Новітні інформаційні технології. Їх використання в управлінській діяльності

     Міністерство  Освіти і Науки України

     Запорізький технічний національний університет 
 

     Кафедра «соціальна робота» 
 
 
 

     Контрольна  робота 

     з дисципліни: «Соціологія державного управління»

     на  тему: «Новітні інформаційні технології. Їх використання в управлінській діяльності» 
 
 
 
 

     Виконала: студентка групи ГПз-329   Рябуха О.С. 

     Прийняв:         Мороко В.В. 
 
 
 
 
 
 

     Запоріжжя 2012

     Зміст 

Вступ.........................................................................................................3

     Нормативне  забезпечення державної політики у  сфері   інформатизації........................................................................................................5

     Інформаційні  технології та ефективність державного управління.....7

     Функції державного управління та інформаційні технології

в державному управлінні. Класифікація......................................................13

         Сертифікація державних службовців у сфері інформаційних

технологій ..................................................................................................19

Висновки ....................................................................................................24

Використані джерела……………………………….............................................25 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

     Становлення України як правової демократичної  держави вимагає від інституту  державної служби, особливо на перехідному  етапі адміністративного реформування, дієвості, гнучкості і динамізму. Одним з найважливіших чинників, який повинен забезпечити ці вимоги, є впровадження в сферу державної  служби інформаційних технологій, покликаних змінити характер роботи державного службовця, посиливши її аналітичну складову в процесі прийняття  рішень з управління або регулювання  в визначеному секторі економіки.

     За  останні роки значно виріс обсяг  взаємної інформації органів державного управління, а також потік управлінських  документів та всього діловодства. Причому  інколи готується набагато більше різного  роду документів та збирається інформації, ніж це потрібно для процесів управління. В той же час відчувається нестача  інформації, яка має дозволити  аналіз нових тенденцій та протиріч, що виникають в державно-управлінських  відносинах у суспільстві.

     В сучасному світі інформація є  стратегічним національним ресурсом, одним з основних багатств держави, який відіграє дедалі більшу роль у  системі державного управління. "У  суспільстві починається перерозподіл реальної влади від традиційних  структур до центрів управління інформаційними потоками", - зазначає О. Литвиненко.

     Становлення інформаційного суспільства у світі  впливає на різні сфери суспільного  життя.  Україна поступово втягується в ці процеси,  адже українське суспільство  є відкритою та динамічною системою. Тому виникає проблема, як на державному рівні спрямувати ці процеси на розвиток економіки, науки, освіти, технологій, громадських інститутів тощо.

     Відсутність послідовної державної політики в Україні, спрямованої на розбудову  інформаційного суспільства і суспільства, побудованого на знаннях, уже призвела до відставання. Причинами відставання  називають недостатнє правове забезпечення, відсутність грошей у держави, бідність населення, низьку якість державного управління в Україні, небажання державних службовців засвоювати нові технології роботи та прийняття управлінських рішень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Нормативне  забезпечення державної  політики у сфері   інформатизації 

     Основну групу нормативних джерел, що визначають правові основи інформаційних процесів в Україні, складають наступні офіційні законодавчі документи, такі як: Конституція  України , Закони України «Про інформацію», «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про електронний цифровий підпис», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну  програму інформатизації», "Про захист персональних даних", та цілий ряд  інших нормативних документів таких, постанови Кабінету Міністрів і  т.д.

     Щодо  нормативного визначення та нормативного закріплення таких термінів, як «інформатизація» та «інформаційні технології», то їх ми знаходимо в Законі України  «Про Національну програму інформатизації» .

     «Інформатизація - сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки».

     «Інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування».

     Просування  України до інформаційного суспільства  вимагає ефективного управління усіма видами інформаційних ресурсів та переорієнтування всієї системи  державного управління на цілеспрямовану організуючу діяльність в нових  умовах. Така діяльність передбачає на загальнонаціональному рівні нормативне визначення напрямів еволюціонування інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, державну підтримку вітчизняного інформаційного виробництва, ринку інформаційних технологій, засобів, продуктів і послуг.

     На  сьогодні законодавчо визначено  основні принципи та напрями реалізації державної політики у сфері інформатизації. Вони є наступними.

1. Державна політика інформатизації формується як складова частина соціально-економічної політики держави в цілому і спрямовується на раціональне використання промислового та науково-технічного потенціалу, матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної інформаційної інфраструктури в інтересах завдань розвитку України.
2. Національна політика розвитку інформаційного суспільства грунтується на засадах пріоритетності науково-технічного та інноваційного розвитку держави, формування сприятливих законодавчих і економічних умов, всебічного розвитку інформаційної інфраструктури, сприяння збільшенню кількості електронних послуг, широкого впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій в науку, освіту, культуру, охорону здоров’я та навколишнього середовища.

