Нові медіа у формуванні іміджу суб’єктів владних повноважень

Отож, ми бачимо настільки  великою є аудиторія «відвідувачів  країни Інтернету» і «жителів міст – соціальних спільнот». Українське суспільство з кожним новим поколінням дедалі більше інтегрується до світової спільноти Інтернет-користувачів, а  також є часткою тих же глобальних тенденцій. Нові медіа в сьогочасних  умовах стали не лише альтернативною журналістикою, платформою самоорганізації,  громадського протесту. Вони все більше претендують замінити традиційні низхідні комунікації влади.

У правовій площині залишаються  достатньо багато білих плям стосовно регулювання діяльності нових медіа. Проте як показує практика зарубіжної юриспруденції  нові медіа існують в правових рамках діючих інформаційних законодавств окремої країни. Так в Україні сфера обміну інформації потрапляє в поле регулювання Законів України: ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про Національну програму інформатизації», ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про захист персональних даних», ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про рекламу». Проте на сьогодні лише частина нових медіа є такими, що до них можна застосовувати закони про інформацію, про рекламу, цивільний кодекс та інші. А поки нове правове поле не створене, основними регуляторами для нових медіа мають стати моральні та етичні норми.

На прикладі західних країн  можна спостерігати, як ефективне  використання нових медіа допомагаю  суб’єктам владних повноважень  ефективніше виконувати свої комунікативні функції, а отже і забезпечувати підтримку позитивного іміджу. Нові медіа дають більше інструментів ефектніше продемонструвати здобутки, «стати ближчими до людей», чути думку і бачити позицію кожного та ін.

Мати у друзях в соціальних мережах депутатів різних рівнів, вільно коментувати їх блоги, дописи, скаржитися або хвалити їх  –  робити все це нам дають можливість нові медіа. Це – своєрідний інструмент нової комунікації, більш прозорої, відкритої та інтерактивної. Якщо раніше телевізор показував заяложені  виступи політиків, з якими можна  було поспілкуватися лише при особистій  зустрічі, його черговому приїзді  до якось райцентру перед виборами, то сьогодні завдяки комунікації  через нові медіа політика стає набагато доступнішою і відкритішою. «Просунутий» в контексті застосування глобальної мережі депутат назбирує собі набагато більше плюсів, проникаючи у сітку  комунікації інтернет-спільноти.

Найбільш розповсюдженими  новими медіа, якими користуються суб’єкти владних повноважень в Україні  є: офіційні представницькі веб-сайти органів місцевого самоврядування; персональні веб-сайти; блоги; соціальні мережі; інформаційні веб-сайти (новинарні інтернет-видання).

В контексті аналізу того, що дає використання нових медіа в конкретній сфері, варто розглянути результати нещодавнього дослідження Інституту Світової політики. Ключовими тезами дослідження є:

• Комунікації у царині електронної дипломатії в Україні зазвичай переповнені «потоками порожніх заяв» офіційних осіб. Вони транслюють за допомогою соціальних мереж свої накази, дії та перебіг зустрічей та не залучають до спілкування користувачів, підписаних на їхній контент. Українські посадовці вкрай рідко реагують на запити та відгуки, які отримують від громадськості, тому іноді складається враження, що вони їх просто не цікавлять. Такий статус-кво у використанні Твітер-дипломатії в Україні нагадує зламану радіостанцію, яка лише транслює радіосигнал в одному напрямку і ніколи не отримує (або не чує) сигналу у відповідь.
• Засоби Твітер-дипломатії розглядаються представниками Європейського Союзу як вирішальний чинник у підтримці демократії в Україні, уникненні поглиблення міжнародної ізоляції країни, а також як наріжний камінь успішного втілення Європейської політики сусідства. Аналітики вважають, що з допомогою електронної дипломатії «ЄС має шукати можливості для інтенсифікації прямого діалогу з українським суспільством, і нове вікно для цього діалогу відчиняється просто зараз»
• Твітер-дипломатія безперечно призвела до революції у царині дипломатичних відносин, забезпечивши доступ до ширшої аудиторії, а також охопивши всі рівні піраміди Ледераха. У МЗС України визнають, що електронні засоби комунікації здатні вивести українську дипломатії на якісно новий рівень ефективності та надати інструменти для швидкого поширення інформації на всіх ланках — між державами та серед міжнародних організацій, а також донесення своєї позиції до широкого загалу.
• Твітер-дипломатія суттєво поліпшує взаємозв’язки в усьому світі та надає дипломатам і міністерствам закордонних справ інструменти для побудови власних систем електронних комунікацій із закордонними підрозділами, а також посольств із консульствами.
• Крім того, інструменти Твітер-дипломатії дуже практичні та економні. Використання соціальних мереж дозволяє створювати органи реагування на надзвичайні ситуації.
• Головною рекомендацією для України є – підвищити інституціоналізацію практик цифрової дипломатії на всіх рівнях дипломатичних відносин таким чином, щоб дипломати мали змогу створити як вертикальні, так і горизонтальні цифрові мережі, а також зміцнювати імідж України на міжнародній арені [9].

