме ця, політична, а не яка-небудь інша реклама і обслуговує таке складне утворення, як політика.
Складові реклами комерційного підприємства: 1) подання товару на ринок; 2) запровадження нових технологій; 3) продуктивність; 4) людські й фінансові ресурси; 5) прибуток; 6) професіоналізм управлінського персоналу; 7) кваліфікація працівників, їхнє ставлення до справи; 8) соціальна відповідальність.
Складові (модель) економічного маркетингу: 1) постановка цілей та завдань; 2) аналіз ринкових можливостей; 3) моделювання поведінки покупців; 4) сегментування ринку; 5) розробка товару, що включає: концепцію товару, товарну марку, упаковку товару; 6) встановлення ціни на товари; 7) вибір методів розповсюдження товарів; 8) просунення товарів на ринку, яке складається з: стратегії комунікації, стимулювання попиту, реклами, стимулювання збуту; 9) управління збутом - це: постановка завдань торговому апарату фірми, залучення, відбір і навчання торгових агентів, контроль за їх роботою; 10) стратегія планування з урахуванням досягнутих показників.