Політична економія як наука

Оператичний облік.Позасистемний облік грошово-розрахункових операцій і окремих показників,не відображених у бухгалтерському обліку або таких,що відображені в ньому в інших розрізах.

Бухгалтерський  облік. Система документального,сцільного й непрервного спостереження та контролю за господарською діяльністю підприємств та їх об `єднань.Проводиться на всіх підприємствах,в установах,організаціях,міністерствах і відомствах з часу їх утворення до ліквідації.При цьому всі господарські операції поділяють реєстрації.

Статистичний  облік.Його здійснюють з метою збирання інформації про масові кількісні та якісні явища і закономірності загального розвитку суспільних процесів.За допомогою статистичного обліку вивчають рівень доходів і витрат населення,динаміку споживчих цін,рівень освіти в країні тощо.

Необхідність  статистичного обліку як основи кількісних методів пізнання економічних процесів обумовлена специфікою управління економікою на мікро- та макрорівнях.Спираючись на управління оперативного та бухгалтерського обліку,статистичний облік сприяє отриманню узагальненої інформації,необхідної для пізнання кількісних параметрів розвитку економіки загалом та її галузей зокрема.

Математичні методи пізнання.До математичних методів пізання належать економічні експеременти і економіко-математичне моделювання.

Економічні  експеременти.Цей метод грунтується на органічному поєднані кількісних та якісних властивостей економічної системи на відміну від статистичного обліку,який відображає лише її кількісні параметри.Це дає змогу в процесі економічного есперементу врахувати кореляційні(спільні відношення),причинно-наслідкові зв `язки між елементами економічної системи.Сутність економічного експеременту полягає в дослідженні поведінки об `єкта або процесу під впливом різних факторів,мета його-перевірка гіпотез і побудова теорії процесу.

Економічні  експеременти поділяються на реальні та модельні.

• Реальні економічні експеременти.Їх об `єктами є організація виробничих відносин та економічних процесів,як правило,на рівні окремих господарюючих суб `єктів і лише деяких процесів на рівні всієї економіки.Це спричинене тим,що здійснення реальних експерементів у межах економіки зачіпає інтереси всього суспільства,вимагає їх всебічного наукового обгрунтування,насамперед урахування об`єктивних, суб`єктивних,у тому числі спонтанних психологічних факторів та зв`язків,кількість яких значно перевищує інтелектуальні можливості й технічні засоби сучасного суспільства.
• Модельні економічні експеременти.Вони є побудовою теоретичної моделі причинно-наслідкових зв`язків певних економічних процесів з метою з`ясування впливу на них заданих економічних,соціальних чи інших чинників.

Формалізованим  описом економічного процесу чи явища,структура якого обумовлена його об`єктивними властивостями і суб`єктивним цільовим характером дослідження є економічна модель.З її допомогою вивчають взаємозв`язки між структурними елементами об`єкта дослідження,передбачають його стан за заданої зміни конкретного його елементу.До макроекономічних моделей належать моделі суспільного відтворення Ф.Кене і К.Маркса,моделі загальної рівноваги французького економіста Леона Вальраса,представника лозаннської школи Вільфредо Парето,американскьих учених Джона фон Неймана і Василя Леонтьєва.

Особливе місце  в економічному моделюванні належить моделюванню на засадах принципів  кібернетики та математичних методів  і застосуванням ПК.

Економіко-математичне  моделювання.Як формалізовані теоретичні форми економічних явищ і процесів економіко-математичні моделі забеспечують не лише обгрунтування певних гіпотез та концепцій щодо економічного розвитку,а й моделювання різних варіантиів економічної політики,які сприяють досягненню бажаного стану в економіці.Конструктивний потенціал економіко-математичного моделювання полягає в можливості змоделювати і з`ясувати причини та закономірності змін економічних явищ,їх наслідки,спрогнозувати економічні процеси.

Методи економіко-математичного  моделювання використовуюють також для позитивного і нормативного аналізу економічних явищ.

• Позитичний аналіз.Має на меті дослідження взаємозв`язків економічних явищ такими,якими вони є насправді,тобто констатацію причин і наслідків явищ без їх оцінювання з огляду на інтереси суспільства,його індивідів,верств,класівюНаприклад,наслідком позитивного аналізу є лише констатація того,що зі зростанням ціни попит на товар зменшується,а його пропозиція-збільшується,і навпаки.

• Нормальтивний аналіз.Виходить з того,якими повинні бути економічні відносини та процеси відповідно до інтересів суб`єктів економічної системи.Його метою є з`ясування того,наскільки економічні процеси справедливі чи несправедливі,сприятливі чи несприятливі для суспільства,громадян.Саме з позицій своїх економічних інтересів індивід і суспільство оцінюють негативно такі явища,як безробіття,інфляція,експлуатація людини тощо.Оцінні уявлення про реальні економічні явища повинні враховувати господарюючі суб`єкти,уряди в економічній політиці.

Зв`язок між  позитивним і нормативним видами аналіз виявляється в тому,що резльтати нормативного аналізу визначають вибір предмета позитивного аналізу,а висновки позитивного аналізу забеспечують вибір необхідних економічних інструментів з метою досягнення нормативних цілей.Так,нормативне завдання,спрямоване на подолання економіної кризи,можна винонати шляхом заменшення ставки податку на доходи господарюючих суб`єктів,зменшення ставки позичкового відсотка тощо.Обрати найефективніший варіант допомогає позитивний аналіз.

Отже, стратегічною метою методів політичної економії є здобуття наукових знань щодо сутності та законів функціонування і розвитку виробничих відносин конкретного суспільного способу виробництва,які є науковою основою економічної політики держави.Критерій їх істинності-суспільна практика:лише в її межах визначається істинність чи помилковість здобутих теоретичним мисленням знань.Йдеться про те,що пізнання дійсності починається практикою,яка підтверджує чи заперечує відповідність здобутих знань реальній дійсності.

Висновки.

 Політична економія вивчає всю систему економічних відносин в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства. Вона, пізнаючи закони, показує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари та послуги, розподіляти і обмінювати їх з метою досягнення максимального задоволення потреб людини. Предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства. Метод політичної економії-система теоретичних підходів,способів,засобів,за допомогою яких пізнають виробничі відносини,економічні закони та механізми їх дії,тобто пізнають те,що утворює предмет цієї науки.

 З`ясування пізнавальної,практичної,методологічної,світоглядної,

виховної та ідеологічної функцій політичної економії переконує,що працівникові будь-якого фаху життєво  необхідно економічно мислити,а  знання цієї науки є складовою гуманітарної культури людини,інтелектуального здоров`я суспільства,прогресу цивілізації. Вивчення політичної економії дає уявлення не лише про сучасні економічні системи,а й про соціальну типологію розвитку людства.Воно цілеспрямовано впливає на гармонійний розвиток людини,сприяє усвідомленню таких загальнолюдських цінностей,як демократія,правова держава,громадянське суспільство.

 Стратегічною метою методів політичної економії є здобуття наукових знань щодо сутності та законів функціонування і розвитку виробничих відносин конкретного суспільного способу виробництва,які є науковою основою економічної політики держави.Критерій їх істинності-суспільна практика:лише в її межах визначається істинність чи помилковість здобутих теоретичним мисленням знань.Йдеться про те,що пізнання дійсності починається практикою,яка підтверджує чи заперечує відповідність здобутих знань реальній дійсності.