Аналізу потребують й інші сфери використання нових медіа  в діяльності органів влади, а  також вироблення низки рекомендації щодо поліпшення, що має стати предметом  ґрунтовного наукового пошуку.

Висновки

На основі проведеного  дослідження можемо зробити наступні висновки стосовно означеної проблематики і поставлених завдань.

У роботі доведено, що встановлення довіри між громадянами та владою і консолідація суспільства є однією з найгостріших проблем у сфері управління, а відтак і в процесі формування іміджу влади та її носіїв. У процесі формування іміджу суб’єктів політики і владних відносин слід виходити з того, що імідж має бути спрямованим як на подолання недовіри до них, так і на й руйнування відчуження суспільства від суб’єктів влади.

Просторово розглянувши  феномен нових медіа в сучасному  світі, нами було визначено, що основними  їх ознаками є інтерактивність і  персоніфікованість та публічність. Визначено, що виникнення нових медіа є незворотнім  процесом технічного прогресу комунікацій  і на сьогодні конструюють нову парадигму  соціальної взаємодії, інформаційного простору, який дозволяє громадянам не лише вертикально споживати інформацію, а й вільно продукувати власний  медіа продукт.

Окрім того, в роботі проаналізовано сучасні тенденції розвитку і використання нових медіа в інших країнах. А також подано об’єктивні передумови суб’єктам владних повноважень України активніше переймати ефективні світові тенденції для підвищення іміджу як у середині країни, так і на міжнародній арені.

 Можемо констатувати, що якщо органи державної влади  залишатимуться поза мережами  горизонтальної комунікації, ступінь  відстороненості збільшуватиметься,  а отже зростатиме і недовіра  громадян, що негативно впливатиме  на їх імідж. 

Список літератури

1. 14 кращих ініціатив використання нових медіа в США// http://www.informationweek.com/government/enterprise-applications/top-14-government-social-media-initiativ/232601128?pgno=2
2. Manovich, Lev. "New Media From Borges to HTML." The New Media Reader. Ed. Noah Wardrip-Fruin & Nick Montfort. Cambridge, Massachusetts, 2003. 13-25.
3. New Media // http://en.wikipedia.org/wiki/New_media
4. Артим І. Факторно-критеріальний підхід до оцінки ефективності державного управління // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління УАДУ при Президентові України / За заг. ред. А. О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Вип. 3. – С. 68–74.
5. Інтернет в Україні // http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96
6. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Пер. з англ. – К.: Ваклер, 2007.  – 304 с.
7. Кіркпатрік Д. Ефект Facebook. Внутрішня історія компанії, що об’єднує світ. Пер. з англ. – К.: Темпора, 2013. – 482 с.  
8. Ковальова Г.П., Данільян В.О. Нові медіа: технології і культурні практики // http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_57/Gileya57/F45_doc.pdf
9. Кононенко Ю., Літка Л. Твіттер-дипломатія. Як новітні технології можуть посилити міжнародні позиції України // http://iwp.org.ua/img/policy_brif_1_01_23_ok.pdf
10. Могильний С.А. Інноваційні технології формування позитивного іміджу посадових осіб місцевого самоврядування// Державна служба:аспекти і практика. // http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2011-2/doc/5/02.pdf
11. Політологія: Навчально - методичний комплекс: За ред/ Ф. М. Кирилюка. – К., 2005 р.
12. Почепцов Г. Г. Имиджелогия: теория и практика. – К., 1998.
13. Почепцов Г.Г. Від Facebook’y і гламуру до Wikileaks: медіа комунікації. – К.: Спадщина, 2012. – 464 с.
14. Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 506 с.
15. Тоффлер Е., Тоффлер Х.Нова парадигма<span class="apple_002dconverted_002dspace__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-size: 1