     Це  те, що стосується використання інформаційних  технологій загалом в українському суспільстві. Щодо впровадження сучасних інформаційних технологій у сфері  державного управління, то даний напрям безумовно є однією складовою  неминучого переходу до інформаційного суспільства, Проте він не є достатньо  законодавчо регламентованим. Окремої  програми інформатизації в сфері  державного управління не існує.

     Крім  того для запровадження в державних  органах завдань Національної програми інформатизації необхідне законодавче  розроблення стандартних підходів до апаратного, програмного, інформаційного та організаційного (технологічного) забезпечення інформаційних систем і принципи їх інтеграції в єдиний інформаційний  простір України. Потрібне, також, швидке відповідання на інформаційні виклики. Наприклад необхідно якомога швидше отримувати експертні висновки та ліцензувати, з метою використання в різноманітних соціальних сферах, в тому числі і у сфері державного управління, найпрогресивніших світових розробок і сфері інформаційно-телекомунікаційних  технологій. 

     Інформаційні  технології та ефективність державного управління 

     Останніми роками значно виріс обсяг інформації, якою обмінюються органи державного управління, а також потік управлінських документів.

     Відповідні  процеси спостерігаються і в  сусідніх державах.

     Наприклад, сумарний документообіг Міністерства економічного розвитку і торгівлі Росії становить 250 тисяч документів на рік, а у Російського Фонду федерального майна — 32 тисячі документів.

     Причому інколи готується набагато більше документів і збирається інформації, ніж це потрібно для забезпечення процесів управління. Водночас відчувається нестача інформації, яка має дозволити здійснення аналізу нових тенденцій і суперечностей, що виникають у державно-управлінських відносинах у суспільстві. Це заважає поширенню інформаційних технологій.

     У багатьох сферах нашого життя необхідно  поліпшити недостатньо ефективне використання інформаційних технологій. Подекуди останні не використовуються взагалі. Як відомо, рівень комп'ютеризації комерційних

структур  і громадян України значно нижчий, ніж у провідних країнах Європи і США. Тому ситуація з освоєнням інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) органами державного управління стала причиною справедливого занепокоєння українського суспільства.

     Створення інформаційної системи державного управління — це не тільки застосування нових технічних засобів до розбухлої бюрократичної державної машини, а й побудова концептуальної нової системи державного управління.

     Інформаційно-технологічні нововведення в державному управлінні мусять мати комплексний характер, бути пов'язаними з одночасним і узгодженим використанням інформаційних, організаційних, правових, соціально-психологічних, кадрових, технічних, логіко-семантичних і багатьох інших факторів.

     Ефективність  роботи системи державного управління залежить від рівня взаємодії з громадянами і підприємствами, якості роботи кожної установи, взаємодії органів влади між собою.

     Розвиток  відповідної технічної бази не вирішить усіх проблем у системі державного управління, але може істотно підвищити ефективність її роботи на вказаних рівнях. Адже застосування новітніх технічних засобів супроводжується оптимізацією організаційних процедур, що робить їх більш

простими  і логічно витриманими.

     Мережні комп’ютерні системи, сучасні засоби зв’язку складають основу технічного забезпечення  органів влади. Комп'ютерні системи такого класу значно прискорюють роботу на найскладніших ділянках аналітичної діяльності, наприклад, під час аналізу й оцінки оперативної обстановки за надзвичайних ситуацій, під час обробки соціально-економічної інформації, підготовки звітів, формування оперативних доповідей і довідок.

     Можна констатувати, що найбільш перспективним, але дорогим напрямом інформатизації структур державного управління є системи підтримки прийняття групових рішень. У Японії, США і державах Західної Європи накопичено значний практичний досвід з використання таких систем у ситуаціях, де рішення приймаються голосуванням.

     Так, у Німеччині розробкою нових інформаційних технологій і застосуванням їх у державно-управлінській діяльності займаються провідні наукові центри і фірми, наприклад, Німецький національний центр з математики і обробки даних, що включає в себе п'ять головних дослідницьких інститутів. Загальна кількість співробітників становить 1200 осіб. Цей центр забезпечує наукові дослідження у сфері інформаційних технологій (при цьому основне значення мають розробка і впровадження методів для створення інформаційних систем), науково-методичну підтримку інтелектуальних систем, консультації у сфері технології мультимедіа і організації телеконференцій.